Рішення

від 14.06.2018 по справі 179/766/18

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/766/18

провадження № 2/179/525/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Фермер про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Фермер про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки.

Позивач в позові посилається на те, що 12 листопада 2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі № 204/13, яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. ? частина земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823, належить позивачеві на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРХ № 276896 від 11.09.2012 р. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 19.07.2013 р.

12 листопада 2013 р. між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі № 205/13, яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. ? частина земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823, належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРХ № 276897 від 11.09.2012 р. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 19.07.2013 р.

Указані договори оренди землі зареєстровані Державним реєстратором Магдалинівського районного управління юстиції 26 листопада 2013 р.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.12.2017 р. за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на ? частину земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823, яка їй належала. Право власності на зазначену ? частину земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 19.02.2018 р.

До позивача як власника земельної ділянки перейшли права та обов'язки попереднього власника за договором оренди укладеним ОСОБА_4 та ТОВ СГП Фермер .

Після здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 позивачеві стало відомо, що зазначені договори оренди землі не містять усіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі .

У спірних договорах оренди відсутнє зазначення об'єкту оренди, тобто земельної ділянки із визначенням її розміру, у договорі зазначено, що позивач є власницею земельної ділянки площею 2,3250 га. Також у договорі оренди землі, який укладався із ОСОБА_4 вказано, що вона є власником земельної ділянки площею 2,3250 га. Однак ні позивач, ні ОСОБА_4 не мали у власності земельні ділянки площею 2,3250 га, у зв'язку із чим не могли надати їх в оренду відповідачеві.

Виходячи з правовстановлюючих документів на день реєстрації оспорюваних договорів оренди позивач була власником ? частини земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823 та ОСОБА_4 була власником ? частини земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823.

Виходячи із правовстановлюючих документів та вимог законодавства, позивач та ОСОБА_4 були співвласниками земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823, виділ своєї частки у натурі не здійснювали, право власності на виділену частку не реєстрували, здійснюючи своє право власності за спільною згодою.

В оспорюваних договорах оренди вказано кадастровий номер земельних ділянок переданих в оренду наступним чином - 1222382500-02-002-0823, однак ні позивач, ні ОСОБА_4 не мали у власності земельних ділянок із таким кадастровим номером.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , зокрема об'єкту оренди (кадастровий номер та розмір земельної ділянки) , є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди.

У зв'язку із порушенням прав позивача як співвласника земельної ділянки, позивач звертається до суду та прохає суд визнати недійсними: договір № 205/13 оренди землі від 12 листопада 2013 р. укладений між ОСОБА_3 та ТОВ СГП Фермер ; договір № 204/13 оренди землі від 12 листопада 2013 р. укладений між ОСОБА_4 та ТОВ СГП Фермер .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того, представником позивача до суду було надано додаткові пояснення до позову, в яких позивач посилається на те, що відповідач не зазначивши у спірних договорах належним чином об'єкт оренди, а саме розмір земельної ділянки та її кадастровий номер, а також не погодивши з ОСОБА_3 умови договору укладеного з ОСОБА_4, порушив право позивача як співвласника земельної ділянки, яка перебувала у спільній частковій власності. Представник позивача зазначив, що позивачем до Магдалинівської державної нотаріальної контори подано заяву про скасування свідоцтв про право на спадщину, в яких невірно зазначено кадастровий номер земельної ділянки, яка належала співвласникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що дійсно 12.11.2013 року між ТОВ СГП Фермер , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено два договори оренди, які зареєстровано 26.11.2013 року у визначеному законом порядку. ТОВ СГП Фермер умови договорів виконує в повному обсязі, претензій з боку позивача та ОСОБА_4 щодо невиконання умов договору не надходило. Представник позивача зазначив, що кадастровий номер та площа земельної ділянки, а також частка у спільній сумісній власності в спірних договорах оренди вказано достатньо повно і зрозуміло. Кожна співвласниця земельної ділянки уклала на свою частку договір оренди із зазначенням розміру частки та її площі. Обидва договори оренди укладені одночасно на однакових істотних умовах. Відокремлення структурних елементів кадастрового номеру рискою, а не двокрапкою є технічною помилкою, яка не має значення для вирішення спору. Крім того, представник позивача посилався на те, що у свідоцтвах про право на спадщину на підставі яких позивач і ОСОБА_4 зареєстровані власниками по ? частці земельної ділянки, структурні елементи відділені рискою, а не двокрапкою.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги за наступних підстав.

? частина земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823, належить позивачеві на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРХ № 276896 від 11.09.2012 р. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 19.07.2013 р. (а. с. 18-20).

? частина земельної ділянки площею 4,650 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0823, належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРХ № 276897 від 11.09.2012 р. та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 19.07.2013 р. (а. с. 35-37).

12 листопада 2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі № 204/13, яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 5-15).

12 листопада 2013 р. між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі № 205/13, яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 23-33).

Зазначені договори оренди землі зареєстровані Державним реєстратором Магдалинівського районного управління юстиції 26 листопада 2013 р. (а. с. 42-43).

19.02.2018 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем було зареєстроване право власності на ? частину земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 (а. с. 40).

До позивача як власника ? частини земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 перейшли права та обов'язки попереднього власника за договором оренди укладеного ОСОБА_4 та ТОВ СГП Фермер , у відповідності до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України.

У п. 2 Об'єкт оренди спірних договорів оренди зазначено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1222382500-02-002-0823, загальною площею 2,3250 га (1/2 від 4,650 га), у тому числі сільськогосподарських угідь - 2,3250 га (1/2 від 4,650 га), з них ріллі 2,3250 га (1/2 від 4,650 га) (а. с. 6, 24).

В актах встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), її приймання та передачі Орендодавцем Орендареві зазначено, що орендодавець передав в натурі (на місцевості) земельну ділянку (кадастровий номер 1222382500-02-002-0823) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 2.1) площею 2,3250 га (1/2 від 4,650 га), що знаходиться на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, а орендар - ТОВ СГП Фермер , прийняв (отримав) терміном на 10 років вказану земельну ділянку. Межі земельної ділянки закріплені 5 межовими знаками, які передані під охорону орендарю (а. с. 12, 30).

Виходячи з матеріалів справи, позивач та ОСОБА_4 були співвласниками по ? частці земельної ділянки, передали свої частки в користування ТОВ СГП Фермер за відповідними договорами оренди землі. Крім того, судом встановлено, що частки кожного із співвласників не були виділені у натурі.

У відповідності до ст. ст. 177, 181 ЦК України, об'єктами цивільних прав є зокрема нерухомі речі до яких належать земельні ділянки.

Згідно із статтею 79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до ст. ст. 356, 358, 361 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Таким чином, враховуючи, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування, оформлення прав оренди на земельну ділянку, що перебуває у спільній власності декількох суб'єктів, можливо шляхом надання у користування та укладення договору оренди земельної ділянки з усіма власниками земельної ділянки.

Виходячи із зазначених норм законодавства вбачається, що частина (частка) земельної ділянки не може бути об'єктом оренди землі, оскільки відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі об'єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній та державній власності, а отже укладання договору оренди землі можливе лише на земельну ділянку із зазначенням у ньому відомостей про об'єкт оренди (земельної ділянки).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на 26.11.2013 року, що є датою державної реєстрації спірних договорів) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на 26.11.2013 року) установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , зокрема об'єкту оренди , є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на 26.11.2013 року) .

Саме до з цього приводу викладена правова позиція в постанові Верховного Суду України від 18 липня 2012 року по справі 6-77цс12.

Судом встановлено, що відсутність у спірних договорах оренди такої істотної умови, як об'єкт оренди, порушило права позивача, як співвласника земельної ділянки, оскільки частка у праві спільної часткової власності не може бути передана в оренду. У зв'язку із тим, що в спірних договорах оренди землі відсутній об'єкт оренди , який визначений законом як одна з істотних умов договору оренди землі, то договори оренди, які укладені між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ СГП Фермер підлягають визнанню недійсними за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на 26.11.2013 року).

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 409 грн. 60 коп. (а. с. 1, 74), тому з відповідача слід стягнути судовий збір сплачений позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати недійсними:

-договір оренди землі № 205/13 від 12 листопада 2013 року укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Фермер , зареєстрований Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 26 листопада 2013 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 3824833;

-договір оренди землі № 204/13 від 12 листопада 2013 року укладений між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Фермер , зареєстрований Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 26 листопада 2013 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 3825099;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Фермер , код ЄДРПОУ 30912210 (Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Жданівка, вул. Вишнева, 1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Жданівка, вул. Степова, 19) судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 червня 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук