Рішення

від 19.06.2018 по справі 911/628/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/628/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління Новобуд , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авістон , м. Київ

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління Новобуд (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №25/3 від 29.03.2018 року (вх.№652/18 від 29.03.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Авістон (далі - відповідач) про стягнення 100001,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач не здійснив поставку товару на суму заборгованості та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 85924,80 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно договору. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 85924,80 грн. попередньої оплати, 5480,36 грн. пені, 6014,74 грн. штрафу, 2073,80 грн. інфляційних втрат, 508,00 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/628/18. Підготовче засідання призначено на 24.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2018 року позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління Новобуд відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на поточному рахунку 26004056207674, відкритому в ПАТ КБ Приватбанк , столична філія (м. Київ), МФО 380269, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Авістон , в межах суми позову.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263701430, у судове засідання 24.04.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 24.04.2018 року представник позивача заявив усне клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши у судовому засіданні 24.04.2018 року заявлене представником позивача клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, відповідно до ст. 249 Господарського процесуального кодексу України, таке клопотання має бути подане у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися в ній.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи відкладено на 29.05.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263946182, у підготовче засідання 29.05.2018 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Представник позивача у підготовчому засіданні 29.05.2018 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року закрито підготовче провадження у справі №911/628/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.06.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 19.06.2018 року не з'явився.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 19.06.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління Новобуд (за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авістон (за договором - постачальник) 16 серпня 2017 року укладено договір поставки за №4902.

Згідно п. 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати покупцю у власність визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та сплатити на користь постачальника його вартість.

Згідно п. 1.2. договору, під терміном Товар у п. п. 1.1 договору сторони розуміють сукупність предметів, визначених у підписаних сторонами видаткових накладних до даного договору, що є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кожна партія товару поставляється за домовленістю сторін на підставі замовлень покупця, які підписуються уповноваженими представниками двох сторін та містять інформацію щодо асортименту, кількості, строку поставки, місця поставки, сторони, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, факсимільного зв'язку, електронної пошти (Інтернет), пошти та інших засобів зв'язку. Підтвердженням виконання замовлення постачальником є підписання видаткової накладної покупцем при прийомі-передачі партії товару.

Як вбачається з п. 4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за товар на підставі рахунку-фактури на умовах 100% передоплати за замовлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.3. договору, за порушення строків поставки товару, передбачених цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання до повного виконання такого зобов'язання, а за прострочення строків виконання зобов'язань понад 10 (десять) календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості товару.

Пунктом 9.1. та 9.2. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний наступний календарний рік.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору на адресу відповідача надіслано замовлення №1 відповідно до Договору поставки №4902 від 16.08.2017 року на поставку товару - блоків Стоунлайт 600*300*200 G D500 (D2,5, S1) у кількості 77,76 на загальну суму 85924,80 грн. разом з ПДВ (докази надіслання якого наявні в матеріалах справи).

Згідно виставленого рахунку на оплату №450 від 14.08.2017 року, позивачем було здійснено оплату вартості товару у сумі 85924,80 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1067 від 18.08.2017 року.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, у зв'язку з чим, сума оплаченого та не поставленого товару становить 85924,80 грн., що відповідачем не спростовано.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з претензією №12/02/18 від 12.02.2018 року, в якій просив повернути грошові кошти у розмірі 85924,80 грн., а також сплатити нараховані штрафні санкції за невиконання умов договору поставки на загальну суму 9342,26 грн. (докази надіслання якої наявні в матеріалах справи), однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 85924,80 грн., в той час, як відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

Доказів поставки товару на суму оплати у розмірі 85924,80 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 85924,80 грн. є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача в рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов'язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 85924,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку із невиконання умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 5480,36 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за період з 16.01.2018 р. по 29.03.2018 р. у сумі 5480,36 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п.6.3. Договору, за порушення строків поставки товару, передбачених цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання до повного виконання такого зобов'язання, а за прострочення строків виконання зобов'язань понад 10 (десять) календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості товару.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 5480,36 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф, що передбачений пунктом 6.3 договору за прострочення строків поставки товару понад 10 (календарних) днів у розмірі 7% від вказаної вартості товару у сумі 6014,74 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних у сумі 2073,80 грн. (за період з 16.01.2018 року по 29.03.2018 року) та 3% річних у сумі 508,00 грн. (за період з 16.01.2018 року по 29.03.2018 року) є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авістон (02225, м.Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд. 7, приміщення 3, код 39739588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління Новобуд (08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Квітнева, буд. 48, офіс 22, код 39270351) 85924 (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 80 коп. попередньої оплати, 5480 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 36 коп. пені, 6014 (шість тисяч чотирнадцять) грн. 74 коп. штрафу, 2073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 508 (п'ятсот вісім) грн. 00 коп. 3% річних, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць