Рішення

від 26.06.2018 по справі 904/1278/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1278/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237)

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА, будинок 21; ідентифікаційний код 05393116)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ЗАКАРПАТСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ВУЛИЦЯ СОБРАНЕЦЬКА, будинок 20; ідентифікаційний код 39515893)

про стягнення 22594,70грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність №б/н від 09.01.2018

від позивача ОСОБА_2 довіреність №б/н від 26.10.2017

від відповідача ОСОБА_3 довіреність №24-5-01 від 29.12.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути провізну плату та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у розмірі 22594,70грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані затримкою вантажу у зв'язку із митним оглядом на державному кордоні, внаслідок чого відповідачу нараховано позивачем до сплати додаткові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2018 справу №904/1278/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 02.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 26.04.2018.

Судове засідання, яке призначено на 26.04.2018 не відбулося, у зв'язку з лікарняним судді Петренка І.В.

Ухвалою від 10.05.2018 розгляд справи по суті призначено на 24.05.2018.

11.05.2018 від відповідача отримано відзив в якому не визнає позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Законодавством визначено вичерпний перелік підстав для проведення огляду або переогляду товару та транспортних засобів комерційного призначення під час здійснення митного контролю та визначено за чий рахунок в кожному випадку здійснюється огляд (переогляд), а також передбачено, що здійснення огляду або переогляду можливе лише на підставі відповідного рішення керівника органів доходів та зборів.

Відповідач вказує, що в актах загальної форми не зазначено керівник якого компетентного органу прийняв рішення про проведення огляду вантажу та затримку вагонів, а також не зазначено номер та дату такого рішення та не вказано підстави для затримки вагонів та проведення огляду товарів , через що неможливо встановити за чий рахунок повинен здійснюватися огляд.

Ухвалою від 24.05.2018 господарський суд розгляд справи відклав до 14.06.2018. До участі у розгляді справи залучив в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ЗАКАРПАТСЬКУ МИТНИЦЮ ДФС (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ВУЛИЦЯ СОБРАНЕЦЬКА, будинок 20; ідентифікаційний код 39515893).

Ухвалою від 14.06.2018 оголошено перерву до 19.06.2018. Ухвалою від 19.06.2018 оголошено перерву до 26.06.2018.

Фактично після початку розгляду справи по суті, а саме 20.06.2018 позивач подав суду клопотання про долучення доказів по справі. Господарський суд заслухав позиції представників сторін та взяв до уваги положення статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а саме обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, з метою ухвалення законного рішення господарський суд визнав за можливе взяти до уваги надані позивачем докази.

Крім того, 20.06.2018 від позивача отримано відповідь на відзив, який господарський суд також визнав за можливе прийняти до розгляду.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

У вересні 2017 року зі станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці відповідач на станцію призначення Захонь (Угорщина) здійснив відправлення вагонів №61738431, №61738571, №61738134, №62606421 згідно накладних №47043823, 47045463, 47045398, 47045372 згідно накладних №47043823, №47045463, №47045398, №47045372.

По прибуттю вантажу на ст. Батьово Львівської залізниці, спірні вагони було затримано для прикордонно-митного догляду з підняттям даху. Вагони було затримано з 27.09.2017 о 23 год. 50 хв. та 29.09.2017 о 15 год. 30 хв. випущено та відправлено на станцію Чоп для догляду в зоні митного контролю МЧ Львів. Після догляду по станції Чоп, 01.10.2017 о 11 год. 20 хв. вагони відправлені за призначенням. За даними обставинами було складено акти загальної форми №229 від 29.09.2017, №7088 від 27.09.2017, №54 від 01.10.2017, №4744 від 01.10.2017, №4729 від 30.09.2017, №4742 від 01.10.2017, №4732 від 30.09.2017, №4741 від 01.10.2017, №4731 від 30.09.2017, №4730 від 30.09.2017, №4740 від 01.10.2017.

Враховуючи наведене, за період затримки спірних вагонів з 27.09.2017 - 23 год. 50 хв. до 29.09.2017 - 15 год. 30 хв. були нараховані додаткові збори згідно актів загальної форми №229 від 29.09.2017, №7088 від 27.09.2017 станції Батьово Львівської залізниці. За період затримки спірних вагонів з 30.09.2017 - 13 год. 40 хв. до 01.10.2017 - 11 год. 20 хв. були нараховані додаткові збори згідно актів загальної форми №54 від 01.10.2017, №4744 від 01.10.2017, №4729 від 30.09.2017, №4742 від 01.10.2017, №4732 від 30.09.2017, №4741 від 01.10.2017, №4731 від 30.09.2017, №4730 від 30.09.2017, №4740 від 01.10.2017 по станції Чоп Львівської залізниці.

Після проведення митного догляду з підняттям даху вагони відправлено за призначенням.

До додаткових зборів згідно розрахунку Позивача увійшли: плата за користування вагонами, затриманих на станції Батьово - 581,00грн, на станції Чоп - 122,40грн; збір за зберігання вантажу по станції Батьово - 1731,10грн.; збір за маневрову роботу по станції Батьово - 1347,10грн, по станції Чоп - 1347,10грн; повідомлення власника вантажу по телефону - 244,00грн; та провізна плата від станції Батьово Львівської залізниці до станції Чоп Львівської залізниці у загальній сумі 17222,00грн. Всього нараховано 22594,70грн.

Вказане стало підставою для звернення із даним позовом.

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт» , Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Відповідно до частини 1 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 300 Господарського кодексу України).

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 5 Статуту).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення (стаття 6 Статуту).

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (стаття 22 Статуту).

Згідно зі статтею 63 Статуту Мінтранс разом із заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, відправниками та одержувачами у виняткових випадках, коли через особливі обставини перевезення окремих вантажів не може бути здійснено з дотриманням Правил, можуть встановлювати порядок перевезення таких вантажів на особливих умовах.

Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів.

Господарський суд констатує, що між сторонами не укладено жодних договорів на перевезення вантажу на особливих умовах.

Частиною 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно частин 1, 2 статті 325 Митного кодексу України за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови.

Частиною п'ятою статті 338 названого кодексу встановлено, що, зокрема, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати , що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Господарський суд констатує, що матеріали справи не містять жодних рішень щодо проведення огляду (переогляду). Отже, первинні документи для складення актів загальної форми та розрахунку провізної плати та додаткових зборів відсутні.

Єдиними документами на підставі яких позивач обґрунтовує свою правову позицію є переписка з Державною прикордонною службою України Західним управлінням. Однак, вказані листи господарський суд належними доказами не визнає з огляду на наступне.

Поза встановленими Господарським процесуальним кодексом України строків позивач надає суду запит, без будь-яких обгрунтувань щодо порушення процесуальних строків на їх подання, і не надає жодних доказів направлення та отримання Державною прикордонною службою України вказаного запиту. Також позивач надає відповідь Державної прикордонної служби України в якій без будь-якої ідентифікації вагонів та без зазначення підстав проведення та прийнятих рішень з посиланням на норми чинного законодавства описується процедура, а не данний спірний випадок за переліком спірних вагонів, з зазначенням підстав та конкретних рішень. Жодних рішень по огляду спірних вагонів суду не надано.

Господарський суд приймаючи рішення взяв до уваги, що відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи що суду не надано жодних рішень для проведення огляду спірних вагонів підстави для покладення відповідальності на відповідача, станом на час прийняття рішення, відсутні.

За змістом пункту 2 статті 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні та перевантажувальні роботи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів, або уповноважених ними осіб.

За приписами частин 1, 2, 4 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У свою чергу, майнова відповідальність перевізників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, може наступати за обставин, які засвідчуються актами (частина 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт", стаття 129 Статуту залізниць України).

Відповідно до положень статті 119 Статуту, пунктів 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі за текстом Правила та/або Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

При цьому за змістом пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 31.5 Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1) встановлено, що в разі виникнення затримки вантажу, що охороняється, на станціях з причин, не залежних від залізниці з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з таблицею 4.

Оскільки за спірними документами слідували труби безшовні з чорних металів групи позиції за ЄТСНВ 323024, вантаж є номенклатурним та повинен охоронятися.

Господарський суд дійшов висновку, що затримка вагонів унаслідок митного оформлення вантажу до підстав звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, зберігання вантажу, охорони вантажу та маневрову роботу законодавством не віднесена , такі дії є митними формальностями, на які розповсюджується обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю.

Господарський суд взяв до уваги, що розвантажувальні, навантажувальні та перевантажувальні роботи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів, або уповноважених ним осіб (пункт 2 статті 218 Митного кодексу України); плата за користування вагонами та контейнерами, її підстави передбачені статтею 119 Статуту, пунктами 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113; оплата збору за зберігання вантажу - пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644.

Однак, враховуючи, що рішення для проведення прикородонного та митного огляду відсутні підстави для покладання відповідальності відповідача також відсутні.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА, будинок 21; ідентифікаційний код 05393116) за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ЗАКАРПАТСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ВУЛИЦЯ СОБРАНЕЦЬКА, будинок 20; ідентифікаційний код 39515893) про стягнення 22594,70грн. відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27.06.2018

Суддя ОСОБА_4