Постанова

від 21.06.2018 по справі 8/8

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 8/8

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників:

арбітражного керуючого Стадника А. Л., особисто (посвідчення № 1401),

арбітражного керуючого Комлика І.С., особисто (посвідчення № 130),

ТОВ "Інститут інформатики і управління" - Савчука В.Р. (ордер ІФ № 053554),

ТОВ "Техномаст" - Кучерявого Д.В. (довіреність від 23.01.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича до якої приєдналася Прикарпатська універсальна товарна біржа

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018

(колегія суддів: Гриців В.М. - головуючий, Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.)

у справі

за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова

до Відкритого акціонерного товариства "Львівський дослідний нафтомаслозавод"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Львівської області від 21 січня 2008 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Львівський дослідний нафтомаслозавод" у порядку, встановленому ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2344-ХII від 14.05.1992 в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами та доповненнями.

2. Постановою господарського суду Львівської області від 27 березня 2009 року визнано Відкрите акціонерне товариство „Львівський дослідний нафтомаслозавод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. Ухвалою господарського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено повноваження ліквідатора Стадника А.Л., визнано погашеними вимоги кредиторів, ліквідовано ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" і припинено провадження у справі про банкрутство.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 04 квітня 2017 року скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року, справу № 8/8 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Короткий зміст ухвали господарського суду Львівської області від 18.10.2017 та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, якою частково скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 18.10.2017

5. Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.10.2017 постановлено:

5.1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаст" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого від 01.06.2017 відмовити.

5.2. В задоволенні заяви арбітражного керуючого Яворського В.М. відмовити.

5.3. В задоволенні заяви арбітражного керуючого Комлика І.С. відмовити.

5.4. В задоволенні клопотання арбітражного керуючого Комлика І.С. відмовити.

5.5. Клопотання ліквідатора від 17.10.2017 р. задоволити.

5.6. Здійснити заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" на кредитора - Публічне акціонерне товариство "Інвестиційна енергетична компанія "ІНЕКО" на суму 20000,00 грн - четверта черга реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства „Львівський дослідний нафтомаслозавод".

5.7. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Відкритого акціонерного товариства „Львівський дослідний нафтомаслозавод" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207; ідентифікаційний код № 00152394) затвердити.

5.8. Повноваження ліквідатора Відкритого акціонерного товариства „Львівський дослідний нафтомаслозавод" Стадника Андрія Любомировича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1401 від 09.07.2013 припинити.

5.9. Вимоги ТзОВ "Техномаст" на загальну суму 10642139,41 грн, а саме: вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 5922367,79 грн; вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 4719771,62 грн; АКБ "Форум" на загальну суму 407102,57 грн, а саме: вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 383279,24 грн; вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 23823,33 грн; ЛМКП "Львівводоканал" на загальну суму 31549,78 грн, а саме: вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 29599,93 грн; вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 1949,85 грн; ТзОВ "Україна-Енерго" на загальну суму 463685,67 грн, а саме: вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 307808,77 грн; вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 155876,90 грн; ДАТ "Чорноморнафтогаз" - вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 145840,17 грн; ТзОВ "Інститут судових експертиз та права" - вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 74281,83 грн; ТзОВ "Нафтагарант" - вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 250243,35 грн; ТзОВ "Автоцентр "Мотор Сіті" - вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 52635,37 грн; ТзОВ "Варта" - вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 122407,43 грн; ПАТ "Інвестиційна енергетична компанія "ІНЕКО" - вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів на суму 13362,45 грн; ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова - вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 7277,81 грн; ДПІ у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області - вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 270,39 грн; УПФУ в Личаківському р-ні м. Львова - вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 130810,45 грн; ТзОВ "Інститут інформатики і управління" - вимоги шостої черги реєстру вимог кредиторів на суму 15654,16 грн вважати погашеними.

5.10. Відкрите акціонерне товариство „Львівський дослідний нафтомаслозавод" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207; ідентифікаційний код № 00152394) ліквідувати.

5.11. Провадження у справі № 8/8 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Львівський дослідний нафтомаслозавод" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207; ідентифікаційний код № 00152394) припинити.

6. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 скасовано частково ухвалу господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі №8/8, а саме пункти 7, 8, 9, 10, 11 ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 8/8 і в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", припинення провадження. У решті ухвалу господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі №8/8 про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" залишено без змін. Справу № 8/8 про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" повернуто господарському суду Львівської області на стадію ліквідаційної процедури.

7. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

7.1. Львівський апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав визнавати незаконними дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л.

7.2. Щодо звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод" і документів, що його підтверджують, суд апеляційної інстанції зазначив, що ці докази були подані господарському суду Львівської області 16 вересня 2016 року (т.т.23, 24, 25). Господарський суд Львівської області ухвалою від 19 вересня 2016 року затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод", ліквідував банкрута, припинив провадження у справі №8/8.

7.3. Після скасування ухвали господарського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року і повернення справи №8/8 на новий розгляд, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод", рішення комітету кредиторів суду не подавались. Ліквідатор банкрута подав лише копію акту прийому-передачі документів на державне зберігання, виписку з ліквідаційного рахунку банкрута; копії листів, адресованих ТОВ Техномаст ; копії запитів та відповіді на них відповідних державних органів, що здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна. Ці докази підтверджують звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, проте не були предметом розгляду і обговорення комітету кредиторів ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод".

7.4. З наведеного судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що постановляючи оскаржувану ухвалу господарський суд Львівської області надав оцінку звіту ліквідатора від 15 вересня 2016 року та ліквідаційному балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", погоджених рішенням комітету кредиторів банкрута від 15 вересня 2016 року, що суперечить вимогам статті 32 Закону про банкрутство.

7.5. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки передачі на підставі договору про відповідальне зберігання, укладеного 01 серпня 2016 року, ТОВ "КОМЕРЦ ПРО 777" на відповідальне зберігання майна, що не ввійшло до статутного капіталу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", а саме: амбар кислого гудрону (рік введення в експлуатацію 1961); котлован (рік введення в експлуатацію 1961); амбар кислого гудрону (рік введення в експлуатацію 1972); амбар кислотний (рік введення в експлуатацію 1979) розташоване за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі. Адже у силу приписів статті 26 Закону про банкрутство названі активи повинні бути включені у ліквідаційну масу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та реалізовані.

7.6. З наведеного в оскаржуваній постанові зроблено висновок, що суд першої інстанції передчасно затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", ліквідував ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", визнав погашеними вимоги кредиторів і припинив провадження у справі про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод". Крім того, суд в один день 18 жовтня 2017 року розглянув скаргу на дії ліквідатора банкрута та звіт і ліквідаційний баланс, що не повинно відбуватись одночасно.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована положеннями ст. ст. 26, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(редакція чинна до 19.01.2013).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

9. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича (далі в тексті - Арбітражний керуючий) надійшла касаційна скарга, у якій Арбітражний керуючий просить суд скасувати частково постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, а саме в частині скасування частково ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі №8/8, а саме пунктів 7, 8, 9, 10, 11 ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 8/8 і ухвалення в цій частині нового рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", припинення провадження і повернення справи № 8/8 про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" господарському суду Львівської області на стадію ліквідаційної процедури.

10. Також Арбітражний керуючий просить у своїй касаційній скарзі залишити в силі ухвалу господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року.

11. В обґрунтування підстав для часткового скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції Арбітражний керуючий у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

11.1. Суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про невідповідність ухвали господарського суду Львівської області приписам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

11.2. Посилання суду апеляційної інстанції на порушення ліквідатором банкрута приписів ст. 26 Закону про банкрутство через не включення в ліквідаційну масу та подальшу реалізацію державного майна є помилковим.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Комлика І.С. надійшла відмова від касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича, також надійшли письмові пояснення по справі № 8/8 та відзив на касаційну скаргу.

13. Також до Верховного Суду від ТОВ "Техномаст" та Прокуратури Львівської області надійшли відзиви на касаційну скаргу у яких учасники справи просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін.

14. Разом з тим до Верховного Суду від Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Прикарпатської універсальної товарної біржі надійшли заяви про приєднання до касаційної скарги.

15. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 приєднано заяву Прикарпатської універсальної товарної біржі від 12.06.2018 б/н до касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника А.Л.

16. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 Заяву Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про приєднання до касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника А.Л. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №8/8 залишено без розгляду.

Позиція Верховного Суду

17. Ухвалою Верховного Суд від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Стадника А.Л. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №8/8 (в частині задоволення апеляційної скарги ТОВ "Техномаст" та скасування пунктів 7, 8, 9, 10, 11 ухвали Господарського суду Львівської області від 18.10.2017 у справі № 8/8; в частині ухвалення Львівським апеляційним господарським судом нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та припинення провадження; в частині повернення справи № 8/8 про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" господарському суду Львівської області на стадію ліквідаційної процедури); призначено до розгляду касаційну арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича на 21 червня 2018 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

17.1. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

18. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Щодо доводів касаційної скарги проте, що суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про невідповідність ухвали господарського суду Львівської області приписам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та проте, що посилання суду апеляційної інстанції на порушення ліквідатором банкрута приписів ст. 26 Закону про банкрутство через не включення в ліквідаційну масу та подальшу реалізацію державного майна є помилковим, колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідно до приписів ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

22. Положення ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), не містять обов'язку затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу комітетом кредиторів боржника для спрямування звіту з ліквідаційним балансом на затвердження до господарського суду.

23. Разом з тим, приписи ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), встановлюють перелік документів, які обов'язково додаються до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, зокрема це:

23.1. показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

23.2. відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

23.3. копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

23.4. реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

23.5. документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

24. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

25. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції проте, що постановляючи оскаржувану ухвалу господарський суд Львівської області надав оцінку звіту ліквідатора від 15 вересня 2016 року та ліквідаційному балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", погоджених рішенням комітету кредиторів банкрута від 15 вересня 2016 року, що суперечить вимогам статті 32 Закону про банкрутство.

26. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок про застосування норм права, який викладено у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10) .

27. Суд першої інстанції встановив, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 04.09.2017 за № 96205397, витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна від 09.10.2017 за № 53651917, листів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 31.07.2017 за № 33-13-0.2-10360/2-17, Філії Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ Українська залізниця від 07.08.2017 за № 36/987, Державного космічного агентства України від 28.07.2017 р. за № 3591/10-К3.3/17, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.08.2017 р. за № 16678, Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.09.2017 р., Регіонального сервісного центру у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України від 13.10.2017 р. за № 31/13-8464зп, Головного управління Держпраці у Львівській області від 10.10.2017 р. за № 10350/1/9-09, вбачається, що у банкрута відсутнє будь-яке рухоме чи нерухоме майно.

28. Також в ухвалі суду першої інстанції встановлено, що крім цього, ліквідатором отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №53651917 від 09.10.2017, змістом якого підтверджується відсутність обтяжень рухомого майна банкрута.

29. Змістом отриманої ліквідатором інформаційної довідки № 96205397 від 04.09.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод , як встановлено в ухвалі господарського суду від 18.10.2017, підтверджується факт відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за банкрутом будь-якого нерухомого майна. При цьому, відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується факт реєстрації за ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод будівлі нежитлових приміщень фінського будинку загальною площею 58,6кв.м.; будівлі споруди ілової насосної загальною площею 9,8 м.кв., за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 27, а також будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 11457,3кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 207.

30. Разом з тим, з наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції дійшов до висновку про підтвердження факту продажу вищеперерахованого нерухомого майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення відповідних аукціонів, погоджених комітетом кредиторів.

31. Також суд першої інстанції встановив, що запис з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо права власності на будівлі та споруди майнового комплексу банкрута загальною площею 11457,3 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207 відповідає відомостям, що зазначені в наявному в матеріалах справи свідоцтві про право власності на будівлі та споруди № ЛР0048 від 28.03.2000, виданому Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради, яке фіксувало право власності банкрута вказані на будівлі та споруди. Проте, як підтверджується матеріалами даної справи, зазначені будівлі та споруди ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод згідно із переліком до свідоцтва про право власності, відчужені в ході проведення ліквідаційної процедури

32. З наведеного вище господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що в результаті проведеної ліквідатором роботи будь-яких інших майнових активів, аніж ті, з яких була сформована ліквідаційна маса, у ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод не має, що підтверджується запитами ліквідатора банкрута та відповідями на них відповідних державних органів, котрі здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна.

33. Окрім цього, суд першої інстанції встановив, що відповідно до Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається, затвердженого Декретом КМУ від 31.12.1992 № 26-92, згідно з рішенням комісії з корпоратизації Львівського дослідного нафтомаслозаводу (протокол комісії № 3 від 31.01.1994) та Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського дослідного нафтомаслозаводу, затвердженого Держкомнафтогазом 04.03.1994 р., до статутного капіталу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" не ввійшли як такі, що не підлягають приватизації, споруди для захоронення промислових відходів (кислих гудронів), а саме: амбар кислого гудрону - інвентарний № 268, рік введення в експлуатацію 1961; котлован - інвентарний № 267/1, рік введення в експлуатацію 1961; амбар кислотний - інвентарний № 411, рік введення в експлуатацію 1979; амбар кислотного гудрону - інвентарний № 389, рік введення в експлуатацію 1972. Місцезнаходження даних об'єктів - с. Грибовичі Жовківського району Львівської області. Вказане майно не було включене в склад майна цілісного майнового комплексу ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод як таке, що не належить ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод , оскільки підприємство було лише балансоутримувачем.

34. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки передачі на підставі договору про відповідальне зберігання, укладеного 01 серпня 2016 року, ТОВ "КОМЕРЦ ПРО 777" на відповідальне зберігання майна, що не ввійшло до статутного капіталу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", а саме: амбар кислого гудрону (рік введення в експлуатацію 1961); котлован (рік введення в експлуатацію 1961); амбар кислого гудрону (рік введення в експлуатацію 1972); амбар кислотний (рік введення в експлуатацію 1979) розташоване за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі. Адже у силу приписів статті 26 Закону про банкрутство названі активи повинні бути включені у ліквідаційну масу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та реалізовані.

35. Разом з тим, надаючи оцінку доводам скарги ліквідатора, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ Техномаст у скарзі на дії ліквідатора зазначає, що ліквідатором безпідставно, на думку скаржника, не було передано на користь Фонду державного майна України рухоме майно, що знаходилося на балансі банкрута, а саме: амбару кислого гудрону ( інвентарний № 268, рік введення в експлуатацію 1961); котловану (інвентарний № 267/1, рік введення в експлуатацію 1961); амбару кислотного (інвентарний № 411, рік введення в експлуатацію 1979); амбару кислотного гудрону (інвентарний № 389, рік введення в експлуатацію 1972), розміщених в с. Грибовичі Жовківського району Львівської області. Також, скаржником зазначається, що у зв'язку з такими діями ліквідатора вказане рухоме державне майно безпідставно передано третій особі.

36. Втім, господарським судом зазначається, що наводячи вказані доводи ТОВ Техномаст не обґрунтовано, якими чином вказані дії ліквідатора вплинули на безпосередньо права скаржника. При цьому, суд констатує те, що розгляд даної справи відбувався за участю прокурора, яким не висловлено в будь-якій формі заперечень щодо відповідних дій ліквідатора.

37. З зазначеного, в ухвалі суду першої інстанції наведено висновок, що оскаржувані дії ліквідатора не спричинили вибуття вказаного майно з власності держави, оскільки таке було передано на відповідальне зберігання ТОВ КОМЕРЦ ПРО 777 згідно з договором від 01.08.2016 із зобов'язанням останнього щодо подальшого зберігання вищенаведеного майна в схоронності, незалежно від можливого припинення дії договору на відповідальне зберігання, зумовленого можливою ліквідацією юридичної особи-поклажодавця.

38. Зазначений висновок, став підставою для відмови судом першої інстанції у задоволенні скарги на дії арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича.

39. Львівський апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, який викладений в ухвалі від 18.10.2017, про відсутність підстав визнавати незаконними дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л.

40. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), за наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його іншим особам в установленому порядку.

