Справа № 815/1330/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Соколова М.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №048171407 від 18.12.2017 року,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №048171407 від 18.12.2017 року, яким ТОВ Камбіо-Стройсервіс збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 199477,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 99738,50 грн.
Ухвалою суду від 28 березня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.160 КАС України.
Ухвалою судді від 11 квітня 2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19 квітня 2018 року ухвалою суду заяву представника позивача задоволено та визначено розгляд даної справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22 травня 2018 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу № 815/1330/18 до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс з питань підтвердження взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю НБФ Граніт Плюс (код ЄДРПОУ 39280679) за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №1727/15-32-14-07/32790229 від 28.11.2017 р., в якому міститься висновок про порушення ТОВ Камбіо-Стройсервіс п. 44.1 ст. 44, п.198.3 ст. 198 п.200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 199477,50 грн., в т.ч. за січень 2017 року у розмірі 199477,50 грн. Зазначає, що ТОВ Камбіо-Стройсервіс в передбачений законом строк направило до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт про результати перевірки, які посадовими особами контролюючого органу під час прийняття подальших рішень не враховано. Наслідком таких неправомірних дій стало прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 18.12.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 199477,50 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 99738,50 грн. ТОВ Камбіо-Стройсервіс подало скаргу на податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги, 21.03.2018 року ТОВ Камбіо-Стройсервіс отримало рішення ДФС про результати розгляду скарги від 15.03.2018 року вих. № 8798/6/99-99-11-01-01-25, у висновку якого зазначається, що керуючись гл.4 ПК України ДФС залишає без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 18.12.2017 р. № НОМЕР_1, а скаргу - без задоволення. Позивач зазначає, що між ТОВ Камбіо-Стройсервіс та ТОВ НБФ Граніт Плюс були укладені: договір підряду № 2812-01 від 28.12.2016 року, акт приймання-передачі будівельного майданчику від 29.12.2016 до договору підряду № 2812-01 від 28.12.2016 року; додаткова угода № 1 від 03.01.2017 до договору підряду №2812-01 від 28.12.2016 року; додаткова угода № 2 від 05.01.2017 до договору підряду №2812-01 від 28.12.2016 року; додаткова угода № 3 від 10.01.2017 до договору підряду №2812-01 від 28.12.2016 року. Як зазначено в акті, проведеною перевіркою не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій, що здійснювалися на підставі вказаних договорів підряду у зв'язку з відсутністю у контрагента власних основних фондів, необхідної чисельності працівників, відповідних виробничих потужностей, будівельних машин, матеріалів та енергоносіїв для виконання будівельних робіт, що фактично унеможливлює здійснення ним господарських операцій за вказаним договором підряду та додатковими угодами до нього. Позивач вказує, що на підтвердження реальності господарських відносин та фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Камбіо-Стройсервіс та ТОВ НБФ Граніт Плюс , а також правомірності віднесення вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту, під час перевірки була надана уся первинна бухгалтерська документація, що безпосередньо стосувалася предмета перевірки, складена та оформлена у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV та Наказу Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , перелік яких відображений в акті. Зазначає, що твердження про неможливість виконання ТОВ НБФ Граніт Плюс передбачених договором та додатковими угодами робіт через відсутність у нього необхідної чисельності працівників нічим не підтверджене, оскільки перевіряючими не доведена відсутність цивільно-правових угод, на підставі яких вищевказаний контрагент міг залучати працівників для виконання передбачених договором та додатковими угодами робіт. Те саме стосується і твердження про відсутність основних фондів, оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язку придбавати платником податків будь-які основні засоби (фонди), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах. Отже, техніка, механізми та устаткування, які і використовувало ТОВ НБФ Граніт Плюс при виконанні робіт за вищевказаним договором підряду та додатковими угодами до нього, могли залучатися ним на підставі договорів оренди. В такому випадку, відповідно до положень чинного законодавства, орендована техніка залишаються на балансі орендодавця і ніяким чином не можуть відображатися на балансі ТОВ НБФ Граніт Плюс , як орендаря. Перевіряючий посилається на аналіз даних, поданих/неподаних до контролюючого органу ТОВ НБФ Граніт Плюс , що нібито підтверджує відсутність у останнього власних основних фондів (транспорту,обладнання, будівельного інвентарю, будівельної техніки, нерухомості та інше). Перевіряючі не наводять жодних письмових доказів факту порушення, навпаки, зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності ТОВ НБФ Граніт Плюс , подання ним податкової звітності та діяльності його постачальників, а також результатів опрацювання зібраної і податкової інформації, і жодним чином не доводять недобросовісності ТОВ Камбіо-Стройсервіс як платника податків та порушенням ним норм податкового законодавства України. Зазначає, що договір, на підставі якого здійснювалося виконання робіт сторонами, у господарському суді не оскаржувався, є дійсним, його нікчемність прямо не встановлена законом. Позивач вказує, що податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, наданим ТОВ Камбіо-Стройсервіс при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та належності оформлення. Окрім того, не зрозумілим є зазначення перевіряючими в акті інформації про закупівлю ТОВ НБФ Граніт Плюс товарів за номенклатурою продуктові у січні 2017 року, оскільки договір підряду був укладений між ТОВ Камбіо-Стройсервіс та ТОВ НБФ Граніт Плюс у грудні 2016 р., отже необхідні ТОВ НБФ Граніт Плюс будівельні матеріали могли ним закуповуватися у 2016 році. Вказує, що посилання перевіряючих на те, що ТОВ НБФ Граніт Плюс значиться в реєстрі суб'єктів фіктивного підприємництва за ознакою фіктивності з 03.04.2015 р. не підтверджує нереальності господарських операцій, здійснених на підставі вищезазначеного договору підряду та додаткових угод до нього, оскільки відповідний реєстр не перебуває у відкритому доступі, отже ТОВ Камбіо-Стройсервіс не могло бути обізнане щодо такої інформації, а дані, що містяться у відкритих реєстрах, наприклад у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не містять інформації щодо недобросовісності ТОВ НБФ Граніт Плюс , як платника податків.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов.
03 травня 2018 року до суду за вх. №12333/18 надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.177-182), у якому, з посиланням на обставини, встановлені актом перевірки від 28.11.2017 року №1727/15-32-14-07/32790229, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та обставини, встановлені актом перевірки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ТОВ Камбіо-Стройсервіс зареєстроване 27.02.2004 року, взято на облік в контролюючих органах 04.03.2004 року за №2161 та станом на 28.11.2017 року перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Камбіо-Стройсервіс здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на підставі направлень №8685/14-07 та № 8686/14-07 від 14.11.2017 року та наказу № 5777 від 09.11.2017 р., виданих ГУ ДФС в Одеській області, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс , код за ЄДРПОУ 32790229 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ НБФ Граніт Плюс , код за ЄДРПОУ 39280679 за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 року.
За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №1727/15-32-14-07/32790229 від 28.11.2017 року (а.с.18-32), яким встановлено порушення ТОВ Камбіо-Стройсервіс п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 199477,5 грн., в тому числі за січень 2017 року у розмірі 199477,5 грн.
ТОВ Камбіо-Стройсервіс було надано заперечення на акт перевірки (а.с.33-39). За результатом розгляду заперечень Головним управлінням ДФС в Одеській області було направлено лист №13337/10/15-32-14-07-12 від 13.12.2017 року (а.с.40-43), згідно якого висновки акту залишилися без змін.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2017 року №0048171407 (а.с.44), яким за порушення п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 299215,50 грн., з яких 199477 грн. за податковими зобов'язаннями та 99738,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
ТОВ Камбіо-Стройсервіс було надано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2017 року №0048171407 (а.с.45-52). За результатом розгляду скарги Державною фіскальною службою України було винесено рішення про результати розгляду скарги №8798/6/99-99-11-01-01-25 від 15.03.2018 року (а.с.53-59), згідно якого податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0048171407 від 18 грудня 2017 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.
Так, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №1727/15-32-14-07/32790229 від 28.11.2017 року.
Висновки відповідача в акті перевірки щодо податкового повідомлення-рішення №0048171407 від 18 грудня 2017 року обґрунтовані наступним.
Між ТОВ Камбіо-Стройсервіс та ТОВ НБФ Граніт Плюс було укладено договір підряду від 28.12.2016 року №2812-01, додаткову угоду №1від 03.01.2017 року, додаткову угоду №2 від 05.01.2017 року, додаткову угоду №3 від 10.01.2017 року.
Відповідно до наданих первинних документів та податкових накладних, а також інших пов'язаних з такими операціями облікових документах встановлено, що взаємовідносини відбулися на загальну суму 1196864,76 грн., в т. ч. ПДВ 199477,46 грн.
ТОВ НБФ Граніт Плюс на адресу ТОВ Камбіо-Стройсервіс було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за січень 2017 року №70, №71, №72, №73 від 31.10.2017 року на загальну суму 1196864,80 грн., в т. ч. ПДВ - 199 477,50 грн.
ТОВ НБФ Граніт Плюс виписано рахунки на оплату №70 на 328632,9 грн., в т.ч. ПДВ 54772,15 грн., №71 на 296158,44 грн., в т.ч. ПДВ 49359,74 грн., №72 на 270243,42 грн., в т.ч. ПДВ 45040,57 грн. та №73 на 301830,0 грн., в т.ч. ПДВ 50305,0 грн.
Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі.
ТОВ Камбіо-Стройсервіс перераховано кошти ТОВ НБФ Граніт Плюс у сумі 137640,00 грн., згідно платіжного доручення №2634 від 09.02.2018 року.
Суму податку на додану вартість за визначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2017 року.
Відповідно до Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС Податковий блок наявні розбіжності податкового кредиту ТОВ Камбіо-Стройсервіс за звітний період січень 2017 року на суму 199477,46 грн. з контрагентом ТОВ НБФ Граніт Плюс .
У ТОВ НБФ Граніт Плюс основними постачальниками були ТОВ Ідеал-Корпорейшн код ЄДРПОУ 40604043 та ТОВ Вірконс Корпорейшн код ЄДРПОУ 40558191. У акті зазначено, що у ТОВ Ідеал-Корпорейшн та ТОВ Вірконс Корпорейшн відсутні трудові ресурси, основні засоби, встановлено факт неподання податкової звітності.
Згідно бази даних ІС: Податковий блок виявлено, що ТОВ НБФ Граніт Плюс не подано декларацію з податку на прибуток за 2016 рік та 1 квартал 2017 року, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2016 рік, що свідчить про відсутність на підприємстві основних фондів (транспорту, обладнання, будівельного інвентарю, будівельної техніки, нерухомості та інше).
Згідно листа оперативного управління Маріупольської ОДГП ГУ ДФС у Донецькій області від 09.02.2017 року №3837/7/05-19-21-4 встановлено, що ТОВ НБФ Граніт Плюс не знаходиться за місцем реєстрації, посадові особи або представники відсутні. Кількість працюючих згідно з інформаційними базами даних - 1 особа. Згідно баз даних ТОВ НБФ Граніт Плюс рахується в реєстрі суб'єктів фіктивного підприємництва за ознакою фіктивності зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників . Дата встановлення ознаки фіктивності 03.04.2015.
Під час проведеного аналізу можливості виконання ТОВ НБФ Граніт Плюс задекларованих господарських операцій встановлено, що СГ надано роботи, послуги, які потребують значних трудовитрат з визначеним рівнем професійної придатності для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю, матеріалів та технічного забезпечення. Враховуючи відсутність на підприємстві власних та залучених основних засобів, обладнання, незначну кількість трудових ресурсів та спеціальних транспортних засобів, а також відсутність їх залучення у третіх осіб, встановлено неможливість виконання документально оформлених господарських операцій для ТОВ Камбіо-Стройсервіс .
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0048171407, суд виходить з наступного.
Згідно п.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно п.187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. 201.10.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).
TOB Камбіо-Стройсервіс (замовник) укладено з ТОВ НБФ Граніт Плюс (підрядник) договір підряду від 28 грудня 2016 року № 2812-01 (а.с.60-64). Згідно умов вказаного договору: 1.1. У порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик та власними (або залученими) силами виконати роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика за місцем, згідно акту приймання-передачі, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору. 3.1 Вартість робіт, що є предметом цього договору, визначається сторонами відповідно до договірної ціни (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору та складає: 328632,90 грн., в т.ч. ПДВ - 20% у сумі 54772,15 грн.
Згідно акта приймання-передачі будівельного майданчику від 29.12.2016 року (а.с.65) до договору підряду №2812-01 від 28 грудня 2016 року будівельний майданчик для виконання робіт з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика знаходиться за адресою: м.Одеса, провулок Вокзальний, 8.
Так, згідно договірної ціни (а.с.66) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі станом на 28 грудня 2016 року договірна ціна становить 328632,90 грн., в т.ч. ПДВ 54772,15 грн.
Окрім цього, на підтвердження реальності вищевказаного договору позивач надав: локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.67) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 (а.с.68-69); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за січень 2017 року (а.с.70) від 31.01.2017 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року (а.с.71-73) від 31.01.2017 року; підсумкову відомість ресурсів за січень 2017 року (а.с.74-76); акт приймання-передачі матеріалів замовника за січень 2017 року (а.с.77); рахунок на оплату №70 на 328632,90грн., в т.ч. ПДВ 54772,15 грн. (а.с.81).
Також, ТОВ Камбіо-Стройсервіс (замовник) укладено з ТОВ НБФ Граніт Плюс (підрядник) додаткову угоду №1 до договору підряду № 2812-01 від 28 грудня 2016 року (а.с.82), згідно умов якого: 1. В порядку, передбаченому п.2.2., п.10.4. договору, сторони дійшли згоди, що підрядник за завданням замовника зобов'язується в межах договірної ціни до цієї угоди, у встановлений цією угодою строк, виконати додаткові роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і повністю оплатити їх вартість. 2. Перелік, обсяг, склад робіт, а також їх вартість визначаються договірною ціною (Додаток №1 до Угоди), яка є невід'ємною частиною цієї угоди. Загальна вартість додаткових робіт становить 296158,44 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 49359,74 грн.
Так, згідно договірної ціни (а.с.83-84) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі станом на 2016 рік договірна ціна становить 296158,44 грн., в т.ч. ПДВ 49359,74 грн.
Окрім цього, на підтвердження реальності вищевказаного договору позивач надав: локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.85) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 (а.с.86-87); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за січень 2017 року (а.с.88) від 31.01.2017 року; акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року (а.с.89-90) від 31.01.2017 року; підсумкову відомість ресурсів за січень 2017 року (а.с.91-92); акт приймання-передачі матеріалів замовника за січень 2017 року (а.с.93); рахунок на оплату №71 на 296158,44 грн., в т.ч. ПДВ 49359,74 грн. (а.с.80).
Також, ТОВ Камбіо-Стройсервіс (замовник) укладено з ТОВ НБФ Граніт Плюс (підрядник) додаткову угоду №2 до договору підряду № 2812-01 від 28 грудня 2016 року (а.с.94), згідно умов якого: 1. В порядку, передбаченому п.2.2., п.10.4. договору, сторони дійшли згоди, що підрядник за завданням замовника зобов'язується в межах договірної ціни до цієї угоди, у встановлений цією угодою строк, виконати додаткові роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і повністю оплатити їх вартість. 2. Перелік, обсяг, склад робіт, а також їх вартість визначаються договірною ціною (Додаток №1 до Угоди), яка є невід'ємною частиною цієї угоди. Загальна вартість додаткових робіт становить 270243,42 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 45040,57 грн.
Так, згідно договірної ціни (а.с.94-96) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі станом на 2016 рік договірна ціна становить 270243,42 грн., в т.ч. ПДВ 45040,57 грн.
Окрім цього, на підтвердження реальності вищевказаного договору позивач надав: локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.97-98) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 (а.с.99-101); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за січень 2017 року (а.с.102) від 31.01.2017 року; акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року (а.с.103-105) від 31.01.2017 року; підсумкову відомість ресурсів за січень 2017 року (а.с.106-108); акт приймання-передачі матеріалів замовника за січень 2017 року (а.с.109); рахунок на оплату №72 на 270243,42 грн., в т.ч. ПДВ 45040,57 грн. (а.с.79).
Також, ТОВ Камбіо-Стройсервіс (замовник) укладено з ТОВ НБФ Граніт Плюс (підрядник) додаткову угоду №3 до договору підряду № 2812-01 від 28 грудня 2016 року (а.с.110), згідно умов якого: 1. В порядку, передбаченому п.2.2., п.10.4. договору, сторони дійшли згоди, що підрядник за завданням замовника зобов'язується в межах договірної ціни до цієї угоди, у встановлений цією угодою строк, виконати додаткові роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і повністю оплатити їх вартість. 2. Перелік, обсяг, склад робіт, а також їх вартість визначаються договірною ціною (Додаток №1 до Угоди), яка є невід'ємною частиною цієї угоди. Загальна вартість додаткових робіт становить 301830,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 50305,00 грн.
Так, згідно договірної ціни (а.с.111-112) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі станом на 2016 рік договірна ціна становить 301830,00 грн., в т.ч. ПДВ 50305,00 грн.
Окрім цього, на підтвердження реальності вищевказаного договору позивач надав: локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.113-114) на роботи з поточного ремонту дорожнього покриття майданчика по місцю, згідно акту передачі; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 (а.с.115-117); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за січень 2017 року (а.с.118) від 31.01.2017 року; акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року (а.с.119-122) від 31.01.2017 року; підсумкову відомість ресурсів за січень 2017 року (а.с.123-125); акт приймання-передачі матеріалів замовника за січень 2017 року (а.с.126); рахунок на оплату №73 на 301830,00грн., в т.ч. ПДВ 50305,00грн. (а.с.78).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю НБФ Граніт Плюс на момент укладання вищевказаних договорів здійснювало такі види діяльності за КВЕД: 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у., 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, 46.34 Оптова торгівля напоями, 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, 80.10 Діяльність приватних охоронних служб, 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання, 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 71.20 Технічні випробування та дослідження, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . ОСОБА_3 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність (ч.1 ст.2 Закону №996).
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.
Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88.
Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п.2.2 р.2 Положення №88).
Відповідно до п.2.4 Положення №88 2.4 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наданих до суду копій первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ НБФ Граніт Плюс судом встановлено, що вони мають усі необхідні реквізити та оформлені належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 року по справі №820/4648/13-а, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.
Аналогічний висновок Верховного Суду наведений у постанові від 16.01.2018 року по справі №826/1398/14.
Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у ТОВ НБФ Граніт Плюс на підприємстві власних та залучених основних засобів, обладнання, незначну кількість трудових ресурсів та спеціальних транспортних засобів, а також відсутність їх залучення у третіх осіб, оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Суд також не приймає до уваги посилання Головного управління ДФС в Одеській області в акті перевірки щодо: відсутності у ТОВ НБФ Граніт Плюс власних та залучених основних засобів, обладнання, незначної кількості трудових ресурсів та спеціальних транспортних засобів, а також відсутності їх залучення у третіх осіб; відсутності ТОВ НБФ Граніт Плюс за місцем реєстрації за адресою: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Миру, буд.1 та на перебування ТОВ НБФ Граніт Плюс в реєстрі суб'єктів фіктивного підприємництва, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надано.
В акті відсутній взаємозв'язок щодо зазначення, які саме порушення податкового законодавства допущені позивачем з посиланням як на доказ на відповідні первинні документи, які підтверджують ці порушення, що не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 року.
Суд зазначає, надані до суду первинні документи (договори, податкові накладні, тощо) по взаємовідносинам позивача з контрагентами в силу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.
Позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання послуг від контрагентів.
При розгляді справи судом встановлено, що і позивач, і його контрагент ТОВ НБФ Граніт Плюс на час укладання спірних правочинів були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Зважаючи на викладене, суд не погоджується з твердженнями відповідача про порушення ТОВ Камбіо-Стройсервіс п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, а відтак вважає, що податкове повідомлення-рішення №0048171407 від 18 грудня 2017 року підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, обставини встановлені судом, оскільки факти, які встановлені в акті перевірки не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Камбіо-Стройсервіс є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла станом на дату подачі даного адміністративного позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4488,23 грн. згідно платіжного доручення №441 від 26 березня 2018 року (а.с.5).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс судовий збір у розмірі 4488,23грн., сплачений згідно платіжного доручення №441 від 26 березня 2018 року.
Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс до Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048171407 від 18.12.2017 року, яким ТОВ Камбіо-Стройсервіс збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 199477,00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 99738,50 грн.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс судовий збір у розмірі 4488,23 грн., сплачений згідно платіжного доручення №441 від 26 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Камбіо-Стройсервіс (вул. вул.Канатна, буд.85, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 32790229).
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 45044, код ЄДРПОУ 3938646).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.06.2018 року.
Суддя О.А. Вовченко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2018 |
Оприлюднено | 27.06.2018 |
Номер документу | 74935689 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Вовченко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні