Рішення

від 23.06.2018 по справі 826/14971/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2018 року № 826/14971/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Вест-Лідер Приватного підприємства Кседокс провизнання правочину недійсним

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Київській області (далі також - ГУ ДФС у Київській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Лідер (далі також - ТОВ Вест-Лідер , відповідач-1) та Приватного підприємства Кседокс (далі також - ПП Кседокс , відповідач-2), в якій позивач просив, у урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсним правочини укладені між відповідачами, за результатами якого складено податкова накладна від 22.06.2016 РОКУ № 2214.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 року залишено позовну заяву без руху та надано термін для виправлення недоліків позовної заяви.

11.12.2017 РОКУ позивачем листом про усунення недоліків з додатками надано потрібні докази, відповідно до вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху і тому Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі призначено судовий розгляд на 28.02.2018 року та зобов'язано позивача подати додаткові докази по справі.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України" від 03.10.2017 року №2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. В судове засідання 28.02.2018 року з'явився представник позивача. Відповідачі не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового розгляду адміністративної справи, клопотань про відкладення або про розгляд без їх участі не надходило.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17.02.2017 року у кримінальній справі № 756/2190/17 директора ТОВ Вест Лідер (код ЄДРПОУ 40106738) було визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що правочини, які мали місце між відповідачами, за наслідками вчинення яких було складено податкову накладну від 22.06.2016 року № 2214 має бути визнаний недійсними в судовому порядку на підставі вимог статті 215 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із зобов'язанням представника позивача надати додаткові докази по справі, судом відкладено розгляд справи на 29.03.2018 року.

29.03.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надійшли додаткові докази по справі та клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача в письмовому провадженні.

Відповідно до частини третьої ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом ухвалено про перехід в розгляді зазначеної справи в письмове провадження.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що 22 червня 2016 року ТОВ Вест Лідер (постачальник, продавець) було виписано на користь ПП Кседокс (отримувач, покупець) податкову накладну № 2214 на загальну суму 90 000, 00 грн.

Вказану накладну було складено директором ТОВ Вест Лідер ОСОБА_1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.30 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Так, згідно з ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 3 статті 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Так, відповідно до п. 201.1 статті 201 , п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України , на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно дефініції наведеної в п.п. 14.1.185, та 14.1.191 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу, під постачанням товарів розуміється, будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зазначене, системний аналіз вказаних норм свідчить, що передумовою для складання податкової накладної є існування договірних відносин між сторонами, тобто факт укладення правочину.

Суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для визнання недійсними правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такі правочини. Оскільки носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін відповідного правочину є їх посадові особи, то слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Вказана позиція була неодноразово наведена у судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі від 07 березня 2017 року у справі № 826/283/14.

Так, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року у справі № 756/2190/17 керівника ТОВ Вест Лідер ОСОБА_1 (яка згідно наявних в матеріалах справи даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань займає вказану посаду починаючи з 30 березня 2016 року) було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Вказаним рішенням Оболонського районного суду м. Києва було встановлено, що ОСОБА_1, у березні 2016 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, внесла в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, свідомо неправдиві відомості про те, що вона є учасником і директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Лідер (ЄДРПОУ 40106738), а саме - підписала заяву від 11.05.2016 року про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 року № 15/5, протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ Вест Лідер від 29.03.2016 року, протокол № 4 загальних зборів учасників ТОВ Вест Лідер від 04.05.2016 року, 2 договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ Вест Лідер укладених ОСОБА_2 із директором ТОВ Насат Союз (код ЄДРПОУ 39730208) ОСОБА_3 та директором ТОВ Центр здоров'я спини Кипарис (нова назва ( Кипарис Агротех ) (код ЄДРПОУ 38987215) ОСОБА_4, хоча учасником і директором вказаного товариства вона не була та обов'язки директора ніколи не виконувала.

В подальшому 11.05.2016 року невстановлені досудовим розслідуванням особи подали документи, що стосуються ТОВ Вест Лідер , до Оболонської районної у м. Києві Державної адміністрації для проведення реєстраційної дії Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами з установчих документах .

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні злочину визнала повністю підтвердила обставини, вчиненого нею злочину, що викладені у вироці вище.

Вказане рішення набрало законної сили 20.03.2017, відповідно до відомостей, які містяться в ЄДРСРУ.

Як було зазначено Верховним Судом України у постанові від 17 листопада 2015 року по справі № 21-277а15, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Також суд вказав на те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Беручи до уваги наведене, оскільки вироком суду, який набрав законної сили, підтверджено фіктивний характер діяльності відповідача-2 та умисел його керівника ОСОБА_1 на здійснення фіктивного підприємництва, суд приходить до висновку, що правочин, укладений між відповідачами, за наслідками якого ОСОБА_1 було складено наведені вище податкові накладні, в розумінні вимог ч. 3 статті 228 ЦК України, є недійсним, оскільки він не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, суд враховує, що відповідачами будь-яких заперечень або інших документів на підтвердження безпідставності позиції позивача до суду надано не було.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено обґрунтованість своєї позиції.

При вирішенні даної справи, судом також враховано наступне.

Відповідно до положення пп. 20.1.30 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Згідно з статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Лідер ( 04114, м. Київ, пров. Макіївський, 2, оф.1, кімната 1, код ЄДРПОУ 40106738) та Приватного підприємства Кседокс ( 09100, м. Біла Церква, вул. Курсова, 37, кв.37, код ЄДРПОУ 24881241) про визнання правочину недійсним - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним правочин, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вест-Лідер ( 04114, м. Київ, пров. Макіївський, 2, оф.1, кімната 1, код ЄДРПОУ 40106738) та Приватним підприємством Кседокс ( 09100, м. Біла Церква, вул. Курсова, 37, кв.37, код ЄДРПОУ 24881241), за результатами якого складено податкова накладна від 22.06.2016 № 2214.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління ДФС у Київській області, 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260;

Відповідач 1 : Товариство з обмеженою відповідальністю Вест-Лідер , 04114, м. Київ, пров. Макіївський, 2, оф.1, кімната 1, код ЄДРПОУ 40106738;

Відповідач 2: Приватне підприємство Кседокс , 09100, м. Біла Церква, вул. Курсова, 37, кв.37, код ЄДРПОУ 24881241.

Суддя Л.О. Маруліна