Постанова

від 26.06.2018 по справі 805/504/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року справа №805/504/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., Гайдара А.В., за участю секретаря судового засідання - Токаревої А.Г., представника позивача адвоката - ОСОБА_1, представника другого відповідача - ОСОБА_2, діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 805/504/15-а (головуючий суддя І інстанції - Аляб'єв І.Г.), складене у повному обсязі 18 вересня 2017 року у м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративний позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з позовом про:

- визнання незаконним та скасування наказів Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 № 805 від 29 липня 2014 року та № 1535 від 12 серпня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у відповідності до п. 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу;

- поновлення ОСОБА_3 капітана міліції на посаді старшого інспектора відділення держаної автомобільної інспекції з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області;

- стягнення з Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення судом рішення;

- визнання незаконним та скасування наказу № 333 л/с від 5 вересня 2014 року начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в частині встановлення вислуги років на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні 16 років 00 місяців 01 день (а.с. 4-6 т.1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №805 від 29 липня 2014 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1535 о/с від 12 серпня 2014 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ у відповідності до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу. Поновлено капітана міліції ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділення держаної автомобільної інспекції з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 13 серпня 2014 року. Зобов'язано управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по день фактичного поновлення на посаді (включно) за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум грошового забезпечення, виплачених позивачу після його звільнення. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 146-153 т.2).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 206-209 т.2).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року скасовано. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року залишено без змін (а.с. 53-57 т.3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягненні грошового забезпечення задоволено. Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по 26 травня 2017 року у розмірі 101 801, 00 грн. (а.с. 107-109 т.3).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 805/504/15-а та прийняти нову постанову, якою змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошового забезпечення, а саме за період з 13 серпня 2014 року по 06 листопада 2015 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на припинення дії Закону України Про міліцію , та вважає, що саме по 06 листопада 2015 року має бути стягнуто грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу.

Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини по справі та не досліджено наявність працевлаштування позивача за час вимушеного прогулу (а.с. 113-116 т.3).

Тобто, фактично апелянт погоджується з правом позивача на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, спірним є тільки період його стягнення.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник другого відповідача надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити та змінити постанову суду першої інстанції в частині періоду стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Представники першого та третього відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та другого відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №805 від 29 липня 2014 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1535 о/с від 12 серпня 2014 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ у відповідності до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу. Поновлено капітана міліції ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділення держаної автомобільної інспекції з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 13 серпня 2014 року. Зобов'язано управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по день фактичного поновлення на посаді (включно) за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум грошового забезпечення, виплачених позивачу після його звільнення. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 146-153 т.2).

На підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня та ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2017 року складено наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 26 травня 2017 року № 9 о/с лк про поновлення капітана міліції ОСОБА_3 (М-223334) з 12 серпня 2014 року на посаді старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міст Слов'янська та Слов'янського району (м. Слов'янськ) управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області (а.с. 93 т.3).

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 26 травня 2017 року № 10 о/с лк згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ визначено вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_3 (М-223334) старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міст Слов'янська та Слов'янського району (м. Слов'янськ) управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, з 06 листопада 2015 року (а.с. 94 т. 3).

Тобто, фактично питання відновлення порушеного права позивача при його незаконному звільненні вирішилось прийняттям 26 травня 2017 року наказу про його поновленні на посаді.

Суд першої інстанції, стягнув грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по 26 травня 2017 року, виходячи з того, що саме прийняттям наказу про поновлення його на посаді відновилось порушене право позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції розглядає дану справу в межах апеляційної інстанції та з врахуванням висновків ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2017 року, тобто тільки в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи наявність наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 26 травня 2017 року № 9 о/с лк про поновлення капітана міліції ОСОБА_3 (М-223334) з 12 серпня 2014 року на посаді старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міст Слов'янська та Слов'янського району (м. Слов'янськ) управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області (а.с. 93 т.3), суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що вимушений прогул позивача тривав з 13 серпня 2014 року по день його поновлення на посаді, тобто по 26 травня 2017 року.

Доводи апелянта, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу має бути стягнутим лише по день дії Закону України Про міліцію (по 06 листопада 2015 року) не знайшло свого підґрунтя в нормах матеріального права, оскільки порушене право позивача (щодо його звільнення) відновилось прийняттям наказу про його поновлення на посаді, а саме 26 травня 2017 року, тобто час його вимушеного прогулу необхідно враховувати по день видання наказу про поновлення на роботі, а саме 26.05.2017 року, який підлягає оплаті .

Щодо розрахунку грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі - Інструкція № 499).

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції № 499 грошове забезпечення рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29 липня 1991 року № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100). Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

У пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума доходу позивача за період червень 2014 року - липень 2014 року становить 6 108,18 грн., в тому числі за червень - 2 974,14 грн. та за липень - 3 134,04 грн. (а.с. 102 т.3).

Останніми відпрацьованими позивачем двома місяцями, що передували звільненню є червень 2014 року (заробітна плата 2 974,14 грн.) та липень 2014 року (3 134,04 грн.), тому суд апеляційної інстанції не приймає доводів апелянта та вважає правомірним розрахунок середньоденної (годинна) заробітної плати визначати саме за зазначені повні місці роботи позивача .

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» кількість робочих днів у червні 2014 року становить 19 днів, у липні 2014 року - 23 днів.

Кількість робочих днів за ці 2 місяці - 42 дні.

Так, середньоденна заробітна плата складає: 2 974,14 грн. (червень 2014 року) + 3 134,04 грн. (липень 2014 року) : 42 робочі дні за два місяці (19 робочих днів у червні 2014 року та 23 робочі дні у липні 2014 року) = 145,43 грн.

Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» , від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» , від 20 липня 2015 року N 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» та від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» кількість робочих днів у період з 13 серпня 2014 року по 26 травня 2017 року становить 700 днів.

Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 101 801 грн. (700 днів * 145,43 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог, відповідно до положень ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судом першої інстанції) та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по 26 травня 2017 року в розмірі 101 801, 00 грн. грн.

Щодо твердження апелянта про необхідність скасування постанови суду першої інстанції через не дослідження наявності/відсутності працевлаштування позивача під час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, зокрема, витребувано: у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області персоніфіковану довідку ОСОБА_3 за період з серпня 2014 року по теперішній час; у Донецької обласної служби зайнятості інформацію щодо звернення ОСОБА_3 за отриманням допомоги по безробіттю за період з серпня 2014 року по теперішній час; у Головного управління ДФС у Донецькій області інформацію щодо наявності у ОСОБА_3 статусу фізичної особи-підприємця за період з серпня 2014 року по теперішній час (а.с. 163-164 т.3).

Донецький обласний центр зайнятості листом від 07 грудня 2017 року № 07/2591/01-41-17 повідомив суд, що ОСОБА_3 у період з серпня 2014 року по час надання відповіді в центрах зайнятості Донецької області як безробітний зареєстрований не був, допомогу по безробіттю не отримував (а.с. 171 т. 3).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 15 грудня 2017 року № 14641/07-1 повідомило суд інформація про суми нарахованої заробітної плати ОСОБА_3 з серпня 2014 року відсутня (а.с. 173-174 т. 3).

Головне управління ДФС України у Донецькій області листом від 23 лютого 2018 року № 8375/10/03-99-13-06 повідомило суд не можливо ідентифікувати ОСОБА_3 для надання запитуваної інформації (а.с. 182 т.3).

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 за період з серпня 2014 року по травень 2017 року у трудових відносинах не знаходився,що також підтверджується записами в трудовій книжці, дохід не отримував, відтак, посилання апелянта на те, що позивач працював в період вимушеного прогулу не відповідають дійсності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог (з урахуванням ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на момент прийняття постанови судом першої інстанції), а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 805/504/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 26 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_5

ОСОБА_6