Рішення

від 21.06.2018 по справі 821/698/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/698/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" до ОСОБА_3 управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкової вимоги від 12.01.2018 року № 53-17,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Біозавод (далі - позивач, ТОВ ТД Біозавод ) звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 12.01.2018 року № 53-17, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" визначено грошове зобов'язання без урахування передплати 33 564,00 грн., з урахуванням передплати 4455,00 грн. та штрафу 1007,00 грн., податкове зобов'язання 30 116,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Головне управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) (далі - податкова інспекція), керуючись одним з декількох уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2017 року від 28.12.2017 року №9280064069, в якій у рядку 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету задекларовано 33 564,00 грн. та у рядку 18.1- сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з самостійно виявленням помилки у сумі 1007,00 грн. З урахуванням переплати в сумі 4 455,00 грн. склало податкову вимогу від 12.01.2018 року № 53-17 та Рішення №53-17 від 12.01.2018 року про опис майна у податкову заставу

ТОВ ТД Біозавод оскаржило в адміністративному порядку вищевказану податкову вимогу та рішення про опис майна, але Державна фіскальна служба України залишила оскарження без задоволення .

ТОВ ТД Біозавод вважає незаконними та безпідставними дії податкової інспекції, щодо визначення об'єкту та обставин виникнення податкових зобов'язань, оскільки визначена сума податкових зобов'язань позивача утворилась внаслідок помилкової (подвійної реєстрації) податкових накладних №24012017 порядковий №82 від 24.01.2017 року та №26012017 порядковий №83 від 26.01.2017 року

Ця помилка виявилась наприкінці 2017 року, чисельними уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, лютий 2017 року вдалось виправити помилку здвоєної суми податкового зобов'язання та зникнення штучної суми до сплати у бюджет.

Податкова інспекція не взяла до розгляду інші уточнюючі розрахунки, та висунула вимогу сплатити штучні, на думку позивача, зобов'язання, що порушує чисельні статті та поняття Податкового кодексу України, а саме: ст. ст. 185, 187, 188 ПК України.

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

27 квітня 2018 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем.

У зв'язку з чим, ухвалою від 02.05.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників. Судове засідання призначено на 05.06.2018 року.

05.06.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позов. Зі змісту наданого документу вбачається, що ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позовних вимог не визнає з огляду на наступне.

Відповідно до даних інтегрованих карток підприємства, податковий борг виник 01.01.2018 по ТОВ ДТ Біозавод (код 39792919) на суму 30116,00 грн., у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно наданих уточнюючих декларацій.

А тому, на підставі п.59.1 Податкового кодексу України ОСОБА_3 управлінням ДФС у Херсонській області була сформована та направлена на адресу платника податкова вимога від 12.01.2018 №53-17 на суму 30116,00 грн. На підставі п.89.3 ст. 89 Кодексу прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2018 №53-17, яке разом з податковою вимогою направлено підприємству.

ТОВ ДТ Біозавод до Херсонської ОДПІ (Білозерське відділення) подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року від 19.02.2017№ НОМЕР_1, в якій відображено зменшення податкових зобов'язань за рахунок коригування (рядок 7) в сумі ПДВ -74952,0 грн., проте розрахунки-коригування виписані на Фермерське господарство "Мельник" (код 22430072) від 15.02.2017 № 3 до податкової накладної від 24.01.2017 № 82 на суму ПДВ - 36618,75 грн., яке зареєстроване 15.02.2017 року та від 15.02.2017 № 1 до податкової накладної від 26.01.2017 № 83 на суму ПДВ -38333,33 грн., яке зареєстроване 15.02.2017 року.

Згідно з пунктом 192.1.1 статті 192 Податкового кодексу України постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, отже вищезазначені розрахунки-коригування повинні відображатися в звітності за лютий 2017 року.

ТОВ ДТ Біозавод (код 39792919) до податкової звітності з ПДВ за січень 2017 року подано Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме:

- від 08.03.2017 № НОМЕР_2, згідно якого збільшено податкові зобов'язання (рядки 1 та 9) на суму ПДВ 36319,0 грн. та зменшено податковий кредит (рядки 10.1 та 17) на суму ПДВ (-) 7283,0 грн., в результаті відбулося зменшення від'ємного значення (рядки 19 та 21) на суму ПДВ (-) 43902,0 грн.;

- від 13.12.2017 №9265988591 згідно якого зменшено податкові зобов'язання (рядок 1) на суму ПДВ (-) 74952,0 грн. та знято коригування податкових зобов'язань (рядок 7) в сумі 74952,0 грн. в результаті проведеної операції змін показників не відбулося;

- від 28.12.2017 № НОМЕР_3, згідно якого збільшено податкові зобов'язання (рядки 1 та 9) на суму ПДВ 74952,0 грн., в результаті відбулося зменшення від'ємного значення (рядки 19 та 21) на суму ПДВ (-) 41388,0 грн. та збільшення суми, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 33564,0 грн., відображено нарахування суми штрафу, що нараховується платником самостійно у зв'язку з самостійно виявленням помилки в сумі ПДВ 1007,0 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

За відомостями Інтегрованої картки платника податків на рахунку 14010100 станом на 28.12.2018 року обліковувалась передоплата в сумі 4455,0 грн, станом на 13.02.2018 року обліковується заборгованість в сумі 30006.0 грн.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ ТД Біозавод в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 05.06.2018 року сторони з'явились, розгляд справи відкладений у зв'язку з необхідністю отримати додаткові докази по справі. Наступне судове засідання призначено на 14.06.2018 року.

11.06.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої позивач стверджує, що ГУ ДФС у Херсонській області дійшов помилкових висновків, викладених ним в відзиві на позов, оскільки не взяв до уваги основний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань №9280067904 від 28.12.2017 року, згідно якого відбулося зменшення податкового зобов'язання (рядок 7 ) на суму ПДВ (-) 74 952,00 грн., в результаті відбулося збільшення від'ємного значення на 33 564,00 грн. (рядок 19 та 21).

Даний розрахунок, на думку позивача, дав змогу виправити арифметичну помилку - здвоєння суми податкового зобов'язання, також даний розрахунок виправив реєстраційний ліміт, що в свою чергу дозволило відновити нормальну роботу підприємства та виконувати зобов'язання з реєстрації податкових накладних перед контрагентами .

В судове засідання, призначене на 14.06.2018 року сторони з'явились. Під час судового розгляду, судом винесено на обговорення питання, щодо заміни первісного відповідача ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на належного - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечував, тому у зв'язку з реорганізацією відповідача, проведеною згідно постанови КМ України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» №296 від 28.03.2018 року та згодою позивача, допущено процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 КАС України, протокольною ухвалою суду первісного відповідача замінено ОСОБА_3 управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Також, представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою суду клопотання задоволено, розгляд справи відкладений на 21.06.2018 року.

В судове засідання на вказану дату сторони з'явились.

Представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в відзиві на позов.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем 24 та 26 січня 2017 року укладено договори поставки товарів з Фермерським господарством Мельник . За результатами проведеної господарської операції, позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №82 від 24.01.2017 року, №822 від 26.01.2017 року, №83 від 26.01.2017 року та №831 від 26.01.2017 року.

З'ясувавши, що податкові накладні №82 та №822, а також №83 та №831 є ідентичними та відображають одну й ту саму господарську операцію, тобто те, що підприємством двічі зареєстровано дві пари податкових накладних, ТОВ ТД Біозавод направило 15.02.2017 року до ЄРПН розрахунки коригування №3 та №1 кількісних і вартісних показників до податкових накладних №82 та №83, якими усунуло в ЄРПН зазначену помилку.

Після цього, ТОВ ДТ Біозавод в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до податкової звітності з ПДВ за січень 2017 року подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме:

- від 08.03.2017 № НОМЕР_2, згідно якого збільшено податкові зобов'язання (рядки 1 та 9) на суму ПДВ 36319,0 грн. та зменшено податковий кредит (рядки 10.1 та 17) на суму ПДВ (-) 7283,0 грн., в результаті відбулося зменшення від'ємного значення (рядки 19 та 21) на суму ПДВ (-) 43902,0 грн.;

- від 13.12.2017 №9265988591 згідно якого зменшено податкові зобов'язання (рядок 1) на суму ПДВ (-) 74952,0грн. та знято коригування податкових зобов'язань (рядок 7) в сумі 74952,0 грн. в результаті проведеної операції змін показників не відбулося;

- від 28.12.2017 № НОМЕР_3, згідно якого збільшено податкові зобов'язання (рядки 1 та 9) на суму ПДВ 74952,0 грн., в результаті відбулося зменшення від'ємного значення (рядки 19 та 21) на суму ПДВ (-) 41388,0 грн. та збільшення суми, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 33564,0 грн., відображено нарахування суми штрафу, що нараховується платником самостійно у зв'язку з самостійно виявленням помилки в сумі ПДВ 1007,0 грн.

Також, судом встановлено, що 28.12.2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно якого відбулося зменшення податкового зобов'язання (рядок 7 ) на суму ПДВ (-) 74 952,00 грн., в результаті відбулося збільшення від'ємного значення на 33 564,00 грн. (рядок 19 та 21).

Отримання зазначеного уточнюючого розрахунку та його прийняття підтверджено квитанцією №2 від 28.12.2017 року (т.с.1 а.с.28).

12.01.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області складено та направлено на адресу ТОВ ТД Біозавод податкову вимогу №53-17, в якій зазначило, що станом на 11.01.2018 року сума податкового боргу з податку на додану вартість платника податків складає 30 116,00 грн.

Не погодившись з зазначеною податковою вимогою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Отже, уточнюючий розрахунок подається платником податку до контролюючого органу, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, тобто уточнюючий розрахунок у розумінні п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, є різновидом податкової декларації.

Згідно з п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.48.1 ст.48 цього Кодексу, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Перелік необхідних реквізитів податкової декларації наведений у пунктах 48.3,48.4 ст. 48 Податкового кодексу.

Згідно п.4.1 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 (далі - Методичні рекомендації №516), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (п.46.1 ст.46 Кодексу).

Згідно з п.4.13 Методичних рекомендацій №516, податкова звітність складається та надсилається до центру обробки електронних звітів (ЦОЕЗ) в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях.

В разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній: формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт; перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків; імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ; завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача; завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому, факт приймання податкової декларації (уточнюючого розрахунку) в електронній формі контролюючим органом від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Як вже зазначалось вище, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточнюється - лютий 2017 року, поданий позивачем до податкового органу, був прийнятий контролюючим органом 28.12.2017 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 2.

Згідно з п.4.14.3. Методичних рекомендацій №516, інспектори, що здійснюють приймання податкової звітності, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності, додаток 6 до Методичних рекомендацій).

Зазначеними Методичними рекомендаціями затверджено Довідник причин, з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією (додаток 6), в якому наведено додаткові підстави невизнання податкової звітності, які випливають з інших статей Кодексу, а саме - ст.50 Податкового кодексу України.

Згідно з абз.1,2 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Пунктом 4.18.4. Методичних рекомендацій №516 визначено, що приймання документів уточнюючої звітності здійснюється у порядку, визначеному пп. 4.1 - 4.3 Методичних рекомендацій.

Уточнююча звітність, що складається із уточнюючого звіту та довідки до нього, після реєстрації заноситься до електронної бази податкової звітності у період, показники якого вона уточнює. Довідка, що змінює суми податкового зобов'язання, реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання довідки.

Уточнюючий розрахунок до декларацій з податку на додану вартість як самостійний документ заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання звіту.

Таким чином, податковий орган після одержання уточнюючої звітності зобов'язаний або попередити платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності, додаток 6 до Методичних рекомендацій) або занести уточнюючий розрахунок до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання звіту.

Натомість, ГУ ДФС у Херсонській області не вчинила відповідних дій. В другій квитанції про прийняття уточнюючого розрахунку з реєстраційним №9280067904 не зазначено жодних підстав або коду причини, з якої податковий орган не вважає прийняту податкову звітність податковою декларацією, також не вказано попередження про можливість контролюючого органу повідомити про це пізніше.

Так, уточнюючий розрахунок №9280067904 від 28.12.2017 відображений в АС Податковий блок (згідно даних зворотного боку облікової картки ТОВ ТД Біозавод т.с.1 а.с.94-95), проте, збільшення від'ємного значення зобов'язань з податку на додану вартість на 33 564,00 грн. податковим органом не відображено.

Про причини, з яких ГУ ДФС в Херсонській області не врахувало змін, внесених податковою декларацією №9280067904 від 28.12.2017 року в електронній базі податкової звітності відповідач як суд так і позивача не повідомив.

Окрім зазначеного, з оскарженої податкової вимоги вбачається, що станом на 11.01.2018 року сума податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ ТД Біозавод складає 30 116,00 грн. Однак згідно даних зворотного боку облікової картки ТОВ ТД Біозавод , навіть за умови безпідставного не відображення коригованого, згідно уточнюючого розрахунку №9280067904 значення, щодо якого суд висловився раніше, сума податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ ТД Біозавод , станом на період з 03.01.2018 по 21.01.2018 року складала 30006,26 (основний борг: 30006 грн., пеня:0,26 грн.) грн.

Тобто, дані податкової вимоги №53-17 від 12.01.2018 року, стосовно суми податкового боргу підприємства - позивача не відповідають дійсності.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3 ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування правомірності винесеної ним вимоги, не надав належних доказів, щодо правильності обрахунку податкового боргу позивача, зазначеного в цій вимозі.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 КАС податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як вже зазначено судом вище за текстом, ТОВ ТД Біозавод 28.12.2017 року було подано уточнюючий розрахунок №9280067904, яким збільшено від'ємне значення зобов'язань з податку на додану вартість на 33 564,00 грн., який, з незалежних від підприємства причин податковим органом не прийнятий до уваги. Вказане призвело до помилкового визначення суми податкового боргу ТОВ ТД Біозавод . Окрім зазначеного, суд вважає доведеною помилковість зазначеної в податковій вимозі суми боргу, навіть за обставин не врахування змін, внесених уточнюючим розрахунком №9280067904 від 28.12.2017 року, оскільки сума податкового боргу зазначена в податковій вимозі №53-17 від 12.01.2018 року не відповідає даним зворотного боку облікової картки позивача станом на дату її виготовлення.

Беручи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана податкова вимога не може вважатися правомірною в частині визначення податкового боргу з податку на додану вартість на підставі не вірно зазначеної суми податкового боргу, а тому вона безумовно підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно приписів ч.1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12.01.2018 року № 53-17, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" визначено грошове зобов'язання без урахування передплати 33 564,00 грн., з урахуванням передплати 4455,00 грн. та штрафу 1007,00 грн., податкове зобов'язання 30 116,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" (код ЄДРПОУ 39792919) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 грн, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 червня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 8.3.3