Рішення

від 21.06.2018 по справі 921/69/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/69/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Ярославська З.І.

розглянув справу

за позовом Монастириської міської ради (вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська обл., 48300)

до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма "Вітал-Тер" (Товариство з обмеженою відповідальністю), фірма "Вітал-Тер" (провул. Кутузова, 4, к.23, м. Київ, 01021)

про стягнення збитків у розмірі 24170,20 грн. за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 35213 кв.м., розташованої в м. Монастириська по вул. Шевченка, 15.

За участю від:

позивача - Смей О.В., Гладиш А.С.

відповідача - не з'явився

Суть справи.

Монастириська міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Вітал-Тер" про стягнення збитків у розмірі 24170,20 грн. за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 35213 кв.м., розташованої в м. Монастириська по вул. Шевченка, 15.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач будучи власником нерухомого майна, яке знаходиться по вул. Шевченка, 15, м. Монастириська Тернопільської області, використовує її без правовстановлюючих документів. ТОВ "Вітал-Тер" своєю протиправною поведінкою позбавив власника землі можливості отримувати дохід в розмірі орендної плати, внаслідок чого позивачу завдано збитків.

Ухвалою суду від 27.02.2018 позовну заяву Монастириської міської ради було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням заявником вимог ст.ст. 162,164, 172 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч.2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому, Монастириська міська рада, супровідним листом №243/07-02 від 13.03.2018 (вх.7560 від 16.03.2018), подано до матеріалів справи документи на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 27.02.2018. А за результатами розгляду судом цих матеріалів, ухвалою суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі №921/69/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі призначено на 12.04.2018, яке відкладалось до 10.05.2018.

В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено: вже згадуваний супровідний лист №243/07-02 від 13.03.2018 (вх.7560 від 16.03.2018), з додатком; заяву №327/07-02 від 02.04.2018 (вх. №8965 від 05.04.2018), з додатком; заяву №419/07-02 від 03.05.2018 (вх. 10605 від 04.05.2018), з додатком.

В свою чергу відповідачем подано заяву №13/29 від 10.04.2018 (вх. №9270 від 11.04.2018) про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, за місцезнаходження відповідача. В її обгрунтування посилається на зміст ст. 27 ГПК України та інформацію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003817740 від 02.04.2018, згідно якого місцезнаходження відповідача: 01021, м. Київ, пров. Кутузова (Євгена Гуцола), 4, кв. 23.

Ухвалою від 12.04.2018, судом відмовлено у задоволенні вказаної заяви відповідача, оскільки за правилами підсудності встановленої ч.1 ст.27 ГПК України позов, пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В той же час, чинний ГПК України містить і названі виключення з цього правила, а саме статтю 30 - "Виключна підсудність справ".

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна, або основної його частини.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч.1 ст. 181 ЦК України).

В заявлених позовних вимогах у даній справі йдеться про стягнення збитків за користування відповідачем без правовстановлюючих документів земельною ділянкою (нерухомим майном), яка знаходиться по вул. Шевченка, 15, в м. Монастириська, Тернопільської області.

За таких обставин, за правилами виключної підсудності розгляд даного спору належить до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 10.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/69/18 до розгляду по суті на 04.06.2018, яке переносилось на 21.06.2018.

Представниками позивача в судовому засіданні 21.06.2018 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові та на підставі доказів, які ними подані в ході підготовчого провадження у справі.

Повноважний представник відповідача в жодне з підготовчих засідань, так і судових засідань під час розгляду справи по суті не з'явився, у встановлені судом в ухвалах від 19.03.2018 та 12.04.2018 строки, відзиву на позов не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Як вбачається з витягу із сайту "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, рекомендоване повідомлення зі штрихкодовим ідентифікатором 4602507643919, яким надсилались на адресу відповідача ухвала від 31.05.2018 вручена останньому особисто.

Про поінформованість відповідача про розгляд даної справи судом також свідчить подана ним заява про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ 20 UG 21 D 8040433 C 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №001364 у ВАТ "Українська тютюнова компанія" в постійному користуванні перебувала земельна ділянка площею 3,7106 га по вул. Шевченка, 15, м. Монастириська, Монастириський р-н, Тернопільська обл.

Господарським судом міста Києва, ухвалою від 22.02.2007 у справі №2/86 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вітал-Тер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-ОЙЛ", Відкритого акціонерного товариства "Українська тютюнова компанія" про стягнення 3600000 грн. затверджено мирову угоду від 20.02.2007, за умовами п.2, п.3, п.4, п.5, п.6 якої:

- ВАТ "Українська тютюнова компанія" визнає свої грошові зобов'язання перед ПП ТОВ фірма "Вітал-Тер" відповідно до договорів №0109 від 01.09.2000, №0109Т від 01.09.2000, №0703 від 07.03.2001, №0901 від 09.01.2001 та Акту про результати фінансово-господарських взаєморозрахунків між фірмою "Вітал-Тер" та ВАТ "Українська тютюнова компанія", м. Монастириська, Тернопільська обл. за період з 01.07.2005 по 31.05.2006 на загальну суму 5774820,91 грн.;

- ВАТ "Українська тютюнова компанія" визнає, що не виконало свої зобов'язання перед ПП ТОВ фірма "Вітал-Тер" щодо погашення боргу у сумі 3600000 грн. відповідно до листа від 02.06.2006 за №01/02-06/06;

- на виконання своїх обов'язків та в рахунок погашення заборгованості у сумі 3600000 грн. відповідно до листа від 02.06.2006 за №01/02-06/06 та Акту про результати фінансово-господарських взаєморозрахунків між фірмою "Вітал-Тер" та ВАТ "Українська тютюнова компанія" м. Монастириська, Тернопільська обл. за період з 01.07.2005 по 31.05.2006 ВАТ "Українська тютюнова компанія" передає у власність ПП ТОВ фірма "Вітал-Тер" нерухоме майно загальною площею 22914,7 кв.м. вартістю 3593900 грн., яке знаходиться у власності ВАТ "Українська тютюнова компанія" (яке підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлі та споруди, виданим на підставі рішення виконкому Монастириської міської ради від 28.06.1996 за №92/3) та розташоване за адресою: Тернопільська обл., м. Монастириська, вул. Шевченка, 15 і складається з:

- цеху, загальною площею 7095,2 кв.м. (літера А-3);

- адміністративного будинку, загальною площею 632 кв.м. (літера Б-3);

- спортзалу, загальною площею 264,2 кв.м. (літера В-1);

- котельні, загальною площею 637 кв.м. (літера Г-1);

- складу (літера Д-1);

- складу, загальною площею 1586,2 кв.м. (літера Е-1);

- водонасосної (літера-1);

- цеху, загальною площею 10471,2 кв.м. (літера Ж-1);

- складу (літера К-1);

- АЗС, загальною площею 72,9 кв.м. (літера Л-1);

- гаражу, загальною площею 194,9 кв.м. (літера Н-1);

- лазні, загальною площею 205,1 кв.м. (літера О-1);

- складу (літера П-1);

- складу, загальною площею 899,2 кв.м. (літера Р-2);

- цеху (літера С-3);

- теплиці, загальною площею 212,4 кв.м. (літера Т-1);

- мазутонасосної, загальною площею 20,7 кв.м. (літера И-1);

- майстерні, загальною площі 565 кв.м. (літера А-1);

- пожеждепо, загальною площею 58,7 кв.м. (літера І-1);

- туалету (літера Р-1);

- складу (літера Т-1);

- ворот (№1);

- огорожі (№2) згідно Довідки - характеристики, виданої Монастириським районним бюро технічної інвентаризації 30.06.2006 за №211;

-ПП ТОВ фірма "Вітал-Тер" приймає у власність, перелічене у п.3 даної Мирової угоди, нерухоме майно в погашення заборгованості ВАТ "Українська тютюнова компанія" перед ПП ТОВ фірма "Вітал-Тер" відповідно до договорів №0109 від 01.09.2000, №0109Т від 01.09.2000, №0703 від 07.03.2001, №0901 від 09.01.2001 та Акту про результати фінансово-господарських взаєморозрахунків між фірмою "Вітал-Тер" та ВАТ "Українська тютюнова компанія", м. Монастириська, Тернопільська обл. за період з 01.07.2005 по 31.05.2006 на суму 3600000 грн.;

- право власності на нерухоме майно, що передається за цією Мировою угодою переходить від ВАТ "Українська тютюнова компанія" до ПП ТОВ фірма "Вітал-Тер" після затвердження цієї мирової угоди господарським судом та реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно за ПП ТОВ "Вітал-Тер" у встановленому порядку Монастириським районним бюро технічної інвентаризації.

Згідно Інформації №114260050 від 16.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма "Вітал-Тер" 07.03.2007 зареєстроване власником нежитлової будівлі площею 22914,7 кв.м., за адресою вул. Шевченка, 15, м. Монастириська, Монастириський р-н, Тернопільська обл., реєстраційний номер майна 18021775, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2007 у справі №2/86.

У заяві №5 від 27.11.2008 ВАТ "Українська тютюнова компанія" звернулась до Монастириської міської ради з проханням відчужити земельну ділянку площею 3,7106 га, у зв'язку з переходом права власності на нежитлові будівлі ПП фірмі "Вітал-Тер" (ТОВ) за адресою вул. Шевченка, 15, м. Монастириська, Тернопільська обл.

За результатом розгляду вказаної заяви, рішенням сесії Монастириської міської ради №601/2 від 28.11.2008 припинено право користування земельною ділянкою площею 3,7106 га, яка розміщена по вул. Шевченка, 15 в місті Монастириську для ВАТ "Українська тютюнова компанія". Даним рішенням цю земельну ділянку віднесено до земель запасу промисловості.

Станом на дату розгляду справи зазначене рішення №601/2 від 28.11.2008 розпорядника землі є чинним і не скасованим.

Також рішенням сесії Монастириської міської ради №602/1 від 28.11.2008 вирішено надати дозвіл Підприємству з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма "Вітал-Тер" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,56 га із земель промисловості для обслуговування викуплених приміщень по вул. Шевченка, 15 в місті Монастириську з метою надання в оренду терміном на 49 років.

Висновком №24 від 15.09.2011Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою вирішено погодити проект землеустрою відведення земельної ділянки Підприємству з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма "Вітал-Тер" для обслуговування викуплених приміщень на умовах надання в оренду терміном на 49 років на території Монастириської міської ради, м. Монастириська, вул. Шевченка, 15.

Відповідач звернувся на адресу позивача із відношенням б/н, б/д (вх. №463/2-10 від 05.10.2011 згідно штампу вхідної кореспонденції Монастириської міської ради), в якому просив затвердити йому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років, що знаходиться по вул. Шевченка, 15, м. Монастириська.

Рішенням сесії Монастириської міської ради №187/1 від 07.10.2011 "Про затвердження проекту землеустрою про надання земельної ділянки в оренду для обслуговування викуплених приміщень по вул. Шевченка, 15 в м. Монастириську фірмі "Вітал-Тер" вирішено: погодити висновок районної комісії по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємству з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірма "Вітал-Тер" для обслуговування викуплених приміщень на умовах надання в оренду терміном на 49 років на території Монастириської міської ради, м. Монастириська, вул. Шевченка, 15; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах надання її в оренду терміном на 49 років відповідачу; надати ТОВ "Вітал-Тер" земельну ділянку в оренду терміном на 49 років для обслуговування викуплених приміщень по вул. Шевченка, 15, м. Монастириська, площею3,5213 га за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування (землі промисловості).

Проте, договір оренди земельної ділянки між сторонами у справі так укладений і не був.

В матеріалах справи міститься подання №52-471вих.-13 від 28.02.2013 Прокуратури Монастириського району (адресоване Монастириській міській раді) про усунення порушень законодавства про бюджетну систему, з вимогою про вжиття дієвих заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди (збитків), завданих зокрема ТОВ "Вітал-Тер" на суму 24170,20 грн. внаслідок недотримання бюджетного законодавства, шляхом вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови Монастириської міської ради та в.о. головного бухгалтера Монастириської міської ради.

За результатами розгляду подання Прокуратури Монастириського району, рішенням сесії Монастириської міської ради №552/1 від 28.03.2013 вирішено вжити дієвих щодо повного усунення виявлених фінансових порушень.

У період з листопада 2013 року по січень 2014 року Монастириською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію Монастириського міського бюджету за період з 01.09.2010 по 30.09.2012. В ході проведення ревізії Монастириською міжрайонною державною фінансовою інспекцією складено Акт № 20-22/1 від 04.01.2013 ревізії Монастириського міського бюджету за період з 01.09.2010 по30.09.2012.

Даним Актом встановлено, що зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Тер" використовує земельну ділянку площею 35213 кв.м. без укладання договору оренди, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримав коштів на суму 24170,20 грн.

Із спільно складеного Монастириською МДФІ та Монастириською міською радою розрахунку недоотриманих коштів від використання земельних ділянок Монастириської міської ради суб'єктами підприємницької діяльності без укладення договорів оренди за період з 01.09.2010 по 30.09.2012 вбачається, що внаслідок використання ТОВ "Вітал-Тер" земельної по вул. Шевченка, 15, м. Монастириська, площею 3,5213 га на протязі періоду 01.11.2011 - 30.09.2012 недоотримано коштів в сумі 24170,20 грн.

В подальшому, Державна фінансова інспекція в Тернопільській області звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Монастириської міської ради про зобов'язання виконати пункти 3 та 5 Вимоги від 14.01.2013 №19-20-12-15/80, шляхом стягнення з суб'єктів господарювання коштів за використання земельних ділянок на загальну суму 56340,28 грн., в т.ч. з ТОВ "Вітал-Тер" - 24170,20 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 у справі № 819/1140/13-а задоволено позов Державної фінансової інспекції в Тернопільській області та зобов'язано Монастириську міську раду в повному обсязі виконати пункти 3 та 5 обов'язкових вимог Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 січня 2013 року №19-20-12-15/80, зокрема по пункту 3 стягнути у встановленому законом (судовому) порядку з суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Тер" кошти за використання земельної ділянки в сумі 24170, 20 грн.

На виконання вищевказаної постанови, 30.05.2013 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у адміністративній справі №819/1140/13-а.

Супровідним листом №03.3-32/В-4/395 від 03.01.2014 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області надіслано на адресу Монастириської міської ради для відома та виконання постанову від 30.01.2014 державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 30.05.2013 №819/1140/13-а.

Монастириська міська рада у листах №71 від 29.01.2013, №191 від 04.03.2013, №366 від 12.04.2013, № 367 від 12.04.2013, №411 від 24.04.2013, №538/07.02 від 01.07.2016, а також листі (спільному з Монастириським відділенням Бучацької ОДПІ ГУ ДФС) від 06.11.2015 №2541/19-11-15/024 та №872, зверталась до ТОВ "Вітал-Тер" з проханнями: сплатити вказані у Акті ревізії кошти в розмірі 24170,20 грн.; укласти договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться нерухомість відповідача.

В межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №819/1140/13-а від 30.05.2013, державними виконавцями неодноразово адресувались Монастириській міській раді вимоги щодо вжиття заходів по виконанню вказаного виконавчого документа.

Матеріали справи містять письмову інформацію №340/171-18 від 12.03.2018 Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, відповідно до якої земельна ділянка по вул. Шевченка, 15 (колишня територія ВАТ "Українська тютюнова компанія") розташована в межах населеного пункту м. Монастириська та відноситься до земель запасу комунальної власності, право розпоряджатися якою згідно ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України має право Монастириська міська рада.

А за даними Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, викладеними у листі від 27.04.2018 №274/111-18 (адресованому Монастириській міській раді) відповідно до державної статистичної звітності (форми 2-ЗЕМ) земельна ділянка Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма "Вітал-Тер" відносилась до державної форми власності. У зв'язку з набранням 01.01.2013 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", дана земельна ділянка відноситься до земель комунальної форми власності.

За твердженням позивача, факт використання відповідачем земельної ділянки площею 3,5213 га за адресою вул. Шевченка, 15 в м. Монастириську без правовстановлюючих документів та без сплати відповідної плати, став підставою його звернення з даним позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до змісту ст.129 Конституції України, ст.ст. 13,14, 74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними доказами і достатніми доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 07.03.2007, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2007 у справі №2/86, зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці площею 35213 кв.м., яка знаходиться в м. Монастириська по вул. Шевченка, 15.

Попереднім власником майна, яке знаходиться за вказаною адресою - ВАТ "Українська тютюнова компанія" здійснювалось постійне користування цією землею на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №001364. Право постійного користування за ВАТ "Українська тютюнова компанія" вказаною земельною ділянкою припинено за його заявою, на підставі рішення сесії Монастириської міської ради №601/2 від 28.11.2008.

В обґрунтування підстав звернення до суду з даним позовом до відповідача про стягнення збитків, Монастириською міською радою, серед іншого, подано до матеріалів справи письмову інформацію Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27.04.2018 №274/111-18, за змістом якої земельна ділянка ПП фірма "Вітал-Тер" з набранням 01.01.2013 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до земель комунальної форми власності.

За даними державної статистичної звітності форми 2-ЗЕМ земельна ділянка в м. Монастириська по вул. Шевченка, 15, яка раніше перебувала у користуванні ВАТ "Українська тютюнова компанія" відносилась до державної форми власності.

Відповідно до Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" всі землі в межах міста, з моменту прийняття даного Закону, автоматично перейшли у комунальну власність, за виключенням земель, на яких знаходяться державні підприємства, установи, організації. А станом на момент прийняття вказаного Закону Підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма "Вітал-Тер" не являлось державним підприємством, установою, організацією.

Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012.

У розділі II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 5245-VI від 06.09.2012 вказано, що він набирає чинності з 1 січня 2013 року (п.1).

Відповідно до п.3 розділу ІІ Закону України № 5245-VI від 06.09.2012 з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згадані підпункти "а" і "б" пункту 4 цього розділу передбачають, що у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими (п.7 розділу ІІ Закону України № 5245-VI від 06.09.2012).

Таким чином, земельна ділянка площею 3,56 га за адресою: вул. Шевченка, 15, м. Монастириська належить до комунальної власності територіальної громади цього міста.

Про це, зокрема свідчить інформація Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за №274/111-18 від 27.04.2018.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.

Наявні матеріали вказують на те, що ТОВ "Вітал-Тер" зверталось до органу місцевого самоврядування з приводу питань, які стосувалися розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 3,56 га із земель промисловості для обслуговування набутих ним у власність приміщень по вул. Шевченка, 15 в місті Монастириську, з метою оформлення договору оренди.

Станом на період, за який контролюючими органами проводилась перевірка Монастириського міського бюджету, договір оренди вказаної земельної ділянки між Монастириською міською радою та ТОВ "Вітал-Тер" не було укладено.

За поданням Прокуратури Монастириського району, в ході здійснених Монастириською МДФІ заходів на предмет дотримання органом місцевого самоврядування вимог бюджетного законодавства, у Акті №20-22/1 від 04.01.2013 ревізії Монастириського міського бюджету за період з 01.09.2010 по 30.09.2012 зафіксовано серед іншого, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Тер" використовує земельну ділянку площею 35213 кв.м. без укладання договору оренди, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримав коштів на суму 24170,20 грн.

Фіскальним органом скеровувалась міській раді вимога від 14.01.2013 №19-20-12-15/80, пунктами 3 та 5 якої останню зобов'язано стягнути з відповідних суб'єктів господарювання (в т.ч. і відповідача у даній справі) недоотримані бюджетом кошти, в розмірах встановлених у Акті ревізії.

Наслідком невиконання Монастириською міською радою вказаної вимоги, стало звернення податкового органу з адміністративним позовом до суду у справі № 819/1140/13-а. Як вже зазначалось, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 у справі № 819/1140/13-а зобов'язано Монастириську міську раду в повному обсязі виконати п. 3 та п. 5 обов'язкових вимог Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 січня 2013 року №19-20-12-15/80, зокрема по пункту 3 стягнути у встановленому законом (судовому) порядку з суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Тер" кошти за використання земельної ділянки в сумі 24170, 20 грн.

Таким чином, Акт ревізії №20-22/1 від 04.01.2013 був предметом судового дослідження Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/1140/13-а, стороною у якій була Монастириська міська рада. Вказаний Акт ревізії торкався, серед іншого, розміру коштів - 24170,20 грн., які недоотримано місцевим бюджетом внаслідок користування ТОВ "Вітал-Тер" земельною ділянкою площею 35213 кв.м. за адресою вул. Шевченка, 15 в місті Монастириську, без відповідної плати. Названим судовим рішенням, що набрало законної сили підтверджено і обґрунтованість суми недоотриманих радою коштів.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому, з врахуванням приписів ч.4 ст. 75 ГПК України судом у господарській справі №921/69/18 не ставиться під сумнів розмір збитків, які Монастириська міська рада зазнала внаслідок користування ТОВ "Вітал-Тер" без плати земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому на праві власності майно.

Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено перелік способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки (визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків, в даному випадку упущеної вигоди є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності);

2) негативного результату такої поведінки (збитків);

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

У справі, яка розглядається, Монастириська міська рада, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК, ст.ст.12,120,125,126,152,156,157,206 ЗК України, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п.п.14.1147 п.14.1 ст.14 п. 287 ст. 287 Податкового кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків зауважила, що внаслідок фактичного використання відповідачем земельної ділянки позивач не отримав дохід, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено і відповідач би уклав з позивачем договір оренди вказаної земельної ділянки. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано до матеріалів справи у вигляді окремого документу. Як вже зазначалось розмір заявленої до стягнення суми збитків встановлено Тернопільським окружним адміністративним судом у постанові від 13.05.2013 №819/1140/13-а.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 120 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення у відповідача права власності на будівлі і споруди) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 125 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення у відповідача права власності на будівлі і споруди) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За ч.2 ст.126 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення у відповідача права власності на будівлі і споруди) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.122 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 124 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За ч.2 ст.134 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: - розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За статтею 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані: в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Так, відповідно до п.п. 14.1.147 ст. 14 ПК України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

П.п. 14.1.72 цієї статті визначено, що земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а п.п. 14.1.136. - що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, відповідач набувши право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка,15, м. Монастириська, набув обов'язок оформити договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться це майно, із Монатириською міською радою та сплачувати орендну плату за її користування.

Однак, як встановлено, у період з 01.11.2011 по 30.09.2012 відповідач використовував зазначену земельну ділянку без правовстановлюючих документів і без сплати орендної плати, чим позбавив позивача, як власника землі, права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було б порушено.

Згідно із статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

д) організація землеустрою;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: - д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст.22 ЦК України та ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Про можливість такого способу захисту майнових прав власника землі як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки) з осіб, які набули у власність споруди, але не оформили право землекористування, йдеться в п.3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

За таких обставин встановлений факт використання відповідачем земельної ділянки площею 3,5213 га по вул. Шевченка,15, м. Монастириська без правовстановлюючих документів (оформлення договору оренди), без сплати коштів за користування цією землею, не вчинення ним дій на усунення порушення земельного законодавства призвело до завдання Монастириській міській раді збитків в сумі 24170,20 грн. З огляду на вищенаведене, приписи ст. 22,1166 ЦК України, ст. 152, 156 ЗК України позовні вимоги Монастириської міської ради про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми "Вітал-Тер" 24170,20 грн. збитків підлягають до задоволення.

В порядку ст.ст. 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми "Вітал-Тер" (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вітал-Тер") (провул. Кутузова, 4, к.23, м. Київ, 01021, код 22911274) на користь Монастириської міської ради (вул. Шевченка, 19, м.Монастириська, Тернопільська обл., 48300, код 04058433) 24 170 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят) грн. 20 коп. збитків за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 35213,0 кв.м., розташованої в м. Монастириська по вул. Шевченка, 15, та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя І.П. Шумський