Постанова

від 19.01.2011 по справі 2-а-9/11

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-а-9/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ДАІ м. Лисичанська ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що постановою начальника ДАІ м. Лисичанська ОСОБА_3 від 25.10.2010 року визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.З ст. 140 КУпАП України за порушення вимог п. 32.1 ПДР України Окремі питання дорожнього руху,що потребують узгодження з державтоінспеекцією . Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Просить визнати дії відповідача незаконними, та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні позивач підтримав пред'явлений позов, просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позові в обґрунтування яких надав суду відповідні докази. Додав,що роботи проводились на кварталі Дружби народів в м. Лисичанську між будинками 22 та 20. На одну сторону викидали грунт, друга сторона була огорожена стрічками, які рвалися, бо був вітер, встановлений аварійний знак, який прибрали, коли пішли на перерву, щоб не поцупили. Після перерви під їхав працівник ДАІ, почав складати протокол, що ведуться роботи без узгодження, місце роботи не огороджено, відсутні знаки, хоч все це було на місті. Тому вважає, що протокол та постанова винесені незаконно, просив постанову відмінити.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмінити постанову про накладення штрафу на позивача, оскільки 21.01.2010 року проводились аварійні роботи на кварталі Дружби народів в м. Лисичанську між будинками 22 та 20 по ремонту теплотраси. До початку робіт місце було огороджено стрічками з однієї сторони, з другої сторони стояли працівники тепломережі, попереджуючи людей про проведення робіт. Роботи проводились не на проїзній частині, а на газоні, про що свідчать зроблені фото. На фото також зафіксовано працівника ДАІ і встановлені попереджувальні знаки та наявність стрічок у місці проведення робіт. Заїзд до двору не можна вважати автомобільною дорогою чи вулицею. Таким чином позивачем не було порушено ні яких правил, відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.3 КУпАП, постанову про накладення штрафу необхідно скасувати.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши , що позивач проводив роботи без узгодження з ДАІ, місце проведення робіт не було огороджено, не виставлені аварійні знаки. Місце проведення робіт це в їхзд до двору будинків, місце де ходять люди, заїджають машини, що зафіксовано на фотознімках. На момент складення протоколу місце проведення робіт не було огороджено, знаки не виставлені. В підтвердження своїх заперечень надав фото матеріали .

Судом досліджені наступні докази: копія постанови, копія протоколу, копія паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , копія посвідчення ОСОБА_6, матеріали відео зйомки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6. показав суду, що при несенні служби по вул. Кольцевій, побачив, що ведуться роботи на проїзній частині кв. Дружби народів м. Лисичанську біля будинку 22. Транспортний засіб стояв на проїзній частині, місце проведення робі не огороджено, не виставлені знаки. Це було в 13 год. 30 хв. про що вказано в протоколі. Ним було зроблено фото, на якому відсутні знаки та огородження. Підійшов майстер, у якого він поцікавився, чому не виставлені знаки та не огороджено місце проведення робіт. Через деякий час майстру підвезли знаки, які він встановив. Під ногами валялась плівка. Майстер говорив, що знаки не встиг виставити, а плівку порвав вітер. Місце де проводились роботи є територією між будинками для заїзду транспорту та руху пішоходів, пішохідні доріжки в цій частині відсутні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

25.10.2010 року ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП України внаслідок порушення вимог п. 32.1 ПДР України.

Відмовляючи у задовленні позову, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3 ст. 140 КУпАП України порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобі та пішоходів , тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадови осіб, громадян -суб єктів підприємницької діяльності - від сорока до п ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Відповідно до п. 32.1 ПДР України З органами Державтоінспекії узгоджуються інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами

Як вбачається з наданих представником відповідача матеріалів фотозйомки працівником ДАІ ОСОБА_6, роботи проводились на в їзді до двору між будинками 22 та 20 кв. Дружби народів в м. Лисичанську. На час проведення фотозйомки, відсутні знаки про проведення аварійних робіт та огороджувальні стрічки. Суд критично оцінює показання представника позивача ОСОБА_4 про те, що відповідальність за ст. 140 ч.З КУпАП в даному випадку відсутня, оскільки роботи проводились не на автомобільні дорозі, а на в їзді між будинками, що не може бути автомобільною дорогою, з чим погодитись неможливо, оскільки з фото вбачається, що по цій дорозі рухаються як машини та і пішоходи.

Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач правомірно притягнутий до адміністративіної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 140 КУпАП України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись п.32.1 Правил дорожнього руху, ст. 140 ч.3 КУпАП, керуючись ст. ст. ст. 2, 11, 159-163, 171-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до начальника ДАІ м. Лисичанська ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19 січня 2011 року, у повному обсязі складено 22 січня 2011 року.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: