Ухвала від 26.06.2018 по справі 522/7546/18

Справа № 522/7546/18

Провадження по справі № 1-кс/522/11049/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Місто Одеса

Слідчий суддямісцевого Приморськогорайонного судум.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннят.в.о.старшого слідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160000000253від 15.03.2018р.,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 ККУкраїни,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця Одеськоїобласті,Білгород-Дністровськогорайону,с.Старокозацьке,українця,громадянина України,працюючого менеджеромз питанькомерційної діяльностіта управлінняПП «Туристичнеагенство «Глобус-Турс»(ЄРДПОУ 30334102),неодруженого,з вищоюосвітою,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресом: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження директора ТОВ «Глобус-Турс» ОСОБА_9 від 02 листопада 2015 року ОСОБА_8 призначено на посаду менеджера з питань комерційної діяльності та управління ПП «Туристичне агентство «Глобус-Турс» (ЄРДПОУ 30334102), діяльність якого полягає в наданні туристичних послуг та продаж авіаційних квитків ( відповідно до сертифікату Державіаслужби № АП0159, дійсний до 14.08.2018 року).

В своїй діяльності, директор та працівники ПП «Туристичне агентство «Глобус-Турс» (ЄРДПОУ 30334102) керуються наступними нормативно-правовими актами:

Повітряним кодексом України від 19 травня 2011 року, яким визначено зміст основних понять, що використовуються в цивільній авіації. Відповідно до ст. 1 Кодексу: бронювання (резервування) - попереднє замовлення місця у повітряному судні на певні рейс і дату для перевезення пасажира або попереднє замовлення обсягу і тоннажу у повітряному судні на певні рейс і дату для перевезення багажу (вантажу); електронний квиток - електронний документ, що включає маршрут-квитанцію, видану авіаперевізником або від імені авіаперевізника, електронні купони та, у разі використання, документ для посадки; електронний купон - частина електронного квитка, яка використовується для перевезення на відповідному рейсі, або інший документ, який його замінює, що зберігається у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника; квиток (пасажирський квиток та багажна квитанція) - виданий перевізником (його агентом) документ, у тому числі електронний, який містить умови договору перевезення, повідомлення, польотні та пасажирські купони; сертифікат - документ (сертифікат, схвалення, схвальний лист тощо), який видається за результатами сертифікації і засвідчує відповідність суб`єкта або об`єкта авіаційної діяльності вимогам авіаційних правил України; сертифікація (схвалення) - процедура підтвердження відповідності суб`єкта або об`єкта авіаційної діяльності встановленим вимогам законодавства, у тому числі авіаційним правилам України, та видача відповідного сертифіката.

Відповідно до ст. 11 Кодексу Авіаційні правила України підлягають обов`язковому виконанню всіма юридичними та фізичними особами на території України та суб`єктами авіаційної діяльності України за її межами.

Відповідно до ст. 70 Кодексу, у разі виконання міжнародних польотів в аеропорту повинні здійснюватися митний, прикордонний, санітарно-карантинний та інші види контролю, які передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 95 Кодексу, право на експлуатацію повітряної лінії може бути надано іноземному авіаперевізнику, якщо: 1) це відповідає законодавству України; 2) українські авіаперевізники користуються такими самими правами у державі реєстрації іноземного авіаперевізника або набувають інших прав на умовах взаємності; 3) в українських аеропортах надається можливість обслуговування таких польотів та повітряних перевезень; 4) у разі нерегулярних повітряних перевезень такі перевезення не можуть бути здійснені українськими авіаперевізниками або такі перевезення не можуть бути здійснені в рамках регулярних польотів між тими самими аеропортами чи містами, якщо місто обслуговується двома і більше аеропортами.

Відповідно до ст. 98 Кодексу: 1. Повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником. 2. Кожний договір повітряного перевезення та його умови засвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним перевізником або уповноваженими ним організаціями (агентами). 3. Документами на повітряне перевезення є: 1) квиток (паперовий або електронний) - при перевезенні пасажира; 2) багажна квитанція (паперова або електронна) - при перевезенні речей як багажу пасажира; 3) транспортна накладна (авіаційна вантажна накладна) у паперовому або електронному вигляді - при перевезенні вантажу.

Наказом Державної авіаційної служби України від 14 березня 2018 року № 231 Авіаційні правила України «Правила сертифікації суб`єктів, що надають агентські послуги з продажу повітряних перевезень», якими встановлено, що агентські послуги діяльність з продажу повітряних перевезень, яка здійснюється за винагороду (комісійні) однією особою (агентством) за дорученням іншої особи (авіаперевізника або генерального агента).

Законом України від 15.04.2014 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. Громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в`їзду-виїзду за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. В`їзд іноземців та осіб без громадянства та тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Постановою КМУ від 04.04.2015 року № 367 «Про затвердження Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», відповідно до якої контрольний пункт в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї спеціально виділена територія на автомобільному шляху, залізничній станції з комплексом будівлі, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види державного контролю і пропуск осіб, що в`їжджають на тимчасово окуповану територію України та виїжджають з неї, а також транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Вказаною постановою визначено такі пункти виїзду з тимчасово окупованої території: «Каланчак», «Чаплинка» та «Чонгар».

Постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі-Постанова), яка визначає загальні правила перетину державного кордону громадянами України. Відповідно до п. 2 постанови перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, проїзний документ дитини, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу. Відповідно до п. 7 постанови громадяни України в`їздять в Україну без будь-яких обмежень. Відповідно до п. 8 постанови в`їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які перетинають державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід громадян з нього здійснюється за паспортними документами. Відповідно до п. 9 постанови громадяни, які перетинають державний кордон, зобов`язані пройти прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства. Відповідно до п. 10 постанови пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону. Відповідно до п. 12 постанови для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавства, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред`являє. Відповідно до п. 13 постанови інформація про громадян, яким уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби або Головою Державної прикордонної служби надано дозвіл на перетинання державного кордону, вноситься до відповідної бази даних. Відповідно до п. 23 постанови посадка громадян у транспортні засоби, що перетинають державний кордон, а також завантаження (вивантаження) вантажу та багажу в пунктах пропуску проводиться тільки з дозволу уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону і митних органів, якщо це не заборонено іншими контрольними органами і службами.

Розпорядженням КМУ № 424-р від 30.04.2014 року «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон України та пунктів контролю», відповідно до якого аеропорт «Сімферополь» є тимчасово закритим для польотів.

Іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в сфері авіаційних перевезень та правил перетинання державного кордону.

На виконання вказаних нормативно-правових актів, 24.06.2014 року Державною авіаційною службою України на електронний адрес ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким користується ПП «Туристичне агентство «Глобус-Турс» (відповідно до заявки № 31 від 24.07.2014 року до Державної авіаційної служби на продовження сертифікату про продовження дії Сертифікату на право продажу авіаційних перевезень) направлено лист про заборону здійснювати продаж авіаквитків на рейси іноземних перевізників з/до АР Крим.

Посадовою інструкцією менеджера з питань комерційної діяльності та управління ПП «Туристичне агентство «Глобус-Турс» (ЄРДПОУ 30334102) ОСОБА_4 від 02.11.2015 року, передбачено наступне: п. 4 розділ 1 (загальні положення) менеджер з туризму зобов`язаний знати законодавство України.

Розділом 4 посадових обов`язків ОСОБА_4 передбачена відповідальність за неналежне виконання та невиконання свої посадових обов`язків, передбачених чинною посадовою інструкцією; за правопорушення вчинених в процесі своєї діяльності, - в межах, встановлених діючим адміністративним, кримінальним та та трудовим законодавством.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді менеджера з питань комерційної діяльності та управління ПП «Туристичне агентство «Глобус-Турс» (ЄРДПОУ 30334102) діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, у порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордоннийконтроль» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері авіаційних перевезень та перетинання державного кордону, спільно з іншими невстановленими працівниками «Туристичне агентство «Глобус-Турс», у невстановлений час, в невстановленому місці, прийняли рішення сприяти систематичному незаконному переправленню осіб через державний кордон України на територію Російської Федерації, наданням засобів.

Надалі, 19.04.2018 року, в період з 13 год. 20 хв. по 14 год. 15 хв., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами ПП «Туристичне агентство «Глобус Турс», в порушенні вимог вищевказаних нормативно-правових актів та Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 27.03.2014 року, № 68/262 «Про підтримку територіальної цілісності України», будучи обізнаними про правила перетину державного кордону України, умисно, з корисливих мотивів здійснили продаж електронного авіаквитка на рейс Ural Airlines, 26.04.2018 року U6-34 Сімферополь(11:20) Москва Домодедово (13:50), вартістю 2000 гривень, не зважаючи на письмове попередження Державної авіаційної служби України та розпорядження КМУ № 424-р від 30.04.2014 року.

В свою чергу, вказаний квиток надає особі можливість, яка його придбала, незаконно перетнути державний кордон України, минаючи усі види існуючих контролів при загальному порядку перетинання державного кордону.

13.06.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Враховуючи вище викладене, з метою продовження забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_8 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходячи із наступного.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, використавши можливість неналежного здійснення контрольно-пропускного режиму з материкової частини України в АР Крим та в зону проведення Антитерористичної операції, де в нього можуть бути тісні соціальні зв`язки, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім цього, ОСОБА_8 у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання свідків, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчинених злочинів та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваного відсутня сума грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок для забезпечення виконання ним покладених обов`язків, та не заявлена інша юридична або фізична особа, (заставодавець) до слідчого органу. Зазначене вище свідчить про те, що основний принцип внесення застави не буде досягнений у зв`язку із покладенням на особу обов`язку на гарантування підозрюваним виконувати покладені на нього обов`язки.

Сукупність даних фактів свідчить про те, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення відносно інших осіб, чим вплинути на їх показання, а саме під час ознайомлення із додатками до матеріалів клопотання, в протоколах наявні анкетні дані свідків. За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики, - переховуватися від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, прошу суд оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під домашнім арештом.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо домашнього арешту та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вивчивши матеріали,які обґрунтовуютьдоводи клопотання,допитавши підозрюваного,а такожзаслухавши прокурора,приходжу довисновку,що узастосуванні відноснопідозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити, та необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з наступних підстав.

Підозрюваний має реєстрацію, постійне місце проживання в Україні, займає посаду менеджера з питань комерційної діяльності та управління ПП «Туристичне агентство «Глобус-Турс».

Можливість призначення ОСОБА_8 у разі визнання його винним, покарання у вигляді позбавлення волі, свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Проте, в судовому засіданні слідчий та прокурор не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Твердження прокурорапро те,що ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати та здійснювати тиск на заявників, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є припущеннями.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах, передбачених ст. 179 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання т.в.о.старшого слідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов`язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, у розумні строки;

2) не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця.

Про покладеніобов`язки повідомити ОСОБА_8 письмово під розпис та роз`язнити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний західі на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірівід 0,25 розміру мінімальної заробітної платидо 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль завиконанням особистогозобов`язання ОСОБА_8 здійснює слідчий.

Копію ухвалисуду вручити ОСОБА_8 негайно після її проголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

26.06.2018