Рішення

від 21.06.2018 по справі 909/445/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/445/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., секретар судового засідання Бабенецька А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

в особі Івано-Франківської філії,

вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача: Управління соціального захисту населення

Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

вул. Кудрика, 10,м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000,

про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 67 786,47 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1- старший юрисконсульт, (довіреність №2902 від 28.12.17);

від відповідача: ОСОБА_2- начальник відділу, (довіреність №01/1724 від 19.06.18);

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії, із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 67 786,47 грн.

Ухвалою суду від 31.05.18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 21.06.18.

Судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, при цьому вказує на те, що: Івано-Франківською філією ПАТ Укртелеком пільговим категоріям населення за період з січня 2017 р. по грудень 2017 р. (включно) надавалися телекомунікаційні послуги на пільговій основі; сума, що підлягає відшкодуванню станом на 31.12.17 року становить 67 786,47грн.; на порушення відповідачем, як головним розпорядником коштів зобов'язань щодо оплати заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги; на норми стст.509,526 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача надав суду відзиву на позовну заяву (вх.№9330/18 від 14.06.18). У відзиві відповідачем зазначено, що: договір про відшкодування витрат між сторонами не укладено; позивачем у розрахунку не зазначено на підставі яких відомостей було сформовано такі дані, оскільки акти виконаних робіт за надання послуг на пільгових умовах за січень - грудень 2017 року не підписано; в задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Івано - Франківської філії ПАТ Укртелеком є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, та інших законодавчих актів України.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про охорону дитинства" встановлено пільги щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів, для певних категорій осіб встановлено пільги з оплати на послуги зв'язку.

Частиною 2 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Тобто, відповідач є органом соціального захисту населення, який відповідно до своїх функціональних обов'язків, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги від 29 січня 2003 р. N 117, веде облік пільгових категорій громадян та проводить розрахунки з підприємствами та організаціями. Згідно пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги відповідач, як уповноважений орган, щомісяця:

1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає акт звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга", а підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема, зведеним розрахунком заборгованості по видатках на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в Рогатинському районі Івано-Франківської області, розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період з січня по грудень 2017 року форми - 2, яка затверджена наказом Міністерства праці та соцполітики №535 від 04.10.2007, за період з січня по грудень 2017 року позивач надав послуги зв'язку пільговим категоріям населення на загальну суму 67 786,47грн .

В силу ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Державним казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, відповідач не відшкодував позивачу витрат за надані у 2017році послуги зв'язку пільговим категоріям населення, в зв'язку з відсутністю бюджетних призначень та коштів на зазначені видатки. Однак, для проведення звірки розрахунків відшкодувань позивач щомісяця направляв відповідачу ОСОБА_3 - 2 Пільга за формою, що передбачена наказом Міністерства праці та соціальної політики №535 від 04.10.07.

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов'язку компенсувати відповідні виплати без наявності відповідного бюджетного асигнування, оскільки отримання відповідачем бюджетних коштів не є подією, яка неминуче має настати, і відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року відсутність необхідних бюджетних коштів або взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.11.13 у справі №909/612/13 та постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №921/177/17-г/14, від 21.02.2018 у справі №923/1292/16, від 16.03.2018 у справі №909/395/17 та від 16.03.2018 у справі №911/1573/17, у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 10.04.18р. у справі №927/291/17.

Доводи відповідача про те, що він не отримав субвенцій з державного бюджету на відшкодування витрат на надання пільг судом відхиляються, оскільки неотримання субвенцій не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку, визначеного законом, провести розрахунки за надані позивачем послуги пільговим категоріям населення. Посилання відповідача на відсутність укладеного сторонами договору також відхиляються судом, оскільки зобов'язання сторін (обов'язок позивача надати послуги зв'язку пільговим категоріям населення та обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги) виникли в силу закону. Крім того, представник відповідача зазначає, що заявлена позивачем сума до відшкодування, є неправомірно нарахованою, не наведено та не подано доказів на підтвердження неправомірного нарахування позивачем суми до відшкодування. Однак, свого контррозрахунку суми до відшкодування відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно правового акту, що регулює господарську діяльність.

Згідно з приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положення ст. 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідачем не компенсовано вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній законодавством категорії населення на території Рогатинського району Івано-Франківської області у період з січня по грудень 2017 року, що становить 67 786,47грн. Суд зазначає, що відносини, які виникають між бюджетними установами та небюджетними підприємствами із залученням бюджетних коштів, не є бюджетними, та відносяться до цивільно-правових. Для таких цивільно-правових відносин характерна юридична рівність сторін. Тобто бюджетна установа, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь яких привілеїв чи пільг у рамках виконання своїх зобов'язань у відносинах, зокрема, з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем належним чином та в повному обсязі зобов'язань по відшкодуванню витрат, понесених позивачем з січня 2017 року по грудень 2017 року (включно), внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, а надані позивачем докази підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, існування та розмір якої відповідач в установленому порядку не спростував.

Таким чином, на основі вказаного вище, вимоги позивача визнаються судом доведеними, документально підтвердженими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11,525-526,599,610,612 Цивільного кодексу України, стст.174,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 73-79,86,129,233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Рогатинської районної держадміністрації, вул. Кудрика, 10, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (код ЄДРПОУ 03193413) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Івано-Франківської філії, вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014 (ЄДРПОУ 21560766) 67 786,47грн. заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та 1 762,00грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 26.06.2018

Суддя Булка В.І.