Постанова

від 20.06.2018 по справі 484/400/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №484/400/17 20.06.2018

Справа № 484/400/17

Провадження № 22ц-784/899/18

Категорія 23 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Фермерського господарства Сатурн

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року, ухваленого під головуванням судді - Маржиної Т.В. об о 11 год. 51 хв. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Сатурн (далі - ФГ Сатурн ) про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ФГ Сатурн про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та повернення земельних ділянок.

Позивачка зазначала, що 1 серпня 2006 року між нею, як орендодавцем та ФГ Сатурн , як орендарем було укладено договір оренди належних їх на підставі державного акту земельних ділянок, для товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, загальною площею 6,76 га строком на 10 років, який зареєстровано 22 січня 2007 року за №040702200004 у Полтавській сільській раді Первомайського району Миколаївської області.

Після закінчення строку дії вказаного договору у зв'язку відмовою ФГ Сатурн в добровільному порядку повернути земельні ділянки, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання договору оренди припиненим. Під час розгляду справи ОСОБА_2 дізналась про наявність договорів оренди належних їй земельних ділянок від 1 серпня 2016 року, укладених між нею та ФГ Сатурн та зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на викладене та на відсутність згоди укладення договорів від 1 серпня 2016 року та її підпису, позивачка остаточно уточнивши вимоги, просила суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки загальним розміром 6,76 га, з кадастровими номерами 4825485500:05:000:0091 та 4825485500:05:000:0092 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 1 серпня 2016 року, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 серпня 2016 року за №16307975 та №16316041 та зобов'язати відповідача повернути їй вказані земельні ділянки.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, розташованих в межах території Полтавської сільської ради Миколаївської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами 4825485500:05:000:0091 та 4825485500:05:000:0092 площею 6,4818 га та 0,273 га відповідно, укладені між ОСОБА_2 та ФГ Сатурн 1 серпня 2016 року, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 серпня 2016 року за № 16307975 № 16316041 відповідно.

Зобов'язано ФГ Сатурн , с. Зелені кошари Первомайського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 22436979, повернути ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, належні їй на праві власності земельні ділянки, розташовані в межах території Полтавської сільської ради Миколаївської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами 4825485500:05:000:0091 та 4825485500:05:000:0092 площею 6,4818 га та 0,273 га відповідно. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ФГ Сатурн , посилаючись на істотне порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним та фактичним обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За положеннями статей 6, 14, 16 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-МК №020906, виданого 26 вересня 2002 року, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,76 га (6,40 га та 0,27 га), яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з кадастровим номером 4825485500:05:000:0091, 4825485500:05:000:0091 (а.с.8).

1 серпня 2006 року між ФГ Сатурн та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років, який 22 січня 2007 року зареєстровано у книзі №4 записів державної реєстрації договорів оренди землі Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за реєстровим номером 040702200004 (а.с.63-64).

Після закінчення строку дії вказаного договору у зв'язку відмовою ФГ Сатурн в добровільному порядку повернути земельні ділянки, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання договору оренди припиненим. Під час розгляду справи ОСОБА_2 дізналась про наявність договорів оренди належних їй земельних ділянок від 1 серпня 2016 року, укладених між нею та ФГ Сатурн та зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, 1 серпня 2016 року між ФГ Сатурн та ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок, належних останній строком на 10 років, які зареєстровані 11 серпня 2016 року за номерами 16307975 та 16316041 державним реєстратором Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області та за актами приймання-передачі земельних ділянок в натурі (на місцевості) передані ФГ Сатурн (а.с.10-17, 75,85).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підставу задоволення своїх вимог ОСОБА_2 посилається на те, що вказані вище договори та Акти-приймання-передачі земельних ділянок вона не підписувала та свої згоди на їх укладення не надавала.

По справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта вказаної установи від 15 грудня 2017 року № 17-435/1298/1299/1300/1301/1302/1303/1304, підпис у графах Орендодавець та земельну ділянку здав в оригіналах Договорів оренди землі та Актах приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 1 серпня 216 року, наданих ФГ Сатурн та Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її підпису (а.с.171-190).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину - волевиявлення учасника правочину, додержання форми правочину визначеного законом та вчинення правочину особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою-третьою, п'ятою, шостою частинами ст. 203 ЦК України.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що спірні договори, укладені від імені позивачки, підписаний не нею, а іншою особою.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм висновок суду першої інстанції про недійсність договорів оренди землі, укладеними між ОСОБА_2 та ФГ Сатурн 1 серпня 2016 року на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є вірним, а відтак обґрунтовано зобов'язав відповідача повернути земельні ділянки позивачці, які на теперішній час знаходяться у користуванні ФГ Сатурн .

Доводи апеляційної скарги про те, що земельні ділянки правомірно знаходяться у користуванні відповідача на підставі договорів, які пройшли в установленому законом порядку державну реєстрацію є безпідставними, оскільки укладення договорів так само як і реєстрація речового права оренди відбулася без волевиявлення орендодавця - ОСОБА_2

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а відтак апеляційна скарга в силу статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Сатурн залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 25 червня 2018 року.