Ухвала

від 13.02.2019 по справі 447/1721/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 447/1721/17

провадження № 61-2525 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі за позовом комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області, треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області та виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, про зобов'язання укласти договори,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області звернулося до суду з вказаним позовом та просило стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 553 грн 31 коп. та вирішити питання розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов, у якому просила зобов'язати КП Розділжитлосервіс укласти договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та про надання послуг з вивезення побутових відходів на основі типового договору з урахуванням її пропозицій, викладених у протоколі розбіжностей від 17 березня 2017 року.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 07 червня 2018 року у задоволенні позову комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області, треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області та виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, про зобов'язання укласти договори відмовлено в повному обсязі. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області задоволено. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07 червня 2018 року в частині відмови у стягненні заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, солідарно, заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 8 553 грн 31 коп., станом на 21 липня 2017 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У січні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 8 553 грн 31 коп., яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує пста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн ? 100 = 192 100 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v . France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v . Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі за позовом комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради Львівської області, треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області та виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, про зобов'язання укласти договори відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта