Рішення

від 27.06.2018 по справі 622/615/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/615/17

Провадження №2/622/51/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Попової В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у залі суду у смт. Золочів Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Олександрівська сільська рада Золочівського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2017 року позивач первинно, та після залишення її позовних вимог без руху, 23.06.2017 року звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Залізнична, буд.5, оскільки позивач є власником вказаного будинку, а відповідач з 01.06.2016 року до 15.06.2017 року за адресою вказаного будинку не мешкав, тобто повинен бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Провадження по справі було відкрито 13.07.2017 року.

Відповідач не погодившись із позовними вимогами, подав до суду заперечення відповідно до вимог ЦПК України в редакції до 14.12.2017 року, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю посилаючись на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 24.11.2016 року, залишене в силі ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27.04.2017 року, постановлене за ідентичних обставин та вказуючи на те, що акт, наданий стороною позивача, як єдиний доказ з боку позивача не може бути визнаний судом належним доказом, оскільки містить виправлення в даті його складання, відповідач постійно працює, у тому числі вночі, а тому встановити факт його відсутності у осіб, які підписали акт, не було можливості, оскільки вони можуть не бачити відповідача і на час подання заперечень, хоча відповідач у спірному будинку проживає постійно.

15.12.2017 року з початком роботи Верховного суду набрала чинності нова редакція цивільного процесуального кодексу України, на підставі п.1 розділу 6 Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147 від 03.10.2017 року.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідні положення нової редакції Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, щодо процесуального порядку розгляду вказаної заяви (строки, порядок прийняття, норми ЦПК, тощо), суддя використовує норми нової редакції ЦПК України, а щодо форми та змісту заяви використовує норми редакції ЦПК України, яка діяла до 14.12.2017 року включно.

Допитані у судовому засіданні 21.05.2018 року свідки зі сторони позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також особа, яка підписувала акт від 15.06.2017 року, який став підставою для звернення до суду, ОСОБА_6, повідомили суд, що у спірний період вони відповідача не бачили за адресою спірного домоволодіння, окрім жовтня 2016 року та початку травня 2017 року, коли при його приїзді викликалася поліція, оскільки він зірвав замки, які повісила позивач на домоволодінні, та влаштував сварку.

Допитані у судовому засідання 21.05.2018 року свідки зі сторони відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 та допитаний у судовому засіданні 27.06.2018 року свідок ОСОБА_9 повідомили суд, що у вказаний період постійно бачили відповідача і у с. Олександрівка, і у домоволодінні по вул. Залізничній, 5, однак безпосередньо до домоволодіння не заходили, на підтвердження чого повідомивши, що майже кожен день або їздили з відповідачем на роботу, або через приятельські стосунки постійно спілкувалися з відповідачем.

У судовому засіданні позивач та її представник вказали, що подання позову пов'язано з тим, що у вказаний період відповідач у домоволодінні не мешкав, проживаючи у іншої жінки у смт. Золочів, підтвердженням чого є акт про не проживання від 15.06.2017 року та акт без номеру, наразі там проживає, однак за комунальні послуги не платить і не є членом сім`ї позивача. Позивач його проживанню у спірний період не перешкоджала, однак саме через власне бажання відповідач у вказаний період у спірному домоволодінні не мешкав. Представник позивача додатково пояснив, що ті два випадки, коли відповідач у спірний період з`являвся у домоволодінні (жовтень 2016 року та травень 2017 року) не можна відповідно до норм діючого законодавства вважати належним проживанням, оскільки проживання характеризується постійністю перебування за місцем проживання, чого у відповідача не було.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що сім`ї між ним та позивачем вже немає з моменту попереднього судового слухання між сторонами щодо його виселення за нормами ст.116 ЖК УРСР, яким позивачу було відмовлено у задоволенні її позовних вимог, будинок фактично купувався, а не був дарований позивачу, при цьому відповідач вніс відповідну суму коштів та сторони погодили, що власником буде позивач, яка зареєструє відповідача у спірному будинку, позивач у спірний період намагалася чинити перешкоди відповідачу у користуванні будинком шляхом зміни замків, у зв'язку з чим між сторонами до 2017 року постійно відбувалися з цього приводу конфлікти, однак відповідач мешкав у спірному домоволодінні, що підтвердити його свідки та частково свідок з боку позивача ОСОБА_6, а тому акт про справі про його не проживання спростовується та є не належним доказом, підписанти якого до того ж не були допитані у судовому засіданні, хоча і викликалися до нього.

Представник третьої особи по справі - Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області у судове засідання не прибув, надавши заяву від 26.07.2017 року за вих.№02-19/325, в якому проти вимог позивача не заперечував та просив слухати справу без участі третьої особи (а.с.34).

Вислухавши свідків, пояснення позивача, її представника та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку №5 по вул. Залізничній у с. Олександрівка Золочівського району Харківської області на підставі договору дарування житлового будинку №637 від 05.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, що підтверджується витягом №36842684 від 20.12.2012 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9, 10).

Також позивач є власником земельної ділянки під вказаним будинком з кадастровим номером 6322680501:01:000:0022, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.11.2015 року, індексний номер 47556776 (а.с.11).

Відповідач зареєстрований у вказаному домоволодінні за згодою позивача з 30.01.2014 року по день розгляду справи по суті, що підтверджується випискою з погосподарської книги №2 за 2011-2015 роки за №ОПО 03651 (а.с.4).

Вищевказані обставини сторонами не оспорювалися під час судового засідання, а тому додатково на підставі ст.82 ЦПК України вважаються судом встановленими.

15.06.2017 року був складений акт про не проживання відповідача за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Залізнична, 5 з 01.06.2016 року до 15.06.2017 року (а.с.3) за участі ОСОБА_11, яка справжність факту та свого підпису підтвердила заявою на ім`я суду від 21.05.2018 року (а.с.89), ОСОБА_6, яка була допитана у судовому засіданні 21.05.2018 року та ОСОБА_12, який справжність факту та свого підпису підтвердив письмовою заявою на ім`я суду від 12.08.2017 року (а.с.59).

Також у судовому засіданні суду був наданий акт без дати з підписами вищевказаних осіб із затвердженням їх підпису секретарем Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області 02.12.2016 року, що відповідач за адресою спірного домоволодіння не мешкав з 01.06.2016 року (а.с.111).

Оцінуючи вказані докази у сукупності, суд приходить до думки, що відповідач дійсно постійно не мешкав у вказаному домоволодінні у період часу з 01.06.2016 року до 15.06.2017 року, однак його не проживання у вказаному домоволодінні було пов'язано з перепонами, які чинила йому позивач по справі, зокрема шляхом зміни замків, створення перешкод у проникненні до домоволодіння, тобто в даній справі визнання вимог про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, не може задоволено, оскільки тимчасове не проживання відповідача було пов'язано із діями позивача щодо створення йому перешкод у такому користуванні.

Таким чином, вимоги позивача, підтвердні двома актами про не проживання не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, оскільки судом встановлено, що тимчасове не проживання відповідача за адресою спірного домоволодіння відбулося через поведінку позивача, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки не проживання в даній категорії справ повинно бути добровільним без жодних перепон з боку власника, який звертається до суду.

Посилання відповідача на виправлення в акті від 15.06.2017 року та відсутність дати в акті, завіреним секретарем сільської ради 02.12.2016 року, як і посилання на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27.04.2017 року суд відхиляє, оскільки вказані недоліки актів не змінюють та не спростовують факт в ньому зазначений, що було підтверджено у судовому засіданні, а судове рішення суду апеляційної інстанції має при своєму постановленні інший предмет спору (ст.116 ЖК УРСР)(а.с.29-31). Також не встановлюється судом факт придбання житла за договором дарування, у тому числі за кошти відповідача, оскільки це не відноситься до предмета спору.

Зі сторони позивача судом не встановлюється як факт про те, що позивач несе за відповідача витрати по оплаті комунальних послуг, оскільки доказів вказаного факту суду надано не було, до того ж це не відноситься до предмету позову. Крім цього посилання позивача на норми ст.405 ЦК України в обґрунтування позову суд також відкидає, оскільки судом встановлений факт особистих неприязних відносин між сторонами та відсутність між ними фактичних сімейних відносин з 2015 року (точний час під час судового розгляду встановити не вдалося).

Крім цього, позивач не має жодних перепон для розпоряджання її власністю, оскільки посилання на вказаний факт у позовній заяві не має під собою законодавчого обґрунтування - відповідач не може перешкодити позивачу у розпорядженні її власністю.

Права відповідача у будинку позивача - це право користування на час, поки він у вказаному будинку зареєстрований.

На підставі викладеного та керуючись ч.6 ст.19, ст.ст. 141, 264, 265, 268, 272, п.1 ч.1 та ч.3 ст. 274, п.9 та п.15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 62214, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: 62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Залізнична, 5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Олександрівська сільська рада Золочівського району Харківської області (код ЄДРПОУ - 04398577, адреса: 62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олексанлрівка, вул. Центральна, 49) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Залізнична, 5 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_13.