Постанова

від 26.06.2018 по справі 814/1919/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1919/16

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 14.03.2018р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ВалеКом на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю ВалеКом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ВалеКом , в якому, з урахуванням збільшення в лютому 2017 року позовних вимог, просило суд надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу у розмірі 343 808,05 грн. за рахунок майна ТОВ ВалеКом , що перебуває у податковій заставі.

Позов обґрунтовувало тим, що за відповідачем рахується податковий борг у вказаному розмірі, який у встановлені податковим законодавством строки товариством не погашений, надіслані податковим органом, на виконання вимог ст.95 ПК України, інкасові доручення до банків, в яких товариство має відкриті рахунки, повернуто у зв'язку відсутністю коштів на рахунках, а тому наявні підстави для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового за рахунок майна ТОВ ВалеКом , що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.03.2018р. позов задоволено частково. Надано Головному управлінню ДФС у Миколаївській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 306 114,28 грн. за рахунок майна ТОВ ВалеКом , що перебуває у податковій заставі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю ВалеКом подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 14.03.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову Головного управління ДФС у Миколаївській області.

В своїй скарзі апелянт, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005р. у справі №1-9/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.1.17 статті 1, статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (справа про податкову заставу), зазначає, що розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, має відповідати сумі податкового зобов'язання, що б забезпечувало конституційну вимогу справедливості та розмірності. Оскільки питання податкової застави врегульовано нормами Податкового кодексу України, ідентичними за змістом положенням Закону №2181, тому апелянт вважає за необхідне застосування до спірних правовідносин рішення КСУ від 24.03.2005р. у справі №1-9/2005.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги ТОВ ВалеКом , тобто в частині вимог податкового органу, які задоволено оскаржуваним рішенням.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за ТОВ ВалеКом рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 343808,05 грн.

Заборгованість в сумі 262794,42 грн. присуджено до стягнення з товариства рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №814/2250/16.

Заборгованість в сумі 43319,86 грн. присуджено до стягнення з товариства рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №814/1637/15.

30.03.2015р. податковим органом описано майно ТОВ ВалеКом у податкову заставу, про що складено акт опису майна №6/14-04-23-27. До вказаного акту увійшло наступне майно: автокран КС 4572 на шасі КАМАЗ 53213, реєстр. номер НОМЕР_1, вартістю 418275 грн.

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 31.03.2015р. за №15284918 відповідно до вимог п.п.89.1.2 п.89.1, п.89.2 ст.89 ПК України.

Судом першої інстанції, також, встановлено, що позивач направляв до банку, обслуговуючого відповідача, інкасові доручення (розпорядження) №81-94 від 05.06.2015р., №97, 99-101, 104, 105, 107 від 17.07.2015р., № 252, 253, 255, 256, 259, 261-264, 266 від 23.11.2015р., №94-96, 99, 100 від 19.08.2016р. про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу, які повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку ТОВ ВалеКом .

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна ТОВ ВалеКом , що перебуває у податковій заставі, як це передбачено п.95.3 ст.95 ПК України.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов Головного управління ДФС у Миколаївській області, дійшов висновку, що надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій, можливо тільки на суму 306114,28 грн. податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, яка стягнута на підставі рішень суду від 22.05.2015 року по справі № 814/1637/15 та від 01.03.2017 року по справі № 814/2250/16. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання ТОВ ВалеКом на те, що вартість майна, включеного до акту опису майна №6/14-04-23-27 від 30.03.2015р., є більшою, аніж сума податкового боргу, як на підставу відмови у задоволенні позову, зазначивши, що норми Податкового кодексу відповідних заборон не містять.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України .

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України , у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України , джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України , податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 ПК України , право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 82 ПК України , з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України , контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, умовою звернення коштів на майно, яке перебуває у податків заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи та не заперечується апелянтом, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ ВалеКом посилається на рішення Конституційного Суду України №2-рп/2005 від 24 березня 2005 року по справі №1-9/2005, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки вказане Рішення КСУ прийнято до набуття чинності Податковим кодексом України, стаття 95 якого регулює спірні правовідносини. Вказаною нормою, на відміну від положень Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , чітко визначено алгоритм дій контролюючого органу у випадку, коли вартість майна, яке перебуває у податковій заставі, перевищує суму податкового боргу.

Так, відповідно до п.95.6 ст.95 ПК України у разі, якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

З аналізу вказаної норми Кодексу слідує висновок, що вартість майна, яке перебуває у податковій заставі, може перевищувати суму податкового боргу платника податків.

Положення статті 95 ПК України неконституційними не визнавалися, а тому підлягають застосуванню до правовідносин, які є предметом спору.

Колегія суддів враховує, що матеріалами справи підтверджено наявність у товариства податкового боргу з 2014 року, не здійснення ним дій щодо погашення заборгованості, а також, що вартість майна, яке перебуває у податковій заставі, не значно перевищує суму податкового боргу ТОВ ВалеКом .

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду від 14.03.2018 року - відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВалеКом залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 червня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1