Постанова

від 14.12.2018 по справі 904/1278/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2018 м.Дніпро Справа № 904/1278/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі №904/1278/18 (суддя Петренко І.В., повний текст рішення складений 27.06.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Дніпро,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпро,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, м.Ужгород, Закарпатська область

про стягнення 22 594 грн. 70 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" надалі – ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод") на свою користь 22 594 грн. 70 коп. провізної плати та додаткових зборів за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху.

Позовні вимоги обґрунтовані затримкою вантажу у зв'язку із митним оглядом на державному кордоні, внаслідок чого відповідачу нараховано позивачем до сплати додаткові витрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі №904/1278/18 (суддя Петренко І.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що:

-          складені станціями Батьово та Чоп Львівської залізниці акти загальної форми є основними документами, що підтверджують нарахування додаткових витрат для здійснення прикордонно-митного догляду спірних вагонів; позивачем належними доказами доведено наявність підстав для задоволення позову;

-          дії щодо здійснення митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України, яка включена до глави 32 Митного кодексу України, що не було враховано судом.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що статтею 338 Митного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для проведення огляду або переогляду товару та транспортних засобів комерційного призначення під час здійснення митного контролю та визначено за чий рахунок в кожному випадку здійснюється огляд (переогляд), а також передбачено, що здійснення огляду або переогляду можливе лише на підставі відповідного рішення керівника органів доходів та зборів; враховуючи, що позивач не надав суду рішення керівника органу доходів та зборів про огляд вантажу, то у позивача відсутні підстави для затримки вагонів, а отже і відсутні підстави для нарахування провізної плати та додаткових зборів; простій вагону відбувся не з вини вантажовласника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2017 року зі станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці ПАТ “Інтерпайп НТЗ” на станцію призначення Захонь (Угорщина) здійснило відправлення вагонів №№61738431, 61738571, 61738134, 62606421 згідно накладних №№47043823, 47045463, 47045398, 47075372.

По прибуттю вантажу на ст. Батьово Львівської залізниці спірні вагони було затримано для прикордонно-митного догляду з підняттям даху з 27.09.2017 о 23 год. 50 хв. та 29.09.2017 о 15 год. 30 хв. випущено та відправлено на станцію Чоп для догляду в зоні митного контролю МЧ Львів. Після догляду по станції Чоп 01.10.2017 об 11 год. 20 хв. вагони були відправлені за призначенням. За даними обставинами було складено акти загальної форми №229 від 29.09.2017, №7088 від 2709.2017, №54 від 01.10.2017, №4744 від 01.10.2017, №4729 від 30.09.2017, №4742 від 01.10.2017, №4732 від 30.09.2017, №4741 від 01.10.2017, №4731 від 30.09.2017, №4730 від 30.09.2017, №4740 від 01.10.2017.

За період затримки спірних вагонів з 27.09.2017 – 23 год. 50 хв. до 29.09.2017 – 15 год. 30 хв. були нараховані додаткові збори, згідно актів загальної форми №229 від 29.09.2017, №7088 від 27.09.2017 станції Батьово Львівської залізниці. За період затримки спірних вагонів з 30.09.2017 – 13 год. 40 хв. до 01.10.2017 – 11 год. 20 хв. були нараховані додаткові збори, згідно актів загальної форми №54 від 01.10.2017, №4744 від 01.10.2017, №4729 від 30.09.2017, №4742 від 01.10.2017, №4732 від 30.09.2017, №4741 від 01.10.2017, №4731 від 30.09.2017, №4730 від 30.09.2017, №4740 від 01.10.2017 по станції Чоп Львівської залізниці. Після проведення митного догляду з підняттям даху вагони було відправлено за призначенням.

До додаткових зборів згідно розрахунку позивача увійшли:

- плата за користування вагонами, затриманих на станції Батьово – 581 грн., на станції Чоп – 122 грн. 40 коп.;

- збір за зберігання вантажу по станції Батьово – 1 731 грн. 10 коп.;

- збір за маневрову роботу по станції Батьово – 1 347 грн. 10 коп.;

- збір за маневрову роботу по станції Чоп – 1 347 грн. 10 коп.,

- довідка про перевезення телефоном – 244 грн.;

- провізна плата від станції Батьово Львівської залізниці до станції Чоп Львівської залізниці – 17 222 грн.

Всього нараховано додаткових зборів на суму 22 594 грн. 70 коп.

Зазначені обставини слугували приводом для звернення позивача із вимогами до відповідача про стягнення цих грошових коштів в судовому порядку.

Заперечуючи на задоволенні позовних вимог позивача, відповідач вказує на те, що у позивача відсутні підстави для стягнення з нього коштів, зазначених у позовній заяві, оскільки, по-перше, в порушення вимог Митного кодексу України відсутнє рішення керівника компетентного державного органу щодо затримки та проведення огляду вантажу, який переміщувався в спірних вагонах, та по-друге, в складених залізницею актах загальної форми не вказані підстави для затримки вагонів та проведення огляду товарів, через що неможливо встановити, за чий рахунок повинен здійснюватися огляд. Все це свідчить про неправомірність дій працівників залізниці щодо затримки вагонів та, як наслідок, неправомірність нарахування провізної плати та додаткових зборів.

Причиною спору є питання наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додаткових зборів, що виникли в ході перевезення вантажів у міжнародному сполученні у зв'язку з виконанням залізницею додаткових робіт з перевезення вантажів під час проведення митного догляду з підняттям даху вагонів, власником вантажу у яких був позивач.

Відповідно до ст.306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно с. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Відповідно до п. п. 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерам, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Згідно п. 31.5. Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1) встановлено, що в разі виникнення затримки вантажу, що охороняється, на станціях з причин, не залежних від залізниці з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з таблицею 4.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Крім того, ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

Частинами 1, 2 ст. 325 Митного кодексу України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Частиною 5 ст. 338 Митного кодексу України встановлено, що, зокрема, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

З аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що статті 325, 338 Митного кодексу України включені у глави 47 "Організація митного контролю" та 48 "Зони митного контролю" відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як стаття 218 Митного кодексу України включена у главу 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті та підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Оскільки дії щодо здійснення митного огляду є митними формальностями, колегія суддів вважає, що на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги ст. 218 Митного кодексу України.

Згідно ч.2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 218, 325, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць, пунктів 2, 3, 8, 10-13, 15. 16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №11 від 25.02.1999, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватись вантажовласниками (вантажовідправниками) або уповноваженими ними особами незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №904/7181/17 та від 03.04.2018 у справі №911/4080/16).

Як зазначено у накладних, відправником вантажу є ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", тобто відповідач у даній справі, що спростовує відповідні доводи відповідача щодо особи, на яку покладається обов'язок сплати операції, які проводять залізниці, та які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Затримка вагонів відбулась у зв'язку з проведенням прикордонно-митного догляду з підняттям даху, для чого вагони перенаправлялись з одного пункту митного огляду до іншого зважаючи на те, що механізми підняття даху на станції Батьово відсутні, що й спричинило необхідність виконання залізницею додаткових робіт, зокрема: перевезення вантажу зі станції Батьово до станції Чоп та у зворотному напрямку, маневрових робіт на цих станціях та, відповідно, збільшення часу користування вагонами та зберігання вантажу, додаткових витрат на користування телефоном для складення довідки про перевезення тощо.

Щодо доводів відповідача відносно того, що позивач не надав суду рішення керівника органу доходів та зборів про огляд вантажу, тому у позивача відсутні підстави для затримки вагонів, а отже і відсутні підстави для нарахування провізної плати та додаткових зборів, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції.

Як вбачається зі змісту вказаних актів загальної форми, вони дійсно не містять відомостей відносно рішення про проведення прикордонно-митного огляду товару та орган чи особу, яка прийняла таке рішення, на виконання якого залізниця вчинила операції з вагонами, які й спричинили їх затримку на шляху прямування до станції призначення у міжнародному сполученні.

Між тим, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності таких дій позивача, оскільки матеріали справи свідчать, що дії залізниці не були самоправними, оскільки вчинялись на вимогу органів митного та прикордонного контролю, що підтверджено в матеріалах справи відповідними доказами: зверненням начальника станції Батьово від 28.09.2017 щодо дій з вагонами через відсутність на станції Батьово механічних засобів для підняття даху з метою проведення митного догляду вантажів, які прямують через державний кордон (а.с. 21), листом за вих.№ДС-11/113 від 29.08.2017 (а.с.22).

Таким чином, на виконання вимог органів державної прикордонної служби вищевказані вагони були доставлені на залізничну станцію Чоп, де й було здійснено прикордонний та митний догляд вагонів та вантажів, що перевозились в них.

На думку колегії суддів, у даній справі не потребує надання оцінки діям посадових осіб органів доходів і зборів та службовим особам прикордонної служби при вчиненні ними митних процедур, дотримання ними митного кодексу та інших нормативних актів, оскільки це не є предметом спору.

Окрім того, шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом (стаття 30 Митного кодексу України).

Відтак, апеляційний господарський суд вважає, що позов є обґрунтованим та суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ПАТ "Інтерпайп НТЗ".

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі №904/1278/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 22 594 грн. 70 коп. провізної плати та додаткових зборів за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху, 1762 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області та 2 643 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі №904/1278/18.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд