Рішення

від 20.06.2018 по справі 403/182/18

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/182/18 провадження № 2/403/114/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В., Гарбар С.І.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації

Кіровоградської області ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в смт.Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, про визнання за позивачами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер 03.05.2015 року, права на завершення розпочатої ним процедури приватизації земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, зокрема, на одержання ними свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку у рівних частках по 1/2 частині, здійснення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за свого життя ОСОБА_9 з метою отримання у власність вказаної вище земельної ділянки на підставі розпоряджень голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.04.2005 року №215-р та від 08.09.2012 року №379-р виготовив проект землеустрою щодо її відведення, однак не встиг отримати документів, що посвідчують його право власності, оскільки помер. Постановами приватного нотаріуса від 19.01.2017 року позивачам, як спадкоємцям ОСОБА_9, було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039 у зв'язку з тим, що інформація про зареєстроване право на вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутня, позивачами не були надані документи щодо державної реєстрації права власності на неї та не підтверджена належність спадкодавцю ОСОБА_9 зазначеної земельної ділянки на день його смерті, а тому вона не може входити до складу спадщини та спадкуватись його спадкоємцями. За вказаних обставин, позивачі вважають, що право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яке належало ОСОБА_9, як спадкодавцю, на момент відкриття спадщини, не припинилось внаслідок його смерті, а перейшло в порядку спадкування до них, як спадкоємців, та підлягає захисту в судовому порядку.

Під час підготовчого провадження представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що позовною вимогою є визнання за позивачами, як спадкоємцями ОСОБА_9, права на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039, а тому прохав суд не приймати до уваги при вирішенні спору зазначене позивачами в позовній заяві їх право на одержання свідоцтва про право власності на дану земельну ділянку та здійснення державної реєстрації права власності на неї в межах завершення процедури приватизації вказаної земельної ділянки.

В судове засідання по розгляду справи по суті позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не з"явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Відповіді на відзив у строк, встановлений судом, не подали (а.с.171, 172).

Згідно письмової заяви позивача ОСОБА_5, остання прохала суд проводити всі судові засідання без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає їх задоволити (а.с.128).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, прохав суд їх задоволити.

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Відзиву на позов не подавав. Згідно поданої під час підготовчого провадження письмової заяви, направленої на електронну адресу суду, прохав розглянути справу без участі представника відповідача. Заперечень не має, позовні вимоги визнає (а.с.144, 170).

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Відзиву на позов не подавав. В підготовчому засіданні 11.05.2018 року судом були з"ясовані: відсутність у представника відповідача підстав для відводів та її обізнаність зі своїми правами та обов'язками. В подальшому, згідно письмової заяви, представник відповідача прохав суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає (а.с.131-132, 173).

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Згідно клопотання, направленого на електронну адресу суду під час підготовчого провадження, прохав суд здійснити розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_7 управління. За змістом поданого на позовну заяву відзиву, прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в повному обсязі. На обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України, і передбачає, крім іншого: подання громадянином, зацікавленим у приватизації земельної ділянки, заяви до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу; розгляд відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування у місячний термін клопотання і надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, встановленому ст.186-1 Кодексу та прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, після отримання погодженого проекту землеустрою, рішення про передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність. Разом з тим, позивачі не зверталися до ОСОБА_7 управління Держгеокадастру з будь-якими заявами чи клопотаннями, а тому відповідач жодним чином не порушував права та свободи позивачів. Крім того, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення Мелахер та інші проти Австрії від 19 грудня 1998 року, Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії від 23 жовтня 1991 року) зазначив, що позивачі по справі не дотримались всіх вимог законодавства для завершення процедури приватизації, а тому не набули права правомірного очікування , яке б підлягало судовому захисту (а.с.110-113, 121-124, 152, 169).

В судове засідання по розгляду справи по суті третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8 не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Пояснень щодо позову або відзиву в порядку ст.181 ЦПК України у встановлений судом строк не подав. Згідно письмових заяв прохав розглянути справу за його відсутності (а.с.97, 168).

