Постанова

від 21.06.2018 по справі 803/183/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№876/3809/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Гелецькому П.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у справі №803/183/18, винесене головуючим суддею Валюх В.М., за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Партнерс до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Партнерс (далі - ТзОВ Інвест Партнерс , позивач) звернулося з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі Виконком, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2017 № 150-1 Про затвердження детального плану території в межах вулиць Дубнівської, Глушець та Архітектора Метельницького .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Виконкому від 28.03.2017 № 150-1 було затверджено детальний план території в межах вулиць Дубнівської, Глушець та Архітектора Метельницького в м. Луцьку, згідно з додатком (далі - ДПТ). Замовником ДПТ виступило управління капітального будівництва Луцької міської ради, а розробником - ПП ПКБ Інженерна думка . Дозвіл на розроблення проекту детального плану території було надано згідно з рішенням Виконкому від 29.10.2015 № 646-1. Згідно з ДПТ на земельній ділянці ТзОВ Інвест Партнерс було запроектовано будівництво дошкільного навчального закладу (дитячого садка). Проте ТзОВ Інвест Партнерс не погоджується із рішенням Виконкому від 28.03.2017 № 150-1, ДПТ повинен деталізувати та уточнювати положення генерального плану населеного пункту і плану зонування території. Як вбачається з наданої відповідачем відповіді на адвокатський запит від 19.01.2018 № У-137-240, відповідно до генерального плану міста Луцька земельна ділянка ТзОВ Інвест Партнерс розташована на території громадської забудови, і відповідно до плану зонування території міста Луцька ця земельна ділянка знаходиться в зоні розміщення перспективних бізнес-центрів. Проектування будівництва дошкільного навчального закладу (дитячого садка) замість бізнес-центру не можна вважати уточненням генерального плану населеного пункту чи плану зонування території. Отже, ДПТ суперечить генеральному плану міста Луцька та плану зонування території міста Луцька, а оскаржуване рішення Виконкому від 28.03.2017 №150-1 грубо порушує права ТзОВ Інвест Партнерс . Крім того, ТзОВ Інвест Партнерс як власник земельної ділянки має право користуватися земельною ділянкою, в тому числі і використовувати її в інших цілях, попередньо змінивши її цільове призначення. ДПТ, затверджений рішення Виконкому від 28.03.2017 № 150-1, унеможливлює зміну цільового призначення земельної ділянки, прямо впливає на правомочність власника користуватися своїм майном на власний розсуд. Відповідач одноосібно, без будь-якої згоди власника земельної ділянки, без його інформування, втрутився в правовий режим власності ТзОВ Інвест Партнерс . Відповідач по суті заперечив існуюче цільове призначення земельної ділянки ( для обслуговування виробничої бази ), фактично змінивши його на інше (будівництво дошкільного навчального закладу), та унеможливив реалізацію будь-яких інвестиційних намірів ТзОВ Інвест Партнерс як власника шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки. ДПТ є різновидом містобудівної документації, а, отже, він підлягав громадським слуханням. З відповіді на адвокатський запит від 19.01.2018 № У-137-240 позивачу стало відомо, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості проекту ДПТ було оприлюднено в газеті Луцький замок від 07.07.2016 № 257, і що під час проведення громадських обговорень пропозицій та зауважень від власників земельних ділянок не надходило. Проте, ТзОВ Інвест Партнерс виходить з того, що такі дії відповідача були винятково формальними, з тим, щоб створити видимість громадського обговорення, вони не були спрямовані не реальне врахування громадських інтересів. ТзОВ Інвест Партнерс наполягає на тому, що громадські слухання щодо ДПТ були проведені з грубими порушеннями процедури, які вплинули на обізнаність громадськості з самим фактом проведення громадських слухань щодо проекту ДПТ та обізнаність взагалі про існування такого проекту, в тому числі і на її право участі в обговоренні і прийнятті відповідних рішень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28 березня 2017 року № 150-1 Про затвердження детального плану території в межах вулиць Дубнівської, Глушець та Архітектора Метельницького в частині, що стосується затвердження детального плану території щодо земельної ділянки площею 0,8 га, розташованої у м. Луцьку, по вул. Архітектора Метельницького, 4, кадастровий номер 0710100000:22:123:0009, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Інвест Партнерс . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судове рішення ухвалено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та висновки, які викладені в рішенні суду І інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема апелянт у своїх доводах посилається на те, що Згідно плану зонування території міста Луцька встановлений порядок забудови та використання земельних ділянок, які на момент затвердження зонінгу не відповідають його вимогам. Дозволяється капітальний ремонт та експлуатація будівель і споруд, які не відповідають вимогам Плану зонування території (зонінгу), а також їх реконструкція і технічне переоснащення, якщо це не призведе до збільшення невідповідностей Зонінгу. Ніяка будівля або споруда, що не відповідає вимогам Зонінгу. не може бути змінена на іншу будівлю чи споруду, що також не відповідає вимогам Зонінгу. Забудова на територіях, що зарезервовані під конкретний об'єкт, здійснюється тільки у відповідності із вимогами Плану зонування території (зонінгу). Існуючий на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна (виробнича база) був знищений, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88182616 від 26.05.2017 р. З посиланням на містобудівну документацію (Генеральний план міста Луцька та План зонування міста Луцька) встановлено, що територія, щодо якої внесені зміни в містобудівну документації, визначена як зона, саме, перспективних зелених насаджень, а не зелених насаджень, а тому зміни цільового призначення земельної ділянки в даному випадку не відбулося, оскільки перспективні насадження це насадження, які плануються в майбутньому (тобто потенційно можуть існувати у визначеному планом місці), а не існують на даний момент, а тому відповідачем не порушено норми Закону України Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах. Тому зміни о детального плану території не суперечать Генеральному платну населеного пункту, що спростовує відповідні висновки суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином були повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ Інвест Партнерс є власником земельної ділянки площею 0,8 га (кадастровий номер 0710100000:22:123:0009; адреса: м. Луцьк, вул. Архітектора Метельницького, 4), з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази , що підтверджується інформаційною довідкою від 31.03.2016 № 56410154 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, існуючий на вказаній земельній ділянці об'єкт нерухомого майна (цегельна споруда закритої мийки площею 330,4 кв. м.) був знищений, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 №88182616.

Як вбачається з висновку управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 21.11.2017 № 20-267288, поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з обслуговування виробничої бази на для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом (площею 0,8 га на вул. Архітектора Метельницького, 4 у м. Луцьку) погоджений не був, оскільки проектне нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з підземним паркінгом суперечить ДПТ в межах вулиць Дубнівської, Глушець та Архітектора Метельницького, затвердженого рішенням Виконкому від 28.03.2017 № 150-1.

Рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 № 42/1 Про затвердження Генерального плану міста Луцька було затверджено Генеральний план міста Луцька, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст Діпромісто Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, з якого убачається, що земельна ділянка площею 0,8 га по вул. Архітектора Метельницького, 4 у м. Луцьку розташована на території громадської забудови.

25.02.2015 Луцька міська рада прийняла рішення №71/13 Про затвердження плану зонування території міста Луцька , яким затвердила план зонування території міста Луцька, та відповідно до якого вказана вище земельна ділянка площею 0,8 га по вул. Архітектора Метельницького, 4 у м. Луцьку знаходиться в зоні розміщення перспективних бізнес-центрів ПГ-2.

28.03.2017 Виконком прийняв рішення № 150-1 Про затвердження детального плану території в межах вулиць Дубнівської, Глушець та Архітектора Метельницького , відповідно до якого на зазначеній вище земельній ділянці запроектовано будівництво дошкільного навчального закладу (дитячого садка).

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що оскаржуване рішення порушує права позивача, але лише у частині, що стосується належної позивачу земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

За приписами частин першої - третьої статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього ж Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частинами першою - третьою статті 18 вказаного Закону передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.

Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.

Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.

Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об'єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; -визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об'єктів культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, інших об'єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.

Пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території передбачено, що детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об'єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об'єкти, гори, яри, ліси). Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту).

Суд першої інстанції вірно вказав, що системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку про те, генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території розробляється на підставі плану зонування та не може йому суперечити.

Як слідує із матеріалів справи, затверджений оскаржуваним рішенням Виконкому від 28.03.2017 №150-1 ДТП у частині, що стосується належної позивачу земельної ділянки площею 0,8 га у м. Луцьку, по вул. Архітектора Метельницького, 4 (кадастровий номер 0710100000:22:123:0009), не відповідає містобудівній документації вищого рівня: Генеральному плану міста Луцька, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 №42/1 Про затвердження Генерального плану міста Луцька (яким передбачено, що земельна ділянка розташована на території громадської забудови), та плану зонування території міста Луцька, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 25.02.2015 №71/13 Про затвердження плану зонування території міста Луцька (земельна ділянка знаходиться в зоні розміщення перспективних бізнес-центрів ПГ-2).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що проектування будівництва дошкільного навчального закладу (дитячого садка) замість бізнес-центру не може вважатися уточненням генерального плану населеного пункту чи плану зонування. При цьому, при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано цільового призначення зазначеної земельної ділянки, що призвело до порушення прав позивача як власника цієї ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З урахуванням наведеного, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, однак оспорювані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, при розгляді публічно-правового спору суд зобов'язаний з'ясувати, чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи, а у випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, вони не підлягають судовому захисту.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення порушує права позивача, але лише у частині, що стосується належної позивачу земельної ділянки, тому оскаржуване рішення Виконкому від 28.03.2017 № 150-1 у частині, що стосується належної позивачу земельної ділянки, прийняте з порушенням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування вказаного рішення у зазначеній частині із одночасною відмовою у задоволенні решти позовних вимог щодо скасування рішення в цілому.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у справі №803/183/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 23.06.2018р.