Рішення

від 21.06.2018 по справі 397/398/18

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/398/18

н/п : 2/397/192/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2018 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Отян О.В.,

при секретарі судового засідання - Рум'янцевій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №397/398/18 за позовом селянського фермерського господарства ДЄДОВ до товариства з обмеженою відповідальністю АФ КОЛОС 14 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

за участю:представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,9321 га, яка знаходиться на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3520587500:02:000:1015, що укладений 01.08.2013 року за №122 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АФ Колос 14 , на підставі якого зареєстровано інше речове право Державним реєстратором реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області за номером 2335822, а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 07.05.2009 року між СФГ Дєдов та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі № 040937900136 загальною площею 3,93 га, у тому числі ріллі 3,93 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3520587500:02:000:1015, розташованої на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, строком на 15 років, який був зареєстрований 07.05.2009 року Олександрівським відділом КРФ ДП Центр державного земельного кадастру , який відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до 01 січня 2013 року діяв як орган державної реєстрації прав на землю. Тобто, даний договір є діючим, він не був розірваним в установленому законом порядку, термін дії його спливає 07 травня 2024 року, СФГ Дєдов користується зазначеною земельною ділянкою.

На даний час власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:02:000:1015 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 603, виданий 06.07.2012 р., видавник: державний нотаріус Новгородківської районної державної нотаріальної контори, про що їм відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 97733889.

02 жовтня 2017 року СФГ ДЄДОВ звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на що отримано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04.10.2017 року № 37392789, що підтверджується рішенням державного реєстратора від 04.10.2017 року. Вказане рішення мотивовано тим, що встановлені наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди землі №122 від 01.08.2013 року, укладений між сторонами правочину: ТОВ АФ Колос 14 ; ОСОБА_4, запис про інше речове право: 2335822 від 02.09.2013 року.

Тобто, в порушення вимог законодавства, в період дії договору оренди землі з СФГ Дєдов , власник земельної ділянки ОСОБА_4 уклав договір оренди з ТОВ АФ Колос 14 на цю ж саму земельну ділянку з кадастровим номером 3520587500:02:000:1015, державна реєстрація якого підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №97733889. Відповідно до вказаного витягу, підставою для внесення запису про реєстрацію іншого речового права був Договір оренди землі, серія та номер:122, виданий 01.08.2013 р., видавник: ТОВ АФ КОЛОС 14 ; ОСОБА_1. Строк дії договору до 02.09.2023 р.

Таким чином, відповідачі, укладаючи другий договір оренди земельної ділянки, фактично порушили право СФГ Дєдов на володіння і користування орендованою за чинним договором оренди земельною ділянкою, що був укладений раніше, позбавивши СФГ Дєдов права самостійного господарювання на землі, отримання продукції і доходів. Більш того, існування одночасно двох правочинів та зобов'язань щодо одного об'єкту договору суперечить законодавству України. ОСОБА_5, зважаючи на те, що право оренди попереднього орендаря підлягає захисту на рівні із правом власності, вважають, що дії відповідачів при укладанні договору суперечили Закону України Про оренду землі , а відповідно і порушені права СФГ Дєдов підлягають захисту.

В даному випадку речове право, що виникло раніше, реєструвалось в Держземагенстві, але реєстратор не перевірив наявності іншого речового права, хоча у нього було достатньо можливостей для з'ясування всіх обставин та відмови у здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору.

Таким чином договір оренди, укладений на земельну ділянку, яка вже використовується на підставі укладеного між сторонами договору, має бути визнаний недійсним, що у свою чергу тягне за собою скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обґрунтування, вказаних у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні спочатку позовні вимоги не визнав, пояснив, що при оформленні спадщини йому роз'яснили, що він в подальшому може оформити з будь-ким договір оренди землі. Він скористався вказаними роз'ясненнями та оформив договір оренди з ТОВ АФ Колос 14 , оскільки йому так вигідно, так як у цього орендаря більший розмір орендної плати. Наприкінці судового засідання позов визнав та пояснив , що не був обізнаний з тим , що після смерті попереднього власника землі договір оренди землі продовжує діяти.

Представник відповідача ТОВ АФ Колос 14 у судове засідання не з'явився , про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.81), тому суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за його відсутності.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1, на підставі спадкування за заповітом №603 від 06.07.2012 року, належить на праві власності земельна ділянка, кадастровий №3520587500:02:000:1015, площею 3,9321 га, яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №97733889 від 19.09.2017 року та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3504898872017 від 09.10.2017 року (а.с. 27-28, 29-34).

07.05.2009 року між ОСОБА_3 та СФГ Дєдов укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 3,93 га, строком на 15 років, який зареєстровано у Олександрівському офісі КРФЦЗКД 07.05.2009 року за №040937900136 (а.с.24-26).

Згідно п.8 Договору оренди землі від 07.05.2009 року, договір укладено на 15 років.

Згідно п.37 вказаного Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.38 вказаного Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно п.39 вказаного Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно п.40 вказаного Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно п.43 вказаного Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, судом встановлено, що зазначений договір оренди землі від 07.05.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та СФГ Дєдов , зареєстровано у Олександрівському офісі КРФЦЗКД 07.05.2009 року за №040937900136. Строк його дії, відповідно до п. 8 договору, становить 15 років. Враховуючи ту обставину, що він не був розірваний в установленому законом порядку, він діє до 07.05.2024 року.

В той же час, згідно повідомлення Відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 17.10.2017 року №1141/101-17, згідно з записами реєстрації договорів оренди землі, які велись Олександрівським відділом КРФ ДП Центр державного земельного кадастру є запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки 3520587500:02:000:1015, укладеного між ОСОБА_3 та СФГ Дєдов від 07.05.2009 року за №040937900136, терміном на 15 років. Разом з тим, відповідно до відомостей, що надійшли до Національної кадастрової системи в порядку взаємообміну інформації з органами реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на земельну ділянку 3520587500:02:000:1015 від 02.09.2013 року зареєстровано право оренди з ТОВ АФ Колос 14 (а.с.35).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 97733889 від 19.09.2017 року (а.с.27-28) та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3504898872017 від 09.10.2017 року (а.с.29-34), 02.09.2013 року проведено реєстрацію відомостей про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520587500:02:000:1015, площею 3,9321 га, розташованої на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, строком дії до 02.09.2023 року, а саме на підставі договору оренди землі від 01.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос 14 .

Договором оренди землі №122 від 01.08.2013 року (а.с.63-66), укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос-14 підтверджується право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520587500:02:000:1015, площею 3,9321 га, яка знаходиться на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області на строк 10 років.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37392789 від 04.10.2017 року (а.с.23) підтверджується, що СФГ Дєдов відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 76211135205, кадастровий номер земельної ділянки 3520587500:02:000:1015, на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, оскільки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди землі №122 від 01.08.2013 року, укладений між сторонами правочину ТОВ АФ Колос 14 , ОСОБА_4, запис про інше речове право 2335822 від 02.09.2013 року.

Таким чином, в один і той же час, починаючи з дня підписання між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос 14 договору оренди землі, тобто з дня коли він відповідно до чинного законодавства є укладеним - 01.08.2013 року, на одну і ту ж земельну ділянку діє два різних договори оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому об'єктом захисту є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, викликане поведінкою іншої особи.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересу, крім інших, може бути визнання правочину недійсним.

Судом встановлено , що позивач СФГ Дєдов не є стороною договору оренди землі №122 від 01.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос-14 . Разом з тим, позивач, як орендар тієї самої земельної ділянки, що є об'єктом оренди по договору від 01.08.2013 року, має право на оспорювання цього договору, оскільки даний правочин, порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 01.08.2013 року між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос 14 , право оренди якого зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області 02.09.2013 року, номер запису про інше речове право: 2335822, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України , власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.148-1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 січня 2017 року у справі №6-2777цс16 вказано, що: спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі та ст.93 ЗК України визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ст.5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про оренду землі встановлена істотна умова, досягнення згоди з якої є обов'язковим для укладення договору оренди землі, зокрема - строк дії договору оренди.

Таким чином, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

За договором оренди землі від 07.05.2009 року ОСОБА_3 та СФГ Дєдов дійшли згоди щодо істотної умови договору оренди земельної ділянки, скріпивши договір своїми підписами.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди землі, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Вищевказане випливає зі змісту статей 18 , 20 Закону України Про оренду землі , згідно яких укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Після державної реєстрації 07.05.2009 року договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та СФГ Дєдов , цивільні права та обов'язки щодо зазначених у договорі істотних умов набули чинності, як і передбачено п.43 договору.

ОСОБА_5 усі інші зміни істотних умов зазначеного договору, в тому числі щодо строку дії договору, мають бути зареєстрованими в установленому законом порядку саме як зміни до договору або як договір (угода) про розірвання такого договору. Всі інші нові договори оренди землі предметом яких є одна і та ж земельна ділянка є недійсними, так як укладені в порушення вже діючих умов.

Згідно ч.2 ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець зобов'язаний, зокрема, при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В свою чергу орендар земельної ділянки відповідно до ч.1 ст.25 зазначеного закону має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.27 зазначеного закону, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст.126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами п.1 ч.2 ст.9 цього Закону (в редакції, що діяла на 01.08.2013 року) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п.8-1 ч.2 ст.9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Згідно ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів захисту.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Таким чином в судовому засіданні було встановлено , що право оренди земельної ділянки площею 3,9321 га, відповідно до договору оренди землі від 07.05.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та СФГ Дєдов зареєстровано Олександрівським офісом КРФЦЗКД 07.05.2009 року за № 040937900136. Згідно п.8 Договору оренди землі від 07.05.2009 року, договір укладено на 15 років. Тобто, його дія закінчується 07.05.2024 року і він є чинним станом на 01.08.2013 року.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №603 від 06.07.2012 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520587500:02:000:1015, загальною площею 3,9321 га, яка знаходиться на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області належить ОСОБА_1

Державним реєстратором під час реєстрації договору оренди землі №122 від 01.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос 14 , не виконані вимоги ст.10 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо відповідності відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, та щодо наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону .

Невиконання державним реєстратором вимог вказаного Закону підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 97733889 від 19.09.2017 року.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що реєстрація договору оренди землі від 01.08.2013 року на оренду земельної ділянки, кадастровий номер 3520587500:02:000:1015, площею 3,9321 га, укладеного між між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос 14 суперечить вимогам закону, а тому даний договір є недійсним.

ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №122 від 01.08.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Колос 14 , щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,9321 га, кадастровий номер 3520587500:02:000:1015, яка знаходиться на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно стягнути з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12,13, 265 ЦПК України , суд ,-

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов селянського фермерського господарства ДЄДОВ .

Визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди землі №122 від 01.08.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю АФ КОЛОС 14 , а саме - земельної ділянки, загальною площею 3,9321 га, яка знаходиться на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3520587500:02:000:1015 ,на підставі якого зареєстровано інше речове право Державним реєстратором реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції за номером 2335822.

Стягнути на користь селянського фермерського господарства ДЄДОВ судовий збір з товариства з обмеженою відповідальністю АФ КОЛОС 14 та ОСОБА_1 по 881 гривні 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення через Олександрівський районний суд до апеляційного суду Кіровоградської області.

Повний текст рішення складений 26.06.2018 року .

Позивач: селянське фермерське господарство ДЄДОВ ; місце знаходження:27300, вул. Залізнична, 1б, смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області ; КОД ЄДРПОУ 20653891.

Представник позивача: ОСОБА_2 ; місце проживання :25000, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Відповідачі :

-товариство з обмеженою відповідальністю АФ КОЛОС 14 ; місце знаходження: 27311, вул. Шевченка, 80, с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської області , КОД ЄДРПОУ 37410341;

-ОСОБА_1 ; місце проживання : 27311, вул. Центральна, 46, с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської області ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_2.

Суддя : (підпис)

З оригіналом вірно.

Рішення набуло законної сили "___"

Оригінал рішення зберігається у справі №397/398/18.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5