Ухвала

від 21.06.2018 по справі 815/2271/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2271/18

У Х В А Л А

21 червня 2018 року м.Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву про закриття провадження у справі за позовом Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури № 3 до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 загальноосвітньої школи № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури № 3 до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 загальноосвітньої школи № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області, в якій позивач просить:

визнати протиправною без діяльність ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради відносно невжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться ОСОБА_1 загальноосвітня школа № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області;

зобов'язати ОСОБА_1 міську раду та ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться ОСОБА_1 загальноосвітня школа № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області.

Ухвалою від 14.05.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 22.05.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

11.06.2018 року (вх. № ЕП/3303/18) представником відповідача - ОСОБА_1 міської ради до канцелярії суду подано клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказане клопотання обґрунтоване серед іншого тим, що ОСОБА_1 міська рада реалізує право територіальної громади м. Одеси на створення юридичних осіб публічного права та розпорядження частиною майна громади, яке передається таким особам, а не публічно-владні управлінські функції як суб'єкт владних повноважень. Так, на думку відповідача - ОСОБА_1 міської ради, питання надання у власність чи користування земельних ділянок третім особам лежить у площені приватних відносин між міською радою як власником земельної ділянки комунальної власності та суб'єктом, якому вказана ділянка передається, а тому вважає спір щодо не передачі засновником певного майна (зокрема, земельної ділянки) створеній ним юридичній особі має приватно-правовий характер і не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання 21.06.2018 року з'явились представники позивача та відповідача, другий відповідач ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 загальноосвітня школа № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області участь представників в судовому засіданні не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечував.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за даною явкою сторін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстави для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій

Таким чином, за змістом КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

На думку суду, зміст положень пункту 1 частини першої статті 170, пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, за якими суд відмовляє у відкритті провадження, закриває провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, дає підстави для висновку, що наведені підстави суд застосовує в разі подання особою заяви з порушенням вимог статті 19 КАС України щодо повноважень адміністративного суду розглядати ту чи іншу справу, роз'яснюючи при цьому, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відповідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до п.п. 30, 34 ч. 1 ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність або користування громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність або користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність або користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень, а саме дають дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надають мотивовану відмову у його наданні.

З огляду на те, що предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправною без діяльність ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради відносно невжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться ОСОБА_1 загальноосвітня школа № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області та зобов'язання ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_4 освіти та науки ОСОБА_1 міської ради вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться ОСОБА_1 загальноосвітня школа № 39 I-III ступенів ОСОБА_1 міської ради Одеської області, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач реалізував свої функції у сфері управління.

Тобто, суд вважає, що допущення на думку позивача бездіяльності з боку засновника навчального закладу в спірних правовідносинах, відповідач діяв, як суб'єкт владних повноважень, реалізовуючи надані йому Конституцією України, Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження.

Водночас, Конституційний Суд у рішенні від 01.04.2010р. №10-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного до 15.12.2017) зазначив, що, вирішуючи питання розпорядження землями територіальних громад, передання земельних ділянок у власність чи користування, місцеві ради діють як суб'єкти владних повноважень, а земельні спори з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, є публічно-правовими, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що спір у цій справі є публічно-правовим, розгляд якого повинен відбуватися за правилами адміністративного судочинства, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 238, 248, 250, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - ОСОБА_1 міської ради про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому положеннями ст.256 КАС України

Ухвала може бути оскаржена у порядку та в строк відповідно положень ст.ст.294, 295 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина