Ухвала

від 21.06.2018 по справі 826/5209/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2018 року

Київ

справа №826/5209/17

касаційне провадження №К/9901/48698/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №826/5209/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Стандарт" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім-Стандарт" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2017 №0001501402, №0001521402 та №0001511402.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 06.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2017 залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 без змін.

Головне управління ДФС у м. Києві 23.04.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017. Разом з касаційною скаргою надійшла заява про поновлення строку касаційного оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 03.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України , з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, а також на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України , у зв'язку з ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 03.05.2018 була отримана відповідачем 30.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923406678.

На виконання вимог ухвали від 03.05.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому порушено питання щодо продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що відповідальний юрист, що супроводжує справу, знаходився на лікарняному, а тому не мав можливості вчасно подати повторну касаційну скаргу та сплатити судовий збір.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору у зв'язку із тимчасовою відсутністю коштів.

Додатково відповідач зазначає, що звернувся із доповідною запискою від 08.06.2018 до начальника юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві з вимогою доплатити судовий збір у №826/5209/17, однак збір не сплачено.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Скаржник не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги по цій справі, а також скаржником не надано суду касаційної інстанції жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору у справі №826/5209/17.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №826/5209/17.

2. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №826/5209/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Стандарт" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк