Ухвала

від 25.06.2018 по справі 691/609/18

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/609/18

Провадження № 2/691/361/18

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 червня 2018 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черненко В.О., розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ ПриватБанк звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

До позовної заяви, позивач додав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що, за загальними правилами, передбачає розгляд справи без повідомлення сторін.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та додатків до неї, було встановлено, що позовна заява не містить, зокрема, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, що не дає суду повно та всебічно розглянути справу. Позовна заява містить лише дату укладення договору кредиту та суми, які позивач бажає стягнути з відповідача. Проте, жодного обґрунтування з відповідними розрахунками позовна заява не містить.

Згідно ухвали Городищенського районного суду від 25.05.2018 року, позовну заяву ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, судом, зокрема було вказано, що в позові не зазначено:

- з якого моменту відповідач перестав виконувати умови договору або виконував його неналежним чином;

- за який період часу утворилася заборгованість за кредитом, зазначена в позовній заяві;

- що за своїм характером є суми, зазначені в графі 13 розрахунку - комісія чи пеня;

- суми, виведені в графі 14 розрахунку - це нові суми по комісії чи пені, чи інший показник заборгованості;

- яка сума з зазначеної в позові суми заборгованості 3990,00 гривень за пенею та комісією, є пенею, а яка комісією;

- за який період позивачем розрахована пеня та в якому розмірі.

Окрім того, в ухвалі суду було зазначено, що платіжне доручення, додане до матеріалів позовної заяви, не може бути зараховане судом, як доказ сплати судового збору, оскільки на ньому відсутня печатка банку, не зазначено відомостей щодо проведення даних коштів банком.

Також, позивачу було зауважено на подачу умов та правил банку на російській мові, не завірення належним чином усіх документів та нечитабельність анкети - заяви позичальника.

Позивачу був наданий термін для усунення вказаних недоліків, який не міг перевищувати п'яти днів, з моменту отримання ним вказаної ухвали суду, та роз'яснено про наслідки невиконання зазначеної ухвали.

Поштове повідомлення про отримання ухвали суду від 25.05.2018 року надійшло до суду 25.06.2017 року, згідно якого позивач отримав ухвалу суду 08.06.2018 року.

19.06.2018 року, на адресу суду, від позивача надійшла заява у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як додаток до даної заяви, позивач долучив позовну заяву про стягнення заборгованості, у якій, окрім загальних статей ЦК та посилань на умови банку, жодного іншого обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, не зазначив.

Крім того, у первісній позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по пені та комісії у сумі 3990,00 гривень. У позовній заяві в новій редакції позивач зазначив стягувану суму - 3990,00 гривень вже як лише пеню, проте не обґрунтував чому комісія та пеня в даній позовній заяві стала лише пенею.

У заяві у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, позивач навів лише бухгалтерські формули, не зазначивши, як вираховувалась заборгованість по кредитному договору, укладеному саме з ОСОБА_1, та не обґрунтувавши стягувані суми за вказаними формулами.

Окрім того, як було зазначено вище, судом, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, було звернуто увагу позивача на невідповідність платіжного доручення про сплату судового збору № PROM8ВІМZB від 08.05.2018 року та яке він не може прийняти як належний доказ сплати судового збору.

Позивач, до заяви у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, додав нове платіжне доручення № PROM8ВІМZB від 08.05.2018 року.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір , суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

З платіжного доручення, доданого позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2018 року, вбачається, що воно підписано юрисконсультом ОСОБА_2, проте жодного доказу того, що вона має такі повноваження (відповідальний виконавець банку), суду не додано.

Тобто, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.05.2018 року, не виконав.

Крім того, як було зазначено вище, згідно поштового повідомлення, ухвалу суду від 25.05.2018 року про залишення позовної заяви без руху, позивач отримав 08.06.2018 року. Згідно інформації про відправку, яка знаходиться на конверті, в якому надійшли вище зазначені документи, позивач відправив їх 15.06.2018 року, хоча в ухвалі суду, йому був наданий термін для виправлення недоліків - п'ять днів з моменту отримання ухвали, тобто 13.06.2018 року. З урахуванням того, що 13.06.2018 року є вихідним днем (неділя), останнім днем виправлення недоліків та направлення відповідних документів на адресу суду є 14.06.2018 року.

Таким чином, ухвала суду від 25.05.2018 року про залишення позовної заяви без руху, виконана не була, тому в силу ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - слід вважати неподаною і повернути позивачу з усіма додатками до неї.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма додатками до неї.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з дня постановлення ухвали.

Суддя: ОСОБА_3