Рішення

від 27.06.2018 по справі 910/5339/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2018Справа № 910/5339/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система"

до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 509,53 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система" звернулось до суду з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 509,53 грн., посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

24.05.2018 р. до канцелярії суду від МТСБУ надійшла витребувана інформація.

25.05.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.05.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.06.2018 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

10.03.2016 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" та товариством з обмеженою відповідальністю Профайн Україна укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000070, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України Про страхування , договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

19.02.2017 р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, Mitsubishi, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Оболонського районного суду м. Києва № 756/3065/17 від 03.04.2017 р. ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, яке передбачене ст. 124 КУпАП.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку № 149/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенні вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 23.02.2017 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (0,53) становить 78 438,90 грн.

Як вбачається із рахунку-фактури № 00000247 від 23.02.2017 р. вартість ремонту автомобіля становлять 61 731,31 грн.

Із наказу страховика № 58 від 17.03.2017 р. видно, що наказано бухгалтерії здійснити виплату суми страхового відшкодування ОСОБА_2 відповідно до акту № 05-17/040 від 13.03.2017 р. про страховий випадок із засобом наземного транспорту в розмірі 61 731,31 грн.

На виконання вимог договору страховик виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 61 731,31 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 583 від 05.05.2017 р. на суму 10 000,00 грн, № 606 від 12.05.2017 р. на суму 10 000,00 грн, № 615 від 16.05.2017 р. на 10 000,00 грн., № 653 від 18.05.2017 р. на суму 10 000,00 грн, № 717 від 06.06.2017 р. на суму 10 000,00 грн., № 731 від 07.06.2017 р. на суму 11 731,31 грн.

Згідно статті 20 Закону України Про страхування , страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_4 застраховано у товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АК677050, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві претензію № 01/219 від 25.10.2017 р., відповідно до якої просив сплатити 61 731,31 грн., отримана останнім 31.10.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04070 29851703.

У листі товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" вих. № 12/433 від 13.02.2018 р. відповіло, що оскільки виплату здійснено згідно рахунку № 00000247 від 23.02.2017 р., а із висновку видно, що коефіцієнт фізичного зносу становить 53%, тому 45 221,78 грн. буде перераховано до 31.01.2018 р.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а саме 15 509,53 грн.,

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відзиві вх. № б/н від 23 травня 2018 року відповідач зазначає, що позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 0,53, а тому сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 46 221,78 грн., яка була сплачена відповідачем на користь позивача.

Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, значення Е З приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Оскільки, рік випуску транспортного засобу Skoda, д.н. НОМЕР_5 є 2009 року, тобто строк експлуатації становить 8,299 років на день ДТП, тому твердження відповідача є обґрунтованими та приймаються судом до уваги.

Відповідач зазначає, що сплатив суму страхового відшкодування, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з врахування франшизи в розмірі 1 000,00 грн. до порушення провадження у справі, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд не приймає вищезазначені доводи оскільки, відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розрахунок зносу транспортного засобу здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку № 149/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенні вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 23.02.2017 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (0,53) становить 78 438,90 грн. та оцінка здійснена суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_4 з дотриманням вимог Методики.

Враховуючи зазначене, а також те, що до страховика переходить право вимоги в межах фактичних витрат, які пов'язані з відновленням транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу та франшизи, то, судом встановлено, що позивач набув право зворотньої вимоги до відповідача у сумі 61 731,31 грн., яка визначена, виходячи з вартості ремонтних робіт з урахуванням зносу (60 731,31 грн.), за мінусом суми франшизи за договором обов'язкового страхування (1 000,00 грн.).

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , розмір страхового відшкодування складає: 61 731,31 грн. (відповідно до висновку № 149/17 від 23.02.2018 р.) - 1 000,00 грн. (франшиза) - 45 221,78 грн. (сплачена сума відповідачем) = 15 509,53 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Skoda, д.н. НОМЕР_5, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 8800,00 грн.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 8800,00 грн. позивачем долучено до матеріалів справи копію договору № 1 про надання правової допомоги від 01.11.2017 р. та додаток № 4 до договору від 27.02.2018 р., укладений між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" та ОСОБА_5, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства зобов'язується в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для викання його доручень, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.

А також банківську виписку за 13.04.2018 р., як доказ оплати за послуги адвоката.

Оскільки з наданих документів, не можливо встановити хто конкретно надавав послуги (адвокат, помічник адвоката чи не юридичний персонал), а також відсутній погодинний опис проведених робіт та детальний опис наданих послух, тому вимога позивача щодо стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 8 800,00 грн. є недоведеною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч. 1-4 ст. 126, ст. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, код ЄДРПОУ 31725819) страхове відшкодування в розмірі 15 509 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн.53 коп., судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий