Рішення

від 11.06.2018 по справі 824/270/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/270/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Товариство з обмеженою відповідальністю" "Медіа-Пласт Україна"

до Головного управління ДФС в Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування розрахунку та акту.

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Пласт Україна" (далі - позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018 р. №0001511405, від 12.03.2018 р. №0001521405, розрахунок штрафних санкцій за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "Медіа-Пласт Україна" видані відповідачем ГУ ДФС в Чернівецькій області;

- скасувати акт "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "Медіа-Пласт Україна" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно УКТЗЕД товару задекларованого за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA408150/2017/013567" №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р.;

- скасувати всі вимоги, що випливають з акту перевірки та листа б/н без дати отриманого ним, 15.03.2018 р. за підписом ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податкові повідомлення-рішення, винесені податковим органом на підставі висновків акту перевірки №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р. є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вказував, що відповідачем змінено код УКТЗЕД товару задекларованого за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA408150/2017/013567 із зазначеного товариством: НОМЕР_1: «листи з полімерів стиролу акрилонітрилбутадієнстирол (ABS) непористі, неармовані, не шаруваті, покриті декоративною плівкою» ... на код НОМЕР_2: відходи, обрізки та скрап; напівфабрикати; вироби: інші плити, листи, стрічки та пластини з пластмаси, непористі, неармовані, не шаруваті, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами: полімерів полівінілхлориду; інші; завтовшки більш як 1 мм.

Позивач вважає хибними твердження податкового органу про те, що листи з полімерів стиролу (ABS) корпорацією Rochling, яка є контрагентом позивача, виготовляється виключно під торговою маркою Pоlystone, а під торговою маркою « Trovidur» виробляється виключно листи ПВХ (PVC). З метою спростування вказаного твердження, позивачем надано відповідачу усі необхідні документи.

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач) позов не визнало, подало до суду письмовий відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову повністю, мотивуючи це тим, що податковим органом під час проведення документальної невиїзної перевірки, яка була проведена у відповідності до встановленого податковим законодавством порядку, виявлено порушення позивачем положень митного та податкового законодавства. Відповідач стверджує, що позивачем неправильно класифіковано товар, ввезений на митну територію України згідно митної декларації від 22.09.2017 р. №UA408150/2017/013567, що було встановлено перевіркою. Так, відповідно до інформації, заявленої товариством у митній декларації імпортований товар являє собою, зокрема: листи покриті декоративною плівкою, які використовуються для виробництва дверних заповнень (панелей) - листи Trovidur. Відповідно до найменування товару зазначеного у специфікації товариством імпортовано листи ABC Trovidur в асортименті: ABS Zloty dab Renolit SST 2178001-167, ABS orzech Renolit SST2178007-167, HPL Antracyt 701605-167. Разом з тим, відповідач вказує, що згідно інформації розміщеної на сайті виробника, фірма « Rochling Engineering Plastics SE &Ci. KG» здійснює виробництво продукції з торговельною маркою Trovidur з жорсткого (непластифікованого) полівінілхлориду (PVC), а не з акрилонітрилбутадієнстіролу (ABS).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. В строки визначені судом позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.04.2018 р. відкрито провадження у справі №824/270/18-а та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

До початку судового розгляду справи по суті позивачем подано відповідь на відзив, а відповідачем надано заперечення в порядку передбаченому ст. ст. 163-164 КАС України.

У зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів, судом неодноразово оголошувались перерви в судовому засіданні.

В ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Підприємство з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Пласт Україна" (59342, Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Першотравнева, буд. 28-А) зареєстровано як юридична особа 27.05.2002 р. та взято на податковий облік як платник податків 05.06.2002 за №24 (Т. 1 а.с. 66-70).

Як видно із матеріалів справи, 27.09.2017 р. Чернівецька митниця ДФС направила на адресу ГУ ДФС у Чернівецькій області інформацію, в якій вказувала, що управлінням адміністрування митних платежів Чернівецької митниці проведено аналіз оформлених митних декларацій типу «ІМ40» , в ході якого виявлено можливе порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи, а саме порушення правильності класифікації товару за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA408501/2017/013567 (Т. 1 а.с. 143-144).

З метою з'ясування питання правильності класифікації товару задекларованого позивачем за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA4081/2017/013567, 18.10.2017 р. відповідач направив на адресу позивача лист, в якому просив надати інформацію щодо товарів оформлених по митній декларації від 22.09.2017 р. №UA4081/2017/013567 (Т. 1 а.с. 133).

23.10.2017 р. позивач направив на адресу відповідача копії документів товарів оформлених по митній декларації від 22.09.2017 р. №UA4081/2017/013567 (Т. 1 а.с. 135 - 142).

В період часу з 15.02.2018 р. по 21.02.2018 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару, оформленого по митній декларації від 22.09.2017 р. №UA4081/2017/013567, результати якої оформлено актом №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р. (Т. 1 а.с. 19-29).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.1 ст. 257 та п.1 ст. 69 Митного кодексу України, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції Закону України «Про митний тариф України» , Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 р. №401, у частині визначення коду товару, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 18102,80 грн;

- п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 3620,56 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, 01.03.2018 р. позивач подав заперечення до акту перевірки №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р. (Т.1 а. с. 38-44).

За результатом розгляду указаного заперечення, податковим органом направлено позивачу відповідь, за підписом заступника начальника ОСОБА_3, у якій вказано, що заперечення визнано необґрунтованими, а висновки перевірки є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (Т.1 а.с. 30-37).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 12.03.2018 р. відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001511405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 22628,50 грн, в т.ч. за податковим зобов'язанням 18102,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4525,70 грн (Т. 1 а.с. 16);

- №0001521405, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ з ввезених на територію України товарів у сумі 4525,70 грн, в т.ч. податковим зобов'язанням 3620,56 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 905,14 грн (Т. 1 а.с. 17).

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, з податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими відповідачем на підставі таких висновків, а також з вимогами, які містяться у відповіді відповідача на заперечення до акту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 р. №0001511405 та №0001521405, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що оскаржувані позивачем рішення податковим органом прийняті на підставі висновків про неправильне визначення (декларування) коду згідно з УКТЗЕД щодо товару, задекларованого за митною декларацією від 22.09.2017р. №UA408150/2017/013567.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Пунктом 1.2 ст. 1 ПК України визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються Податковим кодексом України, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Згідно з п. 9.2 ст. 9 ПК України відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ч. 1 ст. 257 МК України).

Положеннями ст. 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до положення ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД закріплені в додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 р. №584-VII (далі - Закон №584-VII).

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з наступних складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, під категорія - десять знаків та їх цифрове позначення - код товарів).

Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД керуються при віднесенні товару до певного класифікаційного угрупування. Перші чотири правила регламентують порядок визначення товарної позиції й визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції. П'яте правило стосується класифікації упаковки. Шосте правило застосовується після того, як визначена товарна позиція, й регулює віднесення товару до відповідних підпозицій, категорій і підкатегорій.

Відповідно до першого Основного правила інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарної позиції.

Згідно шостого Основного правила інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних позиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Таким чином, при розгляді судами справ щодо оскарження рішень контролюючих органів, пов'язаних із класифікацією товарів згідно з УКТ ЗЕД, установленню підлягають, зокрема, правильність визначення характеристик заявленого до митного оформлення товару та правильність застосування ним Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.

Спірні правовідносини у справі, що розглядається, стосуються коду класифікації наданого позивачем до митного оформлення товару «листи з полімерів стиролу акрилонітрилбутадієнстирол (ABS) непористі, неармовані, не шаруваті, покриті декоративною плівкою, які використовуються для виробництва дверних заповнень (панелей) - листи Trovidur: ABS color 2178001, розмір: 2175х975х1,5мм - 423,81 м.кв.; ABS color 2178007, розмір: 2175х975х1,5мм - 629,51м.кв.; ABS color 701605, розмір: 2150х900х2,0 мм - 150 шт., загальна митна вартість товару становить 603426,63 грн, вага нетто 3186 кг.

Вищезазначений товар було ввезено на виконання зовнішньоекономічного контракту № 03/2017 від 25.07.2017 р., укладеного між фірмою P.P.H І U. - Al-Land Sp. Z.o.o. (Польща м. Вроцлав) та позивачем за митною декларацією №UA408150/2017/013567 від 22.09.2017р. (а.с. 46-50).

За інформацією, що міститься у товаросупровідних документах виробником ввезеного товару на виконання контракту № 03/2017 від 25.07.2017 р. є "Rochling Engineering Plastics SE &уо. KG".

Вказаний товар було самостійно класифіковано декларантом (позивачем) за кодом НОМЕР_1 згідно УКТЗЕД. Разом з тим, відповідачем під час проведення невиїзної перевірки змінено код класифікації товару, ввезеного позивачем згідно декларації №UA408150/2017/013567 від 22.09.2017 р. на НОМЕР_2.

Згідно вимог УКТЗЕД до товарної позиції 3920 відносяться: "Іншi плити, листи, плiвки, стрічки та пластини з пластмаси, непористi, неармовані, нешаруваті, без пiдкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами. При цьому, згідно таких вимог плити з полімерів стиролу непористі, неармовані, не шаруваті класифікуються у товарній підкатегорії НОМЕР_1. В свою чергу плити полімерів жорсткого (непластифікованого) полівінілхлориду завтовшки більше 1 мм класифікуються у товарній підкатегорії НОМЕР_2. Таким чином, класифікація полімерних плит указаних вище товарних позицій (іншими словами різниця між ними) залежить від природи полімеру.

Зміну коду класифікації товару, ввезеного позивачем за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA408150/2017/013567, відповідач обґрунтовує тим, що згідно інформації про товар, заявленої у митній декларації, специфікації (додаток до контракту) позивачем імпортовано листи ABS (акрилонітрилбутадієнстірол) Trovidur в асортименті. При цьому, відповідач стверджує, що згідно відкритих джерел інформації мережі Інтернет, встановлено, що фірмою "Rochling Engineering Plastics SE &уе. KG" здійснюється виробництво продукції з торговельною маркою "Trovidur" з жорсткого (непластифікованого) полівінілхлориду (PVC), а не з акрилонітрилбутадієнстірол (ABS).

Проте, з такою позицією відповідача суд не погоджується з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, у супровідних документах (експортних фактурах, специфікаціях, на товар) вказано товар - ABS.

Так, позивачем надано наступні документи: фактура експортна, видана постачальником компанією Al-Land Sp. Z.o.o. (Польща м. Вроцлав) 19.09.2017 р. (Faktura eksportowa VAT nr FSE-AWSU/139/2017 від 19.09.2017 р.); міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 19.09.2017 р. ceрія A №015047; митна декларація MRN 17PL451020E0142377 (SAD) від 19.09.2017 р. видана при оформленні на польській митниці; лист від постачальника листів ABS компанії Al-Land Sp. Z.o.o. (Польща м. Вроцлав) від 02.03.2018 р. №000198/12 (Т. 1 а.с. 52, 53, 54, 55).

У всіх наведених вище документах назва товару, яка ввозилася ТОВ "Медіа-пласт Україна" зазначена: листи (plyty) ABS.

Згідно змісту листа компанії Al-Land Sp. Z.o.o. від 02.03.2018 р. підтверджено, що указана компанія згідно контракту поставки №3 від 25.07.2017 р. дійсно продала і відправила на адресу ТОВ "Медіа-пласт Україна" плити ABS (acrylonitrile butadiene styrene): Rochling ABS semimat kolor Renolit SST Trovidur ERT, номенклатура та розмірі підтверджені в експортній документації "Faktura eksportowa VAT nr FSE-AWSU/139/2017" від 19.09.2017 р., які були вироблені під спеціальне замовлення німецькою компанією Rochling Engineering Plastics (Т. 1 а.с. 53).

Технічні характеристики гладких, напівматових, матових листів акрилонітбутадієнстиролу ABS (ABS glossy, ABS semimat, ABS mat), надані позивачем, підтверджують факт виробництва німецькою компанією Rochling Engineering Plastics під іншими торговими марками та без маркування такими (а.с. 57-59).

Надані позивачем документи спростовують твердження податкового органу, які полягають у тому, що Товариством за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA408150/2017/013567 було ввезено листи ПВХ. Такі твердження ґрунтуються на тому, що у інформації про товар, заявленої у митній декларації, специфікації та інших документах зазначено торгову марку « Trovidur» .

В ході судового розгляду не підтвердились доводи відповідача з приводу того, що корпорацією Rochling виготовляються листи з полімерів стиролу (ABS) виключно під торговою маркою Pоlystone, а під торговою маркою « Trovidur» виробляються виключно листи ПВХ.

Посилання відповідача на інформацію з мережі інтернет, суд відхиляє, оскільки вона не містить жодних даних щодо виготовлених на спеціальне замовлення позивача пластиків. Наведені відповідачем дані стосовно маркетингової комунікації та достовірності даних з сайтів різних комерційних структур, на переконання суду, жодним чином не можна вважати належними, допустимими та достатніми доказами по справі.

Доводи відповідача стосовно того, що надіслані позивачем документи на запит ДФС листом від 23.10.2017 р. підтверджують дані щодо природи полімеру, суд вважає помилковими, оскільки в надісланих сертифікатах вказано листи Trovidur ESV-TRX, а не Trovidur, які були направлені позивачем для спростування думки відповідача, що листи полівінілхлориду випускаються тільки під однією торговою маркою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення виключно з формальних підстав та всупереч фактичним обставинам справи.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 р. №0001511405 та №0001521405 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "Медіа-Пласт Україна" виданих відповідачем ГУ ДФС в Чернівецькій області.

Стосовно решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів від 28.12.2015 р. № 1204, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254 (далі - Порядок).

В пункті 1 розділу ІІ Порядку наведено випадки, за яких контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення. Серед таких, зокрема, визначено: якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; якщо згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою "Р" - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень.

При цьому, згідно п. 9 розділу ІІ Порядку до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Таким чином, розрахунок штрафних санкцій за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "Медіа-Пласт Україна" (акт перевірки №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р.) є додатком до податкових повідомлень рішень від 12.03.2018 р. №0001511405 та №0001521405, а відтак не підлягає скасуванню, оскільки носить виключно формальний, інформативний характер.

Позивачем серед іншого також заявлено вимогу скасувати акт "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "Медіа-Пласт Україна" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно УКТЗЕД товару задекларованого за митною декларацією від 22.09.2017 р. №UA408150/2017/013567" №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р.

Суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню зважаючи на те, що акт податкової перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому не може бути скасований на підставі рішення суду. Акт перевірки є лише документом - носієм доказової інформації про виявлені порушення, а висновки, які в ньому зазначаються самі по собі не породжують для платника податку наслідків.

Таку ж правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 27.02.2014 р., справа № 805/14381/13-а (К/800/682/14).

З аналогічних підстав не підлягає задоволенню позов в частині скасування всіх вимог, що випливають з акту перевірки та листа б/н без дати отриманого ним, 15.03.2018 р. за підписом ОСОБА_3

За таких обставин, в задоволенні позову у цій частині необхідно відмовити.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині протиправності податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 р. №0001511405 та №0001521405 є обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірності прийнятих рішень, а отже адміністративний позов в частині визнання протиправними та скасування таких рішень є таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, не підлягають задоволенню вимоги, як такі, що не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, носять інформаційний характер та не породжують будь-яких обов'язків для позивача про скасування: розрахунку штрафних санкцій за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "Медіа-Пласт Україна"; акту "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "Медіа-Пласт Україна" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно УКТЗЕД товару задекларованого за митною декларацією від 22.09.2017р. №UA408150/2017/013567" №773/24-13-14-05/32012986 від 22.02.2018 р."; всіх вимог, що випливають з акту перевірки та листа б/н без дати отриманого позивачем, 15.03.2018 р. за підписом ОСОБА_3

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8230,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 404 від 20.03.2018 р. та № 417 від 03.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 60, 77).

Враховуючи рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що у справі міститься документальне підтвердження сплати позивачем судового збору у розмірі 8230,00 грн, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3524,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 12.03.2018 р. №0001511405.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 12.03.2018 р. №0001521405.

4. Стягнути на користь підприємства з іноземними інвестиціями "Товариство з обмеженою відповідальністю" "Медіа-Пласт Україна" (вул. Першотравнева, 28 А, смт. Лужани, Кіцманський р-н., Чернівецька обл., код ЄДРПОУ 32012986) судові витрати (судовий збір) у розмірі 3524,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39392513).

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді В.К. Левицький

Повне судове рішення складено 25.06.2018 р, з урахуванням часу перебування судді у відгулі.