Рішення

від 13.06.2018 по справі 751/607/18

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року місто Чернігів

Справа №751/607/18

Провадження№2/751/484/18

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Дасюк Н.В.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідач - ОСОБА_4 міська рада

представник відповідача - ОСОБА_5

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

представник відповідача - ОСОБА_6 (не прибув)

третя особа: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора (представник не прибув), ОСОБА_7 (не прибула)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 виклад позиції позивачів

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №173574 від 12.08.2003 року, виданого на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради (восьма сесія двадцять четвертого скликання) від 19.06.2003 року про право власності ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0838 га, розташовану в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12; визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності по 1/4 частці земельної ділянки площею 0,0838 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Другою ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 13.09.2017 року ОСОБА_1, на 1/25 частку у праві власності на земельну ділянку №12, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського; визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 права власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0838 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12; стягнення з відповідача понесених судових витрат (а.с.36-41).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що рішенням ОСОБА_4 міської ради від 19.06.2003 року передано у власність позивачів та ОСОБА_10 земельну ділянку по вул. Жабинського, 12 площею 0,0838 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в рівних частинах по 1/4. На підставі рішення було видано Державний акт на право власності на дану земельну ділянку в якому помилково вказані частки замість 1/4 вказано 1/25. Після смерті ОСОБА_10 її син отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому також розмір земельної ділянки зазначено 1/25 частка. Неодноразово звертались до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області з приводу усунення розбіжностей, але отримували відповіді про вирішення питання в судовому порядку. Посилаючись на ст.ст.116, 121 Земельного кодексу України просять позовні вимоги задовольнити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

У судовому засіданні позивачі позов підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні повністю, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.54-56). Вказав, що рішенням ОСОБА_4 міської ради було передано у власність спірну земельну ділянку в рівних частинах, а не по 1/25. Тобто, міською радою було прийнято рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Помилка допущена при розробці та заповненні державного акту державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах ".

Представник ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області, якого залучено ухвалою суду від 15.03.2018 року до участі у справі як відповідача, в судове засіданні не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений, надав відзив на позовну заяву (а.с.88-90). Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не порушувало права позивачів, не було й не є розпорядником майна комунальної власності, не може втручатися у право приватної власності, не здійснює реєстраційних дій щодо реєстрації права власності, а отже не може бути відповідачем у даній справі. Зазначення в державному акті розмір часток 1/25 є помилковим, однак виправити дану помилку неможливо, так як Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю втратила чинність.

Представник третьої особиДругої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори та третя особа ОСОБА_7, залучена ухвалою суду від 16.04.2018 року до участі в розгляді справи, в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Рішенням ОСОБА_4 міської ради (восьма сесія двадцять четвертого скликання) від 19.06.2003 року ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 передано у приватну власність, безоплатно, земельну ділянку вул. Жабинського, 12 площею 0,0838 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, в рівних частинах (а.с.12).

Багатопрофільним науково-виробничим підприємством Черона-Л виготовлено технічну документацію по складанню державного акту на право приватної власності на землю, відповідно до якої ділянка площею 0,0838 га передається в спільну сумісну власність співвласникам будинку та розмір часток співвласників становить по 1/25 (а.с.110-121).

На підставі вищезазначеного рішення та технічної документації 12.08.2003 року відділом земельних ресурсів ОСОБА_4 міської ради видано державний акт серії ЧН №173574 на земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:030:5002, площею 0,0838 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна) в якому розмір часток співвласників становить по 1/25 (а.с.13).

Як вбачається із копій паспортів позивачів кожен із них є власником земельної ділянки площею 209,5 га (а.с.10).

04 березня 2017 року померла ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.71 зв).

Спадкоємцями за законом на спадкове майно є ОСОБА_7 - дочка та ОСОБА_1 - син, який звернувся із заявою про прийняття спадщини після померлої (а.с.71-78).

13 вересня 2017 року державним нотаріусом Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_10, яка складається з 1/25 частки у праві власності на земельну ділянку №12, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського (а.с.14).

