Рішення

від 19.06.2018 по справі 813/680/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/680/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 жовтня 2017 року №0019171412, від 31 жовтня 2017 року №0019181412, від 31 жовтня 2017 року №0019191412, від 31 жовтня 2017 року №0019201412.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що первинними бухгалтерськими та податковими документами підтверджується реальність господарської операції між Позивачем та ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» щодо виконання робіт (надання послуг) з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків. Зазначає, що придбані у ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» роботи (послуги) були реалізовані ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» і від даної господарської операції отримав прибуток. Вважає, що збільшив витрати та податковий кредит на вартість робіт при їх придбанні та збільшив дохід і зобов'язання з податку на додану вартість при їх продажі у відповідності до норм законодавчих актів. Вказує, що Відповідач, стверджуючи про фактичне не виконання робіт (не надання послуг) ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» , неправомірно визначив Позивача кінцевим вигодоотримувачем і, як наслідок, невірно визначив йому суму збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість. За таких обставин вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначив, що роботи з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» фактично не виконувало. Посилається на податкову інформацію від 20.03.2017 р. №7/13-33-12-01/37610662 Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, на договір, та на неналежним чином складені первинні бухгалтерські та податкові документи. Вважає, що Позивач є безпосереднім вигодоотримувачем від відображення в бухгалтерському та податковому обліках робіт (послуг), які фактично не відбулися, і збільшення ним суми витрат та податкового кредиту на вартість придбаних у ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» робіт (послуг) суперечить нормам законодавчих актів. З цих підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 05.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» з питань проведення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» за грудень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 11 жовтня 2017 року №1685/13-01-14-12/39290708 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Леовест Девелопмент з питань проведення взаємовідносин з ТзОВ Білдінг Трейд за грудень 2016 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.5,6,7 П(С)БО 16, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 75428 грн.

- порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 39249 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2016 року, що сплачується до державного бюджету, в сумі 50751 грн.

На підставі акту перевірки Головне управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2017 року №0019171412, яким збільшило ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 94285,00 грн, від 31 жовтня 2017 року №0019181412, яким ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» зменшило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в сумі 30957,00 грн, від 31 жовтня 2017 року №0019191412, яким збільшило ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 63439,00 грн, від 31 жовтня 2017 року №0019201412, яким зменшило ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 39249,00 грн.

Підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість став зроблений за результатами перевірки Відповідачем висновок про те, що господарська операція між позивачем та ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» щодо виконання робіт (надання послуг) з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків фактично не відбулася, роботи (послуги) Товариством з обмеженою відповідальністю »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» не виконувались.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією 07 липня 2014 року за №13951020000001425.

Як платник податків Товариство перебуває на обліку в Шевченківському відділенні Личаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області.

Товариство є платником податку на додану вартість з 01 серпня 2014 року, індивідуальний податковий номер 322907013169.

Основними видами діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

З матеріалів справи встановлено, що 21 березня 2016 року між ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» (Замовник) та ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №21/03/16, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті та прилеглої до нього території, що знаходиться за адресою: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт.Івано-Франкове, вул.Львівська, б.55.

Пунктом 3.1 розділу 3 Договору передбачено, що ремонтно-будівельні роботи Виконавець здійснює самостійно, однак, в разі потреби, Підрядник має право залучати інші організації до виконання робіт, передбачених цим Договором.

У відповідності до положень та на виконання умов договору від 21.03.2016 р. №21/03/16 між ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Замовник) та ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» (Виконавець) були укладені договір про надання послуг від 02 серпня 2016 року №02/08-1 та додаткова угода №1 від 30 листопада 2016 року, відповідно до яких Виконавець зобов'язується виконати роботи з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків.

Платіжними дорученнями від 07.12.2016 р. №435 на суму 70000,00 грн, від 09.12.2016 р. №446 на суму 40000,00 грн, від 12.12.2016 р. №452 на суму 40000,00 грн, від 13.12.2016 р. №455 на суму 60000,00 грн, від 14.12.2016 р. №457 на суму 50000,00 грн, від 23.12.2016 р. №431 на суму 60000,00 грн, від 26.12.2016 р. №438 на суму 90000,00 грн ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» здійснило попередню оплату за роботи (послуги) шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» .

Після виконання ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» передбачених Договором №02/08-1 робіт (надання послуг) сторонами Договору були підписані акти надання послуг №1000000546 від 29 грудня 2016 року на суму 369000,00 грн, в тому числі ПДВ-61500,00 грн, та №1000000547 від 30 грудня 2016 року на суму 171000,00 грн, в тому числі ПДВ-28500,00 грн.

ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» надало ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» податкову накладну від 29.12.2016 р. №102 на суму 369000,00 грн, в тому числі ПДВ-61500,00 грн, та податкову накладну від 30.12.2016 р. №103 на суму 171000,00 грн, в тому числі ПДВ-28500,00 грн.

В бухгалтерському та податковому обліках ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» віднесло вартість придбаних робіт в сумі 450000,00 грн до витрат, а податок на додану вартість в сумі 90000,00 грн до податкового кредиту.

Отримані від ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» роботи (послуги) ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» , в подальшому, включило у вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних для ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» відповідно до договору від 21 березня 2016 року №21/03/16, про що свідчать Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31 березня 2017 року (форма КБ-3), акт надання послуг №17 від 31 березня 2017 року, реєстр платіжних доручень про оплату ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» за виконані роботи ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» , податкові накладні від 11.01.2017 р. №1, від 20.01.2017 р. №4, від 02.02.2017 р. №6, від 08.02.2017 р. №10, від 15.02.2017 р. №14, від 16.02.2017 р. №15, від 17.02.2017 р. №16, від 02.03.2017 р. №19, від 14.03.2017 р. №36, від 17.03.2017 р. №38, від 29.03.2017 р. №44, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В бухгалтерському та податковому обліках ТзОВ »ЛЕОВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» збільшило дохід на 468300,00 грн та податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 93660,00 грн.

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.7, п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за №860/4153 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до п.5, п.6, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за №27/4248 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на дату здійснення спірних господарських операцій) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10. ст.2014 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачаня яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на дату здійснення спірних господарських операцій) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 р. у справі №804/8943/13-а правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Як встановлено з акту перевірки від 11 жовтня 2017 року №1685/13-01-14-12/39290708 та з відзиву на позовну заяву, відповідач, на підтвердження відсутності факту виконання ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» робіт (надання послуг), посилається на податкову інформацію від 20.03.2017 р. №7/13-33-12-01/37610662 Яворівського відділення Городоцької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області в якій зазначено, що на ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» працює один працівник; Товариство не має власних або орендованих основних засобів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності; відсутні відомості щодо наявності власних або орендованих складських та офісних приміщень; останні податкові декларації з податку на прибуток підприємств подана за 2015 рік, а з податку на додану вартість за грудень 2016 року. Також, Відповідач стверджує, що надані Позивачем договори, первинні бухгалтерські документи не можуть свідчити про виконання ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» робіт (надання послуг), оскільки вони складені з порушенням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: в актах надання послуг №1000000546 від 29 грудня 2016 року та №1000000547 від 30 грудня 2016 року не вказана посада особи Позивача, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також не вказані її дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; в договорі та в актах надання послуг не зазначено, де територіально та у який період відбувалося виконання робіт (надання послуг), кому належить об'єкт, на якому виконувалися роботи (надавалися послуги).

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на податкову інформацію від 20.03.2017 р. №7/13-33-12-01/37610662, оскільки вона не містить об'єктивних та підтверджених даних про порушення Позивачем податкового законодавства, в ній відсутній аналіз первинних документів щодо господарських відносин між Позивачем та ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» , зроблені в ній висновки ґрунтуються лише на аналізі податкової звітності ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» , що не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про не здійснення спірних операцій із позивачем.

Разом з тим, суд вважає твердження Відповідача про не підтвердження операції первинними бухгалтерськими документами обґрунтованими, оскільки акти наданих послуг №1000000546 від 29 грудня 2016 року та №1000000547 від 30 грудня 2016 року, які є первинними бухгалтерськими документами, не містять обов'язкових реквізитів визначених нормами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні від 29.12.2016 р. №102 та від 30.12.2016 р. №103 складені з порушенням норм пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Доводи позивача про підтвердження договором, первинними документами фактичного виконання ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» робіт (надання послуг) з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків суд не приймає до уваги, оскільки Позивачем не було долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які б надали можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, які б містили інформацію про зміст та обсяг господарської операції тощо і які б не ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій між Позивачем та ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» .

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, на підставі оцінки наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що доводи Позивача про фактичне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» робіт (надання послуг) з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків не ґрунтуються на нормах законодавчих актів України, не відповідають фактичним обставинам справи.

Натомість, на підставі наданих доказів відповідач довів обґрунтованість викладеного в акті перевірки висновку про фактичне не виконання робіт (не надання послуг) ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» і про протиправність дій Позивача щодо відображення вказаних вище господарських операції в бухгалтерському та податковому обліках.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач невірно визначив позивачу суми грошових зобовязань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.86.10. ст.86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами процесу, Позивач в бухгалтерському обліку включив до витрат вартість робіт, придбаних у ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» , а до доходу - вартість цих же робіт у зв'язку з їх продажем ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» . Також, у зв'язку з придбанням робіт у ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» і подальшого їх продажу ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» , Позивач збільшив податковий кредит і податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що збільшення Позивачем доходу та витрат, зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість пов'язано з відображенням в бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій, які фактично не відбулися.

Оскільки придбані Позивачем у ТзОВ »БІЛДІНГ ТРЕЙД ЛТД» роботи (послуги) були передані (продані) ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» , то безпосереднім вигодоотримувачем, тобто особою, яка отримала вигоду від відображення в бухгалтерському та податковому обліках робіт з прочистки без дезінфекції трубопроводів, розподільчих колодязів та колекторів, прочищення каналізаційних колодязів вручну без викачування мулу, викачування, очищення септиків є ТзОВ »БІТРЕЙД ВЕСТ» .

Проте, визначення Позивачу розміру занижених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість Відповідач здійснив виключно шляхом зменшення суми витрат та податкового кредиту без урахування невірного визначення Позивачем доходу та зобов'язань по податку на додану вартість і тим самим зобов'язав Позивача двічі сплатити податок на додану вартість в розмірі 90000,00 грн та двічі включити до доходу вартість робіт в сумі 450000,00 грн.

Дана обставина свідчить про неправильне визначення Відповідачем бази оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, і, як наслідок, - неправильне визначення суми грошових зобов'язань Позивача в спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява N 3991/03/) Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має і не повинен зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Таким чином, у разі порушення контрагентом платника податків вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання.

В постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 05.12.2006 р. у справі за позовом ЗАТ »Київський склотарний завод» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва про визнання недійсними рішень зазначено, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31 жовтня 2017 року №0019171412, від 31 жовтня 2017 року №0019181412, від 31 жовтня 2017 року №0019191412, від 31 жовтня 2017 року №0019201412 підлягають визнанню протиправними та скасуванню в цілому.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0019171412, №0019181412, №0019191412, №0019201412 від 31.10.2017 року.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) на користь Леовест Девелопмент (79069, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка, 335, ЄДРПОУ 39290708) 3418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 95 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2018 року.