Рішення

від 26.06.2018 по справі 815/1558/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1558/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 6А/1, код ЄДРПОУ 40909932) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Міт Лідер з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області в якій Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011011407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Міт Лідер збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2153339 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011021407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Міт Лідер нараховано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №567/15-32-14-07/40909932 від 13.03.2018 року, яким встановлено порушення позивачем порушення Позивачем п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п 121.1 ст. 121, п.198.1 п.198.3 ст.198, Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0011011407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Міт Лідер збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2153339 грн. та №0011021407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Міт Лідер нараховано штрафні санкції у розмірі 510 грн. Позивач зазначає, що перевірка проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складанні акту перевіряючими допущено неповне з'ясування обставин взаємовідносин Позивача з його контрагентами, не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які повністю відповідають вимогам законодавства. Висновки про наявність порушень, зазначених в Акті перевірки та Податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС в Одеській області ґрунтуються виключно на податковій інформації із баз даних: Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів , ІС Податковий блок , Єдиного реєстру податкових накладних , Архів електронної звітності та податковій інформації отриманої ГУ ДФС у Миколаївській області (даних з актів інших податкових органів: актів про не знаходження за адресом контрагентів та третіх осіб тощо), а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді та не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку. З наведених підстав Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

03.05.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки копії товарно-транспортні накладні не містять даних: адреса пункту розвантаження, температура вантажу, дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дата і час прибуття до вантажоодержувача, дата і час виїзду від вантажоодержувача, відсутні: підпис та печатка ФОП ОСОБА_3 (водій-перевізник), підпис та ПІБ відповідальної особи вантажоодержувача. До перевірки не надано жодного документу, який може свідчити про якість товару (декларація виробника, сертифікат відповідності, гігієнічний висновок тощо).

Крім того, відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що у контрагента Позивача - ТОВ ВТК Євро-Груп відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутні трудові ресурси; відсутня інформація про власні або орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутня інформація про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутній реальний ланцюг постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; ТОВ ВТК Євро-Груп маніпулює податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно даних ЄРПН встановлено невідповідність номенклатури по ланцюгу постачання.

За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ ВТК Євро-Груп із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березнь-квітень 2017 року.

На підставі викладеного Відповідач зазначає, що ТОВ ВТК Євро-Груп не могло постачати товар у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та професійного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, що також підтверджується дефектністю первинних документів, наведених вище, у зв'язку з чим Відповідач вважає позовні вимоги підприємства щодо визнання незаконними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

17.05.2018 року від Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він додатково зазначив, що в своєму відзиві Відповідач повністю дублює інформацію зазначену в Акті перевірки №567/15-32-14-07/40909932 від 13.03.2018 року.

Висновки про наявність порушень, зазначених в відзиві на позов, так само як і в Акті перевірки та Податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС в Одеській області ґрунтуються виключно на податковій інформації із баз даних, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді та не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку. Твердження Відповідача про те, що не встановлено факт отримання товару, спростовується наданими до перевірки та до суду первинними документами, в тому числі видатковими накладними. В товарно-транспортних накладних (ТТН), які були надані до податкової перевірки та до суду, зазначено, що постачання товару здійснювалось найманим перевізником, а не транспортом ТОВ ВТК Євро-Груп . Відсутність у контрагента персоналу чи виробничих активів теж не може свідчити про нереальність господарських операцій. Податкова інформація на яку посилається Відповідач, щодо господарських відносин ТОВ ВТК Євро-Груп з третіми особами ніяким чином не може доводити нереальність здійснення господарських операцій з TOB Міт Лідер .

Ухвалою суду від 31.05.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 21.06.2018 року Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 05.06.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

В період з 28.02.2018 по 05.03.2018 року на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 26.2.2018 року № 1361 та направлень від 27.02.2018 року № 1351/14-07, № 1352/14-07, згідно із вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Міт Лідер .

За результатами перевірки складено акт від 13.03.2017 року №567/15-32-14-07/40909932 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Міт Лідер , код ЄДРПОУ 40909932 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ ВТК Євро-Груп , код ЄДРПОУ 37113881, за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, ПП Бершадський відгодівельний комплекс , код ЄДРПОУ 37908640, за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, ТОВ Авелекс , код ЄДРПОУ 40984035, за період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, яким встановлено порушення Позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та розділ 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1722671 грн., в тому числі по періодах: лютий 2017 - 324979 грн., березень 2017 - 484130 грн., квітень 2017 - 912862 грн. та п 44.1 п. 44.3, ст. 44, п 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійснення податкового контролю у випадках передбачених цим кодексом.

Зазначеним актом перевірки не встановлено розбіжності по податковому кредиту ТОВ Міт Лідер у періоді з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року по взаємовідносинам з ПП Бершадський відгодівельний комплекс по придбаному товару та не встановлено розбіжності по податковому кредиту ТОВ Міт Лідер у періоді з 01.02.2017 року по 31.03.2017 року по взаємовідносинам з ТОВ Авелекс по придбаному товару.

Стосовно взаємовідносин ТОВ Міт Лідер з ТОВ ВТК Євро-Груп в акті перевірки зазначено, що надані до перевірки копії товарно-транспортних накладних не містять наступних даних: адреса пункту розвантаження, температура вантажу, дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дата і час прибуття до вантажоодержувача, дата і час виїзду від вантажоодержувача, відсутні: підпис та печатка ФОП ОСОБА_3 (водій-перевізник), підпис та ПІБ відповідальної особи вантажоодержувача. Крім того, до перевірки не надано жодного документу, який може свідчити про якість товару (декларація виробника, сертифікат відповідності, гігієнічний висновок тощо). Також неможливо ідентифікувати підпис отримувача у видаткових накладних, у зв'язку з відсутністю прізвища уповноваженої особи.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ ВТК Євро-Груп не надавались звіти до органів ДФС, що ТОВ ВТК Євро-Груп не зареєстровано податкових накладних щодо оренди офісних та складських приміщень, що ТОВ ВТК Євро-Груп не є імпортером реалізованого товару у перевіряємому періоді.

З отриманої податкової інформації ГУ ДФС у Миколаївській області у ТОВ ВТК Євро-Груп відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутні трудові ресурси; відсутня інформація про власні або орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутня інформація про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутній реальний ланцюг постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; ТОВ ВТК Євро-Груп маніпулює податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно даних ЄРПН встановлено невідповідність номенклатури по ланцюгу постачання. ТОВ ВТК Євро-Груп здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ ВТК Євро-Груп із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березнь-квітень 2017 року.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем прийнято прийнято податкові повідомлення-рішення №0011011407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Міт Лідер збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2153339 грн. та №0011021407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Міт Лідер нараховано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, акти здачі - приймання робіт, надання послуг тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ Міт Лідер з ТОВ ВТК Євро-Груп , їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп 20.12.2016 року був укладений договір поставки №20/12-16, згідно якого здійснювалось постачання м'ясної продукції в перевіряємому періоді з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року, відповідно до умов якого асортимент кількість та ціна товару, що поставляється, визначаються у видаткових накладних, поставка товару здійснюється окремими партіями протягом строку дії договору, силами, засобами та за рахунок постачальника на адресу: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка-3, Александрівська дорога, 12а.

Вищезазначений договір укладено в письмовій формі, підписані посадовими особами підприємств та скріплені печатками, що підтверджує, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків

У відповідності з вищевказаним договором ТОВ Міт Лідер придбало товар, а ТОВ ВТК Євро-Груп поставило товар на загальну суму 10336025 грн. (у т.ч. ПДВ - 1722670,84 грн.) що підтверджують наступними документами: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, (а.с. 48-92, 161-172).

На підтвердження оплати поставки товару ТОВ Міт Лідер , надано платіжні доручення (а.с. 143-161).

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Податкові накладні, виписані контрагентами Позивача за формою та змістом складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, є належною підставою для формування Позивачем податкового кредиту.

Відповідачем не доведено факту, що товари придбані у ТОВ ВТК Євро-Груп . не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Міт Лідер . Відповідачем також не спростовано належними та допустимими доказами того, що придбання товарів ТОВ Міт Лідер з метою отримання доходу та вказані операції спричинили реальні зміни майнового стану суб'єкта господарської діяльності.

В товарно-транспортних накладних, які були надані до податкової перевірки та до суду, зазначено, що постачання товару здійснювалось не Позивачем, а перевізником, найманим ТОВ ВТК Євро-Груп . Адреса поставки товару (Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка-3, Александрівська дорога, 12а) відповідає такій, що зазначена в договорі поставки №20/12-16 від 20.12.2016 року.

Окремі недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних не спростовують наявність у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність окремих реквізитів первинних документів не свідчить про їх дефектність.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.02.2015 року по справі № К/800/56294.

Крім того, суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є документом, який підтверджує факт придбання товарів, а окремі недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних не можуть стверджувати про відсутність реальних господарських операцій та придбання товарів.

Стосовно наявної податкової інформації відносно ТОВ ВТК Євро-Груп суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що надаючи оцінку правовідносинам між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп , як на підстави відсутності реальності господарських операцій, серед іншого, посилається на ті обставини, що у ТОВ ВТК Євро-Груп відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутні трудові ресурси; відсутня інформація про власні або орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутня інформація про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутній реальний ланцюг постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей

Суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби зазначив, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, в листі Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем в акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ТОВ Міт Лідер , як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагенту.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Також, слід зазначити, що обставини, зазначені у акті перевірки відносно контрагенту ТОВ Міт Лідер , не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Такої ж думки дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 17.02.2015 року (К/800/55977/14).

При цьому суд зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.06.2016 року (№К/800/25461/14) зазначив, що нарахування податків не можуть ґрунтуватись лише на підставі лише даних , які містяться в інформаційних базах податкової, без врахування даних первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду від 14.06.2018 року (К/80037663/15).

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. ТОВ Міт Лідер не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій Позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Суд зазначає, що враховуючи помилковість та недоведеність висновків акта перевірки підстави для збільшення ТОВ Міт Лідер суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відсутні.

З наведених підстав суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення №0011011407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2153339 грн. належить до скасування.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0011021407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» нараховано штрафні санкції у розмірі 510 грн. суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення було порушення позивачем п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

В акті перевірки від 13.03.2017 року №567/15-32-14-07/40909932 зазначено, що директору TOB Міт Лідер в ході перевірки надано запити щодо надання первинних документів та пояснень від 28.02.2018 року та від 02.03.2018 року. На запити директором TOB Міт Лідер не надано пояснення та копії документів, що свідчать про якість товару. У зв'язку з чим складено акт від 13.03.2018 №272/15-32-14-07/40909932 про ненадання документів в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте відповідачем не надано до суду акт від 13.03.2018 №272/15-32-14-07/40909932 про ненадання документів.

Разом з цим Позивачем до суду було надано документи про якість товару Декларації виробника (посвідчення про якість), наявність яких передбачена договором поставки №20/12-16 від 20.12.2016 року, укладеним між ТОВ Міт Лідер та ТОВ ВТК Євро-Груп .

З наведених підстав суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення №0011021407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» нараховано штрафні санкції у розмірі 510 грн. у відповідності до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України належить до скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 32308 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 32308 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 6А/1, код ЄДРПОУ 40909932) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011011407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2153339 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011021407 від 27.03.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» нараховано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Лідер» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 6А/1, код ЄДРПОУ 40909932) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 32308 (тридцять дві тисячі триста вісім) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.06.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.