Рішення

від 15.06.2018 по справі 908/455/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/16/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2018 Справа № 908/455/18м. Запоріжжя

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпаки,29)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_3 (69097, АДРЕСА_1)

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Суддя Колодій Н.А.

При секретарі Лола Н.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача : не з'явився

Від третьої: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.03.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлового приміщення ХХХІ підвалу літ. А-5, загальною площею 238,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В, що належить ТОВ "Егіда", на підставі права власності на користь ПАТ "Укрсоцбанк", шляхом проведення прилюдних торгів, згідно ЗУ "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежної експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2018р. відкрито провадження у справі № 908/455/18, підготовче засідання призначено на 25.04.2018р. Ухвалою суду від 25.04.2018р. підготовче засідання відкладено на 17.05.2018р. Ухвалою суду від 17.05.2018р. підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2018р.

Ухвалою суду від 04.06.2018р., у зв'язку з відродженням судді в м. Київ з 12.06.2018р. по 13.06.2018р., судове засідання призначено на 15.06.2018р.

У судове засідання 15.06.2018р. представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання також не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив та письмові пояснення на позовну заяву не надали. Про час та місце судового засідання відповідача та третю особу повідомлено належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду).

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що розгляд та вирішення спору здійснюється на підставі зібраних у підготовчому проваджені матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Дослідивши позовні матеріали судом з'ясовано, що підставою звернення позивачем з позовною заявою є наступні обставини. 06.06.2007р. між позивачем (банк) та третьою особою (позичальник) був укладений договір кредиту № 318-07П30-К. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 18.07.2017р. у нього утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 614502,35 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 949433,42 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 161201,09 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 251375,16 грн., інфляційні втрати за кредитом в розмірі 83242,83 грн., інфляційні втрати за відсотками в розмірі 129823,25 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір № 318-07П30-І від 06.07.2007р., предметом якого є нежитлове приміщення ХХХІ підвалу літ. А-5, загальною площею 238,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В, що належить ТОВ "Егіда" на підставі права власності. Враховуючи наявну заборгованість у третьої особи перед позивачем, останній змушений був звернутися до суду з даною позовною заявою. На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 526, 549, 553, 554, 623 - 626 ЦК україни, ст.ст. , 3, 12, 33 Закону України Про іпотеку просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 15.06.2018р. після закінчення з'ясування обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, та перевірки їх доказами судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (станом на час розгляду справи - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", кредитор, позивач) та Фізичною особою ОСОБА_3 (позичальник, третя особа) був укладений договір кредиту № 318-07П30-К, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах, забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 750000 грн., зі сплатою 16% річних та встановленим порядком погашення суми основної заборгованості з кінцевим погашенням заборгованості по кредиту до 05.07.2017р. (п. 1.1).

Додатковою угодою № 1 від 31.07.2008р. сторони домовились з 31.07.2008р. встановити проценту ставку за користування кредитом на рівні 21% річних.

Додатковою угодою № 2 від 22.04.2009р. сторони виклали п. 1.1 договору в іншій редакції та погодили новий порядок погашення основної заборгованості з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05.07.2017р.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору, кредит надається позичальнику на поточні потреби.

Відповідно до п. 2.1 - п. 2.4.1 надання кредиту на цілі, визначені п. 1.2 цього договору, проводиться шляхом видачі позичальнику готівкових грошей. Моментом (днем) надання кредиту вважається день видачі позичальнику готівкових грошей в сумі кредиту. Моментом (днем повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором, якщо інше не випливаю з умов цього договору. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на рахунок кредитора не пізніше десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо десяте число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно з п. 2.4 цього договору у попередній робочий день.

У разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочки, що діє у цей період (п. 4.2).

Відповідно до п. 7.3 договору він набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов кредитного договору, позивач надав Фізичній особі ОСОБА_3 кредит в повному обсязі в розмірі 750000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_3

Фізична особа ОСОБА_3, в свою чергу, свої зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків, у встановлений договором строк - до 05.07.2017р., не виконав. Станом на 18.07.2017р. у ОСОБА_3 перед позивачем існує заборгованість за кредитом в розмірі 614502,35 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 949433,42 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заборгованість за кредитом в розмірі 614502,35 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 949433,42 грн.

У зв'язку з порушенням боржником своїх зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків позивач, на підставі п. 4.2 кредитного договору, нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 161201,09 грн. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 251375,16 грн.

У разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочки, що діє у цей період (п. 4.2).

Нарахування позивачем пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 161201,09 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 251375,16 грн. є обґрунтованими, розрахунки здійснено вірно.

Позивач також нарахував позичальнику інфляційні втрати за кредитом в розмірі 83242,83 грн. та інфляційні втрати за відсотками в розмірі 129823,25 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунки інфляційних нарахувань суд встановив, що їх також зроблено вірно.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 18.07.2017р. у кредитора ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 318-07П30-К від 06.06.2007р. існує заборгованість в загальному розмірі 2189578,10 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом в розмірі 614502,35 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 949433,42 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 161201,09 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 251375,16 грн., інфляційні втрати за кредитом в розмірі 83242,83 грн., інфляційні втрати за відсотками в розмірі 129823,25 грн.

Положеннями ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

06.07.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (станом на час розгляду справи - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", іпотекодержателю, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Егіда" (іпотекодавець, відповідач) був укладений іпотечний договір № 318-07П30-І, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту № 318-07П30-К від 06.07.2007р. нерухоме майно: нежитлове приміщення ХХХІ підвалу літ. А-5, загальною площею 238,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В та належить іпотекодавцю на праві колективної власності (п. 1 договору іпотеки).

Слід зазначити, що кредитний договір № 318-07П30-К датований - 06.06.2007р., суд дослідивши кредитний договір з додатковими угодами та іпотечний договір з додатковими угодами встановив, що іпотечний договір № 318-07П30-І від 06.07.2007р. укладено в забезпечення виконання зобов'язання саме за кредитним договором № 318-07П30-К 06.06.2007р.

Даний договір 06.07.2007р. посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1662.

Згідно з п. 1.2 договору іпотеки вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 1071429 грн.

Пунктом 1.4 договору іпотеки, з урахування додаткової угоди № 1 від 22.04.2009р., визначено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, а саме: повернення кредиту в сумі 750000 грн., згідно графіку викладеному у договорі іпотеки, до 05.07.2017р.; сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних та комісій, в залежності від виконання договору, яким обумовлене основне зобов'язання; сплата можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 4.5 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса тощо.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, в тому числі шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічний припис містить ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку .

За приписами ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

21.08.2017р. ПАТ "Укрсоцбанк" направив на адреси ТОВ "Егіда" та ОСОБА_3 вимогу про усунення порушень, в якій просив позичальника у тридцятиденний строк сплатити заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом та нараховану неустойку, а також повідомив іпотекодавця про те, що у разі невиконання цієї вимоги, банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дана вимога залишилась відповідачем та третьою особою без відповіді та без виконання.

Як вже зазначалось вище, статтею 33 Закону України визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статтею 18 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотечний договір може місити положення про спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Умовами договору іпотеки сторони погодили різні способи звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі: іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса тощо. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішення суду, в тому числі шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Зазначений спосіб звернення стягнення передбачений у ст. 41 Закону України Про іпотеку . Так, даною нормою визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: зальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За умовами ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В матеріалах справи позивачем надано Звіт про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, 21.03.2017р., зроблений ТОВ Консалтингова компанія Бі.Еф.Сі , з якого вбачається, що станом на 14.02.2018р. ринкова вартість об'єкту оцінки, яким є: нерухоме майно - нежитлове приміщення ХХХІ підвалу літ. А-5, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В, становить 1222185 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ст. 98 ГПК України).

В силу ст. 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.

Дослідивши наданий позивачем Звіт про експертну оцінку, суд встановив, що оцінку проведено оцінювачем Андрєєвим А.В., який діяв на підставі Сертифікату ФДМ України № 1531 від 31.01.2000р. та Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 11406 від 30.10.2013р., копії яких долучено до Звіту.

Таким чином, Звіт про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, складений 14.02.2018р., є належним та допустимим доказом в силу приписів ГПК України, та приймається судом для визначення початкової вартості предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

На підставі вищевикладеного, суд знаходить позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі іпотечного договору № 318-07П30-І від 06.07.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1662, - нежитлове приміщення ХХХІ підвалу літ. А-5, загальною площею 238,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Егіда" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В; код ЄДРПОУ 30594631), на підставі колективної власності, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпаки,29; код ЄДРПОУ 00039019), шляхом проведення прилюдних торгів, згідно ЗУ "Про виконавче провадження", за початковою ціною 1222185 (один мільйон двісті двадцять дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн., в рахунок погашення заборгованості Фізичної особи ОСОБА_3 (69097, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) за договором кредиту № 318-07П30-К від 06.06.2007р. перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпаки,29; код ЄДРПОУ 00039019) в розмірі 2189578,10 грн., з яких: 614502,35 грн. - заборгованість за кредитом, 949433,42 грн. - заборгованість за відсотками, 161201,09 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 251375,16 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 83242,83 грн. - інфляційні втрати за кредитом, 129823,25 грн. - інфляційні втрати за відсотками.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В; код ЄДРПОУ 30594631) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпаки,29; код ЄДРПОУ 00039019) суму 18332 (вісімнадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 78 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2018р.

Суддя Н.А. Колодій