Рішення

від 06.06.2018 по справі 816/1587/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1587/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Голубенко В.В.,

представника позивача - Пащенко В.В.,

представника відповідача - Прокопчук О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Втор - Пласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - Головне управління ДФС у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги:

1. визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90 447 грн, з них за основним боргом - 73 948 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн;

2. визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019681201 від 22.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 201 грн 25 коп., з них за основним боргом - 4161 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1040 грн 25 коп.;

3. визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0031171201 від 13.12.2016 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1250 грн.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду зі позовною заявою до Приватного підприємства "Втор - Пласт", третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 112 429 грн. 58 коп.

Ухвалою від 09 лютого 2018 року позов прийнято судом до розгляду, провадження у даній справі відкрито та справа призначена до розгляду у порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 12 березня 2018 року.

12 березня 2018 року перед початком підготовчого судового засідання до суду надійшов зустрічний позов Приватного підприємства "Втор-Пласт" по даній справі, у якому підприємство просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0029331201 від 25.11.2016 року; №0019681201 від 22.08.2016 року; № 0031171201 від 13.12.2016 року. Підприємство стверджувало, що дані рішення визначили, з-поміж іншого, складові частини податкового боргу, який пропонується стягнути за первинним позовом.

Ухвалою від 12 березня 2018 року суд прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі 816/444/18 за позовом Приватного підприємства "Втор-Пласт" до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; а також об`єднав вимоги за зустрічним позовом ПП "Втор-Пласт" в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Втор - Пласт", третя особа: Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року строк підготовчого провадження продовжений до 10 травня 2018 року.

07 травня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд своєю ухвалою закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 14 травня 2018 року суд роз'єднав поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі № 816/444/18, виділивши в окреме провадження позовні вимоги за позовом Приватного підприємства "Втор - Пласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Головне управління ДФС у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "Втор - Пласт" (надалі також - позивач, ПП "Втор-Пласт") до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), третя особа: Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також - третя особа, ГУ ДФС у Полтавській області), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень (№ 816/1587/18) прийнята до провадження судді Шевякова І.С. відповідно до вимог статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, № 0019681201 від 22.08.2016 року, № 0031171201 від 13.12.2016 року прийняті контролюючим органом необґрунтовано, з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначаючи про протиправність податкового повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90 447 грн, з них за основним боргом - 73 948 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн, ПП "Втор-Пласт" вказано, що воно прийнято за наслідками камеральної перевірки, проведеної з порушенням вимог податкового законодавства. Так, вказано, що перевірку за межами 30-денного строку, протягом якого вона може бути проведена відповідно до п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Стверджуючи про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0019681201 від 22.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 201 грн 25 коп., з них за основним боргом - 4161 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1040 грн 25 коп., ПП "Втор-Пласт" зазначало таке. Контролюючий орган під час нарахування податкового зобов`язання протиправно не прийняв до уваги всі зареєстровані у травні 2016 року податкові накладні, отримані від контрагентів позивача, на загальну суму ПДВ 7773 грн 62 коп. Зокрема, з незрозумілих для позивача підстав перевіряючі, обраховуючи податкове зобов`язання з ПДВ за травень 2016 року, не врахували, що ПП "Втор-Пласт" отримані не тільки податкові накладні № 89 від 06.05.2016 року, № 178 від 11.05.2016 року, № 244 від 12,05.2016 року, № 299 від 16.05.2016 року, № 352 від 18.05.2016 року, № 408 від 20.05.2016 року, № 461 від 23.05.2016 року, № 497 від 24.05.2016 року на загальну суму ПДВ 4171 грн 83 коп., а ще й податкові накладні № 4 від 10.05.2016 року, № 27 від 18.05.2016 року, № 31 від 31.05.2016 року, № 43 від 26.05.2016 року, № 74 від 05.05.2016 року, № 224 від 12.05.2016 року, № 440 від 12.05.2016 року на загальну суму ПДВ 3851 грн 82 коп.

Враховуючи те, що як на думку позивача, згадане вище податкове повідомлення - рішення є протиправним, то й податкове повідомлення - рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1250 грн, підлягає скасуванню.

Представник ПП "Втор-пласт" в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи (ДПІ у м.Полтава та ГУДФС у Полтавській області) у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

У відзиві на позовну заяву /а.с. 82-88/ та запереченнях на відповідь на відзив /123-126/ відповідач стверджував про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Зазначав, що камеральна перевірка позивача проведена відповідно до вимог пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, редакція якого на час перевірки не передбачала можливість проведення камеральної перевірки лише у строк не пізніше 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації /уточнюючого розрахунку/.

Зважаючи на правомірність проведення перевірки, за наслідками якої винесене податкове повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, враховуючи те, що позивачем не спростовуються виявлені порушення податкового законодавства, відповідач наполягав на необхідності відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Нараховуючи податкове зобов`язання своїм податковим повідомленням-рішенням №0019681201 від 22.08.2016 року, відповідач виходив з наступного.

У травні 2016 року позивачем виписано податкову накладну № 6 на суму ПДВ 8333 грн 33 коп., цей же час отримано ним податкових накладних на загальну суму ПДВ 4 171 грн 83 коп. Інші податкові накладні, отримані позивачем протягом травня 2016 року на суму ПДВ 3662 грн 22 коп., відповідачем не взяті до уваги у зв`язку з тим, що виписані вони були по операціям, звільненим від оподаткування податком на додану вартість. З огляду на викладене, за підсумками травня 2016 року виникло позитивне значення різниці зобов`язань та податкового кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 4161 грн.

З огляду на порушення позивачем строку сплати податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0019681201 від 22.08.2016 року, контролюючим органом нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1250 грн, про що винесене податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 року № 0031171201.

Тому, як на думку відповідача, контролюючим органом правомірно донараховано позивачу відповідні податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

03.08.2016 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість за травень 2016 року ПП "Втор-Пласт".

За результатами перевірки складено акт від 03.08.2016 року № 1576/16-01-15-01/ 39375524 /а.с. 89-92/, в якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- п. 187.1 статті 187, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2016 року на суму 4161 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0019681201 від 22.08.2016 року /а.с. 95/, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 201 грн 25 коп., з них за основним боргом - 4161 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1040 грн 25 коп.

16.11.2016 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року; уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року; даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість за червень 2016 року ПП "Втор-Пласт".

За результатами перевірки складено акт від 16.11.2016 року № 3098/16-01-12-01/ 39375524 /а.с. 38-43/, в якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- п. 187.1 статті 187, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого по податковій декларації за червень 2016 року занижений податок на додану вартість на суму 28 448 грн, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2016 року занижено податок на додану вартість в розмірі 3500 грн та суми штрафу в розмірі 1750 грн, а також по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2016 року занижено податок на додану вартість в розмірі 10500 грн та суми штрафу в розмірі 525 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0029331201 від 25.11.2016 року /а.с. 46/, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90447 грн, з них за основним боргом - 73948 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн.

29.11.2016 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено перевірку з питання порушення правил сплати грошового зобов`язання по податковим повідомленням - рішенням № 0019681201 від 22.08.2016 року, № 0019691201 від 22.08.2016 року ПП "Втор-Пласт".

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2016 року № 3105/16-01-12-01/ 39375524 /а.с. 47-48/ (надалі - акт), в якому відображено порушення сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню №0019691201 від 22.08.2016 року в сумі 3703 грн 10 коп. зі затримкою на 66 днів та податковому повідомленню - рішенню № 0019681201 від 22.08.2016 року в сумі 2546 грн 92 коп. зі затримкою на 66 днів, чим порушено п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року /а.с. 50/, яким зобов`язано сплатити штраф у сумі 1250 грн за платежем податок на додану вартість.

Зазначені податкові повідомлення-рішення ПП "Втор-Пласт" в адміністративному порядку не оскаржувало.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями №0029331201 від 25.11.2016 року; №0019681201 від 22.08.2016 року; № 0031171201 від 13.12.2016 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п. 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України відповідачем, ДПІ у м. Полтаві, 08.08.2016 року та 16.11.2016 року проведені камеральні перевірки позивача, за наслідками яких винесені податкові повідомлення-рішення №0019681201 від 22.08.2016 року та №0029331201 від 25.11.2016 року, відповідно.

В обґрунтування позовних вимог щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року позивачем покладено твердження про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, за наслідками якої таке податкове повідомлення-рішення винесене.

Надаючи оцінку підставам та порядку проведення перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час здійснення перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час здійснення перевірки) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Редакція статті 76 "Порядок проведення камеральної перевірки" Податкового кодексу України, що була чинна на час здійснення перевірки, мала наступний зміст: камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Отже, з аналізу статті 76 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час перевірки, судом встановлено, що вона не мала норми стосовно строку, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка.

Пункт 76.3 статті 76 цього Кодексу про можливість проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючого розрахунку), був введений в дію лише 01.01.2017 року, тобто після проведення перевірки.

Судом встановлено, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення №0019681201 від 22.08.2016 року та №0029331201 від 25.11.2016 року, виходив з доведеності факту порушення позивачем п. 187.1 статті 187, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України. А приймаючи податкове повідомлення - рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року, відповідач виходив з того, що ПП "Втор-Пласт" порушено вимоги пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України щодо строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оцінюючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення на предмет їх відповідності вказаним нормам, суд зазначає таке.

Фактичні обставини та висновки щодо правозастосування

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0029331201 від 25.11.2016 року, суд виходить з наступного.

Перевіркою ПП "Втор-Пласт", за наслідками якої винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 73 948 грн, о тому числі: за липень 2016 року на суму 35000 грн, червень 2016 року на суму 28448 грн та вересень 2016 року на суму 10 500 грн.

Матеріалами справи встановлено, та не оскаржується позивачем, що заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2016 року мало місце у зв`язку з наступними обставинами.

ПП "Втор-Пласт" відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України повинні бути задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з поставкою товару на користь ТОВ "Етиленсервіс" та ТОВ "Екопласт +" у розмірі ПДВ 37 000 грн. Одночасно з цим, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних встановлено придбання платником товарів (отримання у червні 2016 року податкових накладних) від ПАТ "Фірма "Полтавапиво" та ТОВ "Полтавська Фірма Ворскла" на загальну суму ПДВ 8552 грн 33 коп. (податковий кредит). Тобто, у ПП "Втор-Пласт" за підсумками червня 2016 року виникло позитивне значення різниці зобов`язань та податкового кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 28 448 грн (37 000 грн.- 8552 грн 33 коп.).

Однак позивачем не було подано декларації з ПДВ за червень 2016 року та не здійснено сплату ПДВ до бюджету у відповідному розмірі, у зв`язку з чим відповідачем під час перевірки встановлено суму заниження ПДВ у розмірі 28 448 грн.

Заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2016 року та вересень 2016 року мало місце у зв`язку з тим, що позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановлених Податковим кодексом строків, а саме: податкова накладна № 238 від 31.07.2016 року на суму ПДВ 26600 грн та податкова накладна № 238 від 31.07.2016 року на суму ПДВ 8400 грн зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 31.08.2016 року, а податкова накладна № 7 від 30.09.2016 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 27.10.2016 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо порушення відповідачем вимог п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв`язку з заниженням податку на додану вартість у червні 2016 року, липні 2016 року, вересні 2016 року на загальну суму 73 948 грн.

Суд наголошує на тому, що такі висновки контролюючого органу позивачем не заперечувались ані у позовній заяві, ані у судовому засіданні.

Твердження ПП "Втор-Пласт" про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, за наслідками якої винесене податкове повідомлення - рішення №0029331201 від 25.11.2016 року суд вважає безпідставними й такими, що не грунтуються на законі.

Як уже зазначалося, з аналізу статті 76 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час перевірки, судом встановлено, що вона не мала норми стосовно строку, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка.

Пункт 76.3 статті 76 цього Кодексу про можливість проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючого розрахунку), був введений в дію лише 01.01.2017 року, тобто після проведення перевірки.

Крім порушення процедури інших доводів та доказів протиправності податкового повідомлення - рішення №0029331201 від 25.11.2016 року ПП "Втор-пласт" не наведено і не вказано, суду не надано. Докази й доводи на користь відсутності у діях платника порушення податкового законодавства у суду відсутні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновків, що податкове повідомлення - рішення № 0029331201 від 25.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90 447 грн, з них за основним боргом - 73 948 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення № 0019681201 від 22.08.2016 року, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2016 року ПП "Втор-Пласт" виписано податкову накладну № 6 від 30.05.2016 року, відповідно до якої позивачем реалізовано його контрагенту ТОВ "Етилен сервіс" товару на загальну суму ПДВ 8333 грн 33 коп. В той же час, ПП "Втор-Пласт" протягом травня 2016 року отримані податкові накладні № 89 від 06.05.2016 року, № 178 від 11.05.2016 року, № 244 від 12,05.2016 року, № 299 від 16.05.2016 року, № 352 від 18.05.2016 року, № 408 від 20.05.2016 року, № 461 від 23.05.2016 року, № 497 від 24.05.2016 року на загальну суму ПДВ 4171 грн 83 коп.

Отже, за підсумками травня 2016 року у позивача виникло позитивне значення різниці зобов`язань та податкового кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 4161 грн (8333 грн 33 коп. - 4171 грн 83 коп.).

Твердження позивача про те, що під час визначення податкового зобов`язання повинні бути враховані й отримані ним від контрагентів податкові накладні № 4 від 10.05.2016 року, № 27 від 18.05.2016 року, № 31 від 31.05.2016 року, № 43 від 26.05.2016 року, № 74 від 05.05.2016 року, № 224 від 12.05.2016 року, № 440 від 12.05.2016 року на загальну суму ПДВ 3851 грн 82 коп., є такими, що не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Підставою для неврахування податкових накладних № 74 від 05.05.2016 року на суму ПДВ 362 грн 08 коп., № 224 від 12.05.2016 року на суму ПДВ 511 грн 36 коп., № 440 від 12.05.2016 року на загальну суму ПДВ 35 грн 47 коп., згідно яких придбані картонні ящики б/в, стало те, що податкові накладні виписані постачальниками в порушення п. 23 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ "Перехідні Положення" Податкового кодексу України, згідно з яким до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, відповідні податкові накладні, виписані постачальниками картонних ящиків в порушення п. 23 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ "Перехідні Положення", не можуть бути включені до податкового кредиту, повинні були бути сторновані шляхом визнання податкових зобов`язань відповідно та не можуть бути враховані при зменшенні податкового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом правомірно не були враховані під час визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2016 року податкові накладні № 74 від 05.05.2016 року, № 224 від 12.05.2016 року, № 440 від 12.05.2016 року.

Щодо невключення податкових накладних № 4 від 10.05.2016 року на суму ПДВ 500 грн , № 27 від 18.05.2016 року на суму ПДВ 841 грн 67 коп., № 43 від 26.05.2016 року на суму ПДВ 1411 грн 64 коп., судом встановлено, що на час проведення перевірки у контролюючого органу були відсутні будь-які відомості щодо наявності таких податкових накладних: реєстр виданих та отриманих податкових накладних не надходив, декларація за травень 2016 року позивачем не подавалась.

Отже, контролюючим органом правомірно під час обрахування податкового зобов`язання з ПВД не було враховані також податкові накладні № 4 від 10.05.2016 року на суму ПДВ 500 грн , № 27 від 18.05.2016 року на суму ПДВ 841 грн 67 коп., № 43 від 26.05.2016 року на суму ПДВ 1411 грн 64 коп.

Таким чином, з огляду на викладене, за підсумками травня 2016 року у позивача виникло позитивне значення різниці зобов`язань та податкового кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 4161 грн. (8333 грн 33 коп. - 4171 грн 83 коп.).

Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню № 0031171201 від 13.12.2016 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на те, що позивачем порушено строк сплати податкового зобов`язання, нарахованого податковим повідомленням - рішенням № 0019681201 від 22.08.2016 року, яке судом визнано правомірним та обґрунтованим, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області також правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1250 грн, про що винесене податкове повідомлення - рішення №0031171201 від 13.12.2016 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено тверджень, покладених в обґрунтування позову, на відміну від відповідача, а отже в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Втор-Пласт" (вул.Червонофлотська, б. 15, м. Полтава, ЄДРПОУ 39375524) до ДПІ у м.Полтава (вул.Європейська, б. 155, м. Полтава, ЄДРПОУ 39680655), третя особа - Головне управління ДФС у Полтавській області (вул.Європейська, б. 4, м. Полтава, ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 червня 2018 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков