Рішення

від 23.05.2018 по справі 376/554/18

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/554/18

Провадження № 2/376/358/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі - Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УКГ ФІНАНС про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

У березні 2018 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

В підтвердження позовних вимог позивач вказала, що з 21.07.2016 року працювала у ТОВ УКГ ФІНАНС на посаді фахівця сектору звітності, згідно наказу (розпорядження) про прийняття на роботу №13/16-К від 21.07.2016 року.

Відповідно до наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №09/17-К від 17.03.2017 року, її було звільнено з посади за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

17.08.2017 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_2, який зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, після реєстрації шлюбу взяла прізвище ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 17.08.2017 року.

05.12.2017 року позивачем за допомогою мобільного соціального додатку Viber, було вчинено спробу досудового врегулювання спору, а саме: текстовим повідомленням намагалася дізнатися у керівника підприємства, коли з нею будуть проведенні всі розрахунки, на що отримала відмову.

29.12.2017 року позивачем направлено звернення до відповідача, яке отримано 05.01.2018 року, за розрахунком заборгованості по заробітній платі та видачі довідки про середньомісячну заробітну плату, на яке станом на день подання позову, в порушення норм Закону України Про звернення громадян відповіді не отримано.

Також, підтвердженням наявності боргу є виписка з доходів по банківських картках за період праці позивача у відповідача, де відсутні записи про зарахування зарплати.

Оскільки місячна заробітна плата ОСОБА_1 становила 4500,00 грн., на час звільнення відповідач має заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати в сумі 36000,00 грн.

Крім того, з дня звільнення відповідач не виплатив позивачу заробітну плату, тому, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 17.03.2017 р. по день звернення до суду, а саме: по 20.03.2018 р., що складає 253 днів. У відповідності до бухгалтерських розрахунків, середньоденна заробітна платня з урахуванням календарних днів встановлена у розмірі 150,00 грн. Враховуючи вищевикладені обставини, сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні на користь позивача становить: 150,00 х 253 = 37950,00 грн. Всього підлягає стягненню: 37950,00 + 36000,00 = 73950,00 грн.

З урахуванням наведеного, просить стягнути з ТОВ УКГ ФІНАНС на її користь заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 73950,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явилася, просить суд розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що з 21.07.2016 року позивач працювала у ТОВ УКГ ФІНАНС на посаді фахівця сектору звітності, згідно наказу (розпорядження) про прийняття на роботу №13/16-К від 21.07.2016 року.

Відповідно до наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №09/17-К від 17.03.2017 року, позивача було звільнено з посади за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

17.08.2017 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2, який зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, після реєстрації шлюбу взяла прізвище ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 17.08.2017 року.

05.12.2017 року ОСОБА_3 за допомогою мобільного соціального додатку Viber, було вчинено спробу досудового врегулювання спору, а саме: текстовим повідомленням намагалася дізнатися у керівника підприємства, коли з нею будуть проведенні всі розрахунки, на що отримала відмову.

29.12.2017 року позивачем направлено звернення до відповідача, яке отримано 05.01.2018 року, за розрахунком заборгованості по заробітній платі та видачі довідки про середньомісячну заробітну плату, на яке станом на день подання позову, в порушення норм Закону України Про звернення громадян відповіді не отримано.

Також, підтвердженням наявності боргу є виписка з доходів по банківських картках за період праці позивача у відповідача, де відсутні записи про зарахування зарплати.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки місячна заробітна плата ОСОБА_1 становила 4500,00 грн., на час звільнення відповідач має заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати в сумі 36000,00 грн.

Кількість робочих днів за час затримки виплати зарплати за період з 17.03.2017 року по день фактичного звернення до суду, а саме: по 20.03.2018 року, складає всього разом 253 днів.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.03.2017 року по 20.03.2018 року в сумі 37950,00 грн. (150,00 х 253 днів).

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 73950,00 грн., та на користь держави 739,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. 12,95,141,263-265,268,280-284ЦПК України,

ст.47,116,117 КЗпП України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКГ ФІНАНС місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код ЄДРПОУ 38906031, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 73950,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКГ ФІНАНС місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код ЄДРПОУ 38906031, судовий збір у сумі 739,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М. Ярошенко