Ухвала

від 19.06.2018 по справі 127/19731/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/19731/13-ц

Провадження № 4-с/127/60/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Гуменюка К.П.,

секретаря судового засідання Лисої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця скаргу Публічного акціонерного товариства ОТП Банк на дії заступника начальника Староміського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1, заінтересовані особи: Староміський відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 28 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ ОТП Банк звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою на дії заступника начальника Староміського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1 про визнання дій щодо повернення виконавчого документа неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 лютого 2018 року, заінтересовані особи Староміський відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2014 року по цивільній справі № 127/19731/13-ц з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ ОТП Банк солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 2560011,07 грн. 29 січня 2015 року стягувачем отримані виконавчі листи по зазначеній цивільній справі, та 23 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52025014 про примусове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та судових витрат. 12 березня 2018 року на адресу стягувача надійшов конверт від Староміського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області з супровідним листом та постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 лютого 2018 року, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження (за відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення). Представник заявника з посиланням на положення ст. 18, 48 Закону України Про виконавче провадження , вважає, що державним виконавцем не були вчинені всі дії та заходи щодо розшуку майна боржника. За наведеного просить визнати дії заступника начальника Староміського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1 з повернення виконавчого листа неправомірними, визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 лютого 2018 року.

19 червня 2018 року представник заявника ПАТ ОТП Банк подав до суду клопотання, в якому просив розгляд скарги провести без участі представника банку та підтримав вимоги викладені у скарзі (а. с. 00).

Особа, дії якої оскаржують ся, а саме заступник начальника Староміського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1 та заінтересовані особи: представник Староміського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищенаведені положення цивільно-процесуального законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності вищезазначених осіб.

Дослідивши матеріали цивільної справи №127/19731/13-ц, документи додані до скарги, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2014 року по цивільній справі №127/19731/13 задоволено позов ПАТ ОТП Банк , стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором № ML-B02/068/2008 від 21.07.2008 року в розмірі 2 560 011,07 грн. та судовий збір в розмірі 3 441,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 06 січня 2015 року.

На підставі зазначеного рішення суду 29 січня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист №127/19731/13, в якому стягувачем зазначено ПАТ ОТП Банк , а боржником - ОСОБА_2 (а. с. 00).

Постановою заступника начальника Староміського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1 23 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 52025014 з примусового виконання виконавчого листа №127/19731/13 про стягнення заборгованості за кредитним договором відносно боржника ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В межах вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем 23 серпня 2016 року винесено постанову про арешт майна боржника, 31 серпня 2016 року винесено постанову про арешт коштів боржника,.

09 вересня 2016 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника, в який включено житловий будинок в м. Вінниця вул. Примакова № 73 А, та 15 вересня 2016 року винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадження.

Постановою державного виконавця Заплетнюк Б.І. від 28 лютого 2018 року виконавчий лист № 127/19731/13-ц від 29 січня 2015 року повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження за відсутності у боржника іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. При цьому з боржника частково стягнуто суму заборгованості в розмірі 1056145,7 грн., Залишок не стягнутого боргу станом на 28 лютого 2018 року складає 1507306,37 грн. (а. с. 00).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З досліджених судом доказів вбачається, що державний виконавець при примусовому виконанні виконавчого листа від 29 січня 2015 року у своїх діях обмежився лише таким заходом примусового виконання рішення суду, як звернення стягнення на кошти та майно боржника ОСОБА_2, порядок проведення якого передбачений положеннями ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження , здійснивши зазначені дії одноразово. При цьому не взяв до уваги положення ч. 8 зазначеної статті, відповідно до якої у подальшому перевірка майнового стану боржника проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Доказів вчинення зазначених виконавчих дій із визначеною Законом періодичністю суду не надано, а тому суд вважає, що державним виконавцем порушено вимоги ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження в частині повноти вчинення виконавчих дій при примусовому виконанні виконавчого документа.

Крім того, суду не надано доказів та з інформації про виконавче провадження не вбачається, що державним виконавцем вчинялись такі заходи примусового виконання, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Отже, прийняття рішення державним виконавцем, шляхом винесення постанови від 28 лютого 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, суд вважає передчасним, та таким, що не відповідає вимогам Закону, адже державним виконавцем не вжито в повному обсязі всіх необхідних заходів щодо примусового виконання виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що винесення постанови державним виконавцем від 28 лютого 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві порушує права останнього, така постанова є неправомірною, адже державним виконавцем не вчинено всіх необхідних заходів з примусового виконання виконавчого документа, чим порушено засади виконавчого провадження щодо обов'язковості виконання рішень. Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 453 ЦПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст. ст. 450, 451, 453 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого листа № 127/19731/13-ц від 29 січня 2015 року вчинених в межах виконавчого провадження ВП №52025014.

Визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 лютого 2018 року ВП №52025014.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_7