Ухвала

від 26.06.2018 по справі 6-79/11

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №6-79/11

Провадження № 6/461/125/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року суддя Галицького районного суду м.Львова Городецька Л.М., з участю секретаря судового засідання Думича Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заявуОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд зі заявою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Вимоги заяви мотивує тим, що відповідно до протоколу 1/18 загальних зборів учасників ПП МЕДІА СЕРВІС від 15.02.2018 року, заяви про звільнення від 14.02.2018 року, наказу №1 від 15.02.2018 року про звільнення, ОСОБА_1 звільнено із посади директора ПП Медіа Сервіс з 15.02.2018 року. Крім того, стверджує, що він продав частку у розмірі 100% у статутному капіталі ПП і не є його засновником. Вважає, що з огляду на викладене, обмеження у праві виїзду за кордон не може більше пов'язуватися із процедурою виконання судових рішень.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.

Державний виконавець також не з'явився у судове засідання, про причину неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми для прийняття рішення.

Судом встановлено, що Ухвалою Галицького районного суду м.Львова у справі №6-79/2011 рік від 06 травня 2011 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до моменту фактичного виконання ним наказу №26/47 Господарського суду Львівської області від 28.09.2010 року про стягнення з ПП Медіа Сервіс на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області заборгованості на загальну суму 502992,40 грн.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.01.1994 року громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом.

Згідно ч. 1 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Як встановлено в судовому засіданні підставою для обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 слугувало невиконання зобов'язань згідно виконавчого провадження з виконання наказу № 26/47, виданого 28.09.2010 року Господарським судом Львівської області про стягнення з ПП Медіа Сервіс на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області заборгованості.

На момент винесення ухвали керівником ПП Медіа Сервіс був - ОСОБА_1.

Відповідно до протоколу 1/18 Загальних зборів учасників ПП МЕДІА СЕРВІС від 15.02.2018 р., заяви про звільнення від 14.02.2018, наказу № 1 від 15.02.2018 про звільнення, ОСОБА_1 звільнено з посади Директора ПП МЕДІА СЕРВІС з 15.02.2018 року. Крім того, ОСОБА_1 продав, частку у розмірі 100% у статутному капіталі ПП Медіа Сервіс і на сьогоднішній день не є його засновником.

Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, викладених в листі від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України , ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

За вищенаведених обставин обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон у даному випадку не досягає мети, із якою пов'язують таке обмеження, а саме реального виконання судових рішень.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Медіа сервіс з 15 лютого 2018 р. обмеження у праві виїзду за кордон не може більше пов'язуватися із процедурою виконання відповідних судових рішень, для такого обмеження зникла будь-яка підстава. Тож, існування цього обмеження позбавлене правової підстави, практичного змісту та порушує права особи на вільне пересування.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1, задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 06 травня 2011 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов'язань по наказу №26/47, виданого 28.09.2010 року Господарським судом Львівської області про стягнення з ПП Медіа Сервіс на користь регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області заборгованості на загальну суму 502992,40 грн., скасувати.

Ухвалу суду направити до виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складеного 26.06.2018 року.

Суддя Л.М. Городецька