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 ЦПК України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.

Позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до позовної заяви було додано клопотання про витребування доказів, яке під час підготовчого провадження судом не вирішувалось, у зв"язку з наданням представником позивача ОСОБА_1 в підготовчому засіданні 11.05.2018 року письмового доказу, про витребування якого було подано клопотання, та відмови від його подальшого підтримання (а.с.130, 131-132, 156-159).

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, ознайомившись зі змістом позовної заяви та відзиву на позов, дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що відповідно до заяви гр-на ОСОБА_9 від 31.03.2005 року, останній звернувся до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації із заявою про виділення йому у власність із резервного фонду ОСОБА_6 сільської ради земельної ділянки розміром 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.11).

Розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.04.2005 року №215-р, було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 5,50 га за рахунок земель резервного фонду ОСОБА_6 сільської ради згідно з додатком, контур №1 (а.с.12).

Як вбачається зі змісту додатку до розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 27.04.2005 року №215-р, до списку громадян, яким наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, був внесений гр.-н ОСОБА_9, якому наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га (а.с.13).

Судом також встановлено, що в подальшому розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 03.09.2012 року №379-р були внесені зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.04.2005 року №215-р Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність , а саме: в пункті 1 слова за рахунок земель резервного фонду замінені словами за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної власності (запасу) в контурі №1 (а.с.19).

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, виготовленого Державним підприємством Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , зареєстрованого 27.03.2013 року, передбачено відведення гр.-ну ОСОБА_9 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га ріллі (а.с.7-8, 14, 16).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3525881200:02:000:5039, площею 2,0000 га, розташованої на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, була проведена 28.09.2013 року. При цьому документацією, на підставі якої була проведена державна реєстрація земельної ділянки, зазначено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 27.03.2013 року, розроблений ДП Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою . Інформація про форму власності (зареєстроване право) в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с.55).

Висновком ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 13.02.2014 року № 6 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, в тому числі і земельної ділянки №33 площею 2,0000 га ріллі гр.-ну ОСОБА_9, був погоджений органом місцевого самоврядування (а.с.50).

Відповідно до акту про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки №33 для ведення особистого селянського господарства гр.-на ОСОБА_9, складеного 27.05.2014 року, межі земельної ділянки площею 2,0000 га, з яких 2,0000 га ріллі, встановлено (визначено) в натурі і погоджено із суміжниками (а.с.43).

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 27.05.2014 року, межі земельної ділянки за кадастровим №3525881200:02:000:5039, яка знаходиться на території ОСОБА_6 сільської ради площею 2,0000 га ріллі та відводиться гр.-ну ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 2 шт., які підлягають заміні громадянином на знаки постійного зберігання самостійно (а.с.38).

03.05.2015 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ №200297, виданим виконавчим комітетом ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.68).

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_5 є дочкою спадкодавця ОСОБА_9, що підтверджується належними письмовими доказами: копіями свідоцтв про народження останньої та укладення нею шлюбу (а.с.62, 64).

Позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця ОСОБА_9, що підтверджується належним письмовим доказом - копією свідоцтва про шлюб (а.с.63).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10.10.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за №931, а також витягу про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину в Спадковому реєстрі, позивач по справі ОСОБА_5 після смерті свого батька ОСОБА_9 успадкувала 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0676 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:0285, що розташована на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.66, 67).

Згідно витягу про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину в Спадковому реєстрі, наданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10, позивачу по справі ОСОБА_1 10.10.2016 року було видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстроване в реєстрі за №934, відповідно до якого остання після смерті свого чоловіка ОСОБА_9 успадкувала 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0676 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:0285, що розташована на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.65).

Постановами приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області від 19.01.2018 року за №16-02-31 та №17-02-31 позивачам по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер: 3525881200:02:000:5039, що розташована на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії стало те, що позивачами не підтверджена належність спадкодавцю ОСОБА_9 на дату його смерті вищезазначеної земельної ділянки, а тому вона не може входити до складу спадщини і спадкуватися його спадкоємцями (а.с.60, 61).

Судом також встановлено, що на письмове звернення позивачів до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області про внесення змін до раніше виданих розпоряджень №215-р та №379-р в частині внесення до них прізвищ позивачів з метою отримання ними, як спадкоємцями майна та прав померлого ОСОБА_9, по 1/2 частці земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, останнім листом заступника голови райдержадміністрації від 12.02.2018 року за №01-30/05/2 було відмовлено в цьому у зв'язку з тим, що розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.04.2005 року №215-р вважається виконаним, оскільки гр.-ном ОСОБА_9 був виготовлений проект землеустрою щодо відведення йому вказаної земельної ділянки, а тому внесення змін до нього є неможливим (а.с.58, 59).

Згідно відповіді начальника відділу в ОСОБА_3 районі ОСОБА_7 Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.05.2018 року №34-11-0.37-202/164-18, державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 3525881200:02:000:5039, площею 2,0000 га, що розташована на території ОСОБА_6 сільської ради станом на 01.05.2018 року не скасована, оскільки відсутні матеріали, які підтверджують, що речове право на земельну ділянку не зареєстроване з вини заявника. Від органів місцевого самоврядування заяв щодо скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки не надходило (а.с.130).

Виконуючи приписи ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи були порушені права позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що спір у справі виник внаслідок відмови приватного нотаріуса видати кожному з позивачів, як спадкоємцям, свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, тобто правовстановлюючих документів на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, приватизацію якої розпочав спадкодавець.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, згідно ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч.2 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, крім іншого, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч.3 ст.116 ЗК України).

Відповідно до положень п. б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно положень ч.ч.1, 4 та 5 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч.ч.1, 6 ст.16 Закону України Про державний земельний кадастр .

Відповідно до вимог ч.ч.6-9 ст.118 ЗК України (в редакції, яка діяла на час вчинення ОСОБА_9 дій, спрямованих на набуття права на землю), порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачав, зокрема, звернення громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, з клопотанням до відповідної районної державної адміністрації або сільської ради за місцезнаходженням земельної ділянки; розгляд та надання ними дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; розробку вказаного проекту та його погодження комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою; прийняття та отримання рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно положень ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги досліджені під час судового розгляду письмові докази, судом встановлено, що гр.-н ОСОБА_9, спадкоємцями якого являються позивачі по справі, за життя мав право на приватизацію земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, про що свідчать: подана ним письмова заява до органу виконавчої влади про виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 31.03.2005 року; прийняте головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області розпорядження №215-р від 27.04.2005 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність , в тому числі і гр.-ну ОСОБА_9 на земельну ділянку вказаної вище площі, з подальшим внесенням до нього змін розпорядженням №379-р від 03.09.2012 року; розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність гр.-ну ОСОБА_9 земельної ділянки №33 площею 2,0000 га ріллі для ведення особистого селянського господарства та проведення 28.09.2013 року державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, яка на дату розгляду справи судом не скасована; погодження ОСОБА_6 сільською радою Устинівського району Кіровоградської області проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки №33 площею 2,0000 га ріллі гр-ну ОСОБА_9; встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки №33 для ведення особистого селянського господарства гр-на ОСОБА_9 та приймання ним межових знаків на зберігання.

Разом з тим, у зв'язку із смертю ОСОБА_9, розпочата ним приватизація вказаної вище земельної ділянки не була завершена, державна реєстрація права власності на неї не була проведена, а, отже, він, як спадкодавець, за свого життя не набув права власності на земельну ділянку відповідно до ст.125 ЗК України.

Згідно роз'яснень, викладених у п.3.5 ОСОБА_11 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Про право спадкоємців на завершення процедури приватизації земельної ділянки, розпочатої спадкодавцем, вказує також і Верховний Суд в постанові від 21.03.2018 року у справі №623/633/17.

