Провадження № 2/447/126/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
07.06.2018м. Миколаїв Львівська область
Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,
за участю секретарів судового засідання Тремби Я.С., Волківської Н.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №447/1721/17
за позовом Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
за зустрічним позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області про зобов'язання укласти договори,
інтереси позивача за первісним позовом представляли адвокати: ОСОБА_7, ОСОБА_8 і начальник Відділу кадрової та правової роботи ОСОБА_9,
інтереси відповідача за первісним позовом, ОСОБА_1 представляв адвокат ОСОБА_10,
інтереси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом представляв начальник ОСОБА_11
Процесуальні дії у справі.
Провадження у справі відкрито судом 01.08.2017 на підставі позову КП Розділжитлосервіс . Позивач за первісним позовом просить стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8553,31 гривень та судовий збір. Позов обґрунтовує тим, що відповідачі проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач надає відповідачам житлово-комунальні послуги з утримання житлових будівель та прибудинкових територій. Відповідачі користуються наданими послугами, однак, ухиляються від їх оплати.
28.08.2017 представник КП Розділжитлосервіс подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та допит свідків. Суд постановив допитати, як свідка ОСОБА_12 та долучити подані докази.
28.09.2017 представник ОСОБА_1 подав клопотання про допит відповідачів за первісним позовом, як свідків у справі, а також клопотання про витребування доказів, згідно з яким просив витребувати інформацію щодо площі прибудинкової території будинку 2а на вул. Стуса у м. Новий Розділ Львівської області, її конфігурації, складових частин, наявності землевпорядної документації та даних про постійне користування нею. Суд постановив допитати відповідачів за первісним позовом як свідків та витребувати запитувану інформацію (ухвала від 28.09.2017).
Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_1 27.11.2017 подала зустрічний позов. Суд постановив прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним оскільки вони виникають з одних правовідносин. ОСОБА_1 зазначила, що проти задоволення первісного позову заперечує. Вона просить суд зобов'язати КП Розділжитлосервіс укласти договори: про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і про надання послуг з вивезення побутових відходів на основі типового договору з урахуванням її пропозицій, викладених у протоколі розбіжностей від 17.03.2017. ОСОБА_1 зазначає, що вона є власником квартири на вул. Стуса, 2а/153 у м. Новий Розділ, Львівської області. 20.02.2007 вона уклала з КП Розділжитлосервіс договір № 1677 Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій . Вона оплачувала послуги вчасно, однак, КП Розділжитлосервіс послуг не надавало, незважаючи на звернення мешканців. 17.02.2014 ОСОБА_1 востаннє сплатила за житлово-комунальні послуги і подала заяву про припинення строку дії договору. 20.02.2014 року строк дії договору закінчився. ОСОБА_1 не заперечує проти укладення нового договору, однак, лише з урахуванням її пропозицій, викладених у протоколі розбіжностей. Це дозволить більш детально врегулювати правовідносини сторін і у випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору надасть можливість ОСОБА_1 захистити свої права. Крім того, КП Розділжитлосервіс є надавачем послуг з вивезення побутових відходів, але від укладення договору зі ОСОБА_1 ухиляється.
В судовому засіданні представник КП Розділжитлосервіс проти задоволення зустрічного позову заперечив, вважає такий безпідставним, оскільки законом передбачено типову форму договору від якої не можна відступати.
Згідно із запереченнями на позов, які 27.11.2017 подав відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 - він проти задоволення первісного позову заперечує, покликаючись на таке. У первісному позові є некоректне покликання на постанову ВСУ від 30.10.2013 №6-59цс16, оскільки правова позиція висловлена у зазначеній постанові стосується лише застосування ст.625 ЦК України і не має відношення до предмета даного спору. Належним відповідачем за вказаним позовом може бути лише власник житла. Інші особи відповідають лише перед власником житла. Він заперечує проти стягнення з нього боргу, оскільки не визнає такий та зазначає, що КП Розділжитлосервіс не надав належних та допустимих доказів факту надання житлово-комунальних послуг.
27.11.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши, що заперечують проти первісного позову і підтримують зустрічний позов.
Згідно з ухвалою від 16.01.2018 суд постановив продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
17.01.2018 Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області подало клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника та письмові пояснення, відповідно до яких зазначено таке. У випадку невиконання або неналежного виконання умов договору споживач має право відмовитися від договору або розірвати його, і вимагати відшкодування збитків. Виконавець повинен надавати споживачу достовірну інформацію про надані послуги та укласти зі споживачем договір, яким визначити відповідальність за дотримання умов його виконання, згідно з типовим договором. Тарифи на послуги визначаються щодо кожного будинку індивідуально з урахуванням обсягу запланованих робіт, шляхом проведення громадських слухань. Споживач зобов'язаний укласти з виконавцем робіт договір на основі типового договору, а у разі порушення його умов скласти претензію.
Інші учасники судового розгляду у судові засідання не з'явилися, хоча були належно повідомлені про час та місце проведення судових засідань у справі, тому суд постановив проводити розгляд справи у їх відсутності.
Суд встановив:
ОСОБА_1 є власником квартири №153 у будинку №2а на вул. Стуса у м. Новий Розділ Львівської області, що стверджується договором купівлі-продажу від 08.12.1995, зареєстрованим в реєстрі за №1022, записаним Стрийським МБТІ за реєстром №75 25.12.1995.
У зазначеній квартирі зареєстрована власник ОСОБА_1 та повнолітні члени її сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що стверджується довідкою від 21.07.2017 №4867.
18.12.2006 ОСОБА_1 уклала з КП Розділжитлосервіс договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №1677, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язана оплачувати за надані послуги, а КП Розділжитлосервіс зобов'язане забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг згідно з законодавством. Договір укладено строком на 5 років з можливістю пролонгації, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде заявлено про розірвання або необхідність його перегляду.
Рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області від 24.04.2013 №157 виконавцем житлово-комунальних послуг визначено КП Розділжитлосервіс . У перелік об'єктів входив також будинок №2а на вул. Стуса у м. Новий Розділ Львівської області.
25.07.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_13, у визначений договором спосіб, склали акт-претензію щодо ненадання послуг КП Розділжитлосервіс . КП Розділжитлосервіс на зазначену претензію у визначений законом спосіб не відреагував. Це змусило споживачів 20.08.2013 скласти акт-претензію повторно. Це доводить, що КП Розділжитлосервіс не надавало ОСОБА_1 та іншим мешканцям будинку певні види послуг, які згідно з умовами договору повинно було надавати. У зв'язку із систематичним невиконанням КП Розділжитлосервіс умов договору, у визначений в п. 19 договору спосіб, ОСОБА_1 подала заяву про розірвання договору.
17.02.2014 ОСОБА_1 провела повну оплату за житлово-комунальні послуги згідно з договором від 18.12.2006 №1677, що стверджується квитанцією.
КП Розділжитлосервіс продовжило нараховувати відповідачам за первісним позовом заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Після цього, ОСОБА_1 систематично подавала заяви, відповідно до яких пропонувала КП Розділжитлосервіс укласти новий договір про надання послуг, однак, не на основі типового, а з урахуванням її пропозицій. Докази цього наявні у матеріалах справи: арк. 114, 116-145, 148-158, 167-176, 179-200. Однак, сторони так і не досягли згоди щодо умов на яких має бути укладений договір.
Відповідно до акту-претензії від 04.09.2017 ОСОБА_1 зафіксувала ненадання певних видів послуг КП Розділжитлосервіс .
10.04.2018 КП Розділжитлосервіс призначено управителем багатоквартирними будинками на підставі рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №87. У перелік зазначених будинків входить також будинок №2а на вул. Стуса у м. Новий Розділ Львівської області.
Оцінка суду.
У разі, коли житлове приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Це слідує з аналізу норм ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги . Відповідно до ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. Таким чином, належним відповідачем за первісним позовом є власник квартири ОСОБА_1, щодо інших повнолітніх осіб, які мають право користування квартирою - вони відповідають виключно перед власником житла.
Частиною першою статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 766/10147/16-ц.
Відповідно до ст.21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.
Враховуючи зазначену норму закону у відповідачів за первісним позовом виникли правомірні очікування щодо отримання послуг належної якості, які є предметом договору.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
КП Розділжитлосервіс на підтвердження позовних вимог за первісним позовом повинен був довести факт надання житлово-комунальних послуг відповідачам, оскільки факт надання послуг відповідачі не визнають. Допустимими доказами виконання ремонтних робіт є акти виконаних робіт складені сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).
На підтвердження зазначеного факту відповідач надав копії переліку і періодичності надання послуг та журналів виконання робіт (арк. 11, 14-18, 31-38, 41-46, 50-53). Зазначені документи містять лише інформацію про заплановані роботи без даних щодо фактичного їх виконання. Тому, такі документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами факту надання житлово-комунальних послуг.
Натомість відповідачами за первісним позовом надано суду акти-претензії, що є належними та допустимими доказами невиконання певних видів робіт позивачем.
Допитані у судовому засіданні як свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_14 пояснили, що за вищевказаною адресою не проживають, а тому не можуть бути споживачами житлово-комунальних послуг та зазначили, що тривалий час ремонтні роботи у будинку не проводилися. Суд вважає зазначені показання суперечливими, оскільки факт тривалого не проживання в квартирі ставить під сумнів достовірність показань в частині обізнаності щодо проведення ремонтних робіт у будинку.
Свідок ОСОБА_15 дав показання, відповідно до яких зазначив, що ремонтні роботи проводилися у 2017 році. Свідок ОСОБА_12 зазначила, що інформацією про проведення ремонтних робіт у будинку №2а не володіє, якщо ремонт і проводився, то давно. Клопотання про допит цих свідків заявив позивач за первісним позовом, мотивуючи його тим, що вони працюють у КП Розділжитлосервіс та володіють достовірною інформацією щодо надання житлово-комунальних послуг у будинку №2а на вул. Стуса, оскільки це становить їх трудову функцію. Таким чином, навіть працівникам КП Розділжитлосервіс достовірно не відомо чи надає підприємство житлово-комунальні послуги.
Враховуючи наведене, у задоволенні первісного позову слід відмовити, оскільки позивачем за первісним позовом не доведено факт надання житлово-комунальних послуг, що виключає обов'язок власника квартири їх оплачувати.
Відповідно до ст.21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Зазначений договір є договором приєднання. Тому, відповідно до ст.634 ЦК України умови такого договору встановлюються в стандартних формах, і цей договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тож, КП Розділжитлосервіс правомірно не врахувало вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо корегування типового договору про надання послуг.
Враховуючи зазначені обмеження, статтею 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги збалансовано права сторін договору та встановлено процедуру оформлення претензій споживачів до виконавців з метою забезпечення прав споживачів на отримання якісних послуг.
Крім того, КП Розділжитлосервіс за результатами конкурсу визначено управителем багатоквартирними будинками. Згідно зі ст.1 Законом України Про житлово-комунальні послуги поняття управитель не є тотожним поняттю виконавець послуг.
Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо зловживання КП Розділжитлосервіс монопольним становищем, оскільки вона не надала допустимих доказів цього. Зокрема, законом визначено, що факти зловживання монопольним становищем встановлюються рішеннями територіальних органів Антимонопольного комітету України.
Враховуючи наведене, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, оскільки встановлення у договорі про надання житлово-комунальних послуг додаткових умов, що не відповідають типовому договору прямо заборонено законом, а для забезпечення прав споживача законом визначено спеціальний механізм.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовив у задоволенні первісного позову судовий збір слід покласти на позивача за первісним позовом. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі. Позивач за зустрічним позовом звільнена від сплати судового збору, а тому судові витрати за зустрічним позовом компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні позову Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відмовити в повному обсязі.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області про зобов'язання укласти договори, відмовити в повному обсязі.
Судовий збір за первісним позовом покласти на позивача - Комунальне підприємство Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області.
Судові витрати за зустрічним позовом компенсуються за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач за первісним позовом - Комунальне підприємство Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 37, м. Новий Розділ, Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22362258.
Відповідачі за первісним позовом:
ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не зазначено;
ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не зазначено;
ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не зазначено;
ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не зазначено;
ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не зазначено;
ОСОБА_6, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не зазначено.
Треті особи:
Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, місцезнаходження: вул. Вітовського, 18, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40349068;
Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 24, м. Новий Розділ, Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40540412.
Повний текст рішення складено 19.06.2018.
Суддя Павлів В. Р.
Суд | Миколаївський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 74993590 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський районний суд Львівської області
Павлів В. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні