Постанова

від 22.06.2007 по справі 45/75-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/75-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р.                                                           Справа № 45/75-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Фурсова О.О.

відповідача -   Босенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-ХХІ», м. Харків (вх. № 1921 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.07 р. по справі № 45/75-07

за позовом ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь

до ТОВ "Фенікс-ХХІ" м. Харків

про стягнення 44000,00 грн.

встановила:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Фенікс-ХХІ» на користь ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь  44 000,00 грн. неустойки (штраф) з посиланням на те, що позивач належним чином виконав умови договору № 06-140/10 від 30.05.2006р., направив на адресу відповідача письмове повідомлення щодо готовності прийняти продукцію, а відповідач в порушення           п. п.1.1, 4.2 договору свої зобов'язання щодо поставки не виконав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № 45/75-07 (суддя Калініченко Н.В.)  позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Фенікс-ХХІ»  на користь ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» 44 000,00 грн. штрафу, 440,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні на підставі наданої позивачем копії листа № 34 від 03.08.2006р. від ТОВ «Фенікс-ХХІ» до ВАТ  «Металургійний комбінат «Азовсталь» дійшов висновку про погодження позивачем та відповідачем зміни строку поставки продукції за спірним договором  з липня 2006 року на серпень 2006 року. А враховуючи факт не поставки відповідачем обумовленої договором продукції  визнав позовні вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 44 000,00 грн. за прострочення строку поставки продукції обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та вимогам  чинного законодавства.

Відповідач не погодився з рішенням господарського суду, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.  При цьому відповідач заперечує факт надсилання на адресу позивача листа  № 34 від 03.08.2006р. щодо неможливості здійснити поставку за угодою постачання № 06-140/10 та з проханням перенести строки постачання на серпень 2006 року та зазначає, що протягом липня 2006 року від позивача не було отримане відповідачем повідомлення про готовність прийняти продукцію, а термін постачання було проігноровано та порушено самим позивачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що відповідач своїм листом за № 34 від 03.08.2006р. повідомив про можливість здійснення поставки по спірному  договору тільки в третій декаді серпня 2006 року, в зв'язку з чим лист про готовність прийняти продукцію по договору було направлено  позивачем на адресу відповідача лише 04.08.2006р. Однак, відповідач поставку ферронікіля не здійснив, що, на думку позивача є порушенням умов договору та підставою для стягнення штрафу в розмірі 44 000,00 грн. На підставі викладеного просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі, та у відзиві на неї, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007р., виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи, 30.05.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 06-140/10 (далі, Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти продукцію згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість та номенклатура продукції зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору з моменту її підписання.

Згідно п. 4.2 Договору  продукція постачається в строки, які вказані в специфікаціях.

Специфікацією № 1 від 28.06.2006р. до договору № 06-140/10 від 30.05.2206р. визначено, що строк постачання продукції – липень 2006 року.

Специфікація № 1, яка є в свою чергу єдиною підписаною сторонами по справі, передбачає кількість, номенклатуру, строк постачання та інші параметри постачаємої продукції, крім того, загальна вартість продукції за вказаною специфікацією – 550 000,00 грн.

Отже, вагомі умови Договору викладені в специфікації № 1 від 28.06.2006р., яка є його невід'ємною частиною,  та є обов'язковою для виконання своїх зобов'язань сторонами по справі.

Відповідно до п. 4.2 Договору відповідач зобов'язаний здійснити постачання продукції після отримання письмового повідомлення позивача про готовність прийняти партію продукції, а п. 4.3 передбачено, що датою постачання при транспортуванні залізничним транспортом вважається дата на штемпелі станції відправлення в залізничній накладній, при транспортуванні автомобільним транспортом датою постачання вважається дата передачі продукції позивачу у відповідності із товарно - транспортною накладною.

Виходячи із змісту вказаних пунктів  Договору позивач повинен був для дотримання термінів постачання викладених в специфікації № 1 до Договору направити письмове повідомлення про готовність прийняти партію продукції протягом липня 2006 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що протягом липня 2006 року  від позивача не було отримано відповідачем такого повідомлення.

Докази підписання сторонами в наступному якісь інших специфікацій до Договору в матеріалах справи відсутні

Але у серпні 2006 року відповідачем факсом від позивача отримано лист № 06-140 від 04.08.2006р. про готовність прийняти продукцію за умовами Договору,  однак без посилання на специфікацію, яка є невід'ємною частиною договору.

В свою чергу, відповідачем спірна продукція поставлена не була.

Місцевий господарський суд визнаючи правомірність заявленої позивачем суми штрафу в розмірі 44 000,00 грн. за прострочення строку поставки продукції послався на копію залученого позивачем до матеріалів справи листа № 34 від 03.08.2006р., в якому відповідач повідомив позивача про те, що відповідач не має можливості  здійснити поставку за договором № 06-140/10 від 30.05.2006р. специфікація № 1 (17.07.2006р. встановлено невідповідність базової оснастки для виконання, замовлена  у сторонніх осіб оснастка до 01.08.2006р. відповідачу не передана), можливість поставки за договором № 06-140/10 від 30.05.2006р. специфікація № 1 у відповідача виникає лише з початку третьої декади серпня 2006 року.

