Рішення

від 13.06.2018 по справі 905/530/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2018 Справа № 905/530/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ОСОБА_1 (ЄДРПОУ 34047020, адреса: 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Щорса, б.36 - Б; 01014, м.Київ, б - р Дружби Народів, буд.38),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОФИС (ЄДРПОУ 33331057, адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе (Володарське шосе), буд.3),

про: стягнення 1 390 987,42 грн., -

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ОСОБА_1, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою вих. №02.03 - 2104 від 16.03.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОФИС заборгованості за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008 в розмірі 1 390 987,42 грн. (один мільйон триста дев"яносто тисяч дев"ятсот вісімдесят сім гривень 42 коп.), що складається з заборгованості за простроченими процентами - 1 338 630,30 грн. (один мільйон триста тридцять вісім тисяч шістсот тридцять гривень 30 коп.), пені за несвоєчасне повернення процентів - 45 778,41 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 41 коп.), 3% річних від суми прострочених процентів - 6 578,70 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 70 коп.).

На підтвердження позовних вимог надано суду: кредитний договір № 11319162000 від 21.03.2008, розрахунок заборгованості за кредитним договором №11319162000 від 21 березня 2008 року станом на 13.03.2018 року, копія договору купівлі - продажу прав вимоги, про зміну кредитора у зобов'язанні, зареєстрованого в реєстрі за № 2949, 2950, акт приймання-передачі прав вимоги, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/527/18; підготовче засідання призначено на 18.04.2018; визначено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують доводи відповідача до 12.04.2018. Копію відзиву на позовну заяву і всі додані до нього докази направити позивачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; визначено позивачу строк для подання суду відповіді на відзив до 18.04.2018. Копію відповіді на відзив і всі додані до нього докази направити відповідачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.

Ухвалою суду від 18.04.2018 підготовче засідання відкладено на 21.05.2018; запропоновано позивачу надати суду детальний розрахунок пред'явлених до стягнення сум з відповідними поясненнями; визначено відповідачу: виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 26.03.2018; зобов'язано сторін забезпечити отримання канцелярією суду відповіді на відзив та заперечень з доказами їх направлення відповідачу (позивачем), відзиву на позовну заяву з доказами його направлення позивачу (відповідачем) не пізніше, ніж за п'ять днів до дати судового засідання; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.

Ухвалою суду від 21.05.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/530/18; призначено розгляд справи по суті на 13.06.2018; явка сторін визнана не обов'язковою.

22.05.2018 позивач через канцелярію господарського суду Донецької області отримано пояснення № 02.3. - 2458 від 16.05.2018, згідно з якими останній зазначає, що при занесені даних відносно відповідача до бази даних АБС Б процентну ставку на строковій заборгованості - зазначили 15%, по простроченій заборгованості - зазначили 30 %.

До означеного пояснення надано документи зазначені у переліку.

В судовому засіданні, що відбулось 13.06.2018 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву по суті спору не надав, не скористався правом на участь у розгляді справи та бути присутнім в судовому засіданні, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Враховуючи, що явка сторін обов'язковою визнана не була, наявних матеріалів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази та пояснення, суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008 між Акціонерним комерційним іноваційним банком Укрсиббанк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тофис як позичальником укладено кредитний договір № 11319162000.

За умовами цього договору банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 2414000 (два мільйони чотириста чотирнадцять тисяч) гривень в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2.1 означеного договору передбачено, що надання кредиту здійснюється у наступний термін 21 березня 2008 року.

У пункті 1.2.2 договору сторонами обумовлено, що позичальник у будь - якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але не пізніше 20 березня 2015р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь - якого з п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №3739611319162 в АКІБ УкрСиббанк .

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

За приписами п.1.3 договору плата за кредит (під терміном плата за кредит в цьому договорі розуміються як проценти, так і комісії): за користування кредитними коштами з 21 березня 2008 року по 18 червня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 15% (п'ятнадцять відсотків) річних; за користування кредитними коштами після 18 червня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 17% (сімнадцять відсотків) річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк з 21 березня 2008 року по 18 червня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 30% (тридцять відсотків) річних; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк після 18 червня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 34% (тридцять чотири відсотки річних). Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів Національного банку України. Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої з обставин, передбачених пунктом а та/або б п.9.2 договору. Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно - правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп.1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2 та/або пп.1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, з наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.6. договору сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором: 1) прострочені комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник порушив терміни їх оплати згідно умов договору), якщо буде мати місце прострочення; 2) строкові комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник не порушив терміни їх оплати згідно умов договору); 3) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові проценти; 5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 6) строкова сума основного боргу; 7) штрафні санкції за договором.