Отже, право на приватизацію земельної ділянки - це особисте немайнове право, яким після подачі відповідної заяви до органу виконавчої влади, скористався за життя гр-н ОСОБА_9, та на завершення процедури реалізації якого (приватизації спірної земельної ділянки у порядку спадкування) після смерті останнього мають право позивачі, як його спадкоємці.

Відповідно до ст.126 ЗК України (в редакції, чинній на час звернення позивачів до суду) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За змістом п. а ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права.

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України позивачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 належать до першої черги спадкоємців за законом відповідно як дочка та дружина спадкодавця ОСОБА_9.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, на підставі викладеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів; враховуючи прийняття позивачами спадщини після смерті ОСОБА_9, як спадкодавця, та набуття ними в порядку спадкування за законом всіх належних йому за життя прав та обов'язків, приходить до висновку про те, що права позивачів, як спадкоємців, підлягають захисту шляхом визнання судом за ними права на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039, що розташована на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, в рівних частках, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

В підготовчому засіданні 31.05.2018 року представник позивача ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги в частині того, що позовною вимогою є визнання за позивачами, як спадкоємцями ОСОБА_9, права на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039, а тому прохав суд не приймати до уваги при вирішенні спору включене позивачами до позовної вимоги про визнання за ними права на завершення процедури приватизації земельної ділянки, право на одержання ними свідоцтва про право власності на дану земельну ділянку та здійснення державної реєстрації права приватної власності на неї у Державному реєстрі речових прав.

Разом з тим, з урахуванням того, що позовна заява, в якій виклад позовних вимог включає визнання права за позивачами на завершення приватизації земельної ділянки, зокрема і на одержання на ім"я позивачів, як спадкоємців, свідоцтва про право власності на вказану вище земельну ділянку у рівних частках (по 1/2 частині) та здійснення державної реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі речових прав, була підписана двома позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5, і в подальшому позивач ОСОБА_5 згідно письмової заяви від 05.05.2018 року зазначила про підтримання нею позову в повному обсязі (а.с.128), а про уточнення позовних вимог було заявлено лише представником одного з позивачів ОСОБА_1, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заявленого представником уточнення позовної вимоги та необхідність надання оцінки і вирішення позову, виходячи зі змісту поданої до суду позовної заяви, з метою дотримання принципу диспозитивності цивільного судочинства.

На підставі викладеного, вирішуючи позовну вимогу в частині визнання за позивачами права на одержання ними, як спадкоємцями, свідоцтва про право власності на дану земельну ділянку у рівних частках та здійснення державної реєстрації права власності на неї в межах права на завершення процедури приватизації зазначеної вище земельної ділянки, суд приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.126 ЗК України (в редакції, чинній на час звернення позивачів до суду) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закону).

Згідно положень ч.2 ст.18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом п.81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (з наступними змінами), для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Згідно положень ч.9 ст.118 ЗК України, яка визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Доказів погодження та затвердження проекту землеустрою від 27.03.2013 року щодо земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства,процедуру приватизації якої розпочав спадкодавець ОСОБА_1 за життя, позивачами суду надано не було, а тому спосіб завершення процедури приватизації, зазначений ними в позовній заяві, зокрема, шляхом отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку у рівних частинах (по 1/2 частині) та здійснення державної реєстрації права приватної власності на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав, не відповідає порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, визначеному ст.118 ЗК України, який передбачає прийняття відповідним органом виконавчої влади рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, що в подальшому згідно п.81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а не одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку в рівних частках.

Тому суд, визначаючи за позивачами право на завершення процедури приватизації, одночасно приходить до висновку про безпідставність посилання ними на одержання свідоцтв про право власності на земельну ділянку та здійснення державної реєстрації права приватної власності на неї в межах вказаної процедури, оскільки проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку можливе лише за умови дотримання позивачами вимог ст.118 ЗК України, яка імперативно визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

При цьому суд також приймає до уваги, що видане фізичним особам свідоцтво про право власності на нерухоме майно було підставою для проведення державної реєстрації прав відповідно до ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, що діяла до 01.01.2016 року.

Однак з 01.01.2016 року, згідно Закону України Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2015 року №834-VІІІ, ст.27 вказаного Закону передбачає проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім іншого, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку, виданих до 1 січня 2013 року, що за встановлених судом обставин не може бути застосоване до правовідносин, пов'язаних із завершенням позивачами, як спадкоємцями, приватизації земельної ділянки за відсутності набуття спадкодавцем права власності на неї.

Крім того, суд не приймає до уваги, викладені у відзиві на позовну заяву твердження представника відповідача ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що позивачі не зверталися до ОСОБА_7 управління Держгеокадастру з будь-якими заявами чи клопотаннями, а тому відповідач жодним чином не порушував їх права та свободи, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що на дату отримання гр-ном ОСОБА_9 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.04.2005 року та в подальшому, на дату внесення змін до вказаного розпорядження 03.09.2012 року, повноваження щодо надання земельних ділянок громадянам в порядку безоплатної приватизації із земель державної власності були закріплені за відповідними районними державними адміністраціями за місцезнаходженням земельної ділянки, що узгоджувалось з п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату винесення зазначених розпоряджень.

Відповідно до Закону України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до п.7 зазначеного вище Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.1, п.п.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області , затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області.

З огляду на викладене, на час виникнення спірних правовідносин, пов"язаних із завершенням процедури приватизації земельної ділянки, суб"єктом, уповноваженим на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, є саме відповідач по справі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, встановлений ст.118 ЗК України, передбачає прийняття відповідних рішень органом виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, а ч.4 вказаної статті імперативно закріплено, що саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб, суд приходить до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є належним відповідачем по справі.

Крім того, зазначений представником відповідача ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у відзиві на позовну заяву вибірковий зміст рішень Європейського суду з прав людини ("Мелахер та інші проти Австрії від 19.12.1998 року, Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії від 23.10.1991 року) не може бути підставою для відмови у судовому захисті прав позивачів, як спадкоємців ОСОБА_9, оскільки позивачі не звертались до суду з позовом про визнання за ними права власності на земельну ділянку, що за умови не завершення спадкодавцем ОСОБА_9 процедури приватизації, передбаченої чинним законодавством України, могло б свідчити про не набуття позивачами, як спадкоємцями, права правомірного очікування , як складової поняття майно , на отримання земельної ділянки у власність. Разом з тим, позивачі звернулись до суду з позовом про визнання за ними права на завершення процедури приватизації, яке за життя належало спадкодавцю ОСОБА_9, а тому зазначене право підлягає судовому захисту.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 при пред"явлені позову до суду був сплачений кожною з них судовий збір в сумі по 704 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними письмовими доказами (а.с.1, 77).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, та було безпосередньо підтверджено представником позивача ОСОБА_1 в підготовчому та судовому засіданнях по розгляду справи по суті, позивачі не бажають стягувати з відповідачів судові витрати у виді сплаченого ними судового збору в загальному розмірі 1409, 60 грн..

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації земельної ділянки - задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 03 травня 2015 року ОСОБА_9 право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039, що розташована на території ОСОБА_6 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, в рівних частках.

В задоволенні позову в частині виз нання за позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 права на одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525881200:02:000:5039, у рівних частках та здійснення державної реєстрації права приватної власності на неї у Державному реєстрі речових прав в межах завершення процедури приватизації земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у виді сплаченого кожною з них судового збору по 704 грн. 80 коп., відшкодуванню не підлягають за клопотанням позивачів.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28625, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, поштовий індекс 28625, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_6 сільська рада Устинівського району Кіровоградської області місцезнаходження: вул.Поштова, буд.№11 с.Березівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28625, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364555.

Відповідач: ОСОБА_3 районна державна адміністрація Кіровоградської області, місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№2 смт.Устинівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04055311.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, місцезнаходження: вул.Академіка Корольова, буд.№26 м.Кропивницький, поштовий індекс 25030, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39767636.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 смт.Устинівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне судове рішення складено 25 червня 2018 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова