Рішення

від 19.06.2018 по справі 910/5550/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2018Справа № 910/5550/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРІЗОЛ"

до: акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

про: стягнення 3 662 189,85 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Секретар с\з Гнідіна М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Галицький М.І. - за дов.

від відповідача - Ткаченко О.О. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРІЗОЛ" до акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про стягнення 3 662 189,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2018р. відкрито провадження у справі №910/5550/18 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив грошове зобов'язання за Договором №1612000207 від 06.12.2016р. в частині сплати вартості поставленого позивачем товару, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 3 342 437,60 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 32 073,66 грн за період з 10.08.2017 р. по 11.04.2018р., інфляційні втрати в розмірі 287 449,63 грн за період з 10.08.17р. по 13.04.18р., 0,01 % річних в розмірі 228,96 грн за період з 10.08.2017р. по 13.04.2018р.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає про відсутність його вини у простроченні оплати, вказує про невірне нарахування позивачем пені.

В судовому засіданні 19.06.2018р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.06.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016р. між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРІЗОЛ" (продавець) укладено Договір №1612000207 від 06.12.2016р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупцю Інструменти та прилади вимірювальні, контрольні та випробовувальні, інші (прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (Лічильники газу турбінні) у подальшому іменована як товар, найменування, кількість і ціна якого вказані в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а покупець зобов'язується на умовах цього Договору прийняти товар та сплатити його вартість.

Згідно з п.3.1. Договору ціна Договору згідно специфікації складає 7 129 976,00 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору сплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування рошових коштів на поточний рахунок продавця по факту поставки окремої партії товару не пізніше 90 робочих днів з дати поставки партії товару.

Згідно з п.5.5. Договору приймання товару по кількості проводиться по видатковій накладній продавця.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу обумовлений договором товар на суму 3 342 437,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №4 від 28.03.2017р.

Натомість, будь-які документи, які б підтверджували оплату відповідачем поставленого позивачем товару відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням положення п.4.1. Договору відповідач повинен був здійснити оплату поставленого товару не пізніше 09.08.2017р., в зв'язку з чим з 10.08.2017р. має місце прострочення оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 3 342 437,60 грн належним чином доведено, документально підтверджено та не спростовано відповідачем.

В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 32 073,66 грн за період з 10.08.2017 р. по 11.04.2018р., інфляційні втрати в розмірі 287 449,63 грн за період з 10.08.17р. по 13.04.18р., 0,01 % річних в розмірі 228,96 грн за період з 10.08.2017р. по 13.04.2018р.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.7.5. Договору у разі прострочення покупцем строку оплати товару, останній сплачує продавцю 0,01% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем сум річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 287 449,63 грн інфляційних втрат та часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення річних в розмірі 226,19 грн.

В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 32 073,66 грн за період з 10.08.2017 р. по 11.04.2018р суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.7.4. Договору за порушенная строку розрахунку більш ніж на 90 робочих днів, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,001 облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару, але не більше 3 (трьох) % від суми неоплаченого товару.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Таким чином позивач має право на нарахування пені за період з 10.08.2017р. по 10.02.2018р.

При цьому, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним невірно здійснено розрахунок пені.

Так, пунктом 7.4 Договору встановлено розмір пені 0,001 облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару. Тобто розмір пені, що нараховується за прострочення оплати визначається від розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Відповідно до п. 6, 8 Положення про основи процентної політики Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2016 № 277, облікова ставка Національного банку - ключова процентна ставка Національного банку, яка є основним індикатором змін у грошово-кредитній політиці та орієнтиром вартості залучених та розміщених грошових коштів для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку. Рішення щодо розміру облікової ставки затверджується Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики на підставі пропозицій Департаменту монетарної політики та економічного аналізу після обговорення на засіданні Комітету з монетарної політики.

Облікова ставка НБУ визначається у відсотках річних, а тому математично обчислення облікової ставки в розрізі одного дня здійснюється шляхом поділу розміру облікової ставки (річної процентної ставки) на 365 днів. При цьому, оскільки розмір пені визначено у відсотках річних, для обчислення суми пені необхідним є переведення величини, вираженої у відсотковому відношенні в абсолютну величину, що потребує ділення першої на 100. Результатом такої математичної операції є розмір частки суми заборгованості, що підлягає сплаті за річний період прострочення.

Таким чином, математично правильною формулою обчислення пені відповідно до п. 7.4 Договору є наступна: Пеня = Сума заборгованості Ч 0,001 Ч обл. ст. НБУ ч 100 ч 365 Ч кількість днів прострочення.

За таких обставин суд погоджується з розрахунком пені, наданим відповідачем, який здійснено за вище наведеною математичною формулою, що відповідає положенням п. 7.4 Договору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 229, 07 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення у якості судових витрат витрати на правову допомогу в розмірі 12 334, 00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав до матеріалів справи надано копію Угоди з адвокатом про надання юридичних послуг від 01.02.2018р., Додаток №1 до Договору (Протокол узгодження вартості послуг), згідно з яким вартість послуг адвоката становить 12 334,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія 3Р№21/1180, квитанцію про сплату вартості послуг на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м.Київ, просп.Космонавта Комарова, 44, код ЄДРПОУ 23517243) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРІЗОЛ" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 16-а, код ЄДРПОУ 38465255) 3 342 437 (три мільйона триста сорок дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 60 коп - суму основного боргу, 287 449 (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн 63 коп - інфляційні втрати, 226 (двісті двадцять шість) грн 19 коп - 0,01% річних, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн 07 коп - пеню, 54 455 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн 14 коп - витрати по сплаті судового збору та 12334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири) грн 00 коп - витрати на послуги адвоката.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 02.07.2018р.