Справа №612/766/17
№2/612/41/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2018 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, третя особа Фермерське господарство Агрозем-7 ,-
ВСТАНОВИВ :
Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 в якому просить визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області №1918-СГ від 18.08.2014 , №2821-СГ від 23.10.2014 , №747-СГ від 09.04.2015, №504-СГ від 10.03.2015, а крім того визнати недійсними договори оренди землі, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Харківській областіта ОСОБА_1 від: 14.11.2014 щодо оренди землі площею 9,2054 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0709 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471284763206); від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 4,4190 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0699 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471336163206); 14.11.2014 щодо оренди землі площею 11,5358 га із кадастровим номером 6320680200:01:000:1475 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471339563206); 14.11.2014 щодо оренди землі площею 13,7729 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0710 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471301863206); 18.09.2014 щодо оренди землі площею 34,9100 га із кадастровим номером 6320680200:01:000:1462 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 425939663206); 30.04.2015 щодо оренди землі площею 12,459 га із кадастровим номером 6320686300:01:001:0151 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 574188463206); 30.04.2015 щодо оренди землі площею 52,8055 га із кадастровим номером 6320686300:01:001:0090 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 574205763206); 19.06.2015 щодо оренди землі площею 10,6243 га із кадастровим номером 6320682000:01:001:0650 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386586663206); 19.06.2015 щодо оренди землі площею 12,5404 га із кадастровим номером 6320682000:01:001:0651 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386717563206; 19.06.2015 щодо оренди землі площею 10,7156 га із кадастровим номером 6320684000:02:000:0479 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 605764463206); 19.06.2015 щодо оренди землі площею 6,8288 га із кадастровим номером 6320683000:01:000:0473 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 605571663206); 19.06.2015 щодо оренди землі площею 7,5956 га із кадастровим номером 6320683000:02:000:0489 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 605679063206), а крім того стягнути на їх користь понесені витрати по сплаті судового збору, посилаючись на наступне.
Лозівською місцевою прокуратурою в ході вивчення стану законності надання у власність та користування, а також використання земель в грудні 2017 року виявлені факти порушення інтересів держави Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та громадянином ОСОБА_1, що полягають у прийнятті незаконних наказів про передачу земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, а також укладенні договорів оренди земель сільськогосподарського призначення.
Так вищезазначеними наказами Головного управління Держземагенства (на теперішній час - Держгеокадастр) у Харківській області ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства вказані земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області. На підставі наказів укладено договори оренди цих земельних ділянок строком на 49 років, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідними номерами.
Зазначають, що вище вказані накази ГУ Держземагентства прийняті з порушенням вимог земельного законодавства (ст.ст. 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 12 Закону України Про фермерське господарство в редакції на час виникнення правовідносин), у зв'язку з чим вищевказані земельні ділянки, загальною площею 187,4126 га, ОСОБА_1 надано в оренду незаконно.
Так, згідно правил, викладених в ст .ст. 22, 31, 93,118,121,123,124,134, ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частин 1,2 ст.1, ст. 2, ч.ч.1, 2 ст.7, ст. 12 Закону України Про фермерське господарство (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин, або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. При цьому посилаються на правову позицію викладену в рішеннях Верховного Суду України від 23.12.2016 у справі №635/6568/15-ц , від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15 та від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16.
Також зазначають, що в ході вивчення встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 є засновником ФГ Агропром АВ (державна реєстрація 01.04.2005), ФГ Агропром-7 (державна реєстрація 10.11.2011) під які для ведення фермерського господарства у користування вже виділялись земельні ділянки за рахунок земель державної власності.
Зокрема, розпорядженнями голови Близнюківської районної державної адміністрації від 02.09.2009 №№ 613, 614 та 615 ФГ Агропром АВ надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянкидержавної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 65,2645 га, які розташовані на території Близнюківського району, а саме :
-земельна ділянка площею 12 га (к.н. 6320680200:01:000:1419);
-земельна ділянка площею 19,7502 га (к.н. 6320680200:01:000:1403);
-земельна ділянка площею 23,8489 га (к.н. 6320680200:01:000:1400);
-земельна ділянка площею 40,5661 га (к.н. 6320680200:01:000:1405);
На підставі вказаних розпоряджень 31.03.2010 між головою Близнюківської райдержадміністрації та головою ФГ Агропром АВ ОСОБА_1 укладено 4 договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 10 років, які 16.06.2010 зареєстровані в Близнюківському РВ ХРФДП Центр ДЗК за № 041068500001, 041068500002, 041068500003, 041068500004.
Крім того, у власності ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства кадастрові номери: 6320680200:01:000:0677, площею 0.5712 га, отримана у власність 20.10.2014, 6320680200:01:000:1087, площею 0.2251 га, у власність 20.10.2014, 6320680200:02:000:0247, площею 6.0037 га, отримана у власність 20.10.2014, 6320680200:01:000:1291, площею 0.2251 га, отримана у власність 04.02.2014, 6320680200:01:000:1184, площею 0.4567 га, отримана у власність 28.01.2014.
На підставі вказаного вважають, що ОСОБА_1 від Головного управління Держземагенства у Харківській області фактично на поза конкурсній основі, в необгрунтованих розмірах, отримав земельні ділянки не для створення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності, оскільки він є засновником декількох підприємств та мав у власності земельні ділянки, які міг використовувати для товарного сільськогосподарського виробництва.
Крім того, з моменту укладення оспорюваних договорів оренди землі, ОСОБА_1 не створив фермерське господарство, для діяльності якого він і отримував земельні ділянки.
В обґрунтування позову також посилаються на те, що ч.7 ст.7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Частиною 3 ст.123 ЗК (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів.
Спірні земельні ділянки, загальною площею 187,4126 га, які знаходяться за межами населених пунктів на території Олексіївської, Софіївської та Верхньосамарської сільських рад Близнюківського району, не становлять єдиного масиву та деякі з них розташовані окремо одна від одної (поодиноко) по всій території сільських рад.
Також посилаються на те, що ОСОБА_1, при зверненні з заявами про надання в оренду цих земель, не підтверджено наявності в нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо).
В обґрунтування правомірності звернення прокурора з цим позовом до суду, посилаються на ст. 13,14,19 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999, ст.1 Закону України Про основи національної безпеки України , ст.1 Земельного кодексу України.
Також зазначають, що оспорюванні накази видано Головним управлінням Держземагенства у Харківській області, правонаступником якого, а отже і відповідачем у справі є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
У судовому засіданні представник позивача - начальник Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (надалі - ГУ Держгеокадастру) проти задоволення позову у своєму відзиві на позов заперечувало, посилаючись на наступне.
Головне управління Держземагенства у Харківській області, діючи у межах своїх повноважень, правомірно видало оспорювані накази, діючи на підставі ст. 7 ЗУ Про фермерське господарство та ст. 123 ЗК України. Для отримання в оренду землі для створення фермерського господарства ОСОБА_1 як фізичною особою, була подана належна заява та інші необхідні документи (копія трудової книжки, на підтвердження досвіду роботи у сільському господарстві, бізнес-план на підтвердження обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив, довідка про те, що ОСОБА_1 не брав участь у розпаюванні земель колективної власності, на підтвердження права на безоплатне одержання земельної ділянки). Бізнес-план містить інформацію про наявну у ОСОБА_1 техніку. Посилаються на те, що ЗУ Про фермерське господарство не містить обмежень щодо кількості ділянок які можуть бути надані в оренду для створення фермерського господарства, а також не містить вимоги, що такі ділянки мають розташовуватися суміжно.
Зауважують на неправомірність посилання прокурора на те, що у ОСОБА_1 уже на той час були земельні ділянки, виходячи із того, що ці ділянки були надані в оренду не ОСОБА_1 як фізичній особі, а ФГ Агропром АВ . А наявні у ОСОБА_1 земельні ділянки на праві приватної власності для ведення особистого селянського господарства не перешкоджають йому в отриманні в оренду землі для ведення фермерського господарства.
Крім того вважають, що прокурором не доведено факт порушення інтересів держави та наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді у виниклих спірних правовідносинах.
У відзиві на позовну заяву та під час розгляду справи у суді, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 також проти задоволення позову заперечував, вказавши на таке.
ОСОБА_1 був одним із засновників юридичної особи Фермерске господарство Агропром АВ яке в травні 2010 році реорганізоване в ТОВ Агропрм АВ . ФГ Агропром АВ діяло на підставі оренди землі у фізичних осіб, сплачувало податки, має 70 одиниць сільськогосподарської техніки. В березні 2010 року ФГ Агропром АВ , як юридичною особою, були укладені договори оренди земельних ділянок розташованих на території Близнюківського району Харківської області з цільовою метою - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.07. 2014 розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації щодо цих земельних ділянок скасовані, а укладені на їх підставі договори оренди визнані недійсними. 26.09. 2014 на підставі акту прийому-передачі земельні ділянки повернені державі. Отже в користуванні ТОВ Агропром АВ земельних ділянок державної форми власності немає.
У ОСОБА_1 є декілька земельних ділянок у власності. Цю землю він отримав у власність як спадщину. Цільове призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Вказують, що зазначені обставин жодним чином не перешкоджали отриманню ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для створення нового фермерського господарства.
Так, після видання оспорюваних наказів ГУ Деррземагенства у Харківській області, ОСОБА_1 уклав з цим органом 12 договорів оренди, здійснив їх реєстрацію. Після цього ним було створено юридичну особу - ФГ Агрозем -7 , яке і здійснює господарську діяльність на орендованих земельних ділянках. Зокрема з 2015 року господарством сплачено більше 525 тис. гривень податків. Орендовані земельні ділянки відображені в статуті господарства.
Вважають некоректним посилання прокурора на те, що протиправним є надання земельних ділянок в оренду які не є єдиним масивом. Вказують, що поняття єдиного масиву в законодавстві України не існує. З цією метою ними отримано науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені ОСОБА_5 який спростовує правомірність такого посилання прокурора.
Зазначають, що чинне законодавство України не містить і обмежень щодо кількості, площі та місцезнаходження земельних ділянок які можуть бути надані в оренду громадянину який бажає створити фермерське господарство.
Отримані ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки відповідають його досвіду роботи, наявним технічним можливостям - власна техніка та використання іншої техніки на умовах цивільно-правових угод.
Також вважають некоректним посилання прокурора на висновки Верховного суду України з огляду на відсутність аналогічних фактичних обставин справи тощо.
У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні представник Фермерського господарства Агрозем -7 ОСОБА_6 також проти задоволення позову заперечував з таких підстав.
Як фізична особа ОСОБА_1, отримавши накази ГУ Дерземагенства в Харківській області, уклав із цим органом договори оренди спірних земельних ділянок, зареєстрував їх. 07.08. 2015 ОСОБА_1, діючи законно, створив ФГ Агрозем -7 і здійснив державну реєстрацію цієї юридичної особи. Отримані в оренду земельні ділянки обліковуються за цією юридичною особою яка і здійснює на них господарську діяльність, сплачує податки. З 2015 року сплачено більше 525 тис. грн. податків. Таким чином спростовується твердження прокурора про використання вказаної землі ОСОБА_1 для підприємницької діяльності інших юридичних осіб - зокрема СТОВ Агропром АВ та ФГ Агропром 7 .
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1, вивчивши відзив на позов ГУ Держгеокадастру у Харківській області, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову повністю, виходячи із наступного.
Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судовим розглядом встановлено наступне.
Наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області №1918-СГ від 18.08.2014 , №2821-СГ від 23.10.2014 , №747-СГ від 09.04.2015, №504-СГ від 10.03.2015 ОСОБА_1, для ведення фермерського господарства, надано в оренду земельні ділянки державної форми власності площею: 9,2054 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0709 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471284763206); 4,4190 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0699 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471336163206); 11,5358 га із кадастровим номером 6320680200:01:000:1475 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471339563206); 13,7729 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0710 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 471301863206); 34,9100 га із кадастровим номером 6320680200:01:000:1462 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 425939663206); 12,459 га із кадастровим номером 6320686300:01:001:0151 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 574188463206); 52,8055 га із кадастровим номером 6320686300:01:001:0090 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 574205763206); 10,6243 га із кадастровим номером 6320682000:01:001:0650 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386586663206); 12,5404 га із кадастровим номером 6320682000:01:001:0651 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386717563206; 10,7156 га із кадастровим номером 6320684000:02:000:0479 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 605764463206); 6,8288 га із кадастровим номером 6320683000:01:000:0473 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 605571663206); 7,5956 га із кадастровим номером 6320683000:02:000:0489 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 605679063206). Земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів на території Олексіївської, Лукашівської, Верхньосамарської, Кіровської, Софіївської сільських рад Близнюківського району Харківської області. Встановлену річну орендну плату. Зобов'язано укласти з ГУ Дерземагенства у Харківській області договори оренди цієї землі, використовувати землю за цільовим призначенням, тобто для ведення фермерського господарства(т.1 а.с.12-15).
На виконання цих наказів між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 18.09. 2014, 14.11. 2014, 30.04. 2015, 19.06. 2015 були укладені договори оренди щодо вказаних земельних ділянок(16-51).
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… підтверджено те, що як інше речове право - право оренди земельної ділянки зареєстроване. Суб'єктами речового права є орендар ОСОБА_1 (зазначено номер його паспорта та номер картки платника податків) та орендодавець - Держава в особі ГУ Держземагенства у Харківській області(т.1 а.с.52-75).
Таким чином встановлено, що вказані вище земельні ділянки державної форми власності були передані в оренду ОСОБА_1 саме як фізичній особі, громадянину України з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
У власності ОСОБА_1 як фізичної особи є автомобіль КАМАЗ, модель 45142-010-15 АХ 2654 ВК, трактор - навантажувач ТО-30, що підтверджено свідоцтвами(т.1 а.с.190,191).
Досвід роботи ОСОБА_1 у сільському господарстві підтверджений відомостями із його трудової книжки(т.1 а.с.113-114).
Зазначені обставини враховані ГУ Дерземагенства при вирішення питання під час прийняття оспорюваних наказів.
Крім того суд вважає слушним зауваження представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на те, що для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі і для ведення фермерського господарства, законодавство України не містить заборон щодо укладення будь-яких цивільно-правових угод (оренда техніки чи інвентаря, надання послуг по обробітку тощо).
07 серпня 2015 року утворене Фермерське господарство Агрозем-7 , засновником якого є ОСОБА_1 як фізична особа. Зареєстроване як юридична особа 14.08.2015. Зазначене підтверджене статутом господарства, витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.175-179).
Цим спростовується твердження позивача про те, що отримавши землю, ОСОБА_1 юридичну особу не створив. Отже юридична особа ним створена і саме фермерське господарство.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.7 ЗУ Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Як передбачено ч.1 ст. 8 ЗУ Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, що ОСОБА_1 і виконано.
Із п. 6.1. Статуту ФГ Агрозем -7 вбачається, що до земель які належать цьому господарству на праві оренди віднесено вищевказані земельні ділянки.
ОСОБА_7 Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області підтверджено, що землі які раніше обліковувалися за ОСОБА_1 як фізичною особою, обліковуються за новоствореним ФГ Агрозем -7 (т.1 а.с.180).
Після утворення, ФГ Агрозем -7 на орендованих земельних ділянках здійснює виробничу діяльність, що підтверджено звітами про площі та валові збори сільгоспкультур за 2016, 2017 роки, інформаціями про посівні площі, договорами на обробіток землі, договорами безоплатного користування майном, договорами оренди сільськогосподарської техніки, договорами придбання техніки, зокрема трактора ОСОБА_2 дір, договорами поставки добрив, податковими деклараціями, платіжними дорученнями про сплату орендної плати, податків тощо (т.1 а.с.198-250,т.2 а.с.1-135,159-162).
Прокурор звертає увагу суду на те, що відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів про придбання ФГ Агрозем -7 посівного матеріалу, що свідчить про те, що це господарство землю обробляє не самостійно. Суд таке заперечення відхиляє, скільки сторона вільна в наданні тих чи інших доказів і не мала обов'язку надавати докази наприклад для підтвердження здійснення кожної господарсько-фінансової операції. Клопотання про витребування такого доказу не було.
Таким чином, отримавши в оренду земельні ділянки, ОСОБА_1, діючи відповідно до закону, створив юридичну особу - фермерське господарство, вказав ці земельні ділянки у статуті (вони переобліковані за цією юридичною особою) і ця юридична особа здійснює господарську діяльність: обробляє орендовану землю, отримує урожай, сплачує податки тощо як вказано вище.
Зазначеним також підтверджується достовірність бізнес - плану, наданого ОСОБА_1В на обґрунтування як площ земельних ділянок, які він просив в оренду так і перспектив розвитку фермерського господарства, що було взято до уваги ГУ Дерземагенства при вирішенні клопотання ОСОБА_1 про надання землі в оренду(т.1 а.с.116-135).
Цим же спростовується і посилання позивача, на те, що земельні ділянки надані не єдиним масивом. Надання земельних ділянок які розміщуються поблизу одна одної чи межують одна із одною вочевидь технологічно спрощує їх обробіток та витрати на їх обробіток, що є бажаним для орендаря. Проте, навіть отримавши земельні ділянки розташовані не території різних сільських рад, ФГ Агрозем -7 успішно їх використовує, що підтверджено наданими доказами, зазначеними вище. Зокрема вирощуючи сільськогосподарську продукцію та сплачуючи податки, воно діє не тільки в своїх інтересах, а і в інтересах держави.
Цих висновків суду не спростовує і посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, що земельні ділянки надані не єдиним масивом, на території декількох сільських рад та у неконкурентний спосіб.
Так суд погоджується із науково-правовим висновком Національного юридичного університету імені ОСОБА_5, виконаним на замовлення ОСОБА_1В.(т.1 а.с.181-189). Зокрема з тим, що на час виникнення спірних правовідносин ч.7 ст. 7 ЗУ України Про фермерське господарство було передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
ОСОБА_8 59 ЗК України закріплює право передачі у власність громадян та юридичних осіб замкнених природних водойм загальною площею до 3 гектарів, а ст. 56- ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів.
Аналіз зазначених вище норм, з урахуванням аналогічних застережень викладених у ст. 8 ЗУ Про фермерське господарство дійсно дозволяє дійти висновку, що поняття єдиним масивом стосується розташованих на землях водних та лісових угідь. Тобто відсутня потреба передачі в оренду окремо землі сільськогосподарського призначення, землі водного та землі лісового фонду якщо вони створюють єдиний масив.
Спеціальний закон України Про оренду землі від 06.10. 1998 №161-Х1У об'єктом оренди визнає земельну ділянку, а не єдиний масив, або єдиний земельний масив. Крім того ч.3 ст. 7 ЗУ України Про фермерське господарство в ред. на час виникнення спірних правовідносин також було передбачено можливість надання в користування декількох земельних ділянок.
Щодо інших юридичних осіб які повністю чи частково належать ОСОБА_1
Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено державну реєстрацію як юридичних осіб Фермерського господарства Агропром АВ (засновник ОСОБА_1 та інші громадяни) та Фермерського господарства Агропром -7 (засновник - ОСОБА_1В) (т.1 а.с.76,77).
Розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (надалі - Близнюківська РДА) від 29.12. 2007 №582 надано дозвіл ФГ Агропром АВ на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі із земель запасу площею біля 96.6 га, розташованих на території Олексіївської сільської ради(т.1 а.с.112).
Розпорядженнями Близнюківської РДА від 02.09.2009 №613, №614, №615 ФГ Агропром АВ затверджено технічну документацію із землеустрою та надано ФГ Агропром АВ в оренду земельні ділянки на території Олексіївської сільської ради(т.1 а.с.151-15).
В подальшому, на підставі цих розпоряджень, 31.03.2010 між Близнюківською РДА та ФГ Агропром АВ , в особі голови ОСОБА_1, були укладені договори оренди вказаних земельних ділянок. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.78-85).
Інформацією з Державного земельного кадастру, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права підтверджено, що право оренди цієї землі зареєстроване за юридичною особою - Фермерське господарство Агропром АВ , юридичною особою ТОВ Агропром АВ (т.1 а.с.154,155, т. 2 а.с.155,156).
ОСОБА_8 Товариства з обмеженою відповідальністю Агропром АВ вбачається, що воно є правонаступником ФГ Агропром АВ .(т.1 а.с.148-150).
Отже, ФГ Агропром АВ (СТОВ Агропром АВ ) земельні ділянки державної форми власності отримало в оренду як юридична особа з цільовим призначенням - для товарного сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, ці земельні ділянки державної форми власності в оренду надавалися не ОСОБА_1 як фізичній особі, а юридичним особам і із іншим цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначене наданими доказами позивача не спростоване.
Крім того, Постановою Вищого господарського суду України від 23.07. 2014 визнано незаконним та скасоване розпорядження Близнюківської РДА від 29.11. 2011 №759 про надання ФГ Агропром АВ дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 34.9100 га, скасоване розпорядження цього ж органу від 21.05. 2012 №578 про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки і визнано недійсним договір оренди землі укладений між Близнюківською РДА та ФГ Агропром АВ (т.1 а.с.156-160).
Актом прийому - передачі від 26.09. 2014 вказана земельна ділянка повернена ГУ Дерземагенства у Харківській області(т.1 а.с.161).
Позивач, як на одну із підстав недійсності договору оренди від 18.09. 2014 вказує на те, що вказана вище земельна ділянка, площею 34.9100 га була передана в оренду ОСОБА_1 18.09 2014 в той час як вона фактично була повернена державі за вказаним актом прийому -передачі пізніше - 26.09. 2014.
Суд до цього твердження ставиться критично оскілки така обставина для визнання недійсним договору оренди крім того, що передбачена законом, а крім того не надано доказів про те, що до 26.09. 2014 відбулася фактична передача цієї землі від Дерземагенства у Харківській області - громадянину ОСОБА_1 як орендареві.
Станом на 18.09. 2014 ця земля за рішенням Вищого господарського суду України уже була повернена державі отже уповноважений орган мав право нею розпорядитися.
Також судовим розглядом встановлено, що у власності ОСОБА_1 є земельні ділянки які він набув на підставі укладення спадкового договору чи отримав у спадщину, що підтверджено свідоцтвами про право на спадщину, інформацією з Державного земельного кадастру тощо. Цільове призначення цих земель - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.163-173).
Отже слід дійти висновку, що в 2014-2015 роках Законом України Про фермерське господарство , Земельним Кодексом України, а також Законом України Про оренду землі не було заборонено надавати в користування громадянину який бажає створити фермерське господарство земельні ділянки які на межують одна з одною, розташовані на територіях декількох сільських рад, не містять обмежень щодо їх площ і не передбачають надання цієї землі на конкурентних засадах - земельних торгів тощо, а також заборон надання фізичній особі яка бажає створити фермерське господарство землі за умови, що ця особа є засновником (співзасновником) інших юридичних осіб які орендують землю для товарного сільськогосподарського виробництва.
Так передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч.2,3. ст. 134 Земельного Кодексу України. За правилами ч. 3 ст. 134 ЗК України в ред. чинній на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
При цьому слід зважати на те, що загальний порядок надання земельних ділянок без проведення земельних торгів визначений ст. 123 ЗК України яка є у правовідносинах що склалися загальним нормативно-правовим актом, а ЗУ Про фермерське господарство - спеціальним.
Таким чином вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин - видання оспорюваних наказів, були враховані як вимоги ст. 123 ЗК України так і вимоги ЗУ Про фермерське господарство .
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
При цьому ч.1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом держаної влади… якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 2 ст. 326 ЦК України визначено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
У цьому спорі учасники справи не заперечують уповноваженість ГУ Держкомзему у Харківській області на видання оспорюваних наказів на той час та укладення оспорюваних договорів оренди.
Таким чином судом встановлено відсутність підстав для визнання оспорюваних наказів ГУ Дерземагенства у Харківській області не законними, а відтак і для їх скасування.
За роз'ясненнями Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. № 9, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину (п.8).
Статтею 203 ЦК України передбачається, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивачем не доведено, що укладення спірних договорів оренди не відповідало внутрішній волі сторін. Укладені договори були вчинені у формі встановленій законом, спрямовані на реальне настання правових наслідків, тривалий час виконувалися і виконуються сторонами. Клопотань про витребування інших доказів позивачем не було заявлено.
Також позов не містить обґрунтування щодо визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі і на підставі Закону України Про оренду землі окрема ст.15 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Єдиною обставиною на думку позивача, що обумовлює їх недійсність є незаконність наказів ГУ Дерземагенства у Харківській області на підставі яких вони видані. Разом із тим ця обставина свого підтвердження у суді не знайшла. Таким чином і у цій частині позов задоволенню не підлягає.
Наведеним вище спростовуються і інші доводи позивача. Цих висновків суду не спростовує і посилання позивача на обов'язковість врахування судом правових висновків Верховного суду України на які вказано в позові, оскільки вони в тій їх частині, яка на думку позивача свідчить про правомірність його вимог, стосуються правовідносин які склалися за інших обставин.
Отже у задоволенні позовних вимог позивачеві необхідно відмовити повністю.
Доводи відповідача - ГУ Держгеокадастру у Харківській області про те, що прокурор не є належним позивачем у даній справі, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру (в редакції на час звернення з позовом до суду) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом.
Відповідно до частини другої статті 45 ЦПК України (2004 року ) з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначав, що заявляє позов в інтересах держави. При цьому у спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, є відповідачем у справі.
При поданні позову судовий збір сплачений. Як передбачено ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позивачеві у задоволені позову відмовлено повністю, підстав для його розподілу не вбачається.
Керуючись ст.ст.16,21,203,326 ЦК України, ст.ст. 56,59, 123, 134 ЗК України, ст.ст. 7,8, 12 ЗУ Про фермерське господарство , ст. 15 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,141,175,176,211,229,235, 258, 259, 265, 268, 354,355 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 в інтересах держави (юридична адреса: 64602, вул. Богданівська, буд.17, м. Лозова Харківської області) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (поштовий індекс 61022, м-н Свободи, 5, 1 під'їзд, 6,7 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 39792822), ОСОБА_1 (поштовий індекс 64602, вул. Середи буд. 56, с. Нестеліївка Лозівського району Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, третя особа Фермерське господарство Агрозем-7 ( поштовий індекс 64845, вул. Миру, 61, с. Олексіївка, Близнюківський район Харківська область, код ЄДРПОУ 399951923), відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 27.06. 2018.
Суддя: О.І. Мороз
Суд | Близнюківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 75006153 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні