Постанова від 26.06.2018 по справі 161/10523/17

Справа № 161/10523/17 Провадження № 22-з/773/32/18 Головуючий у 1 інстанції: Категорія: 2 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В А ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В.А., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Вергун Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в місті Луцьку заяву адвоката ОСОБА_1, поданої в інтересах позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про частку в спільному майні подружжя, свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв, визнання права власності на спадкове майно. Просили визнати недійсними свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя №4-241, видане 06.04.2017 р. ОСОБА_4 державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Другої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н.В., та зареєстроване в державному реєстрі 06.04.2017 р. на 1/2 частки у праві власності на незавершений будівництвом критий торговий центр із стоянкою автомобілів з готовністю 24% за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 497497207101), та свідоцтво про право власності на спадщину за законом №4-243, видане 06.04.2017 ОСОБА_4 державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Другої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н.В., та зареєстроване в державному реєстрі від 06.04.2017 на 1/6 частки у праві власності на незавершений будівництвом критий торговий центр із стоянкою автомобілів з готовністю 24% за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як співзабудовниками, за кожним право власності на 1/3 частки незавершеного будівництвом критого торгового центру із стоянкою автомобілів з готовністю 24% за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задоволено. Скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2018 року та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частини торгового центру із стоянкою автомобілів з готовністю 24% за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частини торгового центру із стоянкою автомобілів з готовністю 24% за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

До Апеляційного суду Волинської області 12 червня 2018 року надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що постановою апеляційного суду позов задоволено частково, проте не вирішено питання про судові витрати. Просить ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким вирішити питання про судові витрати.

Дана цивільна справа витребувана з Луцького міськрайонного суду і 22 червня 2018 року надійшла до Апеляційного суду Волинської області.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає до задоволення і слід ухвалити додаткову постанову.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Пунктом 15.9. ЦПК України Перехідних положень встановлено, що якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу із суду нижчої інстанції протягом п'яти днів з дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів з дня надходження справи до суду, який має її розглядати.

Судом встановлено, що при ухвалені судового рішення в апеляційній інстанції судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 10, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог п.п. б, в п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Подана позивачами до суду позовна заява містить кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання позовної заяви позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожним зокрема, сплачено судовий збір в розмірі 6562,14 грн (а.с.1, 2 т.1), що підтверджується оригіналами квитанцій.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2018 року в даній справі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про частку в спільному майні подружжя, свідоцтва про право на спадщину відмовлено. Сплачений судовий збір за ці позовні вимоги немайнового характеру в розмірі по 640 грн. покладається на позивачів.

Позовні вимоги позивачів про визнання права власності на спадкове майно задоволені частково. Визнано за кожним з позивачів право власності на 1/6 частину торгового центру із стоянкою автомобілів з готовністю 24% за адресою АДРЕСА_1, а не на 1/3 частки, як просили позивачі.

З огляду на розмір задоволених вимог позовної заяви, з врахуванням вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідача ОСОБА_4 слід стягнути в користь кожного з позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі по 2641, 07 грн. (визнання права власності на 1/6 частки спадкового майна) .

Відповідачем ОСОБА_4 при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачено 10 038 грн судового збору (а.с.161 т.1).

Відповідно до ст. 382 ЦПК України слід розподілити судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги задоволено повністю, з позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає до стягнення на користь особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 10038 грн - по 5019грн. з кожного.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача в користь кожного позивача понесених ними витрат по сплаті судового збору -по 2641,07 грн, у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та із позивачів в користь відповідача понесених судових витрат у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - за подання апеляційної скарги, в розмірі по 5019 грн.

Керуючись ст.ст.270, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 2641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн 07 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 2641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн 07 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 5019 грн судових витрат за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 5019 грн судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді