Рішення

від 14.06.2018 по справі 904/1364/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1364/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Хомич Віти Вікторівни, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про - визнання незаконним та скасування рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні;

- визнання недійсним договору №б/н від 29.01.2015р. про встановлення особистого сервітуту, укладеного між відповідачам-1 та відповідачем-2;

- зобов'язання відповідача-2 повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Представники:

Прокурор: Дідікова А.О., посв. №033466 від 18.05.2015р.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Хомич В.М., дов. №1469 від 36.05.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Жовтоводської міської ради та Фізичної особи - підприємця Хомич Віти Вікторівни з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні; визнання недійсним договору №б/н від 29.01.2015р. про встановлення особистого сервітуту, укладеного між відповідачам-1 та відповідачем-2; зобов'язання відповідача-2 повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02.05.2018р. на адресу суду надійшов письмовий відзив Жовтоводської міської ради, у якому остання заперечує проти задоволення позовних вимог. У своєму відзиві відповідач-1 стверджує, що рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI було винесено з дотриманням норм чинного законодавства, а договір №б/н від 29.01.2015р. про встановлення особистого сервітуту не порушує права держави.

Крім того, у відзиві відповідач-1 просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Також 02.05.2018р. на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання, призначеного на 03.05.2018р. (04.05.2018р. вказане клопотання до суду поштою). Вказане клопотання було задоволено ухвалою господарського суду від 03.05.2018р.

04.05.2018р. Фізична особа - підприємець Хомич Віта Вікторівна надала відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач-2 стверджує, що листом №2/4-1316-01-13 від 03.10.2014р. Жовтоводська міська рада направила на адресу в Жовтоводьську міську прокуратуру для ознайомлення копії рішень, затверджених на засіданні чергової 52-ї сесії Жовтоводської міської ради 29.04.2014р. Зокрема, до прокуратури було направлено і спірне рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту".

За наведених обставин, відповідач зазначає, що строк позовної давності відносно заявлених вимог сплинув в жовтні 2017р., тобто до звернення прокуратури із позовом до суду.

Крім того, відповідач-2 зазначає, що відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 від 25.04.2018р. (а.с. 96), він повернув відповідачу-1 земельну ділянку загальною площею 0,00065га (кадастровий номер НОМЕР_1). Отже, на теперішній час відсутній предмет спору за вимогами про розірвання договору та повернення земельної ділянки.

14.05.2018р. на адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокуратура зазначає, що з супровідного листа Жовтоводської міської ради від 03.10.2014р. вбачається, що в останньому зазначено лише перелік рішень, прийнятих на 52-ї сесії Жовтоводської міської ради 24.09.2014р. При цьому, відмітка про наявність додатків до вказаного супровідного листа відсутня і кількість аркушів в додатку також не зазначено.

Тому відсутні підстави стверджувати, що на адресу прокуратури м. Жовті Води направлялись саме копії рішень затверджених на 52-ї сесії Жовтоводської міської ради 24.09.2014р., а не їх перелік.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази отримання прокуратурою спірного рішення.

Також вивченням копії супровідного листа, долученого відповідачем-1 до відзиву, встановлено, що у ньому зазначено лише назву рішення ради, з якої неможливо зробити однозначний висновок про його зміст та юридичні наслідки, які могли настати шляхом його реалізації.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що Жовтоводську місцеву прокуратуру утворено 15.12.2015р. у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. Тобто, до 15.12.2015р. Жовтоводська місцева прокуратура не існувала, відтак не знала і не могла знати про порушення інтересів держави.

Жовтоводська місцева прокуратура дізналась про прийняте рішення №1824-52/VI від 24.09.2014р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" та укладення договору з ФОП Хомич В.В. про встановлення особистого строкового сервітуту з відповіді на запит Жовтоводської міської ради від 24.05.2017р. а саме, отримавши копію рішення міської ради та ознайомившись з її тестом.

Отже, Жовтоводській місцевій прокуратурі про порушення інтересів держави стало відомо саме 24.05.2017р, тому відлік позовної давності слід обчислювати саме з цього моменту.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.06.2018р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи без участі її повноважного представника.

Відповідач-2 14.06.2018р. надав письмові заперечення на відповідь прокурора на відзив, в яких підтримав свою правову позицію та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.

На підставі рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" (а.с. 16-17), фізичній особі-підприємцю Хомич Віті Вікторівні із земель комунальної власності надано в сервітутне користування земельну ділянку площею 0,0065га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану по АДРЕСА_1

Листом №2/4-1316-01-13 від 03.10.2014р. (а.с. 180) Жовтоводська міська рада направила на адресу Жовтоводьської міської прокуратури для ознайомлення копії рішень, затверджених на засіданні чергової 52-ї сесії Жовтоводської міської ради 29.04.2014р. Зокрема, до прокуратури було направлено і спірне рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" (а.с. 16-17).

Отримання прокуратурою листа №2/4-1316-01-13 від 03.10.2014р., підтверджується випискою з журналу вихідних документів Жовтоводської міської ради (а.с. 102-103).

29.01.2015р. на виконання вказаного рішення між Жовтоводською міською радою (далі - власник) та ФОП Хомич В.В. (далі - сервітуарій) підписаний договір про встановлення особистого сервітуту №б/н (а.с. 19-20).

Відповідно до пункту 1.1 договору особистий сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,0065га (тимчасова споруда торгівельного павільйону), кадастровий номер НОМЕР_1, для комерційного використання (03.03.07 КВЦПЗ).

Договором встановлюється строковий (безстроковий) особистий сервітут строком на сім років (п. 2.1 Договору).

Згідно із пунктом 3.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації про нормативну оцінку Управління Держземагенства у П'ятихатському районі від 22.12.2014р. №01-20/806 дорівнює 42846грн.75коп.

За користування земельною ділянкою сервітуарій сплачує плату у трикратному розмірі земельного податку, а саме: 1285грн.40коп.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього та 06.02.2015р. зареєстрований в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 116917212107).

Відповідно до акту приймання - передачі об'єкта оренди - земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 від 29.01.2015р. (а.с. 23), відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в користування земельну ділянку загальною площею 0,00065га, терміном на 7 років, (кадастровий номер НОМЕР_1) розташовану по АДРЕСА_1

10.04.2018р. Фізична особа - підприємець Хомич Віта Вікторівна звернулась до Жовтоводської міської ради із заявою про визнання недійсним пункту 7 рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту", розірвання договору про встановлення особистого сервітуту №б/н від 29.01.2015р. та укладення нового договору (а.с. 94).

Рішенням Жовтоводської міської ради №1690-39/VII від 25.04.2018р. "Про надання в користування частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для обслуговування тимчасової споруди, шляхом укладання договору особистого строкового сервітуту, ФОП Хомич В.В." (а.с. 95), визнано таким, що втратило чинність рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту".

Також вказаним рішенням визнано таким, що втратив чинність договір про встановлення особистого сервітуту №б/н від 29.01.2015р., реєстраційний номер №116917212107, ФОП Хомич В.В. на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,00065га.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 від 25.04.2018р. (а.с. 96), відповідач-2 повернув відповідачу-1 земельну ділянку загальною площею 0,00065га (кадастровий номер НОМЕР_1). Вказаний акт підписаний без зауважень та заперечень до нього.

Наведені дії сторін свідчать, про дострокове розірвання договору про встановлення особистого сервітуту №б/н від 29.01.2015р., реєстраційний номер №116917212107.

При цьому, як вбачається з пункту 2 рішення Жовтоводської міської ради №1690-39/VII від 25.04.2018р. "Про надання в користування частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для обслуговування тимчасової споруди, шляхом укладання договору особистого строкового сервітуту, ФОП Хомич В.В." (а.с. 95), вирішено надати ФОП Хомич В.В. в користування частину земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для обслуговування тимчасової споруди торгівельного павільйону по АДРЕСА_1 площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, шляхом укладання договору особистого строкового сервітуту, терміном на сім років, для комерційного використання, за рахунок земель міської ради, не наданих у власність або постійне користування.

В подальшому, на виконання рішення Жовтоводської міської ради №1690-39/VII від 25.04.2018р. "Про надання в користування частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для обслуговування тимчасової споруди, шляхом укладання договору особистого строкового сервітуту, ФОП Хомич В.В." (а.с. 95), сторони підписали договір про встановлення особистого сервітуту від 26.04.2018р., що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 168-172).

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Таким чином, позов, предметом якого є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, яким передбачено укладення договору особистого строкового сервітуту, не може бути задоволено, з огляду на те, що таке рішення є ненормативним актом, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Крім того, вказане рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для користувачів земельних ділянок.

Слід зазначити, що спірні положення пункту 7 рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні, вичерпали свою дію фактом їх реалізації, відтак, їх недійсність не є засобом поновлення інтересів держави.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2018р. у справі №905/3280/16.

З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні слід відмовити.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, клопотання відповідача-1 про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту №б/н від 29.01.2015р. та зобов'язання відповідача-2 повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 395, 401, 402 Цивільного кодексу України, ст.98 Земельного кодексу України сервітутом є встановлене договором чи законом речове право користування чужим майном (сервітут) яке може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, при цьому земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 99 Земельного кодексу України (в редакції на час укладання договору), власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

За змістом частини першої статті 98 Земельного кодексу України земельний сервітут (крім особистого) може бути встановлений для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки. Відповідно вимоги особи, яка не є таким власником або користувачем, про встановлення сервітуту для проходу (проїзду) задоволенню не підлягають. Види права земельного сервітуту визначає стаття 99 Земельного кодексу України, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що земельний сервітут може бути встановлений лише для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки для проходу, проїзду через чужу земельну ділянку тощо, у разі, якщо потреби такого власника чи землекористувача не можуть бути задоволені в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту.

За змістом договору (пункт 1.1) реальною потребою відповідача-2 (сервітуарія) є не задоволення перелічених вище потреб, а отримання абсолютного права володіння та користування земельної ділянкою для розташування на ній тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Суд зауважує, що уклавши з Фізичною особою - підприємцем Хомич Вітою Вікторівною договір про встановлення строкового особистого сервітуту від 29.01.2015р., Жовтоводська міська рада фактично надала ділянку у користування на умовах оренди.

Так, за умовами статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Вищевикладені обставини свідчать, що договір про встановлення строкового особистого сервітуту від 29.01.2015р. за своєю правовою природою є договором оренди землі, що зумовлює застосування до нього положень законодавства, яке регулює саме правовідносини пов'язані із орендою земельних ділянок державної та комунальної форми власності.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (пункт 1 статті 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України (яка кореспондується зі статтею 236 Цивільного кодексу України) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За змістом ст.ст. 651, 653 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, оскільки використання майна - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

У справі, що розглядається, позовні вимоги прокурора зводяться до визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту №б/н від 29.01.2015р., який сторони розірвали, а земельну ділянку повернули, тобто зобов'язання за спірним договором є припиненими.

Ураховуючи встановлені у справі обставини, визнання спірного договору недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За наведених обставин, провадження у справі в частині визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту №б/н від 29.01.2015р. та зобов'язання відповідача-2 повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні - судовий збір в цій частині покладається на позивача.

Згідно вимог ч.1 статті 13, ч.1 статті 14 конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є обєктами права власносту українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

В даному випадку, компетентним суб'єктом, який відповідно до статті 189 Земельного кодексу України має здійснювати захист вказаних інтересів держави є Жовтоводська міська рада.

Крім того, Жовтоводська міська рада, як орган місцевого самоврядування територіальної громади, виступає суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку (ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України) та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

З огляду на той факт, що саме дії Жовтоводської міської ради спричини виникнення спору, судовий збір в частині позовних вимог про визнання недійсним договору №б/н від 29.01.2015р. про встановлення особистого сервітуту, укладеного між відповідачами та зобов'язання Фізичної особи - підприємця Хомич Віти Вікторівни повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - покладається на відповідача-1.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Земельного Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 86, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води про визнання незаконним та скасування рішення Жовтоводської міської ради від 24.09.2014р. №1824-52/VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, для розміщення тимчасової споруди з послідуючим укладанням договору особистого строкового сервітуту" в частині затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки Фізичній особі - підприємцю Хомич Віті Вікторівні - відмовити.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води до Жовтоводської міської ради м. Жовті Води та Фізичної особи - підприємця Хомич Віти Вікторівни, м. Жовті Води про визнання недійсним договору №б/н від 29.01.2015р. про встановлення особистого сервітуту, укладеного між відповідачами; зобов'язання Фізичну особу - підприємця Хомич Віту Вікторівну повернути територіальній громаді в особі Жовтоводської міської ради земельну ділянку площею 0,0065га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з Жовтоводської міської ради (ідентифікаційний код: 26368938; місцезнаходження: 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, бульв. Свободи, буд. 33) на користь прокуратури Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 14.06.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 23.06.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова