Постанова

від 01.02.2011 по справі 2-а-4/11

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2 -а-4/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 про оскарження дій суб єкта владних повноважень

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що постановою інспектора Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 від 29.09.2010 року визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, що складається у збільшенні встановленої швидкості в населеному пункті на 31 км/год. автомобілем "ГАЗ 33021" реєстраційний номер ВВ4948 AT на автошляху Одеса-Н.Азовськ 128 км. Швидкість руху вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості приладом "Радіс " 3694, повірка до 27.05.2012 року , за яке на нього накладений штраф у в сумі 255грн.

Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 29.09.2010 року він керуючи автомобілем автомобілем "ГАЗ 33021" реєстраційний номер ВВ4948 AT, рухався по автошляху Одеса-Н.Азовськ о 8 год 05 хв. зі швидкістю 60 км/год. Його транспортний засіб обігнва інший автомобіль, марку якого він не розгледів, бо був зупинений інспектором ДПС, який пред"явив йому прилад для вимірювання швидкості "Радіс" на якому був зазначений час та швидкість руху 91 км/год., але зафіксовані параметри руху не відповідали показникам спідометра його автомобіля та реальному часу.

Посилаючись на відсутність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП , просив суд визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності незаконними та скасувати постанову ВЕ № 258371 від 29.09.2010 року.

У судовому засіданні позивач підтримав пред'явлений позов, надав пояснення аналогічні вищевикладеним, усно суду доповнив, що у постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобіля. Оскільки він рухався у потоці транспорту в умовах інтенсивного дорожнього руху, то в нього викликає сумнів, що відображена на приладі "Радіс" швидкість належала саме його автомобілю. Тому просив визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову про накладення на нього штрафу в сумі 255грн.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, допитаний за окремим доручення, подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги не визнав, оскільки порушення Правил дорожнього руху позивачем було зафіксовано приладом Радіс .

Судом досліджені наступні письмові докази: Копі протоколу про адміністративне правопорушення серія BEI № 073382 від 29.09.2010 року, копія постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВЕ № 258371 від 29.09.2010 року.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.09.2010 року ОСОБА_1 визнаний винним визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, що складається у збільшенні встановленої швидкості в населеному пункті на 31 км/год. автомобілем "ГАЗ 33021" реєстраційний номер ВВ4948 AT на автошляху Одеса-Н.Азовськ 128 км. з накладенням штрафу у сумі 255 грн. (а.с.2-3).

Задовольняючи позов, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год., порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксування транспортних засобів , зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу від двохсот п"ятидесяти п'яти до трьохсот сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідачем не надано доказів, що саме позивачем була перевищена швидкість, оскільки як встановлено у судовому засіданні автомашина позивача рухалась у потоці автомашин. Яким чином вимірювалась швидкість пристрій був закріплений чи інспектор держав його в руха у постанові не вказано. При таких умовах суд вважає, що фіксація правопорушення не відповідає умовам ст. 14-1 ч.1 КУпАП . Оскільки автомашина рухалась у потоці машин, то прибором могла бути зафіксована швидкість, автомашини, яка рухалась попереду цієї автомашин, або автомашини, яка рухалась за нею.

Отже у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт скоєння відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись п.12.4 Правил Дорожнього руху України, ст. 122 ч.1 КУпАП, ст. ст. 2, 11, 159-163, 171-2 КАС України,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Коблевської роти ДПС ОСОБА_4 про оскарження дій суб єкта владних повноважень задовольнити.

Визнати дії інспектора інспектора Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 неправомірними.

Скасувати постанову серія ВЕ № 258371 від 29 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 255грн. та закрити провадження по справі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає,

Суддя: