Рішення

від 27.06.2018 по справі 573/678/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/678/18

Номер провадження 2/573/282/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 червня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області про продовження строку для прийняття спадщини. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09 вересня 2002 року померла його мати - ОСОБА_4. Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,55 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності АПТЗТ Іскра , посвідчену сертифікатом серії СМ №0180297. За життя мати склала заповіт, яким заповіла йому все своє майно. Однак, він не прийняв спадщину в установленому законом порядку внаслідок скрутного матеріального становища, що на даний час є перешкодою в отриманні у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить продовжити на три місяці строк для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_4, яка померла 09 вересня 2002 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Представник останнього за довіреністю ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує (а. с. 38).

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. В силу статті 131-1 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Разом з цим, відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України норма щодо здійснення представництва у судах першої інстанції виключно адвокатами вступає в силу з 01 січня 2019 року. З огляду на викладене, суд вважає допустимою представництво ОСОБА_5 інтересів позивача ОСОБА_1 у суді за довіреністю.

Представник відповідача - Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають (а. с. 33).

Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Сумській області в судове засідання не з'явився. Завідувач держнотконтори ОСОБА_6 надіслала листа про розгляд справи без участі їх представника, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду (а. с. 31).

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, спадщину після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 09 вересня 2002 року приймати не будуть та до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини не звертатимуться (а. с. 68, 71).

У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2002 року у м. Суми померла ОСОБА_4 (а. с. 14).

Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 6,55 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, у землях, які перебували в колективній власності АПТЗТ Іскра , посвідчене сертифікатом серії СМ №0180297 від 14 січня 1997 року, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року №9. Відповідно до записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Білопільською РДА членам АПТЗТ Іскра , вищеназваний сертифікат виданий на руки (а. с. 15).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Іскрисківщинської сільської ради 05 березня 1992 року, зареєстрованого у книзі для запису нотаріальних дій під №45 та заповіту від 06 листопада 2001 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Кекинської сільської ради Сумського району Сумської області за реєстровим №92, ОСОБА_4 заповіла все своє майно своєму синові - ОСОБА_1 - позивачу в справі (а. с. 11-12).

За інформацією Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, наданою за даними книги погосподарського обліку №1 за 1996-2000 роки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та одиноко проживала у с. Іскрисківщина до 12 вересня 2000 року. Заповіт від імені останньої посвідчено виконавчим комітетом сільської ради 05 березня 1992 року за реєстровим №5. Реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 42996718. Заповіт не змінювався та не відмінявся (а. с. 34, 36-37).

З довідки Миколаївської сільської ради від 07 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4, яка померла 09 вересня 2002 року, була зареєстрована і проживала на день смерті одна за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Капітанівка, вул. Польова (колишня вул. Молодогвардійська), 7. Заповіт від імені померлої, посвідчений виконавчим комітетом Кекинкої сільської ради 06 листопада 2001 року за №92, не змінювався та не відмінявся (а. с. 13).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 04 травня 2018 року спадкова справа після ОСОБА_4, яка померла 09 вересня 2002 року не заведена (а. с. 32).

Позивач звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, однак, нотаріус своєю постановою відмовив йому у вчиненні нотаріальних дій внаслідок пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини (а. с. 20).

Згідно з п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу Спадкове право застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз'яснено у п. п. 1, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування положення ст. 1272 ЦК України 2003 року, ч. 3 якої визначено право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, застосовується лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності ЦК України 2003 року - 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року.

Таким чином, спірні відносини регулюються нормами ЦК УРСР.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ч. 1 ст. 524 та ст. 525 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

У ст. 534 ЦК УРСР визначено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженням.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР).

Строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 ЦК УРСР, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними (ч. 1 ст. 550 ЦК УРСР).

Відповідно до абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 09 вересня 2002 року. Спадкоємці останньої за законом, у тому числі, які мають право на обов'язкову частку у спадщині та в установленому законом порядку прийняли спадщину чи мають намір її прийняти відсутні. Позивач не може реалізувати своє право на спадщину за заповітом так як внаслідок скрутного матеріального становища пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, враховуючи наведені вище норми закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 524, 534, 549, 550 ЦК УРСР 1960 року, п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, п. 1, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04390009, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Іскрисківщина, вул. Молодіжна, 35, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Сумській області, юридична адреса: Сумська область, м. Білопілля, Торгова площа, 27, ОСОБА_2, мешканка м. Енергодар Запорізької області, вул. Набережна, 8/3, ОСОБА_3, яка проживає на території Російської Федерації в смт. Пролетарський Рокитнянського району Бєлгородської області по вул. Локомотивній, 6/4, про продовження строку для прийняття спадщини задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 09 вересня 2002 року, на три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області безпосередньо.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом вказаного вище строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: