Рішення

від 18.06.2018 по справі 910/3532/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2018Справа № 910/3532/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомНаціонального банку України доТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ "Факторіал" простягнення 199 654 грн 28 коп. Представники від позивачаАврамчук А.П. - представник за довіреність від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ "Факторіал" про стягнення 199 654 грн. 28 коп. штрафних санкцій за договором № Ф/16-81-467 від 01.12.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № Ф/16-81-467 від 01.12.2016 не виконав взяті на себе зобов'язання у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивачем нараховано 133 418 грн 26 коп. пені та 66 236 грн 02 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху.

13.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/3532/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2018.

10.05.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.05.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У підготовчому засіданні 14.05.2018 оголошено перерву до 04.06.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 сторін викликано у судове засідання на 04.06.2018.

29.05.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

У підготовчому засідання 04.06.2018 суд на місці постановив закрити підготовче засідання та призначити справу для розгляду по суті на 18.06.2018

Представник відповідача в судове засідання 18.06.2018 для розгляду справи по суті не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.

В судове засідання 18.06.2018 з'явились представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 18.06.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 між Національним банком України (замовник за договором) та Дочірнім підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ "Факторіал" (підрядник за договором) укладено № Ф/16-81-467 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в межах договірної ціни (додаток 1 до цього договору) власними або залученими силами і засобами, на свій ризик з дотриманням будівельних норм і правил виконати роботи з капітального ремонту електромережі 380/220В (далі - роботи) адміністративно-побутового корпусу Фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку України (м. Малин) (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 15.1. договору з урахування договору № ф-17/81-274 від 31.05.2017 про внесення змін до договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.10.2017, а в частині гарантійних зобов'язань (пункт 10.1 цього договору) договір діє до повного виконання договірних зобов'язань.

Склад та обсяги робіт, визначені локальним кошторисом (додаток 2 до цього договору), який є невід'ємною частиною договору (пункту 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість виконаних робіт за цим договором становить 1 100 760 грн 00 коп., у тому числі ПДВ - 183 460 грн 00 коп.

Пунктом 3.1. договору з урахування договору № ф-17/81-274 від 31.05.2017 про внесення змін до договору визначено, що строк виконання робіт у повному обсязі становить не більше 243 календарних дні з дати підписання договору.

У відповідності до пункту 3.3. договору виконання загального обсягу робіт за цим договором здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт на весь період виконання робіт, визначеного у додатку № 3, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.4 договору строки, визначені у календарному графіку (додаток № 3), можуть змінюватись лише за взаємною згодою сторін.

Датою закінчення виконання певних робіт уважається дата їх прийняття замовником за актом про приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідкою за формою № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", підписаних уповноваженими особами сторін (пункт 3.5. договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у визначені договором строки.

Пунктом 9.1 договору сторони визначили, що факт виконання та вартість відповідного обсягу виконаних робіт підтверджується підписаною обома сторонами довідкою за формою № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", складеною

згідно з актом про приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.

У відповідності до пункту 9.2 договору протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання документів, визначених у п. 9.1 договору, замовник зобов'язаний розглянути їх та підписати в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання.

Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України), та іншої документації щодо таких робіт (пункту 9.3 договору).

Відповідно до пункту 9.4 договору передавання підрядником виконаних робіт у повному обсязі і їх приймання замовником оформляються актом про приймання-передавання виконаних робіт.

Згідно з пунктом 9.5 договору датою виконання робіт у повному обсязі вважається дата, зазначена в акті про приймання-передавання виконану робіт.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору № Ф/16-81-467 від 01.12.2016 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт, зокрема відповідачем були порушені обумовлені в договорі строки виконання робіт, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом про приймання-передавання виконаних робіт від 20.12.2017 за рахунком-договором № Ф/16-81-467 від 01.12.2016.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № Ф/16-81-467 від 01.12.2016 позивачем за порушення термінів виконання робіт нараховано відповідачу пеню у розмірі 133 418 грн 26 коп., за період прострочення з 02.08.2017 по 20.12.2017, та штраф за прострочення строку виконання робіт понад 30 днів у розмірі 66 236 грн 02 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до пункту 11.1. договору у разі порушення підрядником зобов'язань стосовно кінцевого строку виконання робіт, установленого договором, він сплачує замовнику на його вимогу штрафні санкції (пеню) протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі 0,1 % вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо прострочення відповідачем термінів виконання робіт за договором з вини позивача, у зв'язку з не підписанням позивачем акту про приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.09.2017, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження належного виконання робіт за договором станом на 22.09.2017, а також доказів направлення на адресу позивача належним чином оформлених акту про приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.09.2017. Крім того, судом встановлено, що акт про приймання-передавання виконаних робіт від 20.12.2017 за рахунком-договором № Ф/16-81-467 від 01.12.2016 зі сторони відповідача підписаний без будь-яких зауважень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 11.1. договору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення.

Згідно з статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 3.1 договору відповідач повинен був виконати роботи до 01.08.2017 включно.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

З урахуванням положень договору, акту приймання-передачі продукції від 20.12.2017 та приписів законодавства, позивач має право на нарахування пені за порушення строку поставки продукції з 02.08.2017 по 19.12.2017.

Таким чином, суд наводить власний розрахунок пені з урахуванням визначеного періоду прострочення виконання зобов'язання:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 946228.80 02.08.2017 - 19.12.2017 140 0.1 % 132472.03 З огляду на вищенаведене та встановленням факту порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасного виконання робіт за договором № Ф/16-81-467 від 01.12.2016, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення строку виконання робіт та штрафу за прострочення строку виконання робіт понад 30 днів, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: пені у розмірі 132 472 грн 03 коп. - за розрахунком суду, та штрафу у розмірі 66 236 грн 02 коп . - за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ "Факторіал" (03148, місто Київ, вулиця Василя Верховинця, будинок 12, кімната 103, ідентифікаційний код 32048792) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код 00032106) пеню за прострочення строку виконання робіт у розмірі 132 472 (сто тридцять дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн 03 коп., штраф за прострочення строку виконання робіт понад 30 днів у розмірі 66 236 (шістдесят шість тисяч двісті тридцять шість) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 2 980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн 62 коп.

3. В іншій частині позову щодо стягнення пені у розмірі 946 грн 23 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 25.06.2018

Суддя Н.Б. Плотницька