Рішення

від 19.06.2018 по справі 812/642/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/642/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

за участю представників

позивача: Левченко К.Є. (довіреність від 18.06.2018 № 10),

першого відповідача: Анохіної Г.О. (довіреність від 14.02.2018 № А-24/14/12-09-01-02),

другого відповідача: не прибув,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (далі - позивач, ДП Луганськстандартметрологія ) до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - перший відповідач, ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області), Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - другий відповідач, Офіс великих платників), з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ОВП у м. Луганську) щодо нарахування позивачу пені в розмірі 83474,85 грн, нарахованої на суму сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період з 01 липня 2014 року по 17 березня 2015 року;

- визнати протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Луганську щодо погашення нарахованої позивачу пені у розмірі 83474,85 грн шляхом зарахування її до державного бюджету;

- зобов'язати ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області скасувати позивачу пеню в розмірі 83474,85 грн, нараховану на суму сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період з 01 липня 2014 року по 17 березня 2015 року;

- зобов'язати ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області внести зміни до інтегрованої картки платника податку позивача шляхом повернення на неї 83474,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що СДПІ з ОВП у м. Луганську за період з 01.07.2014 по 17.03.2015 позивачу нарахована пеня в сумі 83474,85 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) до Державного бюджету України податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток, яка в подальшому була погашена контролюючим органом у порядку, передбаченому пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з підставами виникнення та нарахування пені в розмірі 83474,85 грн та відповідно з діями контролюючого органу, вчиненими щодо такого нарахування.

Зазначає, що податковим органом також внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток були застосовані штрафні санкції та винесені податкові повідомлення - рішення № 0000404200, № 0000414200, які в подальшому були скасовані постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/1122/16.

Тому позивач, з посиланням на пункт 129.2 статті 129 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження, пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується, вважає, що має бути також скасована і пеня в розмірі 83474,85 грн, нарахована на суму сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період з 01 липня 2014 року по 17 березня 2015 року.

Крім того, позивач зазначає, що СДПІ з ОВП у м. Луганську не враховані положення статті 10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII), якою визначено, що протягом дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

У свою чергу, позивачем одержано сертифікат ТПП України від 27.05.2016 № 6374, яким засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема: акт тероризму на території Луганської області щодо обов'язку платника податку, а саме сплати податків і зборів у строки та розмірах, встановлених нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене позивач вважає, що у відповідності до Закону № 1669-VII до нього не можуть бути застосовані будь-яка відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника податків, у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції.

Також, позивач зазначає, що з 03.06.2013 по 08.09.2016 перебував на обліку у СДПІ з ОВП у м. Луганську, яка з січня 2015 року знаходилась у м. Сєвєродонецьку Луганської області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів, який був розташований на території проведення АТО. Сам факт перебування платника податків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення АТО, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, фінансової відповідальності та стягнень за порушення ними своїх обов'язків щодо своєчасної сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене позивач вважає, що дії СДПІ з ОВП у м. Луганську щодо нарахування ДП Луганськстандартметрологія пені в розмірі 83474,85 грн, нарахованої на суму сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2014 по 17.03.2015, та дії щодо погашення нарахованої пені у розмірі 83474,85 грн у порядку, передбаченому п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України, є протиправними.

Ухвалою суду від 19.03.2018 позовну заяву ДП Луганськстандартметрологія залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т. 1 арк. спр. 62-63).

26 березня 2018 року до суду позивачем надано уточнений адміністративний позов, в якому зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є аналогічними викладеним у первісному позові (т. 1 арк. спр. 68-74).

Ухвалою суду від 27.03.2018 прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 1-2).

Представником ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подано відзив на адміністративний позов (т. 1 арк. спр. 125-127), в якому представник першого відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем подані декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 28.02.2014 № 9090974053 (звітна нова) та від 12.03.2014 № 9091220473 (уточнююча), на підставі яких в ІКП відображено нарахування авансових внесків з податку на прибуток з березня 2014 року по березень 2015 року у сумі 90307,00 грн. Позивачем самостійно здійснювалася сплата авансових внесків з березня по липень 2014 року та частину серпня 2014 року із затримкою граничного строку сплати. Внаслідок сплати грошових зобов'язань із затримкою граничних строків сплати, розпочалося нарахування пені. В межах спірних правовідносин нарахування пені здійснено на фактично погашену суму податкового зобов'язання шляхом подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік від 18.03.2015 № 9081650642, якою зменшено податок на прибуток. Представник ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області вважає, що під час нарахування та погашення пені за рахунок переплати, що утворилася по податку на прибуток, СДПІ з ОВП у м. Луганську діяла із дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Що стосується наявності у позивача сертифіката ТПП України, представник зазначає, що відповідно до цього сертифікату позивач має право застосовувати процедуру розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків. Сертифікат не звільняє платника від обов'язку подавати контролюючому органу податкову звітність та не може бути підставою для звільнення від обов'язку сплачувати податки взагалі.

Представником Офісу великих платників подано відзив на адміністративний позов (т. 1 арк. спр. 98-100), в якому представник другого відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що статтею 102 Податкового кодексу України та Порядком застосування пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044 (далі - Порядок № 1044), визначений порядок продовження керівником контролюючого органу граничних строків подання податкової звітності за письмовим запитом платника податків. Позивач таким порядком не скористався. Відповідно, представник Офісу великих платників вважає, що сама по собі наявність у позивача сертифіката ТПП України не звільняє такого платника від сплати штрафної санкції та нарахування пені. Таке звільнення відбувається у разі дотримання платником певних умов.

Також, представник Офісу великих платників зазначив, що відповідно до статті 32 Податкового кодексу України граничний строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу у порядку, встановленому статтею 100 Податкового кодексу України та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі - Порядок № 574). Позивач також не скористався можливістю відстрочення чи розстрочення узгоджених грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток.

На думку представника Офісу великих платників, сертифікат ТПП України не звільняє платника податку від обов'язку подавати до контролюючого органу податкову звітність та не може бути підставою для звільнення від обов'язку сплачувати податки взагалі та по деклараціях, які були подані до контролюючого органу заздалегідь до настання обставин непереборної сили. Закон № 1669-VII не звільняє платників податків від обов'язків сплати авансових внесків з податку на прибуток та від відповідальності за несвоєчасну сплату цих внесків.

Представником ДП Луганськстандартметрологія 14.05.2018 подано відповідь на відзив Офісу великих платників (т. 1 арк. спр. 173-177), в якій додатково до викладеного у позові (уточненому позові) зазначено, що посилання на Порядок № 1044 та Порядок № 574 позивач вважає безпідставними, оскільки такі нормативно-правові акти є підзаконними, відповідно Закон № 1669-VII має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Крім того, представник позивача зазначає, що при розбіжності між загальним нормативно-правовим актом, яким є Податковий кодекс України, та спеціальним нормативно-правовим актом, яким є Закон № 1669-VII, перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Також, 14.05.2018 представником ДП Луганськстандартметрологія подано відповідь на відзив ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (т. 1 арк. спр. 183-185), в якій додатково до викладеного у позові (уточненому позові) зазначено, що обов'язок по сплаті авансових внесків по податку на прибуток виник за позивачем тільки після подачі до контролюючого органу декларації за 2013 рік, отже такий обов'язок виник за позивачем саме під час дії обставин непереборної сили, починаючи з квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 22.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 арк. спр. 195).

В ході розгляду даної справи учасниками справи подано такі заяви та заявлено такі клопотання:

- представником позивача: клопотання про відкладення розгляду справи від 13.04.2018 (т. 1 арк. спр. 95-96); клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 арк. спр. 139);

- представником ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області: клопотання про відкладення розгляду справи від 18.04.2018 (т. 1 арк. спр. 105); клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (т. 1 арк. спр. 153-154);

- представником Офісу великих платників: клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції від 03.04.2018 (т. 1 арк. спр. 83), яке повернуто заявнику без розгляду ухвалою від 04.04.2018 (т. 1 арк. спр. 85-86); клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції від 10.04.2018 (т. 1 арк. спр. 90), яке повернуто заявнику без розгляду ухвалою від 04.04.2018 (т. 1 арк. спр. 93); клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції від 18.04.2018 (т. 1 арк. спр. 109), яке задоволено ухвалою від 19.04.2018 (т. 1 арк. спр. 113); клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції від 08.05.2018 (т. 1 арк. спр. 151), яке задоволено ухвалою від 14.05.2018 (т. 1 арк. спр. 168); клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції від 29.05.2018 (т. 1 арк. спр. 209), яке задоволено ухвалою від 04.06.2018 (т. 1 арк. спр. 212); клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції від 18.06.2018 (т. 2 арк. спр. 2), у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 18.06.2018 (т. 2 арк. спр. 5).

У вступному слові представник ДП Луганськстандартметрологія підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у заявах по суті справи.

Представник ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області у вступному слові заперечував проти задоволення вимог позивача з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник Офісу великих платників у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (т. 2 арк. спр. 1).

З урахуванням положень статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Офісу великих платників.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2018 за № 1004081855 ДП Луганськстандартметрологія зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (т. 1 арк. спр. 222-225).

У період з 03.06.2013 по 08.09.2016 ДП Луганськстандартметрологія перебувало на податковому обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську, що підтверджено копією довідки про взяття на облік платника податків від 03.06.2013 № 1328051400024 (т. 1 арк. спр. 35), копією довідки про взяття на облік платника податків від 27.04.2015 № 1528051400088 (т. 1 арк. спр. 36).

ДП Луганськстандартметрологія подано до СДПІ з ОВП у м. Луганську за 2013 рік декларації з податку на прибуток підприємства від 28.02.2014 № 9090974053 (звітна нова) (т. 1 арк. спр. 159-162) та від 12.03.2014 № 9091220473 (уточнююча) (т. 1 арк. спр. 55-158), в яких самостійно визначено до сплати авансовий внесок з податку на прибуток підприємства з березня 2014 року по лютий 2015 року включно у розмірі 103169,00 грн.

Внаслідок невідповідності даних застосування автоматичного алгоритму в ІКП виникло нарахування авансових внесків у сумі 90307,00 грн щомісяця, що підтверджено витягом з ІКП за платежем податок на прибуток підприємств за спірний період (т. 1 арк. спр. 139-144, т. 2 арк. спр. 10-11).

Дослідженням витягу з ІКП також встановлено, що авансові внески з податку на прибуток підприємства у спірному періоді сплачувалися несвоєчасно.

За результатами 2014 року ДП Луганськстандартметрологія у податковій декларації з податку на прибуток від 18.03.2015 № 9081650642 зменшено нараховану суму податку на 1223648,00 грн (т. 1 арк. спр. 163-166).

За даними витягу з ІКП, з наданням цієї декларації відбулося повне погашення боргу з авансових внесків з податку на прибуток за період з липня 2014 року у розмірі 1223648,00 грн, внаслідок чого ДП Луганськстандартметрологія нарахована пеня у загальному розмірі 83474,85 грн, розмір якої підтверджений також розрахунком пені (т. 1 арк. спр. 128-129).

Копією сертифікату ТПП України від 27.05.2016 № 6374 про форс-мажорні обставини засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ДП Луганськстандартметрологія щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами: авансових внесків з податку на прибуток підприємства за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року в строки відповідно до: 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014, які унеможливили його виконання в зазначений термін (т. 1 арк. спр. 55).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України (тут і надалі положення Податкового кодексу України наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

З вищевикладеного слідує, що авансові внески з податку на прибуток підприємств мали сплачуватися позивачем щомісяця у строк до 30 числа наступного за звітним місяця.

Разом з тим, з ІКП ДП Луганськстандартметрологія з податку на прибуток підприємств слідує, що позивач у визначений Податковим кодексом України строк узгоджені суми податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток не сплачував, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість по сплаті авансових внесків, погашення якої відбулося на підставі податковій декларації з податку на прибуток від 18.03.2015 № 9081650642 у сумі 1223648.

Згідно з підпунктом а підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Вивченням ІКП ДП Луганськстандартметрологія встановлено, що за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, 18.03.2015 відбулося нарахування пені у сумі 83474,85 грн.

Згідно зі статтею 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як слідує з листа СДПІ з ОВП у м. Луганську та витягу ІКП позивача, внаслідок зменшення ДП Луганськстандартметрологія нарахованої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємства, шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток від 18.03.2015 № 9081650642 за 2014 рік, за позивачем утворилася переплата за цим податком, за рахунок якої відбулося погашення пені у сумі 83474,85 грн.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що СДПІ з ОВП у м. Луганську нарахована пеня у сумі 83474,85 грн на суму узгодженого податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, сплаченого ДП Луганськстандартметрологія з порушенням граничних строків сплати такого зобов'язання, із дотриманням вимог Податкового кодексу України. Погашення нарахованої пені відбулося також із дотриманням вимог Податкового кодексу України. Відповідно, твердження позивача в цій частині визнаються судом необґрунтованими.

Щодо посилань ДП Луганськстандартметрологія на дію форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон № 1669-VII, статтею 10 якого встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, Законом № 1669-VII не визначено можливості звільнення платника податків від нарахування пені за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств через настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО.

Не передбачено такого звільнення й Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що однієї наявності у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) недостатньо для звільнення платника податків від такого способу забезпечення погашення податкового боргу, як сплата пені, без закріплення у Податковому кодексі України чи іншому спеціальному нормативно-правовому акті самої можливості такого звільнення.

На даний час згідно з податковим законодавством наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику звернутися із заявою до контролюючого органу за перенесенням граничного строку сплати податкового зобов'язання у порядку, передбаченому статтею 100 Податкового кодексу України, продовження граничних строків подання податкової звітності, а також для списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили.

Так, пунктами 32.1 та 32.2 статті 32 Податкового кодексу України визначено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Статтею 100 Податкового кодексу України визначений порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, зокрема:

- платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (пункт 100.2);

- підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (пункт 100.4);

- підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (пункт 100.5).

Порядок застосування статті 100 Податкового кодексу України визначений Порядком № 574.

Статтею 101 Податкового кодексу України визначено можливість списання податкового боргу, зокрема пунктом 101.1 цієї статті визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що під терміном безнадійний розуміється: податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).

Згідно з підпунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 Податкового кодексу України визначено Порядком № 1044.

Разом з тим, судом встановлено, що ДП Луганськстандартметрологія жодним з визначених Податковим кодексом України порядків не скористалося.

Що стосується посилань представника ДП Луганськстандартметрологія на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 у справі № 812/1122/16 за позовом ДП Луганськстандартметрологія до СДПІ з ОВП у м. Луганську, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016 № 0000404200, № 0000414200 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, у тому числі з авансових внесків з податку на прибуток підприємства, визначених у декларації за 2013 рік, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідженням постанови суду (т. 1 арк. спр. 40-43) встановлено, що суд дійшов висновку, що камеральні перевірки ДП Луганськстандартметрологія проведені СДПІ з ОВП у м. Луганську всупереч законодавчій забороні на її проведення, тобто протиправно та передчасно. А, отже, і винесені за результатом такої перевірки податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016 № 0000404200, № 0000414200 також є протиправними.

Суд зауважує, що нарахування пені ДП Луганськстандартметрологія у сумі 83474,85 грн відбулося не за наслідками проведення камеральної перевірки, дії з проведення якої були предметом дослідження у справі № 812/1122/16, а внаслідок погашення заборгованості зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за період з липня 2014 року по 18 березня 2015 року.

Відповідно, обставини, встановлені постановою суду у справі № 812/1122/16, не мають жодного відношення до обставин, які підлягають доказуванню у даній справі.

Що стосується тверджень позивача про неможливість застосування контролюючим органом до платника податків заходів впливу, внаслідок перебування такого платника податків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення АТО, суд зазначає, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 38.

Пунктом 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .

Відповідно до підпункту 38.1 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у цьому пункті терміни вживаються в такому значенні:

тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;

територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;

інша територія України - територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення.

Терміни період проведення антитерористичної операції та територія проведення антитерористичної операції вживаються у цьому пункті у значенні, наведеному в Законі України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Згідно з підпунктом 38.1 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

З вищевикладеного слідує, що такі зміни до Податкового кодексу України були внесені вже після вжиття СДПІ з ОВП у м. Луганську заходів з нарахування пені та її погашення.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У даному випадку ретроспективна дія пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на правовідносини по нарахуванню та погашенню пені, що мали місце 18.03.2015, відсутня.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (місцезнаходження: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Соборна, будинок 21, код за ЄДРПОУ 04725935) до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. В. Сосюри, будинок 347, код за ЄДРПОУ 39890557), Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, код за ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 червня 2018 року.

Суддя К.О. Пляшкова