Приймаючи надану позивачем копію листа № 34 від 03.08.2006р. як достовірний доказ, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні визнав встановленим факт погодження сторонами по справі зміну строку поставки продукції за договором з липня 2006 року по серпень 2006 року та дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору, оскільки останній поставку продукції у серпні 2006 року не здійснив, доказів відсутності своєї вини в невиконанні договірного зобов'язання не надав., в зв'язку з чим суд визнав позовні вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 44 000,00 грн.  з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ст. 33 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані позивачем документальні докази на підтвердження факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором, колегія суддів не визнає залучену до матеріалів справи копію листа № 34 від 03.08.2006р.  належним доказом по справі, оскільки згідно ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.  Проте відповідач, який заперечує факт надіслання даного листа позивачу, копію листа № 34 від 03.08.2006р. не засвідчував, оригінал листа позивачем у судове засідання представлено не було.

Крім того,  в копії листа № 34 від 03.08.2006р.  зазначено, що 17.07.2006р. підприємством відповідача при підписанні договору в специфікації не було враховано геометричні розміри постачаємої продукції з наявною на виробництві базовою оснасткою.

Однак, матеріали справи свідчать, що 17.07.2006р. між позивачем та відповідачем не підписувались жодна угода чи специфікація, на яку б можливе посилання відповідача.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, колегією суддів при вирішенні господарського спору між сторонами по справі копія листа № 34 від 03.08.2006р.  до уваги не береться та не приймається як належний доказ на підтвердження заявлених позовних вимог,  а висновки місцевого господарського суду щодо погодження сторонами по справі зміну строку поставки продукції за договором з липня 2006 року по серпень 2006 року є необґрунтованими та такими, що спростовуються дійсними обставинами справи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

Специфікацією № 1 від 28.06.2006р. до Договору визначено строк поставки продукції – липень 2006 року, але як було встановлено в процесі судового розгляду та не заперечує сам позивач протягом липня 2006 року останній не направив відповідачу повідомлення про готовність прийняти  продукцію.

Таким чином, термін постачання було проігноровано та порушено самим позивачем.

Слід зазначити, що відповідачем до матеріалів справи надано документальні докази на підтвердження можливості виконати свої зобов'язання за Договором щодо поставки обумовленої в специфікації № 1 від 28.06.2006р. продукції протягом липня 2006 року, та які свідчать про те, що ТОВ «Фенікс-ХХІ», в зв'язку з відсутністю повідомлення від позивача про готовність прийняти партію продукцію, 03.08.2006р. підписало з ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.Н. Кузьміна» специфікацію № 2 до Угоди постачання № 06100162463 від 10.01.2006р. про постачання ферронікеля та здійснило постачання вказаної продукції 10.08.2006р. у кількості 20,770тн., що підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними та іншою бухгалтерською документацією.

Отже, станом на 03.08.2006р. відповідач мав в наявності продукцію для виконання умов специфікації № 1 від 28.06.2006р. до Договору, але вимушений  був реалізувати цю продукцію іншому підприємству, оскільки позивачем у липні 2006р. в порушення умов Договору не було направлено повідомлення про готовність прийняти продукцію.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 04.08.2006р. та 13.10.2006р. було направлено відповідні листи відповідачу про готовність прийняти партію продукції за умови Договору,  але без посилання на специфікацію.

Згідно п. 9.1 Угоди, всі повідомлення, заяви та претензії , пов'язані з виконанням договору, повинні направлятись сторонами  безпосередньо одна одній за вказаними в договорі адресам в строки та порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Тобто, виконання сторонами порядку досудового врегулювання спорів є обов'язковим. Але, позивачем жодної претензії, з посиланням на лист № 34 від 03.08.2006р., або повідомлення для досудового врегулювання спору, направлено не було, що, в свою чергу, є порушенням умов Договору та вимог Господарського процесуального кодексу України

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що позивач під час розгляду справи в обґрунтування позовних вимог не надав належних доказів та не навів нормативного обґрунтування  заявленої до стягнення суми штрафу в розмірі 44 000,00 грн., не довів наявність вини в діях відповідача щодо порушення ним умов договору № 06-140/10 від 30.05.2006р.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення суми штрафу в розмірі 44 000,00 грн. не підтверджені належними доказами по справі, не мають взагалі належного документального та матеріального обґрунтування, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та передчасними, оскільки ґрунтуються на наданих позивачем необґрунтованих належним чином доводах, які не можуть бути належними доказами по справі, що в свою чергу спростовується вищевказаним.

Неповно з'ясувавши обставини справи у повному обсязі, які підлягають встановленню, не дав належну оцінку документальним доказам, які знаходяться в матеріалах справи, суд першої інстанції  зробив помилкові висновки щодо суті спору. За таких обставин рішення господарського суду Харківської області  від 14.05.2007р. по справі № 45/75-07 не може бути залишено в силі, а підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного та керуючись  ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103,   п.п. 1,4 ст. 104, ст.ст.105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі          № 45/75-07 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові  відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь  (87500, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Лепорського, б.1, код ЄДРПОУ 00191158), на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-ХХІ», м. Харків (61003, м. Харків, пров. Армянський, 1/3, кв. 42,  код ЄДРПОУ 33118247)  витрати  по сплаті держмита у розмірі 220,00 грн. при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.