41. Беручи до уваги те, що до статутного капіталу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" не ввійшли як такі, що не підлягають приватизації, споруди для захоронення промислових відходів (кислих гудронів), а саме: амбар кислого гудрону - інвентарний № 268, рік введення в експлуатацію 1961; котлован - інвентарний № 267/1, рік введення в експлуатацію 1961; амбар кислотний - інвентарний № 411, рік введення в експлуатацію 1979; амбар кислотного гудрону - інвентарний № 389, рік введення в експлуатацію 1972, місцезнаходження даних об'єктів - с. Грибовичі Жовківського району Львівської області, а також зважаючи на вищезазначені встановлені фактичні обставини справи з урахуванням ч. 4 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковим та таким, що спростовується встановленим фактичним обставинам справи висновок суду апеляційної інстанції проте, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки передачі на підставі договору про відповідальне зберігання, укладеного 01 серпня 2016 року, ТОВ "КОМЕРЦ ПРО 777" на відповідальне зберігання майна, що не ввійшло до статутного капіталу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", а саме: амбар кислого гудрону (рік введення в експлуатацію 1961); котлован (рік введення в експлуатацію 1961); амбар кислого гудрону (рік введення в експлуатацію 1972); амбар кислотний (рік введення в експлуатацію 1979) розташоване за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі. Адже у силу приписів статті 26 Закону про банкрутство названі активи повинні бути включені у ліквідаційну масу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та реалізовані.

42. Окрім того, колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 32 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

43. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодившись із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав визнавати незаконними дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л., дійшов до висновку що суд не надав правової оцінки передачі на підставі договору про відповідальне зберігання майна, яке не підлягає приватизації, а саме споруди для захоронення промислових відходів (кислих гудронів), які, як зазначено в постанові, повинні бути включені у ліквідаційну масу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та реалізовані.

44. Колегією суддів суду касаційної інстанції на підставі положень ч. 4 ст. 32 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), визнаються взаємовиключними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав визнавати незаконними дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л. та проте, що затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суд першої інстанції не надав правової оцінки передачі на підставі договору про відповідальне зберігання майна, яке не підлягає приватизації, а саме споруди для захоронення промислових відходів (кислих гудронів), які, як зазначено в постанові, повинні бути включені у ліквідаційну масу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та реалізовані.

45. Також, суд касаційної інстанції зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2017 у даній справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаст" задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі № 8/8 скасовано, справу № 8/8 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

46. Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області, колегія суддів Вищого господарського суду України у своїй постанові від 04.04.2017 вказала на відсутність доказів вжиття ліквідатором в ході проведення ліквідаційної процедури всіх заходів, спрямованих на пошук та встановлення майна банкрута, оскільки ліквідатором до звіту не додано доказів надіслання інформаційних запитів до органів та установ, що ведуть реєстри майнових прав юридичних осіб та обтяжень таких прав (заборон відчуження).

47. Також колегія суддів Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що до звіту не долучені належні докази передачі у встановленому порядку документів на зберігання до державної архівної установи, а також докази проведення ліквідатором аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках, хоча це є обов'язком арбітражних керуючих на підставі ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, і ліквідатором здійснювалися витрати на вчинення таких дій із залучення третіх осіб.

48. Разом з тим, за висновком колегії суддів Вищого господарського суду України, суди попередніх інстанцій не встановили чи наявні в звіті ліквідатора відомості про рахунки банкрута, відкриті в банківських установах, та докази їх закриття, а також відомості з ліквідаційного рахунку про рух грошових коштів; судами попередніх інстанцій не перевірено правомірність вчинення ліквідатором дій по розподілу коштів, отриманих від продажу майна банкрута без затвердження господарським судом звіту про витрати.

49. Інших вказівок, постанова Вищого господарського суду України від 04.04.2017 у даній справі не містить.

50. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 111-12 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

51. Зі змісту ухвали суду першої інстанції, на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду від 04.04.2017 у даній справі, суд першої інстанції в ухвалі від 18.10.2017 зазначив наступне:

51.1. В результаті проведеної ліквідатором роботи будь-яких інших майнових активів, аніж ті, з яких була сформована ліквідаційна маса, у ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод не має, що підтверджується запитами ліквідатора банкрута та відповідями на них відповідних державних органів, котрі здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна.

51.2. При цьому, господарським судом першої інстанції зазначено, що неподання ліквідатором відповідних інформаційних запитів до органів та установ, що ведуть реєстри майнових прав юридичних осіб та обтяжень таких прав не спричинило негативних наслідків, оскільки не вплинуло на повноту формування ліквідаційної маси банкрута та її продажу в ході ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів.

51.3. Суд першої інстанції встановив, що на виконання ч. 2 ст. 34 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла до 19.01.2013), документи банкрута були передані на зберігання Державному архіву Львівської області, що підтверджується актом прийому-передачі документів на державне зберігання від 30.01.2017

51.4. Щодо вказівки суду касаційної інстанції щодо перевірки факту обов'язкового проведення ліквідатором аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках та надаючи оцінку доводам скарги голови комітету кредиторів банкрута на дії ліквідатора з тих підстав, що ним не проводився вказаний аналіз, господарський суд встановив, що як підтверджується матерілами даної справи серед таких наявний аудиторський висновок аудитора Павлючик Н.В. (том 4, арк. 29-36), яким досліджувалася господарська діяльність ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод на предмет виявлення ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Крім того, в матеріалах даної справи (том 4, арк. 62-71) звіт арбітражного керуючого Коляди В.І. від 08.02.2008 Про фінансовий аналіз ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, аналізу фінансово-господарського стану ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод (зокрема, фінансових, виробничих та інвестиційних аспектів його діяльності).

51.5. З метою виконання вказівок суду касаційної інстанції щодо перевірки правомірності вчинення ліквідатором дій по розподілу коштів, отриманих від продажу майна банкрута без затвердження господарським судом звіту про витрати та надаючи оцінку доводам скарги ТОВ Техномаст на дії ліквідатора з тих підстав, що ним проводився розподіл коштів, отриманих від продажу майна банкрута без затвердження господарським судом звіту про витрати, господарський суд в ухвалі від 18.10.2017 зазначив наступне:

51.5.1. Судом встановлено, що рішенням комітету кредиторів ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод у формі протоколу від 12.07.2016 р. в складі ТОВ Техномаст (голови комітету кредиторів) та ТОВ Варта (члена комітету кредиторів), які в сукупності володіли 100% голосів (98,09% та 1,91% відповідно) погоджено дії ліквідатора банкрута Стадника А.Л. щодо розподілу грошових коштів, одержаних після реалізації майна банкрута в наступному розмірі та порядку: 1) погашення вимог забезпеченого кредитора першої черги - ТОВ Техномаст в розмірі 1575350,10 грн.; 2) оплата витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, а також погашення відповідних грошових вимог поточних кредиторів І-ІІІ черг реєстру вимог кредиторів; 3) зарахування (включення) решти грошових вимог ТОВ Техномаст І черги на суму 8864191,90 грн. в ІV чергу реєстру вимог кредиторів ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод та відповідно, погашення вимог кредиторів ІV черги із застосуванням принципу пропорційності задоволення вимог кредиторів однієї черги, встановленого ч. 3 ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . У зв'язку із прийняттям комітетом кредиторів ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод вказаного рішення, 10.08.2016 р. на користь ТОВ Техномаст було перераховано грошові кошти в розмірі 1575350,10 грн. в якості погашення вимог І черги реєстру вимог кредиторів, що забезпечені заставою майна боржника.

51.5.2. В подальшому, як підтверджується матеріалами даної справи, рішенням комітету кредиторів ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод у формі протоколу від 15.09.2016 в складі ТОВ Техномаст (голови комітету кредиторів) та ТОВ Варта (члена комітету кредиторів), які в сукупності володіли 100% голосів (98,09% та 1,91% відповідно) було затверджено звіт ліквідатора ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод арбітражного керуючого Стадника А.Л. від 15.09.2016, що містить деталізований виклад понесених витрат за весь період ліквідаційної процедури, в т.ч. щодо виплати винагороди арбітражного керуючого тощо. Вказаний звіт ліквідатора (що у відповідній частині є фактично звітом ліквідатора про витрати) затверджений ухвалою господарського суду Львівської області у даній справі від 15.09.2016.

51.6. Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції щодо встановлення відомостей про рахунки боржника в банківських установах та доказів їх закриття, господарським судом відзначається те, що листом Головним управлінням ДФС у Львівській області від 06.10.2017 за №4980/08-01/11 підтверджено, що згідно даних ІС Податковий блок по ВАТ Львівський дослідний нафтомаслозавод відсутні відкриті розрахункові рахунки в установах банків. При цьому, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи не підтверджується, що в процедурі ліквідації банкрута ліквідатором використовувався будь-який інший рахунок, аніж ліквідаційний.

52. Зазначене свідчить про дотримання судом першої інстанції під час нового розгляду справи положень ч. 1 ст. 111-12 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017).

53. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги Арбітражного керуючого проте, що суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про невідповідність ухвали господарського суду Львівської області приписам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та проте, що посилання суду апеляційної інстанції на порушення ліквідатором банкрута приписів ст. 26 Закону про банкрутство через не включення в ліквідаційну масу та подальшу реалізацію державного майна є помилковим.

54. Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч дотриманню судом першої інстанції, під час нового розгляду справи, положень ч. 1 ст. 111-12 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), щодо виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2017, дійшов необґрунтованих висновків про передчасність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод".

55. Щодо висновку суду апеляційної інстанції проте, що крім того, суд в один день 18 жовтня 2017 року розглянув скаргу на дії ліквідатора банкрута та звіт і ліквідаційний баланс, що не повинно відбуватись одночасно, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне.

56. Як було зазначено, відповідно до положень ч. 4 ст. 32 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

57. Системний аналіз положень ст. 32 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), дає підстави дійти до висновку, що розгляд господарським судом звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу передбачає, серед іншого, оцінку дій ліквідатора, які полягають в аналізі ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також суд повинен здійснювати аналіз дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.

58. Висновок про відсутність підстав визнавати незаконними дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л., з урахуванням ч. 4 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013), є однією із підстав для затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, який поданий зазначеним арбітражним керуючим.

59. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції проте, що суд першої інстанції в один день 18 жовтня 2017 року розглянув скаргу на дії ліквідатора банкрута та звіт і ліквідаційний баланс, що не повинно відбуватись одночасно.

60. Щодо заяви арбітражного керуючого Комлика І.С про відмову від касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника А. Л., колегія суддів зазначає, що зазначена заява є необґрунтованою і враховуючи те, що до касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника А. Л. приєднався інший учасник справи про банкрутство, колегія суддів суду касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні у приміщенні касаційного господарського суду протокольним рішенням відмовила у задоволенні заяви арбітражного керуючого Комлика І.С про відмову від касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника А. Л.

61. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

62. Відповідно до приписів ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

63. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича, дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 18.10.2017 прийнята з правильним застосуванням ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинна до 19.01.2013).

64. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що суд апеляційної інстанції скасувавши частково ухвалу господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі №8/8, а саме пункти 7, 8, 9, 10, 11 ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 8/8 і в цій частині ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", частково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

65. За таких обставин, підлягає скасуванню постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 8/8 в частині скасування ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі №8/8, а саме пунктів 7, 8, 9, 10, 11 ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 8/8 і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", припинення провадження з поверненням справи № 8/8 про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" господарському суду Львівської області на стадію ліквідаційної процедури.

66. Ухвала господарського суду Львівської області від 18.10.2017 у справі № 8/8 підлягає залишенню в силі у частині, яка була скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 8/8.

67. Враховуючи викладене, касаційна скарга арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 8/8 задовольнити.

2 . Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 8/8, а саме в частині скасування пунктів 7, 8, 9, 10, 11 ухвали господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 8/8, в частині ухвалення Львівським апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" припинення провадження, в частині повернення справи № 8/8 про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" господарському суду Львівської області на стадію ліквідаційної процедури скасувати.

3 . Ухвалу господарського суду Львівської області від 18.10.2017 у справі № 8/8 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко