Рішення

від 16.04.2018 по справі 804/1772/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Справа № 804/1772/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПГС-Інвест до Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

07 березня 2018 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПГС-Інвест звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України:

від 01.03.2018р. №605747/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 11.12.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

від 01.03.2018р. №605983/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 12.12.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

від 01.03.2018р. №605987/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 13.12.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

від 01.03.2018р. №605746/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 14.12.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою їх фактичного отримання, а саме:

податкову накладну № 8 від 11.12.2017 р.;

податкову накладну № 9 від 12.12.2017 р.;

податкову накладну № 10 від 13.12.2017 р.

податкову накладну № 11 від 14.12.2017 р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №8 від 11.12.2017р., №9 від 12.12.2017р., №10 від 13.12.2017р., №11 від 14.12.2017р. прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 р. Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів . Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Отже, позивач вважає, що такі рішення відповідача суперечать приписам чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 р. відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

11.04.2018 року відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що Комісією Державної фіскальної служби України 01.03.2018 р. прийнято рішення 605747/40262045, №605983/40262045, №605987/40262045 та №605746/40262045 про відмову у реєстрації податкових накладних №8 від 11.12.2017р., №9 від 12.12.2017р., №10 від 13.12.2017р., №11 від 14.12.2017р., у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПГС-Інвест (код ЄДРПОУ 40262045) 08.02.2016 року зареєстровано у встановленому законом порядку; перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

Між ТОВ „ПГС-Інвест» та ТОВ „Істрейт» був укладений договір підряду № 15-09/13 від 15.09.2017р., відповідно до якого ТОВ „ПГС-Інвест» зобов'язується виконати роботи по реконструкції об'єкта, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2М (магазин АТБ).

На підставі вказаного договору ТОВ ПГС-Інвест було складено та направлено 29.12.2017 р. на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну № 8 від 08.12.2017 р. всього на суму 635209,44 грн.

Вказана податкова накладна доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідною квитанцією № 1.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 41.00. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

24.02.2018 р. ТОВ ПГС-Інвест засобами телекомунікаційного зв'язку було направлено до контролюючого органу пояснення № 4 від 23.02.2018 р. з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної № 8 від 08.12.2017 р., що підтверджено квитанцією №1 до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відправленим ПН/РК, реєстрація якої зупинена.

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 605747/40262045 від 01.03.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 11.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між ТОВ „ПГС-Інвест» та ТОВ „Ріал Істрейт» укладено договір підряду № 29-09/10 від 29.09.2017 р., відповідно до якого ТОВ „ПГС-Інвест» зобов'язується виконати роботи по реконструкції об'єкта, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Палія С., 26Б/1 (магазин АТБ).

На підставі вказаного договору ТОВ ПГС-Інвест були складені та направлені 29.12.2017 р. на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН):

- податкова накладна № 9 від 12.12.2017 р. всього на суму 854717,76 грн.;

- податкова накладна № 10 від 13.12.2017 р. всього на суму 854717,76 грн.;

- податкова накладна № 11 від 14.12.2017 р. всього на суму 678229,75 грн..

Вказані податкові накладні доставлені до Державної фіскальної служби України, документи прийняті, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідною квитанціями №1.

Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних № 9 від 12.12.2017 р., № 10 від 13.12.2017 р., № 11 від 14.12.2017 р. вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 41.00. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

24.02.2018 р. ТОВ ПГС-Інвест засобами телекомунікаційного зв'язку було направлено до контролюючого органу пояснення № 1 від 23.02.2018 р. з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних № 9 від 12.12.2017 р., № 10 від 13.12.2017 р. та № 11 від 14.12.2017 р., що підтверджено квитанціями № 1 до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відправленим ПН/РК, реєстрація якої зупинена.

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення № 605983/40262045 від 01.03.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 12.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 605987/40262045 від 01.03.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 13.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 605746/40262045 від 01.03.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 14.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані рішення вмотивовані наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 41.00 у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації перелічених податкових накладних, складених ТОВ ПГС-Інвест .

Відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено, що саме стало підставою для винесення такого, а зазначено загалом, що надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, Державною фіскальною службою України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення Державної фіскальної служби України: від 01.03.2018 р. № 605747/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 11.12.2017р., від 01.03.2018р. № 605983/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 12.12.2017 р., від 01.03.2018 р. № 605987/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 13.12.2017 р. та від 01.03.2018 р. № 605746/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 14.12.2017 р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних - є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, вимоги в частині визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних задоволенню не підлягають, оскільки дії з прийняття рішення є складовою частиною рішення, а вірним в даному випадку способом захисту порушеного права позивача є саме скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

При цьому, самі по собі дії Державної фіскальної служби України з винесення цих рішень не можуть вважатись такими, що мають певні юридично-значимі для позивача наслідки.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків позивача - у розглядуваній ситуації є зобов'язання контролюючому органу зареєструвати податкові накладні датою їх подання.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПГС-Інвест при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3524,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1133 від 06.03.2018 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3524,00 грн. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПГС-Інвест (вул. Гоголя, буд.15А, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 40262045) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України: від 01.03.2018 р. № 605747/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 11.12.2017 р., від 01.03.2018 р. № 605983/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 12.12.2017 р., від 01.03.2018 р. № 605987/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 13.12.2017 р. та від 01.03.2018 р. № 605746/40262045 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 14.12.2017 р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 11.12.2017 р. датою подання, а саме 29.12.2017 р., податкову накладну № 9 від 12.10.2017 р. датою подання - 29.12.2017 р., податкову накладну № 10 від 14.12.2017 р. датою подання, а саме 29.12.2017 р., податкову накладну № 10 від 14.12.2017 р. датою подання, а саме 29.12.2017 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПГС-Інвест (код ЄДРПОУ 40262045) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39195133) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_2