Рішення

від 19.06.2018 по справі 911/680/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/680/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ллойд Інвест , Донецька обл., м. Макіївка

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мелег , Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 576549,34 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ющенко А.В.

За участю представників учасників у справі:

від ТОВ Ллойд Інвест : ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/680/18 за позовом ТОВ Ллойд Інвест до ТОВ Мелег про стягнення 576549,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що Відповідачем було неналежним чином виконано зобов'язання за договором поставки вугільної продукції № 0103/16 від 01.03.2016, зокрема щодо своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з викладеним Позивачем заявлено до стягнення 437696,41 грн. основного боргу і 138852,93 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2018 відкрито провадження у справі № 911/680/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.05.2018; встановлено строк Відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою суду від 10.05.2018 підготовче засідання відкладено на 05.06.2018.

Ухвалою суду від 05.06.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/680/18; призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 19.06.2018.

У судове засідання 19.06.2018 з'явився представник Позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю. Відповідач не направив у судове засідання повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив. Також судом встановлено, що Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов під час підготовчого провадження у справі.

Частиною 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до норм ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень , судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала господарського суду Київської області від 05.06.2018 про закриття підготовчого засідання і призначення справи № 911/680/18 до розгляду по суті оприлюднена 12.06.2018.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (згідно відмітки канцелярії господарського суду Київської області на звороті останнього аркушу ухвали), копію ухвали господарського суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 911/680/18 надіслано сторонам 11.06.2018.

Судом встановлено, що згідно відомостей з веб-порталу УДППЗ Укрпошта , поштове відправлення № 0103264788807, адресоване ТОВ Мелег , не вручене під час доставки: 15.06.2018 (інші причини).

Крім цього судом встановлено, що копія ухвали від 10.04.2018 про відкриття провадження у даній справі, що надсилались за належною адресою Відповідача згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду без вручення з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ; копія ухвали від 10.05.2018 про відкладення підготовчого засідання була отримана Відповідачем 31.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103264381995.

Відповідно ч. 1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 19.06.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2016 між ТОВ Ллойд Інвест (постачальник, Позивач у справі) та ТОВ Мелег (покупець, Відповідач у справі) укладено договір поставки вугільної продукції № 0103/16 (надалі також: Договір ), відповідно до умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію вугілля , за ціною та в кількості, згідно зі специфікаціями, оформленими у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною даного договору.

Обсяги та строки (періоди) поставок вугілля щомісячно погоджуються сторонами та зазначаються у відповідних специфікаціях (п. 1.2. Договору).

Пунктами 2.1., 2.4. Договору визначено, що вказане в даному договорі вугілля поставляється залізничним транспортом на умовах, погоджених сторонами в специфікаціях. Документом, що підтверджує поставку вугілля та момент переходу права власності, є акт приймання-передачі. Датою поставки та датою переходу права власності є дата підписання акту приймання-передачі.

Постачальник зобов'язується передавати покупцю не пізніше 5 (п'яти) календарних днів від дати відвантаження, наступні товарносупровідні документи на відвантажене вугілля: копію залізничної накладної, завіреної вантажоотримувачем; оригінали листів про перехід права власності; рахунок; посвідчення якості від виробника (оригінал); акт приймання-передачі поставленого вугілля; податкову накладну (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, вугілля поставляється за ціною, погодженою сторонами в специфікації. Ціна вугілля визначається в національній валюті України на базисних умовах поставки, передбачених даним договором.

Згідно п. 4.1., 4.2. Договору, вартість однієї тони вугілля за даним договором є договірною і зазначається в специфікаціях до даного договору.

Розрахунки за вугілля, що поставляється постачальником за даним договором, здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строки, узгоджені в специфікаціях.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що акти звірки взаємних розрахунків оформлюються не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, з додаванням відповідних документів.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2016 (п. 8.3. Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 01.03.2016 до Договору № 0103/16 від 01.03.2016 Позивачем та Відповідачем погоджено умови поставки вугілля марки Ж (0-100) виробництва ЦЗФ Комсомольська . Зокрема згідно п. 1 Специфікації № 1, умови оплати: 10 (десять) календарних днів від дати надходження вугільної продукції на адресу вантажоотримувача і надання всіх документів, вказаних в п. 2.3. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на підставі Договору № 0103/16 від 01.03.2016 було здійснено поставку Відповідачу товару на загальну суму 7716257,00 грн., що підтверджується: накладними № 11 від 19.03.2016, № 12 від 19.03.2016, № 1 від 04.04.2016, № 2 від 04.04.2016, № 7 від 10.04.2016, № 8 від 11.04.2016, № 13 від 19.04.2016, № 14 від 19.04.2016, № 17 від 26.04.2016, № 18 від 26.04.2016, № 1 від 29.05.2016, а також відповідними рахунками-фактурами та актами приймання-передачі кам'яного вугілля.

Таким чином за наслідком дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що постачальник виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за Договором.

В свою чергу Відповідачем було неналежно виконано обов'язок оплати поставленого товару, зокрема оплату здійснено частково, у сумі 7278560,59 грн., залишок неоплаченого товару склав 437696,41 грн.

Доказів здійснення оплати вказаної заборгованості за Договором станом на дату прийняття рішення Відповідачем суду не надано. Вказана вище заборгованість Відповідачем протягом розгляду справи спростована не була.

Таким чином господарський суд встановив, що на момент розгляду спору у суді Позивачем підтверджена заборгованість Відповідача по оплаті поставленого товару за Договором у сумі 437696,41 грн.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищенаведене господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем за Договором в розмірі 437696,41 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім цього у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 138852,93 грн. пені.

Так, частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок заявленої до стягнення з Відповідача пені у сумі 138852,93 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок є невірним на підставі наступного.

Відповідно до п. 6.4. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, вказаних у п. 4.3. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості неоплаченого вугілля.

Відповідно до наданого розрахунку, Позивачем нараховано пеню за загальний період з 03.04.2017 по 02.04.2018 та як пояснив представник Позивача, відповідний період визначено з урахуванням приписів законодавства щодо строку позовної давності.

Водночас частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За наслідками дослідження умов Договору судом встановлено, що сторонами у Договорі не було погоджено іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 2.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань визначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Так, поставка товару на підставі Договору була здійснена Позивачем протягом березня-травня 2016 року та відповідно до умов Договору і Специфікації № 1 Відповідач був зобов'язаний оплатити поставлений товар в квітні-червні 2016 у граничний строк до 08.06.2016.

Отже у зв'язку з простроченням Відповідачем оплати поставленого товару Позивач мав право нараховувати пеню відповідно до п. 6.4. Договору та ч. 6 ст. 232 ГК України з 09.06.2016 до 08.12.2016.

Таким чином суд дійшов висновку, що наданий Позивачем розрахунок пені здійснений з порушенням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим заявлена Позивачем позовна вимога про стягнення з Відповідача пені у сумі 138852,93 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволенню позову частково, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 437696,41 грн.; вимога про стягнення 138852,93 грн. пені залишається судом без задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 8648,24 грн. Також представником Позивача адвокатом ОСОБА_2 до позову додано інформацію про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу - 53827,47 грн.

Щодо сплаченого судового збору судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволених вимог відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, зокрема стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір у розмірі 6565,45 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатом ОСОБА_2 в судовому засіданні усно заявлено про надання відповідних доказів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, отже на даний час питання розподілу витрат на правничу допомогу судом не розглядається.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мелег (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152; код ЄДРПОУ 39992048) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ллойд Інвест (86156, Донецька обл., м. Макіївка, Мікрорайон ЗеленийАДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34400147) 437696 (чотириста тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 41 коп. основного боргу та 6565 (шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 45 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

4. В частині стягнення 138852,93 грн. пені відмовити.

5. Копію рішення надіслати учасникам у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 25.06.2018.

Суддя С.Ю. Наріжний