У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Згідно з п.5.5 договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 20% (двадцять процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь - якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

За умовами п.9.5 договору строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

У додатку № 1 до кредитного договору № 11319162000 від 21.03.2008 сторонами погоджено Графік погашення кредиту, яким встановлено розмір максимально допустимої щомісячної заборгованості за сумою неповерненого кредиту з кінцевим строком сплати до 20.03.2015.

Вказаний договір з додатком підписано сторонами договору без зауважень.

За своєю правовою природою договір № 11319162000 від 21.03.2008 є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України , якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 та ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не подано суду документального підтвердження виконання ним зобов язань у порядку і строки, обумовлені у кредитному договорі № 11319162000 від 21.03.2008.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк в якості продавця та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (позивачем) в якості покупця був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі за №2949, 2950.

Згідно з п.2.1а вищевказаного договору, з урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх, та сплатити ціну купівлі.

У відповідності до розділу 1 договору відступлення, під правами вимоги за кредитами розуміються всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальника стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за цим договором). Кредитний договір означає договір про надання кредиту між позичальником та продавцем в якості кредитодавця, що зазначений в Додатку І до цього договору (зі змінами станом на дату закриття відповідно до п.2.2в), разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (за наявності), до переліку яких, зокрема, входять кредитний договір №11319162000 від 21.03.2008.

За умовами п.2.3а, права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця та, з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених в цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання - передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

За змістом п.1.1 зазначеного договору, документом, який підтверджує фактичну передачу прав вимоги за кредитами від Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк та позивачем є акт приймання - передачі прав вимоги.

Отже, виходячи зі змісту вищевказаних положень договору, сторони обумовили перехід прав вимоги за кредитними договорами складанням акту приймання - передачі прав вимоги за кредитами.

Матеріали справи свідчать, що 19.12.2011 між продавцем як кредитодавцем та покупцем (позивачем у цій справі) складений акт приймання - передачі прав вимоги, за яким продавець передав (відступив) права вимоги за кредитами покупцю (зазначені в додатку І до договору та деталізовані в додатку І до цього акту), та покупець цим прийняв права вимоги за кредитами (п.3 акту приймання - передачі).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України ).

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в силу наведених норм закону, з підписанням акту приймання - передачі прав вимоги від 19.12.2011, позивач здобув право вимоги виконання зобов язань відповідачем за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, станом на 13.03.2018, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 390 987,42 грн., що складається з суми заборгованості за простроченими процентами за період з 14.03.2015 по 13.03.2018 у загальному розмірі 1 338 630,30 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів - 45 778,41 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 6 578,70 грн. На переконання позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та не в повному обсязі призвело до накопичення заборгованості та порушення відповідачем ст.ст. 525, 526, 530, 629 та 1054 ЦК України .

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором в порядку і строки обумовлені таким договором, доводів позивача належними доказами не спростовано, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату заборгованості не здійснено до теперішнього часу, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами у розмірі 1 338 630,30 грн., підлягають задоволенню.

Також, з огляду на наведене та виходячи з положень ст.ст. 610 , 611 , 612 ЦК України , ч. 2 ст. 193 ГК України , відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених ст. 625 ЦК України , у вигляді трьох процентів річних від суми прострочених процентів у розмірі 6578,70 грн.

Щодо пред'явленої позивачем до стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 45 778,41 грн. за період з 03.04.2017 по 02.03.2018, суд зазначає наступне.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 Цивільного кодексу України, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Одночасно, статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10 - денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст.58 Конституції України приписи ст.2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом» , прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» , згідно з додатком, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , та вважає неправомірним нарахування та пред'явлення до стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 45778,41 грн. за період з 03.04.2017 по 02.03.2018 та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, оскільки позов підлягає задоволенню частково, тому судові витрати за розгляд цієї справи покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» про стягнення 1 390 987,42 грн. (один мільйон триста дев'яносто тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 42 коп.), задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» (код ЄДРПОУ 33331057, адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе (Володарське шосе), буд.3) на Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 34047020, адреса: 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Щорса, б.36 - Б) заборгованість за простроченими процентам у розмірі 1 338 630, 30 грн. (один мільйон триста тридцять вісім тисяч шістсот тридцять гривень 30 коп.), суму 3 % річних від суми прострочення процентів у розмірі 6 578,70 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 70 коп.) та судовий збір у розмірі 20 178,13 грн. (двадцять тисяч сто сімдесят вісім тисяч гривень 13 коп).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 25.06.2018.

Суддя Н.В. Величко