Рішення

від 14.06.2018 по справі 826/16722/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2018 року №826/16722/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІ ПРОМ до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІ ПРОМ (далі - позивач, ТОВ СОФІ ПРОМ ) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2016 № 0046751201 та № 0046741201 (далі - оскаржувані рішення).

Ухвалою суду від 02.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 18.04.2017 справу прийнято до провадження суддею Шрамко Ю.Т.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані у справі рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки в них визначені штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість, які не є узгодженими.

Відповідач жодних заперечень проти адміністративного позову не подав.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено відповідне клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, не прибув.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Під час прийняття судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

За результатами перевірки позивача ДПІ склало акт про результати своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ СОФІ ПРОМ від 29.08.2016 № 7775/26-51-12-01-09 (далі - Акт перевірки).

Згідно з даними Акта перевірки відповідач встановив з боку ТОВ СОФІ ПРОМ порушення правил сплати податків платником, передбачених п. 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі висновків Акту перевірки та відповідно до положень ст. 126 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.09.2016 № 0046751201, яким позивача за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 240753,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 48150,60 грн.; а також податкове повідомлення-рішення від 19.09.2016 № 0046741201, яким позивача за затримку на 16 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 2890,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 289,00 грн.

Відповідно до змісту Акту перевірки та долучених до матеріалів справи позивачем розрахунків штрафу, визначеного в оскаржуваних податкових повідомлення-рішеннях, ДПІ нараховано штрафні санкції за несвоєчасне погашення грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2014 № 0003442203.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 протиправними і такими, що підлягають скасуванню, ТОВ СОФІ ПРОМ звернулось до суду з цим позовом.

Водночас, у своїх доводах ТОВ СОФІ ПРОМ стверджує, що податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0003442203 до проведеної 29.08.2016 перевірки не отримувало, а вказана у цьому рішенні сума грошового зобов'язання не є узгодженою. На підтвердження викладеної позиції позивач надав копії судових рішень у справі № 826/18377/14, які набрали законної сили. У межах вказаної справи ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 11.07.2014 № 0003442203 ТОВ СОФІ ПРОМ не отримано у зв'язку з його направленням на фактичну адресу, замість юридичної адреси, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України 203.2 сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Зважаючи на те, що положеннями п. 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57 передбачено строки сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання платником, суд вказує на помилковість та необґрунтованість посилання ДПІ в Акті перевірки на порушення позивачем вказаних норм, оскільки, як зазначалось, штрафні санкції нараховано за несвоєчасне погашення грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2014 № 0003442203.

Приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як установлено на підставі наявних у матеріалах справи копій документів, зокрема розрахунків штрафу, оскаржувані рішення 19.09.2016 № 0046751201 та № 0046741201 відповідач прийняв на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної ТОВ СОФІ ПРОМ податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2014 № 0003442203.

Відповідно до змісту п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Положеннями п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Іншими словами, у цьому випадку предметом доказування є факт отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0003442203 або надсилання такого рішення ДПІ в установленому порядку, оскільки з цим моментом законодавство пов'язує відлік певних строків, зі спливом яких грошове зобов'язання набуває статусу узгодженого.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

При цьому, у п. 42.4 ст. 42 ПК України також передбачено, що у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вже зазначалось, рішенням суду в адміністративній справі № 826/18377/14, яке набрало законної сили, встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0003442203 не було отримано ТОВ СОФІ ПРОМ у зв'язку з його направленням на фактичну адресу, замість юридичної адреси, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0003442203 не може вважатися врученим або таким, що надіслане позивачу в установленому порядку, а визначена у ньому сума грошового зобов'язання зі сплати ПДВ - узгодженою.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду обставини справи щодо відсутності факту узгодження грошового зобов'язання, яке визначене ДПІ у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2014 № 0003442203, суд дійшов висновку про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для застосування до ТОВ СОФІ ПРОМ штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Всупереч викладеним положенням КАС України відповідач не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок щодо доказування наявності підстав для притягнення ТОВ СОФІ ПРОМ до відповідальності за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання та правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ТОВ СОФІ ПРОМ до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень є обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1378,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІ ПРОМ (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 57, кім. 43/3; код ЄДРПОУ 37515687) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2016 року № 0046751201, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2016 року № 0046741201, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІ ПРОМ (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 57, кім. 43/3; код ЄДРПОУ 37515687) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко