Постанова

від 26.06.2018 по справі 826/14440/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14440/17 Головуючий у І інстанції - Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАКИ УА до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №2202615147, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗНАКИ УА звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №2202615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 927 155,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача відсутня правова підстава для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки рішення слідчого судді про проведення перевірки, ухвалене ним на підставі Кримінального процесуального закону. Крім того, висновки акта перевірки ґрунтується на припущеннях посадових осіб податкової служби. Зокрема, в акті перевірки не встановлено жодних порушень при складанні та застосуванні отриманих позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТ ТОРГ , Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАЦЕНТАВР АЛЬЯНС податкових накладних, що є підставою для формування податкового кредиту. Крім того, Державна фіскальна служба України не виконала обов'язок прийняти за скаргою позивача вмотивоване рішення та не надіслала таке рішення протягом 20 календарних днів позивачу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 19 серпня 2017 року № 2202615147.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Головне управління ДФС у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у межах закону. Під час перевірки проаналізовано звітність контрагентів, наявність на підприємствах трудових ресурсів, основних засобів, джерело отримання товарів, які постачалися на адресу позивача. Крім того, враховано отримані від слідчого підрозділу матеріали кримінального провадження. Визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податку та руху його капіталу. Крім того, під час проведення перевірки позивачем не надані товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування товарів від контрагентів та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі направлення від 25 липня 2017 року №719/26-15-14-07-02, виданого Головним управлінням ДФС у місті Києві, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у справі №761/22354/17, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100100000055 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 20 липня 2017 року №6818, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАКИ УА з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЕТ ТОРГ , Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФАЦЕНТАВР АЛЬЯНС та Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТОВИК ПРО за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт №123/26-15-14-07-02-10/37332960 від 07 серпня 2017 року, яким встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 741 724,00 грн., в т. ч. за липень 2015 року в сумі 182 932,00 грн., за серпень 2015 року в сумі 167 503,00 грн., за листопад 2015 року в сумі 168 413,00 грн., за грудень 2015 року в сумі 154 918,00 грн., за січень 2016 року в сумі 17 987,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 11 498,00 грн., за квітень 2016 року в сумі 21 149,00 грн., за травень 2016 року в сумі 7 759,00 грн., за серпень 2016 року в сумі 373 грн., за вересень 2016 року в сумі 9 192,00 грн.

Згідно з Актом перевірки №123/26-15-14-07-02-10/37332960 від 07 серпня 2017 року встановлено, що ТОВ Знаки УА мало взаємовідносини з ТОВ МАРКЕТ ТОРГ , ТОВ АЛЬФАЦЕНТАВР АЛЬЯНС та ТОВ ОПТОВИК ПРО .

В ході перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту на 741 724,00 грн. по його взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЕТ ТОРГ - всі надані документи підписані від імені ОСОБА_2; з Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТОВИК ПРО - податкові накладні за листопад та грудень 2015 року підписані від імені директора ОСОБА_3; з Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФАЦЕНТАВР АЛЬЯНС - податкові накладні за листопад 2015 року підписані від імені директора ОСОБА_4

Відповідно до протоколу допиту свідка - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ МАРКЕТ ТОРГ в одній особі, громадянин ОСОБА_2 повідомив, що фактично будь-яких функцій по управлінню підприємством не виконував і не виконує, а підприємство зареєстровано за винагороду; установчих чи звітних документів не подавав і жодних договорів з підприємствами - контрагентами не укладав і документів не підписував.

Згідно з протоколом допиту свідка засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ ОПТОВИК ПРО в одній особі, громадянин ОСОБА_3 повідомив, що вперше чує про таке підприємство і жодного відношення до фінансово - господарської діяльності ТОВ Оптовик Про не має.

Згідно з протоколом допиту свідка засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ АЛЬФАЦЕНТАВР АЛЬЯНС в одній особі, громадянка ОСОБА_4 повідомила, що не має будь-якого відношення до цього підприємства і до його фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ ЗНАКИ УА у порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 741 724,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №2202615147 про донарахування 741 724,00 грн. ПДВ та застосування 185 431,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним, оскільки перевірка здійснена передчасно не з самостійною ціллю дотримання позивачем вимог щодо справляння податків і зборів, а в межах кримінального провадження стосовно контрагентів позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 180.1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Згідно підпункту а пункту 185.1. Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 14.1.36. Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 187.1. Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Нездійснення та/або неможливість здійснення продавцями господарської діяльності у визначенні вищезазначених норм та відповідної нереальної господарської операції, що доказується відносно відповідного продавця, зокрема, наявністю ознак фіктивності, визначених у статті 55-1 Господарського кодексу України, наявністю кримінального провадження.

Враховуючи норми частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , будь-який документ щодо ідентифікованого товару має силу первинного документа лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певного товару в обсязі, зазначеному у первинному документі та податковій накладній.

Відтак, вибір контрагентом продавця та укладання з ним договору мають штучний (уявний) характер, а оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Отже, позивач внаслідок неправомірного визначення податкових зобов'язань у податковій звітності за нереальним постачанням товару за безтоварною операцією, фактично задекларував нереальне постачання товару, чим сформував недійсний актив.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі "Продавець" податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі "Покупець" разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

При виконанні договорів про спільну діяльність податкова накладна складається особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Облік результатів спільної діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку господарських результатів такої особи.

При здійсненні господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою - управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

При виконанні багатосторонньої угоди про розподіл продукції за участю кількох інвесторів податкова накладна може складатись як оператором, так і інвесторами, якщо усі інвестори зареєстровані платниками податку.

У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається зареєстрованим на території України платником податку - отримувачем (покупцем).

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість або передбачає його нарахування за іншими ставками, ніж визначені підпунктами "а" - "в" пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України, втрачають право на складання податкової накладної.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Аналогічні положення закріплені в пункті 1 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної .

У ході розгляду справи встановлено, що податкові накладні підписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що норма пункту 86.9 Податкового кодексу України, яка передбачала, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), у тому числі посадових (службових) осіб неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, була виключена з Податкового кодексу України згідно з Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків , який набрав чинності 01.09.2015 року.

Підстави для самостійного визначення контролюючим органом за результатами таких перевірок сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, чітко визначено у пункті 54.3 статті 54 розділу II Кодексу, у тому числі у підпунктах 54.3.1 - 54.3.3 цього пункту.

Зі змісту ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у місті Києві підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року - скасувати , та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАКИ УА до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №2202615147 - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 26.06.2018 року.