Реєстрація видачі свідоцтва про право на спадщину зареєстровано в спадковому реєстрі №60427776 (а.с.15).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на 1/25 частину земельної ділянки №12 по вул. Жабинського в м. Чернігові зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.16).

Як вбачається із матеріалів справи позивачі неодноразово зверталися до ОСОБА_4 міської ради, Держгеокадаструв Чернігівському районі, ОСОБА_11 адміністративних послуг (а.с.17, 20, 23, 25) з приводу усунення розбіжностей у написанні часток земельної ділянки в рішенні ОСОБА_4 міської ради та Державному акті на право власності на земельну ділянку .

ОСОБА_11 земельних ресурсів від 01.11.2017 року позивачів направлено до ОСОБА_11 Держгеокадастру в Чернігівському районі та до управління адміністративних послуг (а.с.19).

Листом відділу у м. Чернігові ОСОБА_8 управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 20.12.2017 року позивачів повідомлено про неможливість внесення змін до державного акту (а.с.21-22).

Всі вищеперераховані докази суд у відповідності зі ст.ст.77, 78 ЦПК України вважає належними та допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані вустановленому законом порядку.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Згідно ст.ст. 19, 55 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87- 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч.2 ст.90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтями 152, 155 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги до ОСОБА_4 міської ради в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №173574 від 12.08.2003 року, оскільки виданий з невірним зазначенням часток позивачів, про що представник відповідача ОСОБА_4 міської ради не заперечує, виправити дану помилку в позасудовому порядку неможливо, так як Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі втратила чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №404 від 03.07.2013 року.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках встановлених законом.

Відповідно абзацу п.27 постанови Пленуму ВС України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , відповідності до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Враховуючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН №173574 від 12.08.2003 року визнано недійсним, а тому необхідно визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане Другою ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 13.09.2017 року ОСОБА_1 на 1/25 частку у праві власності на земельну ділянку №12, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського після смерті.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п а ч.1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно п а ч.3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З урахуванням вищезазначених обставин, підлягають задоволенню вимоги про визнання за позивачами права власності по 1/4 частці спірної земельної ділянки, в тому числі вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частку земельної ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, яка померла 04.03.2017 року.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 ЦК України).

Враховуючи, що спір стосується земельної ділянки, переданої у приватну власність з комунальної власності за рішенням ОСОБА_4 міської ради, оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку видано також ОСОБА_4 міською радою, у правовідносинах щодо спадкування Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області також не порушувало прав позивачів, а тому позов до відповідача ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Позивачами понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору: зокрема: ОСОБА_1 - 2 465,96 грн (а.с.1, 34) та ОСОБА_3 - 1 057,60 грн (а.с.1, 35).

З огляду на те, що рішення ОСОБА_4 міської ради щодо передання безоплатно у власність спірної земельної ділянки є чинним, а зазначення в державному акті розміру часток як 1/25 відбулось внаслідок помилки у технічній документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю, яка виготовлялась багатопрофільним науково-виробничим підприємством Черона-Л саме по замовленню позивачів, виправити дану помилку в позасудовому порядку неможливо, тому витрати по сплаті судового збору є необґрунтованими та не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.11, 16, 392, 1218, 1225, 1296, 1301 ЦК України, ст..ст. 78, 81, 90, 116, 121, 126, 152, 155 ЗК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН №173574 від 12.08.2003 року, виданий на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради (восьма сесія двадцять четвертого скликання) від 19.06.2003 року про право власності ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/25 частці на земельну ділянку площею 0,0838 га, розташовану в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 14017, РНОКПП НОМЕР_1) право власності на 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,0838 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12.

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 14017, РНОКПП НОМЕР_2)право власності на 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,0838 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12.

Визнати за ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 14017, РНОКПП НОМЕР_3) право власності на 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,0838 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Другою ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 13.09.2017 року ОСОБА_1 на 1/25 частку у праві власності на земельну ділянку №12, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,0838 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Жабинського, 12, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, яка померла 04.03.2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_4 міської ради судових витрат- відмовити.

У задоволенні позову до ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.06.2018 року.

Суддя Н. В. Маслюк