Постанова

від 31.10.2018 по справі 816/1587/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков

31 жовтня 2018 р. Справа № 816/1587/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Втор - Пласт" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2018р. (повний текст складено 18.07.2018р.) по справі № 816/1587/18

за позовом Приватного підприємства "Втор - Пласт"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві , третя особа - Головне управління ДФС у Полтавській області -

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС в Полтавській області, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Втор - Пласт" (далі - ПП "Втор-Пласт"), третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просило стягнути кошти з рахунків за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 112 429 грн. 58 коп.

12 березня 2018 року перед початком підготовчого судового засідання до суду надійшов зустрічний позов Приватного підприємства "Втор-Пласт" по цій справі, у якому підприємство просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0029331201 від 25.11.2016 року; №0019681201 від 22.08.2016 року; № 0031171201 від 13.12.2016 року. Підприємство стверджувало, що дані рішення визначили, з-поміж іншого, складові частини податкового боргу, який пропонується стягнути за первинним позовом.

В обґрунтування своїх вимог ПП "Втор - Пласт" посилалось на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, № 0019681201 від 22.08.2016 року, № 0031171201 від 13.12.2016 року прийняті контролюючим органом необґрунтовано, з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначаючи про протиправність податкового повідомлення-рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90 447 грн., з них за основним боргом - 73 948 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн., ПП "Втор-Пласт" вказано, що воно прийнято за наслідками камеральної перевірки, проведеної з порушенням вимог податкового законодавства. Так, вказано, що перевірку проведено за межами 30-денного строку, протягом якого вона може бути проведена відповідно до п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Стверджуючи про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0019681201 від 22.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 201 грн 25 коп., з них за основним боргом - 4161 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1040 грн 25 коп., ПП "Втор-Пласт" зазначало таке. Контролюючий орган під час нарахування податкового зобов`язання протиправно не прийняв до уваги всі зареєстровані у травні 2016 року податкові накладні, отримані від контрагентів позивача, на загальну суму ПДВ 7773 грн 62 коп. Зокрема, з незрозумілих для позивача підстав перевіряючі, обраховуючи податкове зобов`язання з ПДВ за травень 2016 року, не врахували, що ПП "Втор-Пласт" отримані не тільки податкові накладні № 89 від 06.05.2016 року, № 178 від 11.05.2016 року, № 244 від 12,05.2016 року, № 299 від 16.05.2016 року, № 352 від 18.05.2016 року, № 408 від 20.05.2016 року, № 461 від 23.05.2016 року, № 497 від 24.05.2016 року на загальну суму ПДВ 4171 грн. 83 коп., а ще й податкові накладні № 4 від 10.05.2016 року, № 27 від 18.05.2016 року, № 31 від 31.05.2016 року, № 43 від 26.05.2016 року, № 74 від 05.05.2016 року, № 224 від 12.05.2016 року, № 440 від 12.05.2016 року на загальну суму ПДВ 3851 грн 82 коп.

Враховуючи те, що як на думку позивача, згадане вище податкове повідомлення - рішення є протиправним, то й податкове повідомлення - рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1250 грн, підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 816/444/18 за позовом Приватного підприємства "Втор-Пласт" до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; а також об`єднано вимоги за зустрічним позовом ПП "Втор-Пласт" в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Втор - Пласт", третя особа - Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року строк підготовчого провадження продовжений до 10 травня 2018 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року роз'єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі № 816/444/18, виділено в окреме провадження позовні вимоги за позовом Приватного підприємства "Втор - Пласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Головне управління ДФС у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2018р. в задоволенні позову Приватного підприємства "Втор - Пласт" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, третя особа - Головне управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПП "Втор - Пласт" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м.Полтаві надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Учасники справи належним чином повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. На підставі ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 03.08.2016 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість за травень 2016 року ПП "Втор-Пласт", за результатами якої складено акт від 03.08.2016 року № 1576/16-01-15-01/39375524, в якому відображено порушення ПП "Втор-Пласт", зокрема, п. 187.1 статті 187, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2016 року на суму 4161 грн. (а.с. 89-92).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0019681201 від 22.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 201 грн. 25 коп., з них за основним боргом - 4161 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1040 грн. 25 коп. (а.с. 95).

16.11.2016 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року; уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року; даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість за червень 2016 року ПП "Втор-Пласт", за результатами якої складено акт від 16.11.2016 року № 3098/16-01-12-01/ 39375524, в якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- п. 187.1 статті 187, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не задекларовано в податковій декларації за червень 2016 року податкові зобов'язання суму ПДВ у розмірі 37000 грн. та податковий кредит в сумі 8552, грн., чим занижено податок, належний до сплати на суму 28448 грн.; по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року занижено суми податкового зобов'язання в розмірі 35000 грн. та суми штрафу в розмірі 1750 грн.; по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року занижено суми податкового зобов'язання в розмірі 10500 грн. та суми штрафу в розмірі 525 грн. (а.с. 38-43).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0029331201 від 25.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 90447 грн., з них за податковими зобов'язаннями - 73948 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн. (а.с. 46).

29.11.2016 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено перевірку з питання порушення правил сплати грошового зобов`язання по податковим повідомленням - рішенням № 0019681201 від 22.08.2016 року, № 0019691201 від 22.08.2016 року ПП "Втор-Пласт", за результатами якої складено акт від 29.11.2016 року № 3105/16-01-12-01/39375524, в якому встановлено порушення сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню №0019691201 від 22.08.2016 року в сумі 3703 грн. 10 коп. із затримкою на 66 днів та податковому повідомленню - рішенню № 0019681201 від 22.08.2016 року в сумі 2546 грн. 92 коп. із затримкою на 66 днів, чим порушено п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (а.с. 47-48).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області від 29.11.2016 року № 3105/16-01-12-01/ 39375524 винесене податкове повідомлення-рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання накладено штраф у розмірі 20% у сумі 1250 грн. (а.с. 50).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями №0029331201 від 25.11.2016 року; №0019681201 від 22.08.2016 року; № 0031171201 від 13.12.2016 року, ПП "Втор-Пласт" звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої виходив з того, що податкове повідомлення - рішення № 0029331201 від 25.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90 447 грн., з них: за основним боргом - 73 948 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн., є правомірним та скасуванню не підлягає.

Крім того, оскільки за підсумками травня 2016 року у позивача виникло позитивне значення різниці зобов'язань по податковому кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 4161 грн. (8333 грн. 33 коп. - 4171 грн. 83 коп.), то податкове повідомлення - рішення від 22.08.2016р. №0019681201 прийнято контролюючим органом правомірно.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено строк сплати податкового зобов`язання, нарахованого податковим повідомленням - рішенням № 0019681201 від 22.08.2016 року, яке є правомірним та обґрунтованим, тому ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області також правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1250 грн., про що винесене податкове повідомлення - рішення №0031171201 від 13.12.2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час здійснення перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час здійснення перевірки) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України (в редакції, на час проведення перевірки) передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення №0019681201 від 22.08.2016 року та №0029331201 від 25.11.2016 року, виходив з доведеності факту порушення позивачем п. 187.1 статті 187, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України, а приймаючи податкове повідомлення - рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року, відповідач виходив з того, що ПП "Втор-Пласт" порушено вимоги пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України щодо строку сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України (в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №0019681201 від 22.08.2016р., колегія суддів зауважує на таке.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом 03.08.2016р. відповідно до вимог п.75.1.1 ст. 75 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість за травень 2016р. ПП "Втор-Пласт" (а.с. 9).

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 20.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2016 року на суму 4161 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки ПП "Втор-Пласт" відповідно до баз даних ДФС України встановлено, що ПП "Втор-Пласт" протягом травня 2016 року видано (виписано) 1 податкову накладну №6 від 30.05.2016р. згідно з якою на адресу ТОВ "Етилен сервіс" (п.н. 32956692) реалізовано гранули ПЕ високого тиску на суму ПДВ (податкові зобов'язання) - 8333,33 грн.

Також при проведенні перевірки згідно з базами даних ДФС України встановлено, що ПП "Втор-Пласт" протягом травня 2016 року отримано 8 податкових накладних: №89 від 06.05.2016р., №178 від 11.05.2016р., №244 від 12.05.2016р., №299 від 16.05.2016р., №352 від 18.05.2016р., №408 від 20.05.2016р., №461 від 23.05.2016р., №497 від 24.05.2016р., згідно з якими придбано від ПАТ "Фірма Полтавапиво" (п.н. 05518768) відходи плівки п/э та пляшки ПЭТ відходи на загальну суму ПДВ (податковий кредит) - 4171,83 грн.

Тобто, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, контролюючим органом встановлено, що за травень 2016 року ПП "Втор-Пласт" видано лише одну податкову накладну на суму податкових зобов'язань 8333,33 грн. та отримано 8 податкових накладних на суму податкового кредиту 4171,83 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що під час перевірки контролюючим органом не враховані податкові накладні №4 від 10.05.2016р., №27 від 18.05.2016р., №31 від 31.05.2016р., №43 від 26.05.2016р., №74 від 05.05.2016р., №224 від 12.05.2016р., №440 від 12.05.2016р., отримані від ТОВ "НВП "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод", ПАТ "Укрелектронбуд", ПАТ "Фірма "Полтавапиво" на загальну суму ПДВ (податкового кредиту) - 3851,82 грн., колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, платником податків надано копії податкових накладних №4 від 10.05.2016р., №27 від 18.05.2016р., №31 від 31.05.2016р., №43 від 26.05.2016р., №74 від 05.05.2016р., №224 від 12.05.2016р., №440 від 12.05.2016р. на загальну суму ПДВ 3851,82 грн. та разом з вказаними накладними додано копію ІІ розділу реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого до ДПІ у м. Полтаві 27.02.2018р., в якому зазначено у графі період отримання податкових накладних - 26.02.2018р., тому доводи платника про отримання вищенаведених накладних на суму 3851,82 грн. у травні 2016 року документально не підтверджуються та спростовуються долученими платником доказами.

Крім того, витягом з ІС "Податковий блок" підтверджується відсутність звітності за травень 2016 року та відсутність розрахунків, поданих до органу ДФС.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що контролюючим органом не враховано податкові накладні ПАТ "Полтавпиво" (п.н. 39375524), №74 від 05.05.2018р. на загальну суму 2172,47 грн. (ПДВ 362,08 грн.); №224 від 12.05.2018р. на загальну суму 3068,16 грн. (ПДВ 511,36 грн.); №440 від 12.05.2018р. на загальну суму 212,85 грн. (ПДВ 35,47 грн.), згідно яких придбано ящики картонні б/в, оскільки зазначені податкові накладні виписані постачальниками в порушення п. 23 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ "Перехідні Положення" Податкового кодексу України, згідно з якими до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.17 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016р. за №137/28267, яким затверджено Порядок заповнення податкової накладної, визначено, що для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ".

Отже, зазначені податкові накладні, виписані постачальниками картонних ящиків в порушення п. 23 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ "Перехідні Положення", не можуть бути включені до податкового кредиту в декларації, оскільки "бутила ПЕТ відходи" та "відходи плівки п/е" відносяться до товарної позиції 4707 згідно УКТ ЗЕД та є відходами, які в розумінні п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України звільнені від оподаткування ПДВ, а тому дані суми також не можуть бути включені до податкового кредиту.

Крім того, придбані з ПДВ вживані ящики картонні, ПП "Втор-Пласт" в подальшому реалізовані без ПДВ у вигляді макулатури, а тому також не можуть бути враховані при зменшенні податкового зобов'язання до сплати.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом правомірно не були враховані під час визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2016 року податкові накладні № 74 від 05.05.2016 року, № 224 від 12.05.2016 року, № 440 від 12.05.2016 року.

Щодо податкових накладних №4 від 10.05.2016р. на загальну суму 3000,00 грн. (ПДВ 500 грн.), №27 від 18.05.2016р. на загальну суму 5050,00 грн. (ПДВ 841,67 грн.), №43 від 10.05.2016р. на загальну суму 8469,86 грн. (ПДВ 1411,64 грн.), які отримані від постачальників за отримані послуги оренди та відшкодування комунальних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПК України).

Таким чином, зазначені податкові накладні не можуть бути враховані у зменшення податкових зобов'язань до сплати даного звітного податкового періоду.

Під час розгляду справи встановлено та не спростовано позивачем, що вищенаведені накладні отримано лише у лютому 2018 року, про що свідчить надана ПП "Втор-Пласт" копія ІІ розділу реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 27.02.2018р., в якому зазначено період отримання податкових накладних - 26.02.2018р., а тому доводи платника про отримання вищенаведених накладних на суму 3662,22 грн. у травні 2016 року документально не підтверджено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом під час обрахування податкового зобов'язання з ПДВ правомірно не було враховані податкові накладні №4 від 10.05.2016р. на загальну суму 3000,00 грн. (ПДВ 500 грн.), №27 від 18.05.2016р. на загальну суму 5050,00 грн. (ПДВ 841,67 грн.), №43 від 10.05.2016р. на загальну суму 8469,86 грн. (ПДВ 1411,64 грн.).

Таким чином, за підсумками травня 2016 року у позивача виникло позитивне значення різниці зобов'язань та податкового кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 4161 грн. (8333,33 грн. -4171,83 грн.).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення №0019681201 від 22.08.2016р.

Щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №0029331201 від 25.11.2016р., яким визначено до сплати зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 90 447 грн. (в т.ч. 73948 грн. - основного платежу та 1649 грн. - штрафні санкції), колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою ПП "Втор-Пласт", за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 73948 грн., у тому числі : за липень 2016 року на суму 35000 грн., за червень 2016 року - на суму 28448 грн. та за вересень 2016 року - на суму 10500 грн.

Так, ПП "Втор-Пласт" відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України повинно було задекларувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з поставкою товару на користь ТОВ "Етиленсервіс" та ТОВ "Екопласт +" у розмірі ПДВ 37 000 грн. Крім того, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних встановлено придбання платником товарів (отримання у червні 2016 року податкових накладних) від ПАТ "Фірма "Полтавапиво" та ТОВ "Полтавська Фірма Ворскла" на загальну суму ПДВ 8552 грн. 33 коп. (податковий кредит).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, у ПП "Втор-Пласт" за підсумками червня 2016 року виникло позитивне значення різниці зобов`язань та податкового кредиту, що передбачало необхідність здійснити сплату ПДВ до бюджету у розмірі 28 448 грн (37 000 грн.- 8552 грн. 33 коп.).

Під час розгляду справи встановлено, що ПП "Втор-Пласт" не було подано декларації з ПДВ за червень 2016 року та не здійснено сплату ПДВ до бюджету у відповідному розмірі, у зв`язку з чим відповідачем під час перевірки встановлено суму заниження ПДВ у розмірі 28 448 грн.

Також, ПП "Втор-Пласт" по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року (вх. №9156632994 від 31.08.2016р.) включено до податкового кредиту податкову накладну № 238 від 31.07.2016р. на загальну суму 159600 грн., в т.ч. ПДВ 26600 грн. та №238 від 31.07.2016р. на загальну суму 50400 грн. (ПДВ 8400 грн.) по взаємовідносинах з ТОВ "Сіті Ленд" (п.н. 40406293), зареєстровані в ЄРПН з порушенням термінів реєстрації - 31.08.2016р.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, ПП "Втор-Пласт" завищено податковий кредит за липень 2016 року на загальну суму 35000 грн. (26600 грн. та 8400 грн.), за рахунок включення податкових накладних, зареєстрованої у ЄРПН з порушенням строку реєстрації, яка підлягала включенню до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати її реєстрації у ЄРПН.

Крім того, за результатами перевірки контролюючим органом правомірно встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2016 року у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку на суму 10500 грн. та відповідно застосовано штрафну санкцію на суму 525 грн.

Отже, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2016 року та вересень 2016 року мало місце у зв`язку з тим, що позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановлених Податковим кодексом строків, а саме: податкова накладна № 238 від 31.07.2016 року на суму ПДВ 26600 грн. та податкова накладна № 238 від 31.07.2016 року на суму ПДВ 8400 грн. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 31.08.2016 року, а податкова накладна № 7 від 30.09.2016 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 27.10.2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновків відповідача про порушення ПП "Втор-Пласт" вимог п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв`язку з заниженням податку на додану вартість у червні 2016 року, липні 2016 року, вересні 2016 року на загальну суму 73 948 грн.

Також, враховуючи вимоги п.50.1 ст. 50 та п. 120.1 ст. 120 ПК України за не виправлення допущених помилок в уточнюючому розрахунку та звітності за липень 2016р. та вересень 2016р. до ПП "Втор-Пласт" правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 5% суми заниження, що складає 2275 грн. (в т.ч. за липень 2016р. - 1750 грн., за вересень 2016р. - 525 грн.).

Доводи апелянта про те, що контролюючим органом порушено строк проведення камеральної перевірки, за наслідками якої винесене податкове повідомлення - рішення №0029331201 від 25.11.2016 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Разом з тим, зазначений ПП "Втор-Пласт" пункт 76.3 статті 76 ПК України про можливість проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючого розрахунку), був введений в дію лише 01.01.2017 року, тобто після проведення камеральної перевірки ПП "Втор-Пласт".

Стосовно доводів ПП "Втор-Пласт", викладених в апеляційній скарзі, що на дату проведення камеральної перевірки (16.11.2016р.) сплинув встановлений п. 200.10 ст. 200 ПК України термін (30 календарних днів), колегія суддів зазначає наступне.

Вимогами п. 200.10 ст.200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 16.11.2016р. №3098/16-01-12-01/39375524, декларації за травень 2016 та червень 2016р ПП "Втор-Пласт" до ДФС у м. Полтаві не подавалися, що підтверджується інформацією з ІС "Податковий блок", а тому вказаний термін проведення перевірки та вказані звітні періоди не поширюються.

Крім того, п. 200.10 ст. 200 ПК України визначено термін для проведення камеральної перевірки декларації, у якій заявлено суму ПДВ до відшкодування, разом з тим, з поданої декларації за липень та з акту перевірки вбачається, що позивач подав уточнюючий розрахунок за липень у вересні, згідно з яким не декларував до відшкодування ПДВ (а задекларував лише від'ємне значення ПДВ), а тому вимоги п. 200.10 ст. 200 ПК України у даному випадку не можуть бути застосовані.

Доводи апелянта про порушення строку проведення камеральної перевірки декларації за вересень 2016р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказана декларація платником подана 28.10.2016р., а тому камеральна перевірка від 16.11.2016р. була проведена у межах строку, визначеного п. 200.10 ст. 200 ПК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення № 0029331201 від 25.11.2016 року, яким ПП "Втор-пласт" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 90 447 грн., з них за основним боргом - 73 948 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16499 грн., є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо оскарження податкового повідомлення - рішення № 0031171201 від 13.12.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Полтава ГУ ДФС у Полтавській області 29.11.2016р. проведено камеральну перевірку з питань порушення правил сплати грошового зобов'язання по повідомленням - рішенням №00196911201 від 22.08.2016р. та № 0019681201 від 22.08.2016р. ПП "Втор-Пласт", за результатами якої складено акт №3106/16-01-12-01/39375524 від 29.11.2016р.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату донарахованих зобов'язань з ПДВ згідно повідомлень - рішень, чим порушено п. 57.3 ст. 57 ПК України. Так, за результатами перевірки ПП "Втор-Пласт" встановлено, що донараховане зобов'язання згідно з повідомленням - рішенням №0019691201 від 22.08.2016р. на суму 4700 грн. по терміну сплати 13.09.2016р., фактично сплачено (погашено) - 28.10.2016р. у сумі 1550 грн. із затримкою 45 днів та 18.11.2016р. в сумі 2153,10 грн. із затримкою 66 днів, по повідомленню - рішенню №0019681201 від 22.08.2016р. в сумі 4161 грн. по терміну сплати 13.09.2016р., фактично сплачено (погашено) - 18.11.2016р. в сумі 2546,92 грн. із затримкою 66 днів, решта суми боргу у розмірі 1614,08 грн. на платником не погашена.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виявлення порушень) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, що ПП "Втор-Пласт" не надано доказів сплати зобов'язань, визначених у повідомленнях - рішеннях від 0019691201 від 22.08.2016р. та №0019681201 від 22.08.2016р., які не були оскаржені та набули статусу узгоджених зобов'язань та статусу податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення №0031171201 від 13.12.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафна санкція) у загальному розмірі 1250 грн. є законним та обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Втор - Пласт" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 по справі № 816/1587/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Постанова складена в повному обсязі 05.11.2018р.