Постанова

від 26.06.2018 по справі 372/2223/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2223/17 Головуючий у І інстанції Болобан В. Г. Провадження № 22-ц/780/2501/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 4 26.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді-ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Арх девелопмент , ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до відповідачів про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2018 року заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі № 372/2223/17 (провадження № 2-128/18) за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Арх девелопмент , ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння до набрання законної сили остаточним судовим рішенням в цивільній справі № 372/1488/16 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції . Вважає, що відсутня підстава для зупинення провадження у вказаній справі відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, оскільки заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2016 року по справі № 372/1488/16-ц набрало законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Київської області 13.04.2017 року. Відповідно до заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2016 року позов було задоволено, визнано недійсними договори купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, витребувано від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь позивачки - ОСОБА_5 спірне майно, а також стягнуто судові витрати.

Звертає увагу суду, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули право власності на майно на підставі правочинів укладених з ОСОБА_9, які визнано недійсними заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області по справі № 372/1488/16-ц. В свою чергу ОСОБА_9 набула право власності на майно на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 04.02.2016 року, (справа № 372/5381/14), яка була скасована ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.05.2016 року по справі № 372/5381/14.

Всупереч ухвалі Апеляційного суду Київської області по справі № 372/1488/16-ц від 13.04.2017 року та заочному рішенню Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2016 року по справі № 372/1488/16-ц відповідачі по справі 20.04.2017 року зареєстрували ТОВ АРХ ДЕВЕЛОПМЕНТ ідентифікаційний код 41291454, в якій являються засновниками, та до якої згідно протоколу № 2 від 22.04.2017 року та акту приймання - передачі нерухомого майна № 112, 113, 114 від 26.04.2017 року, передали майно, яке належить позивачу (відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області по справі № 372/1488/16-ц від 13.04.2017 року та заочному рішенню Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2016 р. по справі № 372/1488/16-ц).

Отже, передача майна відповідачами до ТОВ АРХ ДЕВЕЛОПМЕНТ , яке належить позивачу (відповідно до вищевказаного рішення суду, яке набрало законної сили 13.04.2017 р. та станом на квітень 2018 року не скасоване) була здійснена після набрання законної сили рішенням суду - 22.04.2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, "одо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставина що відповідачі розпорядились майном позивача встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, та не підлягає доказуванню.

У відповідності до ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзивів до суду не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1 , 5 , 6 , 9 , 10 , 14 , 19 , 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Зупиняючи провадження у вказаній цивільній справі, суддя місцевого суду виходив з положень ст.253 ЦПК України , яка передбачає , що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Місцевим судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 372/1488/16 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння, рішення по якій на момент постановлення ухвали не прийнято. А предметом судового провадження є, зокрема, витребування спірного майна від ОСОБА_6, ОСОБА_7, що вплине на підстави витребування цього ж майна в цій цивільній справі.

Проте, колегія суддів із такими висновками в повній мірі не погоджується, так як вони не узгоджуються із матеріалами справи та зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом указаної норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, відповідних їм правовідносин та формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи.

До таких же висновків прийшов Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, де, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження до вирішення судом іншого позову про визнання договору недійсним, вказав, що визначаючи наявність підстав для зупинення провадження, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України , застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Як вбачається із матеріалів даної справи, що представник відповідача просить зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи № 372/1488/16-ц, проте ця справа вирішена по суті і рішення у ній набрало законної сили, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Згідно із п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

За таких обставин, на думку колегії суддів, розгляд касаційної скарги на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року по цивільній справі № 372/1488/16-ц, що набрало законної сили, відповідно до ст. 251 ЦПК України, не є підставою для зупинення провадження у справі.

Суд першої інстанції наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням ст.251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Як вище зазначалося, підставою для зупинення провадження у справі згідно положень ст.251 ЦПК України є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, тобто коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та сформувати правові висновки по суті спору, без вирішення іншої справи. В даному випадку суд має можливість встановити всі необхідні обставини щодо предмета спору.

Згідно ст.379 ЦПК України , підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа направленню для продовження розгляду, у зв'язку із порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: Ю.О. Матвієнко

ОСОБА_3